Терехов Ігор Олександрович

Ця стаття висвітлює поточну подію. Інформація може швидко змінюватися через розвиток подій, початкові відомості можуть виявитися ненадійними. Останні оновлення цієї статті можуть не відображати найсвіжішу інформацію.

Ігор Олександрович Терехов
Міський голова Харкова
Нині на посаді
На посаді з	виконуючий обов'язки - 17 грудня 2020, міський голова - з 11 листопада 2021
Попередник	Геннадій Кернес
Секретар Харківської міської ради
9 грудня 2020 — 11 листопада 2021
Попередник	Олександр Новак
Народився	14 січня 1967(1967-01-14) (54 роки) Харків, УРСР, СРСР
Відомий як	чиновник
Країна	СРСР і Україна
Політична партія	Відродження (2015—2019) Довіряй ділам (2019) Блок Кернеса — Успішний Харків (із 2020)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Олександрович Терехов (нар. 14 січня 1967, Харків, УРСР) — український чиновник і діяч місцевого самоврядування. Міський голова Харкова з 11 листопада 2021 року^[1][2]. З 2015 року до 11 листопада 2021 року був депутатом Харківської міської ради, з 2020 року — головою фракції партії «Блок Кернеса — Успішний Харків»^[3], з 9 грудня 2020 року до 11 листопада 2021 року — секретарем Харківської міської ради^[4][5], виконувачем обов'язків міського голови Харкова з 17 грудня 2020 року після смерті Геннадія Кернеса^[6] і до 11 листопада 2021.

Біографія

Освіта

1990 — закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Після цього залишився у вузі на посаді стажиста-дослідника, писав кандидатську дисертацію, але не захистився^[7].

2006 — закінчив Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

2007 — здобув ступінь кандидата наук із державного управління^[8].

Не володіє українською мовою, у грудні 2020 року пообіцяв її вивчити^[9].

Робота

З 1994 року працював у ЗАТ «Укркондиціонер». У 1997 році призначений на посаду голови ради акціонерів, голови правління цього товариства, перейменованого на ВАТ «Харківський завод „Кондиціонер“»^[3]. Після того, як Терехов став чиновником, підприємство оформили на його матір Вікторію^[7]. З 1999 по 2006 рік працював начальником управління з питань підприємництва, начальником управління комунального споживчого ринку^[3].

Кар'єра чиновника та політика

З квітня 2006 року — економічний радник відділу по забезпеченню діяльності голови та заступників голови Харківської обласної державної адміністрації.

2006 року Терехов невдало балотувався за списком блоку «Наша Україна» до Верховної Ради^[6][7].

29 березня 2007 року був призначений заступником голови Харківської обласної державної адміністрації Арсена Авакова^[3].

2007 року в місцевих ЗМІ Терехова називали людиною Авакова^[10]. Але у 2010 році після звільнення останнього з посади голови ХОДА Терехов перейшов у стан політичних і бізнесових опонентів Авакова — Михайла Добкіна та Геннадія Кернеса^[10].

У квітні 2010 року Терехова призначили на посаду заступника харківського міського голови.

З вересня 2015 року — обіймав посаду першого заступника міського голови^[3].

2015 року обраний депутатом Харківської міської ради VII скликання, був членом постійної комісії Харківської міської ради з питань планування, бюджету і фінансів^[3].

9 грудня 2020 року був обраний секретарем Харківської міської ради^[4]. Після смерті Геннадія Кернеса 17 грудня 2020 року став виконувачем обов'язків міського голови Харкова^[6]. Того ж дня Терехов пообіцяв, що протягом встановленого законом строку (15 днів^[6][11]) звернеться до Верховної ради щодо призначення позачергових виборів харківського міського голови^[12]. 30 грудня секретар міськради сказав, що направить це звернення до ВРУ в останній день передбаченого законодавством терміну, 31 грудня^[11]. У профільному комітеті Верховної Ради повідомили, що отримали клопотання Терехова 20 січня 2021 року та згодом повідомлять, коли воно буде розглядатися^[13].

У травні 2021 року Терехов пообіцяв, що Харківська міська рада подасть апеляцію на рішення Харківського окружного адміністративного суду, яким було скасовано регіональний статус російської мови в м. Харкові^[14]. Але юристи міськради неправильно оформили та невчасно подали документи щодо цього, тому в апеляції було відмовлено^[15].

Виступав за повернення проспекту Петра Григоренка назви «проспект маршала Жукова» всупереч закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів»^[16][17]. Але харківська міськрада тричі програла суди в цій справі^[17]. Також Терехов виступає проти демонтажу бюста Георгію Жукову в Харкові^[16].

Був зареєстрований кандидатом на позачергових виборах мера Харкова 31 жовтня 2021 року^[18]. Ввечері 1 листопада голова міської територіальної виборчої комісії Олена Матвієнко оголосила Терехова переможцем мерських виборів^[19]. За рекордно низької явки (28,29 %)^[20][21] Ігор Терехов за підрахунками виборчкому отримав трохи більше половини (50,66 %) голосів городян, що прийшли на вибори^[19]. Наступного дня поліція відкрила кримінальне провадження щодо фальсифікації протоколів на ряді дільниць^[22][23] на користь Терехова^[23]. На позачерговій сесії міської ради 11 листопада 2021 року склав присягу Харківського міського голови та обійняв цю посаду.^[24]

Статки

У декларації за 2019 рік зазначив 6 млн грн готівкових грошей, спільно з матір'ю задекларував дві квартири в Харкові, орендує автомобіль Mercedes-Benz GL 350^[8].

Нагороди

• Почесна грамота міськвиконкому Харкова (2002);
• Почесний знак міського голови Харкова «За старанність. 350 років заснування Харкова 1654—2004» (2004);
• Почесна грамота обласної державної адміністрації та обласної ради (2004);
• Почесна грамота Верховної Ради України (2004);
• звання «Заслужений економіст України» (18 січня 2007)^[25]
• орден «За заслуги» III ступеня (2012)^[26]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2016);
• Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2016)

Сім'я

Батько — Олександр, був спортивним лікарем^[27].

Мати — Вікторія. На неї було оформлене ВАТ «ХЗ „Кондиціонер“» після того, як Терехов став чиновником^[7].

Колишня дружина — Олена Вікторівна Винник (Піженко).

Ігор Терехов розлучений, має трьох дітей. Від першого шлюбу — син Микола 1995 р.н., від другого шлюбу — Матвій (2003 р.н.) і Андрій (2006 р.н.)^[8].

Примітки

У соціальних мережах Facebook