Фразеологізм

Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом».

Є ще таке визначення: «Під фразеологізмом у Словнику прийнято розуміти мовну одиницю, що виражає специфічне фразеологічне значення, створюване здебільшого внаслідок метафоричного переосмислення вільного словосполучення, граматичні категорії і має постійний, відтворюваний за традицією склад компонентів, які втратили лексичну самостійність, а також є членом речення.»^[1]

Інше визначення: фразеологізми (фразеологічні звороти) — стійкі (усталені) словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Розрізняють три типи фразеологізмів:

• Фразеологічні зрощення.
• Фразеологічні єдності.
• Фразеологічні сполучення.

Фразеологізми в українській мові

Класифікація фразеологізмів за походженням

1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;
2. Різні виробництва, ремесла:
   1. ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;
   2. кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;
   3. ковальського: брати в лещата, міжозирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;
3. народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;
4. вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;
5. усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;
6. ознаки та дії, пов'язані зі світом звірів і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.
7. іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти Рубікон, дамоклів меч, драконівські закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — «буря і натиск» — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — це гроші.
8. біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо

Фразеологізми в українській літературі

• «Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чужою людиною свою душу» (Степан Васильченко)
• «А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати» (Михайло Коцюбинський)
• «З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха» (Андрій Головко).

Словники фразеологізмів української мови

• Словник фразеологічних антонімів української мови. В. С. Калашник, Ж. В. Колоїз. Київ, 2004
• Словник фразеологізмів української мови. Київ, 2003
• Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ, 1998
• Фразеологічний словник української мови. Книга 1 та 2. Редакційна колегія Л. С. Паламарчк (голова), В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук, Л. А. Юрчук. Київ, 1993
• Словник фразеологічних синонімів. Коломієць Н. Ф., Регушевський Е. С. Під ред. В. А. Винника. Київ, 1988

Див. також

У Вікісловнику є сторінка Додаток:Список фразеологізмів української мови.

• Ідіома
• Кальки
• Лексика
• Лексикалізація
• Семантика фразеологізмів
• Фразеологія
• Біблеїзми
• Діалектологія

Примітки

Джерела

• Уроки державної мови. Які джерела формування фразеологізмів?
• В. А. Виноградов. Фразеологизм. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, Советская энциклопедия, 1990.

Посилання

• [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n545/mode/2up Фразеологізм] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 546.
• Гендіадіс // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 107. — 552 с.
• Фразеологізми Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.6:Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 553-554.
• Фразеологізми та їх тлумачення
• Фразеологічний словник української мови. (Київ, 1988)^{[недоступне посилання з 02.02.2019]}
• Фразеологічні словники української мови
• Шкільна бібліотека / Фразеологізми

Словники та енциклопедії BabelNet Нормативний контроль GND: 1046150774