Шахов Сергій Володимирович | |
---|---|
Народився |
7 травня 1975 (46 років) селище Саяк, Джезказганська область, Казахська РСР) |
Громадянство | Україна |
Місце проживання | Київ, Україна |
Діяльність | політик |
Alma mater | Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого |
Науковий ступінь | кандидат юридичних наук |
Посада | Народний депутат України і Народний депутат України |
Партія | Наш край |
Батько | Шахов Володимир Миколайович |
Мати | Шахова Валентина Миколаївна |
Сайт | shahov.com.ua |
|
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
VIII скликання | |||
депутатська група «Воля народу» | 6 вересня 2016 | — | 29 серпня 2019 |
9-го скликання | |||
безпартійний | 29 серпня 2019 | — | |
|
Сергій Володимирович Шахов (нар. 7 травня 1975, селище Саяк, Джезказганська область, Казахська РСР) — український політик, громадський діяч та підприємець. Народний депутат України VIII та IX скликань.
Сергій Шахов народився 7 травня 1975 року в казахському селищі Саяк, яке входило до складу Джезказганської області (нині територія Карагандинської області). У 1976 році його сім'я переїхала до міста Брянка, а через десять років, у 1986-у, оселилася в Стаханові[1].
У період з 1990 по 1993 Шахов навчався в ПТУ № 21 міста Брянки, де здобув фах повара-кондитера[1]. У 2005 році закінчив Університет економіки і права КРОК, де навчався за спеціальністю «правознавство»[2]. У 2011 році отримав диплом магістра Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого[1]. Того ж року закінчив навчання у Луганському Богословському Університеті на честь Архістратига Михаїла, де вивчав богослов'я[2]. 2012-го освоїв спеціальність «державне управління» в Харківський регіональному інституті державного управління при Президентові України[2].
Перший трудовий досвід Шахов здобув у 1993 році, працюючи торговим представником ВАТ «Марічка». У 1996 отримав посаду заступника директора з продажів у ВАТ «Руслан», на які працював протягом наступних восьми років, до 2004. З 2007 по 2011 роки працював заступником директора ВАТ «Юридична фірма РИМ». Після цього став керівником компанії «Луганська промислова група»[1][2].
Заснував стахановську міську громадську організацію «Добродій», яка займалася наданням благодійної допомоги інтернатам, середнім загальноосвітнім школам і гімназіям, дошкільним навчальним закладам, лікарням та спортивним організаціям. Також Сергій Шахов є засновником та главою Всеукраїнської громадської організації «Народна довіра». У 2011 році був нагороджений Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд культури»[1].
У травні 2014 політик передав військовослужбоцям Чернігівського прикордонного загону 100 бронежилетів п'ятого рівня захисту[3]. У червні став ініціатором проведення круглого столу в місті Луцьк, на якому обговорювали проблеми переселенців, які прибули на Волинь із Донбасу. До його проведення були залучені представники місцевої влади, громадські організації та волонтери[4]. Під час війни на Донбасі волонтери організації «Народна довіра» допомогли переселити із зони конфлікту понад 200 сімей[1].
У березні 2006 р. Сергій Шахов обраний депутатом Луганської обласної ради п'ятого скликання[2].
8 грудня 2010 став членом виконавчого комітету Стахановської міської ради[1].
Під час проросійських виступів весною 2014-го, Сергій Шахов виступив ініціатором проведення круглих столів на тему: «Як об'єднати країну»[1].
Надає фінансову допомогу добровільним батальйонам Національної Гвардії.
С. Шахову вдалося врятувати життя льотчику, який брав участь в бойових діях в зоні АТО. 17 серпня винищувач був атакований ракетою терористів в районі Самсонівки[5]. Крім того, Сергій Шахов активно піклується про здоров'я поранених солдат, які перебувають на лікуванні в київському Центральному військовому госпіталі[6].
17 липня 2016 року відбулися проміжні вибори до Верховної Ради, на яких обиралися народні депутати на п'яти одномандатних мажоритарних виборчих округах, у тому числі й на 114-у. До складу округу входили Біловодський, Марківський, Міловський, Новопсковський, Станично-Луганський, Новоайдарський і частково Слов'яносербський райони Луганської області. Всього у виборах взяли участь 107 кандидатів, однак головна боротьба розгорнулася між самовисуванцем Валерієм Мошенським, кандидатом від партії «Наш край» Сергієм Шаховим та представником «Опозиційного блоку» Борисом Лебедєвим[7]. Під час передвиборчої кампанії представники благодійного фонду «Наш край» роздавали соціальні картки, які давала право пріоритетної участі у соціальних програмах фонду «Наш край» та громадського об'єднання «Захист селян». Конкуренти Шахова розцінили такі дії як підкуп виборців[7]. Сергій Шахов переміг, отримавши 37,6 % голосів виборців[8].
7 лютого 2017 року Сергій Шахов вступив до депутатської групи «Воля народу»[9].
Як нардеп станом на 24.05.2019 мав 28 помічників (3 платних, 25 на громадських засадах).
У ВР 9 скликання є членом депутатської групи «Довіра».
У квітні 2021 року журналістське розслідування програми «Схеми» Української редакції Радіо Свобода довело, що Шахов у декларації за 2020 рік не вказав цивільну дружину, а разом з нею численне елітне майно, оформлене на неї – котеджі під Києвом, квартири та паркомісця в центрі столиці, земельні ділянки та низку компаній[10]. Як з’ясували журналісти, на цивільну дружину депутата Інну Журбу записаний маєток у коттеджному містечку на Київщині «Сонячна долина» площею понад 600 квадратних метрів; ще один коттедж у цьому містечку – площею 1330 квадратних метрів, 27 земельних ділянок на Київщині загальною площею майже 113 гектарів та 8 квартир і 8 паркомісць у елітній багатоповерхівці на Печерську[11].
Після виходу розслідування Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування Шаховим численного елітного майна, оформленого на цивільну дружину[12].
18 березня Шахов повідомив, що захворів на коронавірусну хворобу.[13] Він 11 березня прибув до України з Італії і тоді ж був на засіданні екологічного комітету ВРУ (там ще було 11 нардепів). Перші симптоми (підвищена температура) він мав ще 15 березня. Він самоізолювався вдома. Після цього екологічний комітет ВР, в якому брав участь депутат, пішов на обсервацію[14]. 21 березня Шахова було госпіталізовано з пневмонією[15].
21 березня 2020 року Сергій Шахов повідомив, що на коронавірусну хворобу захворів іще один депутат з його групи — Сергій Вельможний. Захворювання було виявлено і в його сина[16].
А вже 2 квітня він одужав і був виписаний з Олександрівської клінічної лікарні Києва, додавши: «Я перехворів на коронавірус, лежав у державній лікарні, мене лікували українські лікарі»[17].
10 листопада 2016 охорона Сергія Шахова повідомила київську поліцію про те, що автомобіль в якому перебував нардеп, переслідували. Правоохоронці, які прибули на виклик, затримали трьох осіб, які пересувалися на авто марки «Мерседес». За інформацією поліції, ці особи мали при собі два пістолети та показали документи, що засвідчують їх відношення до полку особливого призначення «Миротворець». В результаті інциденту, правоохоронці відкрили два кримінальні провадження за статтями 263 (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами) та 182 (порушення недоторканості особистого життя). Сам політик назвав подію замахом на його життя[18].
13 липня 2018 року, під час мітингу працівників державних шахт, які вимагали погашення заборгованості по заробітній платі, біля будівлі міністерства енергетики між Шаховим і міністром Ігорем Насаликом стався конфлікт із застосуванням сили[19].
16 серпня 2018 ввечері побився в ефірі телеканалу «Прямий» з нардепом від Радикальної партії Ігорем Мосійчуком. Пізніше Шахов і Мосійчук побилися вдруге в ліфті офісу телеканалу «Прямий»[20].
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-12 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1688730