Чаус Микола Олексійович | |
---|---|
Народився | 13 грудня 1966 (54 роки) |
Країна | Україна |
Діяльність | суддя |
Посада | суддя Дніпровського райсуду м. Києва до листопада 2017 року |
Микола Олексійович Чаус (13 грудня 1966) — колишній скандально відомий суддя Дніпровського райсуду Києва, ухвалював рішення проти Автомайдану і підлягав люстрації відповідно до закону, перебуваючи в списку на люстрацію Міністерства юстиції. Люстрований не був[1].
2012 року проти Чауса порушили дисциплінарну справу, але він залишився на своєму посту[2]. Він неодноразово викликав підозру щодо порушення закону, але завжди уникав покарання[3]. Взимку 2014 року Чаус виніс вирок за фальсифікованими справами проти активістів автомайдану.
Чаус зняв з розшуку і заборонив проводити слідчі дії проти кримінального авторитета Юрія Іванющенка, після чого злочинець і мільярдер виїхав з РФ на свою віллу в Монако. Адвокати давно називають суддю одним з головних фальсифікаторів справ в Києві[4].
Чаус також вів справу Геннадія Корбана. Групу адвокатів Геннадія Корбана очолив Андрій Богдан, а адвокатом другого фігуранта у справі Корбана — Михайла Кошляка був запрошений Андрій Смирнов[5].
2015 року Тимчасова спеціальна комісія після перевірки дій Чауса щодо позбавлення прав вирішила, що він порушив присягу і повинен бути звільнений. Справу було відкрито за заявою громадянина Вальтищева, якого суддя Чаус незаконно позбавив водійського посвідчення на півроку. Інтереси Вальтищева представляв адвокат Андрій Богдан[6].
28 січня 2016 року члени Вищої ради юстиції відклали розгляд дисциплінарного провадження щодо судді Миколи Чауса[6].
Нарешті 28 листопада 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення звільнити Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України[7].
9 серпня 2016 року Чауса затримали під час отримання хабара в $ 150 тис.[8]. Хабар отримав задля ухвалення потрібного рішення в кримінальному провадженні щодо торгівлі наркотиками. За словами глави Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, Чаус підозрював, що ним займається НАБУ, і зажадав збільшити хабар зі $ 100 тис. до $ 150 тис.[9].
Отримані гроші суддя закопував на своєму городі в літрових банках[10].
Попри те, що суддю спіймали на хабарі, заарештувати його не змогли, бо Верховна Рада не дала дозволу. Наступного дня після викриття у хабарі суддя не прийшов на роботу.
11 серпня 2016 року детективи НАБУ провели обшук у Чауса. Його адвокат відмовлявся спілкуватися з пресою і відмовився назвати своє ім'я. У розшук Чауса не оголосили.
14 листопада 2016 року пресслужба НАБУ повідомила, що 11 листопада Інтерпол оголосив Чауса в міжнародний розшук. Він нелегально перетнув кордон з Молдовою, де попросив політичного притулку[11] й чекав розгляду його екстрадиції до України[12].
За даними ЗМІ, в ухвалі Вищого антикорупційного суду по справі № 991/1532/20 до втечі був причетний тогочасний його адвокат Андрій Смирнов[13].
В грудні 2019 року були оприлюднені записи, начебто зроблені в кабінеті керівника ДБР Романа Труби. На записах, датованих імовірно липнем 2019 року, людина з голосом Андрія Смирнова розповідає, що має контакт із суддею-втікачем. І від імені Андрія Богдана (на той час — голова Офісу Президента Зеленського) дає Трубі вказівки, як діяти у цій справі: «потрібно оточити страхом невідворотності покарання», допитуючи дружину, матір та адвоката[14][15].
18 вересня 2020-го Інтерпол призупинив міжнародний розшук Чауса на час розгляду його звернення[16].
15 березня 2021 представники САП заявили, що Україна вимагає екстрадиції Чауса з Молдови[17] після того, як повідомили, що Молдова відмовила йому в політичному притулку[18].
3 квітня 2021 року його адвокат Юліан Балан повідомив, що в центрі Кишенева троє невідомих озброєних людей викрали Чауса[19]. Речниця поліції Кишинева Наталя Статі підтвердила ці дані[20][21]. 5 квітня влада Молдови затримала одного з організаторів[22], останні підозрювані виїхали до України[23]. 15 квітня правоохоронці Молдови взяли під охорону дружину Чауса[24].
30 квітня Інтерпол зняв Чауса з міжнародного розшуку, задовольнивши скаргу його захисту. Підставою стала недостатність наданих українськими правоохоронцями документів для розшуку[25].
8 квітня молдовські та українські журналісти оприлюднили інформацію про причетність до викрадення Чауса громадян України — співробітників військової розвідки. Було названо їхні імена та опубліковано фото документів, за якими вони прибули до Молдови. Також була названо причину викрадення — потреба дискредитувати ексочільника ГУР МО Василя Бурбу, пов'язавши його з втечею Чауса у 2016-му[26].
Необхідність у такій дискредитації пояснювалась важливою роллю генерала у «вагнергейті» — скандалі з провалом спецоперації з затримання російських найманців групи «Вагнера», яка була провалена після доповіді про неї Офісу президента Зеленського[26].
9 квітня, у молдовському парламенті створили спеціальну комісію з розслідування викрадення Чауса[26].
22 квітня молдовські та українські медіа публікують нові докази причетності українських спецслужб до викрадення Чауса, включно з прізвищами офіцерів розвідки, які брали участь у викраденні. Вдається також встановити, як відбувалось стеження за Чаусом напередодні і маршрут викрадачів — завдяки GPS-трекеру в орендованому ними в Молдові авто. Також підтверджується версія вивезення Чауса в авто з українськими дипномерами — за кермом був військовий аташе посольства України. Разом із Миколою Чаусом був викрадений і його охоронець, але згодом він був відпущений[26].
Між тим з'являється інформація, що викраденого Миколу Чауса утримували на базі Головного управління розвідки в Хотянівці Київської області, з наміром «легалізувати» його появу в Україні, для чого екссуддю перевезли на військову базу біля Первомайська, що неподалік від адмінкордону з окупованим Кримом та Придністров'ям[26].
30 липня 2021 року староста села Мазурівка в Чернівецькому районі на Вінничині біля кордону з Молдовою Валерій Груньківський начебто повідомив, що там виявили Чауса[27]. Згодом Валерій повідомив, що тоді перебував далеко від села й про появу судді дізнався зі слів інших[28].
За словами директора НАБУ першими на появу розшукуваного судді відреагувала Національна Поліція, співробітники якої згідно законних процедур поставили до відома НАБУ — як ініціатора розшуку й заочного арешту колишнього судді. Та поки антикорупційне бюро організовувало процедуру його доставки до суду, екссуддю забрали місцеві працівники СБУ. Не складаючи жодних документів, не пояснюючи своєї поведінки, зокрема й генпрокуратурі. За словами Ситника, співробітники СБУ везли Чауса на Київщину вертольотом, а згодом доставляли до Києва у супроводі кортежу[29].
В Києві спецназ НАБУ влаштував перегони за кортежем, яким Чауса везли з Київської області до будівлі головного управління СБУ на вулиці Володимирській. Там спецназ НАБУ блокував приміщення СБУ з вимогою його видачі знайденого втікача[30][31]. Цього дня Чаус перебував у ізоляторі СБУ в Києві[32].
Наступного дня його допитала СБУ[33]. Представниками СБУ було заявлено, що Чауса не викрадали, а він сам подзвонив на гарячу лінію й викликав співробітників спецслужби[34]. 1 серпня з Чаусом зустрівся його адвокат[35].
Того ж дня, 1 серпня 2021 року, до ВАКС від НАБУ надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу екссудді Дніпровського райсуду Києва. Розгляд зазначеного клопотання було розпочато 1 серпня 2021 року, проте, у зв'язку із відсутністю підозрюваного, судове засідання було відкладено на 4 серпня 2021 року о 14:00[36].
2 серпня адвокат Ростислав Кравець повідомив, що його клієнт перебуває у статусі підозрюваного для НАБУ та потерпілого — для СБУ, його не затримано. Також адвокат готував клопотання до ОГПУ стосовно зміни підслідності справи[37].
Також 2 серпня НАБУ було зареєстровано два провадження у ЄРДР за фактом викрадення або незаконне утримання людини та перевищення службових повноважень. Так, на думку слідчих НАБУ дії СБУ підпадають під статті 146-1 та 365 Кримінального кодексу України[38].
3 серпня 2021 року НАБУ затримало Чауса у Клінічній лікарні «Феофанія»[39], де йому вручили клопотання про застосування запобіжного заходу[40]. Про місцезнаходження екссудді НАБУ повідомив керівник слідчого управління СБУ[29].
Засідання суду розпочалось о 13:00 5 серпня 2021 року, відбувалось воно в закритому режимі через наявність у справі матеріалів, що становлять державну таємницю. Також за словами адвоката, що з його підзахисного Чауса збиткувалися. Він начебто протягом 50 днів був прикутий до ліжка[41]. Нарешті суд вирішив відправити його під цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета[42].
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-08-06 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4014939