ФАБ-500
| ФАБ-500 M-62[1] | |
|---|---|
 | |
| Історія виробництва | |
| Виготовлення | 1954 — нині (M-54); 1962 — нині (M-62) |
| Варіанти | КАБ-500 |
| Характеристики | |
| Вага | 500 кг |
| Довжина | 2470 мм |
| Діаметр | 400 мм |
|
| |
| Вага наповнення | 300 кг |
|
| |
ФАБ-500 у Вікісховищі | |
.jpg)
.jpg)
ФАБ-500 — це розроблена в СРСР 500-кілограмова авіаційна бомба загального призначення з фугасною боєголовкою, яку в основному використовують ВПС Росії, колишніх радянських республік та країн-замовників. Оригінальна модель М-54 випущена в 1954 році, у формі, зручній для внутрішнього перевезення важкими бомбардувальниками; версія М-62 з низьким опором у 1962 році була призначена для зовнішньої лафеті винищувача-бомбардувальника.[2][3] Бомба некерована, має один носовий запобіжник і сумісна з більшістю моделей радянських літаків.[4]
Операційні дані (ФАБ-500 М-62)
- Висота спуску: 570—12 000 метрів
- Швидкість випуску: 500—1900 км/год[5]
ФАБ-500 вражає цілі дією продуктів вибуху, уламками корпусу та повітряною ударною хвилею. Використовує контактний підривник миттєвої (за цілями, розташованими на поверхні землі) та уповільненої (по об'єктах, що уражуються вибухом зсередини, та заглиблених цілей) дії. При вибуху ФАБ-500 у суглинці (на глиб. 3 м) утворюється вирва діаметром 8,5 м.
Варіанти
- ФАБ-500 М-54 — модель 1954 року, оригінальна модель з високим опором, призначена для внутрішнього транспортування на важких бомбардувальниках, з балістичним кільцем на носовій частині бомби, що діятиме як генератор вихорів для стабілізаторів бомб.[6]
- ФАБ-500 М-62 — модель 1962 року, модель з низьким опором, призначена для зовнішнього перевезення на вузлах підкріплення на винищувачах-бомбардувальниках.
Бойове застосування
ФАБ-500 в основному використовувалася над Афганістаном радянськими та союзними афганськими військами упродовж 1980-х років.[7][8]
Останнім часом її використовували над Сирією як російські, так і сирійські військові літаки.[9]
Російсько-українська війна
Під час вторгнення в Україну 2022 року війська Росії використовували ФАБ-500 для бомбардування Харкова, Чернігова, Ізюма[10][11] та Сум.
Так, наприклад, в березні 2022 року російський літак скинув бомбу ФАБ-500 на 9-поверховий житловий будинок на Північній Салтівці у Харкові. Бомба застрягла у технічному поверсі, але не вибухнула. Українським піротехнікам тоді вдалось викрутити підривач, але остаточно забрати її вдалось лише наприкінці червня 2022 року із застосуванням важкої техніки[12].
Див. також
- ФАБ-250[en]
- Mark 83 — американський аналог
- Авіаційні бомби (Росія)
- ОДАБ-500П
Примітки
- ↑ FAB-500 M-62 high-explosive bomb. Rosoboronexport.
- ↑ https://www.jmu.edu/cisr/_pages/research/afghanistan-oig/01-bomb.pdf
- ↑ Russian Aviation Bombs.
- ↑ FAB-500. Guide to Military Equipment and Civil Aviation. 15 липня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ High-explosive bomb FAB-500 M-62 | Catalog Rosoboronexport.
- ↑ Gordon, Yefim (2004). Soviet / Russian aircraft weapons : since World War Two. Hinkley: Midland Publishing. с. 158. ISBN 1857801881. OCLC 56650196.
- ↑ https://core.ac.uk/download/pdf/153206738.pdf
- ↑ DFID funded EOD team defuses 500kg aircraft bomb in Herat city.
- ↑ The Su-22 Is Syria's War-Weary Warhorse. War Is Boring. 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Росіяни використали для атаки на Харків фугасні бомби: після удару залишилася гігантська вирва. Ексклюзив.. news.obozrevatel.com. 2 березня 2022.
- ↑ Андрій, Павлишин (3 березня 2022). Авіаналіт на Ізюм: загинули 8 жителів, з них двоє дітей. Відео. novyny.live (укр.). Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ З даху дев'ятиповерхівки у Харкові зняли надпотужну російську бомбу. Українська Правда. 23 червня 2022.
Про сторінку
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-10-01 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4471412