Ягун Віктор Миколайович

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Ягун Віктор Миколайович
Ягун Віктор Миколайович
Погон генерал-майора ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-майор СБУ
Загальна інформація
Народження 5 серпня 1970(1970-08-05) (52 роки)
Теленешти, Молдавська РСР, СРСР
Alma Mater Львівський лісотехнічний інститут у 1992 р., Академія СБУ у 1996 р.
Військова служба
Роки служби 1994—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Служба Безпеки України
Рід військ Security Service of Ukraine Emblem.svg Служба безпеки України
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Ві́ктор Микола́йович Ягу́н (нар. 5 серпня 1970(19700805), Теленешти, Республіка Молдова) — український військовий і громадській діяч, генерал-майор Служби безпеки України, колишній заступник Голови СБ України (з березня 2014 по червень 2015 року).

Життєпис

Народився у Молдавській РСР, за національністю українець.

1977 – 1987 — навчався у Теленештській російській середній школі 2.

1987-1992 — навчався на лісогосподарському факультеті Львівського лісотехнічного інституту

З 1988 активно включився у громадсько-політичний рух за незалежність України[1].

З початку 1989 — голова Студентського Братства Львівського лісотехнічного інституту.

З грудня 1989 став член Української Гельсінської Спілки (УГС).

У жовтні 1990 став одним із організаторів та активних учасників студентського голодування («Революція на граніті»), що відбулася у Києві. Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту[2].

З червня 1992 по лютий 1994;— працював за основним фахом у лісовому та мисливському господарстві на території Львівської області.

Член Київського міського осередку Спілки Української Молоді в Україні.

1992 — за рекомендацією громадсько-політичних сил Львівщини, подав документи для зарахування на військову службу в СБ України.

5 грудня 2013 року окремим наказом тодішнього голови СБ України О.Якименка був звільнений з посади та виведений поза штат співробітників Служби з вимогою до безпосереднього керівництва негайного оформлення документів на звільнення з військової служби (без права на пенсію та поновлення). Формальним приводом для появи наказу стала зафіксована напередодні Внутрішньою безпекою Служби зустрічі з одним із лідерів «Правого сектора» Миколою Карпюком.

Взяв активну участь в Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014 років) формально входив до негласного складу відділу спеціальних завдань (контррозвідка) Самооборони Майдану під керівництвом Андрія Парубія.

У лютому 2014 року під керівництвом Валентина Наливайченка активно включився в роботу по відновленню діяльності фактично розгромленої попередніми керівниками спецслужби України[3].

Член політради партії Валентина Наливайченка «Справедливість»,радник голови партії з питань національної безпеки.[4].

Діяльність у сфері національної безпеки

Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.

З вересня 1994 призваний на військову службу до Служби безпеки України.

З вересня 1994 по лютий 1996 навчався у Інституті підготовки кадрів Академії СБ України (з відзнакою отримав другу вищу освіту за спеціальністю «правознавство»).З березня 1996 року по червень 2002 — служба на оперативних та керівних посадах в Управлінні СБ України у Львівській області.

З липня 2002 року по вересень 2015 — служба у Центральному Управлінні СБ України.

У грудні 2005 року, за сприянням Єгипетського фонду технічної співпраці з країнами СНД, навчався на курсах «Управління безпекою в кризовій ситуації» при Поліцейський академії Арабської Республіки Єгипет.

З 24 березня 2014 по 19 червня 2015 — заступник голови Служби безпеки України, генерал-майор[5][6][7].

На початку війни на сході України під час виконання бойового завдання у складі об'єднаної групи силових і правоохоронних структур України з визволення міста Слов'янська 13 квітня 2014 потрапив у засідку російських найманців, якими керував Ігор Гіркін (Стрелков). У ході першого бойового зіткнення українських силовиків із терористами на території нашої держави загинув капітан СБУ Геннадій Біліченко (зазнав три кульові поранення, несумісні з життям). Це був перший в історії незалежної України прецедент загибелі співробітника спецпідрозділу СБУ «Альфа» не від рук кримінальних елементів, а в бою з представниками спецслужб іноземної держави[8].

На посаді заступника голови СБ України керував здобуттям оперативними підрозділами Служби та оприлюдненням беззаперечних доказів участі військовослужбовців Російської Федерації, у воєнних діях на території України та функціонування під патронатом спецслужб Росії центрів вербування найманців і підготовки диверсантів для дестабілізації ситуації та підтримки терористів в Україні[9]. Здобуто дані про наявність на території РФ, зокрема у містах Пскові, Таганрозі, Шахти (Ростовської області), селі Молькіно Краснодарського краю та в Московській області центрів підготовки диверсійних груп для вчинення терористичних актів і диверсій, збройних нападів на українських військовослужбовців та мирне населення[10].

За результатами діяльності контррозвідки СБ України під кураторством Ягуна був закладений початок боротьби зі спецслужбами РФ та підконтрольними їм незаконними воєнізованими угрупованнями сепаратистів, посилений контррозвідувальний режим в державі, і в першу чергу в зоні проведення АТО, відновлено боєздатність підрозділів контррозвідки СБ України, у тому числі військової контррозвідки, попереджено і недопущено безліч терористичних актів у великих містах країни, значно знижено терористичну загрозу в цілому по Україні[11].

Сім'я

Дружина — вчителька англійської мови в початкових класах однієї із загальноосвітньої школи міста Києва.

Родина має трьох дітей: два сина 1997 і 2011 р. н. та донька 1999 р. н.

Примітки

  1. ↑ Революція на граніті — це втрачене покоління, яке, на жаль, не прийшло в політику — Ягун // Радіо Свобода, 2 жовтня 2015 року
  2. ↑ Соборність під час Революції на граніті стояла на першому місці, — Ягун // День (газета), 4 жовтня 2015 року
  3. ↑ Дрогобичанина Віктора Ягуна призначили заступником Голови Служби Безпеки України {Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305040109/http://tustan.io.ua/s747127/drogobichanin_stav_zastupnikom_golovi_slujbi_bezpeki_ukraeni |date=5 березня 2016 }}, 29.03.2014
  4. ↑ Офіційний сайт партії
  5. ↑ Указ Президента України № 175/2015 «Про присвоєння військових звань», 25 березня 2015
  6. ↑ Указ Президента України Про призначення В.Ягуна заступником Голови Служби безпеки України, 24 березня 2015
  7. ↑ Заступник голови СБУ Ягун уповноважений домовитись про взаємну охорону інформації з трьома країнами ЄС, — Порошенко // «День (газета)», 5 грудня 2014
  8. ↑ Российские спецназовцы расстреливали нас из автоматов практически в упор // Факты и комментарии, 18.04.2014
  9. ↑ Ягун щодо причетності спецслужб РФ до терактів в Україні // 5 канал, 20 січня 2015
  10. ↑ СБУ: Росія має припинити вербувати українських громадян та забрати з України своїх диверсантів (відео) [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // СБУ, 28.06.2014
  11. ↑ Замглавы СБУ Ягун: Есть доказательства того, что за терактами в Украине стоят спецслужбы РФ // «Гордон», 20 січня 2015 року

Посилання

Інформація

Стаття Ягун Віктор Миколайович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-02-08 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1906789