Таран Андрій Васильович

Андрій Таран
Andriy Taran Photo.jpg
Ім'я при народженні Андрій Васильович Таран
Народження 4 березня 1955(1955-03-04)[1] (66 років)
Франкфурт-на-Одері, НДР[1]
Національність українець
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Освіта Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ)
Звання Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенант
Командування
Нині на посаді
На посаді з4 березня 2020
ПопередникАндрій Загороднюк

Перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ
грудень 2015 — квітень 2016
НаступникВ'ячеслав Назаркін

Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Андрій Васильович Таран (нар. 4 березня 1955(19550304), Франкфурт-на-Одері, НДР[2]) — український військовий та державний діяч, генерал-лейтенант, з 4 березня 2020 року 16-й Міністр оборони України[3][4].

Життєпис

Народився 4 березня 1955 року в Франкфурті-на-Одері (НДР) у родині військового, що служив у групі військ СРСР.

У 1970-х закінчив Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ) за спеціальністю військового інженера-радіотехніка. Служив у армії СРСР.

У 80-х закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в Києві за спеціальністю «Управління бойовими діями». Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломатичної служби, та Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів». Вільно володіє англійською мовою[5].

1995—1996 — навчався в Національному університеті оборони США у Вашингтоні, де здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «стратегія національних ресурсів»[6].

Військова служба

У 1992—1994 роках проходив службу в центральному апараті Міноборони України, далі перейшов до Головного управління розвідки Міноборони[7].

Працював у РНБО експертом центру стратегічного планування та аналізу, далі повернувся до центрального апарату Міністерства оборони у 1996—1998 роках.

З 2005 по 2008 рік — начальник управління у Міноборони, з 2008 — заступник керівника Головного управління розвідки Міноборони.

У грудні 2015 — квітні 2016 — перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ.

2016 — звільнений у запас через вік. Генерал-лейтенант Збройних сил України у відставці.

Дипломатична служба

У 1999—2004 роках військовий аташе при посольстві України у США.

2011—2014 — представник Міністерства оборони у представництві України при ООН.

З вересня по листопад 2015 року працював у підгрупі з питань безпеки у ТКГ в Мінську[8].

З квітня по серпень 2015 — представник України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі (СЦКК), який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ.

Політична діяльність

У 2019 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігора Смешка[9][10]. На парламентських виборах 2019 року балотувався за списком партії «Сила і честь» під 24 номером[11], проте партія до парламенту не потрапила.

Міністр оборони

4 березня 2020 призначений Міністром оборони України в кабінеті Дениса Шмигаля[12].

Член РНБО з 13 березня 2020 року[13].

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ст.
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (20 серпня 2008) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 17-ї річниці незалежності України; за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм[14]

Сім'я

Одружений, має двох дітей.

Див. також

Примітки

  1. а б https://24tv.ua/andriy_taran_biografiya_ministr_oboroni_ukrayini_taran_hto_tse_n1291882
  2. Міністром оборони став Андрій Таран: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 2020-03-04. 
  3. Андрій Таран став новим міністром оборони України. Інформаційне агентство «Вголос» (uk). 2020-03-04. Процитовано 2020-03-04. 
  4. Рада відправила у відставку Кабмін Гончарука: онлайн. РБК-Україна. Процитовано 2020-03-04. 
  5. Хто такий Андрій Таран? Цензор.НЕТ
  6. Міністром оборони став Андрій Таран: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 2020-03-04. 
  7. Андрій Таран став новим міністром оборони України. 24 Канал. Процитовано 2020-03-04. 
  8. Рада призначила міністром оборони Андрія Тарана. Радіо Свобода
  9. Передвиборчий штаб Смешка очолив генерал-лейтенант ЗСУ Таран
  10. Міністром оборони став Андрій Таран: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 2020-03-04. 
  11. Кого Смешко повів на вибори: повний виборчий список партії «Сила і честь» Главком
  12. Рада призначила нового главу Міноборони замість Загороднюка. РБК-Україна. Процитовано 2020-03-04. 
  13. Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  14. Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 745/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

Військові посади
Попередник:
Андрій Загороднюк
Міністр оборони
4 березня 2020
Наступник:
'

Інформація

Стаття Таран Андрій Васильович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-12 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=3462831