Сухопутні війська Збройних сил України

Сухопутні війська Збройних сил України
Емблема Сухопутних військ України
На службі	лютий 1917 — 1922, відтворені 23 травня 1996 року
Країна	Україна
Належність	Збройні сили
Вид	сухопутні війська
Роль	ведення бойових дій переважно на суходолі
Чисельність	300.000 (2022)
Штаб	Київ
Гасло	«За Україну! За її волю!»
Штандарт	малиновий, золотий
Річниці	12 грудня 14 жовтня
Війни	Радянсько-українська війна  Польсько-українська війна  Війна в Іраку  Миротворчі операції  Російська збройна агресія проти України:
Командування
Командувач	генерал-полковник Олександр Сирський[1]
Начальник штабу	генерал-майор Танцюра Ігор Іванович[1]
Тимчасово виконуючий обов'язки заступника командувача	генерал-майор Нестеренко Олександр Володимирович[1]
Командувач логістики	бригадний генерал Карпенко Володимир Володимирович[1]
Командувач територіальної оборони	генерал-майор Баргилевич Анатолій Владиславович[1]
Визначні командувачі	Костянтин Прісовський, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Петро Болбочан, Олександр Сливинський, Всеволод Петрів, Олександр Греків, Євген Коновалець, Володимир Сальський, Олександр Удовиченко, Михайло Омелянович-Павленко, Юрій Тютюнник, Воробйов Геннадій Петрович
Знаки розрізнення
Прапор
Нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Сухопутні війська Збройних сил України — найчисленніший самостійний вид збройних сил України, головний носій їх бойової могутності, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі.

Станом на серпень 2022 Сухопутнi вiйська мають на озброеннi:

• 2858 танків різних модифікацій;
• 1600 бойових машин піхоти (класу БМП-1, БМП-2, БМП-3);
• 1400+ бронетранспортерів (класу БТР-60, БТР-70, БТР-80, БТР-82, БТР-3, БТР-4, БТР-7, Дозор-Б, Saxon, VAB, M113, AIFV, FV103 Spartan, МТ-ЛБ, БТР-Д);
• 547 розвідувальних бронемашин (класу БРДМ-2, БРМ-1)
• понад 883 самохіднi артилерійськi установки;
• понад 1285 буксируваних гармат і гаубиць;
• понад 640 реактивних систем залпового вогню різного калібру;
• 340 мінометів калібру 120 мм;
• 90 тактичних ракетних комплексів Точка-У;
• 35 ударних гелікоптерів Мі-24 і 23 багатофункціональних Мі-8.

Завдання

Сухопутні війська Збройних Сил України призначені для:

• запобігання, нейтралізації (ліквідації) потенційних загроз національним інтересам України;
• посилення охорони державного кордону та найнебезпечніших ділянок морського узбережжя на загрозливих напрямках;
• прикриття ділянок державного кордону, які прилягають до району збройного конфлікту;
• ведення розвідки; здійснення оперативного розгортання військ;
• проведення демонстративних дій;
• проведення операції угруповання ОСШР, оперативного угруповання військ (сил);
• участь у протидесантних та спеціальних операціях;
• участь у протиповітряній обороні держави;
• ведення територіальної оборони у визначених зонах;
• участь у заходах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
• участь у прикритті визначених важливих державних об'єктів від можливих терористичних атак з використанням літальних апаратів та інших засобів повітряного нападу;
• забезпечення захисту об'єктів Сухопутних військ Збройних Сил України від терористичних посягань;
• участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах.
• Захист громадян України від террористичної загрози від будь-якої країни.

Історія

6 грудня 1991 Верховна Рада України прийняла закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України», в яких проголошувалося створення збройних сил країни. Того ж дня було затверджено текст військової присяги, яку склав перший Міністр оборони України Костянтин Морозов в залі Верховної Ради.

30 грудня 1991, під час першої зустрічі глав держав щойно утвореного СНД, президент України Леонід Кравчук заявив, що з 3 січня 1992 всі війська, які дислокуються на території України, будуть приводитися до добровільної присяги на вірність народу України.

Також на територію України незадовго до цього були передислоковані деякі формування ЗС СРСР, які на момент розпаду СРСР перебували на території країн Організації Варшавського договору в складі ЗГВ, ПнГВ, ЦГВ і ПдГВ:^[2]

• 7-ма гвардійська танкова Київсько-Берлінська ордена Леніна двічі Червонопрапорна ордена Суворова дивізія;
• 13-та гвардійська танкова Полтавська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія;
• 20-та танкова Звенигородська Червонопрапорна дивізія (фактично — тільки 76-й танковий полк);
• 25-та танкова Червонопрапорна дивізія;
• 32-га гвардійська танкова Полтавська Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія;
• 39-та гвардійська мотострілецька Барвінківська ордені Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія;
• 48-ма мотострілецька Ропшинська ордена Жовтневої Революції, Червонопрапорна дивізія імені М. І. Калініна;
• 93-тя гвардійська мотострілецька Харківська, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія;
• 207-ма мотострілецька Померанська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (окрім 33-го і 41-го мотострілецьких полків);
• 254-та мотострілецька Черкаська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького дивізія.

Таким чином, після розпаду СРСР і проголошення незалежності, Україна отримала одну з найсильніших армій у світі, чисельність якої налічувала 780 000 чоловік, 6500 танків, 7000 бойових броньованих машин, 7200 артилерійських систем, 900 вертольотів і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У момент утворення збройних сил в Україні діяли три військові округи: Київський, Одеський і Прикарпатський, з 1991 по 1997 — два: Одеський і Прикарпатський. Військовий округ охоплював територію кількох областей і іменувався за територіальною ознакою. Був призначений для виконання оперативних, мобілізаційних і військово-адміністративних завдань. Округ очолював командувач військами, який підпорядковувався міністру оборони України, а також командувачу Сухопутних військ. Призначався Президентом України за поданням міністра оборони. У межах своїх повноважень командувач військами військового округу видавав накази і директиви.

Указом Президента України № 368/96 від 23 травня 1996 року в складі Збройних Сил України було створено Командування Сухопутних військ України, якому були підпорядковані органи управління і війська військових округів.^[3]

До 2005 року, згідно з Державною програмою будівництва Збройних Сил України, на базі колишніх військових округів були створені оперативні командування: «Захід», «Північ» і «Південь».

У 2010 році до їх складу входили два оперативні командування, одне територіальне управління, 17 бойових бригад (2 танкові, 8 механізованих, 1 повітряно-десантна, 2 аеромобільні, 1 ракетна і 3 артилерійські), 14 окремих бойових полків (1 механізований, 1 аеромобільний, 3 спеціального призначення — включаючи Президентський полк, 3 реактивних артилерійських, 3 зенітно-ракетних, 2 вертолітні Армійські авіації і 1 полк РЕБ) і 9 окремих полків бойового забезпечення (4 інженерних, 4 — зв'язку, 1 — радіаційного, хімічного і біологічного захисту), інші окремі частини і установи рівня полку і нижче, а також 169-й навчальний центр «Десна» (приблизно відповідає окремій механізованій дивізії).

Російсько-українська війна

Зовнішні відеофайли
	Балада про піхоту. Масштабний соціальний ролик «Балада про піхоту», присвячений воїнам Сухопутних військ України, які захищають країну. 2016 р.
	Повсталий степ

Загальна чисельність Сухопутних сил станом на початок 2013 року становила 57 000 чоловік особового складу, 686 танків, 72 бойових вертольоти, 2065 бойових броньованих машин, 716 артилерійських систем (гармат, мінометів і реактивних систем залпового вогню) калібру 100-мм і більше.

У травні 2017 року було анонсоване формування нових бойових і навчальних частин, та експеримент з реорганізації військових комісаріатів.^[4]

Миротворча діяльність

Підтримання міжнародного миру і безпеки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Участь у міжнародних миротворчих операціях стала одним з важливих зовнішньополітичних здобутків нашої держави, що стало справжньою школою практичного досвіду, злагодженості та взаємодії для Збройних Сил України.

Україна розпочала миротворчу діяльність у 1992 році. За ці роки за межі держави було відправлено 19 військових формувань типу бригада, батальйон, рота, ескадрилья, загін. Практично залучалось до участі у миротворчій діяльності майже 30 тисячі осіб, понад 2,5 тисячі одиниць техніки, 38 вертольотів.

З 1994 року Україна приєдналась до Програми «Партнерство заради миру», одним з найважливіших напрямів якої є участь підрозділів Збройних Сил України в операціях з підтримання миру.

Участь з'єднань та частин Сухопутних військ України у навчаннях із миротворчої тематики сприяють зміцненню міжнародного авторитету України, відіграють значну роль у підготовці Сухопутних військ. Щорічна програми передбачає цілу низку різноманітних заходів — від широкомасштабних військових маневрів до великих семінарів. Набутий досвід допомагає спільно діяти в операціях по підтриманню миру, пошуково-рятувальних операціях, наданні гуманітарної допомоги. Для наших миротворців, серед яких більшість — контрактники, служба у миротворчих контингентах це чудова можливість побачити світ. Сьогодні у Сухопутних військах України відрядження за кордон у армії країн всього світу стали звичайною справою. Наші військовики переймають там досвід, вивчають мову, техніку. Разом з тим іноземцям теж є чому в нас повчитися. І вони охоче це роблять. Про це свідчать чисельні спільні навчання які на слуху у всьому світі — «Щит миру», «Козацький степ» та інші. Лише в цьому році таких навчань відбулося більше десяти.

Сьогодні у складі місій та сил виконують завдання за призначенням 2 українських миротворчих контингентів:

• Балкани — національний контингент (УКРПОЛБАТу) в складі КФОР у Косово;
• 56 окремий вертолітний загін Місії ООН у Республіці Ліберія.

Загалом на сьогоднішній день^{[на коли?]} у складі миротворчих контингентів України виконують завдання за призначенням 500 військовослужбовців, 1215 од. різноманітної техніки та 14 вертольотів.

Спектр завдань, які виконують миротворчі підрозділи, є досить широким. Характер завдань відповідає вимогам статті 6 Статуту ООН і базується на загальноприйнятих вимогах до проведення операцій з підтримки миру:

• чергування на постах спостереження, патрулювання у зоні відповідальності, охорона церков, супроводження конвоїв;
• повітряні перевезення персоналу місії, високоповажних осіб та вантажів, патрулювання та спостереження, супроводження переміщення військ, пошуково-рятувальні операції та медична евакуація (56 овз);
• супровід конвоїв з гуманітарним вантажем, паливом, матеріально-технічними засобами, надання гуманітарної допомоги місцевому населенню (усі підрозділи).

Активну позицію України та її Збройних Сил в миротворчій діяльності показує офіційна статистика ООН, за якою Україна в 2009 році увійшла в першу десятку країн-контрибуторів ООН.

Оцінка діяльності наших миротворців є найвищою, багато з них відзначено державними нагородами України, іноземних держав, ООН та НАТО.

Структура

Оперативні командування СВ ЗСУ

   Оперативне командування «Захід»

   Оперативне командування «Північ»

   Оперативне командування «Схід»

   Оперативне командування «Південь»

   Крим

Докладніше: Структура Сухопутних військ України

Командування Сухопутних військ

• Оперативне командування «Захід»
• Оперативне командування «Південь»
• Оперативне командування «Північ»
• * Оперативно-тактичне угрурування Суми
• Оперативне командування «Схід»

Роди військ

Докладніше: Емблеми родів військ та служб ЗС України

Механізовані і танкові війська та гірська піхота

Докладніше: Механізовані війська України

Докладніше: Танкові війська України

Механізовані , танкові та гірсько-штурмові війська , що складають основу Сухопутних військ, виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, діють у складі морських та повітряних десантів.

До складу механізованих,гірсько-штурмових і танкових військ входять механізовані,мотопіхотні,піхотні,штурмові та танкові батальйони , полки і бригади.

На озброєнні визначених з'єднань і частин механізованих і танкових військ знаходиться бойова техніка:

Озброєння

• танки Т-64Б, Т-64БВ, Т-64БМ Булат, Т-72АМТ, Т-84 «Оплот», БМ Оплот;
• бронетранспортери БТР-60, БТР-70, БТР-80, БТР-3, БТР-4;
• бойові машини піхоти БМП-1, БМП-1У, БМП-2;
• бойові розвідувальні машини та бойові розвідувально-дозорні машини БРМ-1, БРДМ-2
• інші зразки озброєння.

Організаційна структура

Структура механізованої бригади

• Штаб
• Управління
• Комендантський взвод
• 1 танковий батальйон: 314 чол, 40 танків, 16 БМП, 16 вантажних автомобілів, 12 спецавтомобілів, та ін.
• 3 механізовані батальйони на БМП або БТР.

Механізований батальйон на БМП: 555 чол, 13 танків, 41 БМП, 1 БТР, 6 120-мм мінометів (пересуваються за допомогою ГАЗ-66), 9 ПЗРК, 1 БРЕМ, 15 вантажних автомобілів, 19 спецавтомобілів та ін.

• Бригадна артилерійська група: 1000 чол , 36 САУ, 18 БМ-21 «Град», 12 100 мм МТ-12 «Рапіра», 18 ПТРК, 2 БРДМ-2, 17 МТ-ЛБ та ін.
• Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон: 276 чол, 4 ЗРК «Оса-АКМ», 12 ЗПРК «Тунгуска», 9 ЗРК «Стріла-10МЗ», 27 ПЗРК «Ігла» / «Ігла-1», 9 МТЛБ-АТ, 19 спецавтомобілів та ін.
• розвідувальна рота: 144 чол, 4 автомобіля та ін.
• радіолокаційна рота: 131 чол, 3 БТР, 19 автомобілів, 2 автокрана та ін.
• рота РХБЗ: 50 чол, 2 автомобіля та ін.
• медична рота: 46 чол, 7 автомобілів, причіп, польова кухня
• пожежна рота
• оркестр
• клуб
• редакція і друкарня
• полігон.

Ракетні війська та артилерія

Докладніше: Ракетні війська та артилерія Сухопутних військ України

Ракетні війська та артилерія Сухопутних військ складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової операції (бою).

Озброєння

На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:

• ракетні комплекси оперативно-тактичних, тактичних ракет;
• реактивні системи залпового вогню типу «Смерч», «Ураган», «Град»;
• самохідні гармати «Гіацинт», «Піон», «Акація», «Гвоздика»;
• протитанкові засоби «Штурм», «Конкурс», «Рапіра».

Армійська авіація

Докладніше: Армійська авіація України

Армійська авіація є найбільш маневреним родом Сухопутних військ, призначеним для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою.

Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, виконують інші важливі завдання.

З'єднання та частини армійської авіації Сухопутних військ мають на озброєнні вертольоти типу Мі-2, Мі-8, Мі-9, Мі-24, Мі-26 та їх модифікації.

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ

Докладніше: Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ України

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для прикриття військ від ударів противника з повітря у всіх видах бойових дій, при перегрупуванні та розташуванні їх на місці.

На озброєнні військ ППО Сухопутних військ знаходяться ефективні зенітні ракетні та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою скорострільністю, живучістю, маневреністю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового бою.

До складу військ ППО СВ входять:

До зенітних ракетних систем та комплексів дивізійної ланки відносяться зенітні ракетні комплекси «Оса>», «Куб», «Тор».

До зенітних ракетних та зенітних артилерійських комплексів полкової ланки відносяться ЗРК «Стріла-10», ЗГРК «Тунгуска», ПЗРК «Ігла», ЗАК «Шилка».

Військові звання та відзнаки

Докладніше: Військові звання України

Оскільки Україна не є країною-членом, кодування звань армій НАТО наведено для зіставлення

Згідно законів України № 205-IX від 17 жовтня 2019 року щодо сержантських звань та № 680-IX від 4 червня 2020 року щодо нових генеральських звань, які набули чинності 01 жовтня 2020 року.

Код НАТО	OF-10				OF-9		OF-8	OF-7	OF-6		OF-5		OF-4	OF-3		OF-2		OF-1			OF(D)			Student Officer
Україна (Ред.)	Без відповідника
					Генерал		Генерал-лейтенант	Генерал-майор	Бригадний генерал		Полковник		Підполковник	Майор		Капітан		Старший лейтенант	Лейтенант		Молодший лейтенант			Курсант

Код НАТО	OR-9						OR-8		OR-7		OR-6						OR-5						OR-4		OR-3		OR-2						OR-1
Україна (Ред.)																							Без відповідника										Не передбачено
	Головний майстер-сержант		Старший майстер-сержант		Майстер-сержант	Штаб-сержант	Головний сержант		Старший сержант		Сержант						Молодший сержант									Старший солдат	Солдат						Рекрут

Спорядження та уніформа

Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу

Військовик у стандартному камуфляжному одязі

Однострій

Докладніше: Історія українського військового однострою, Однострій Збройних сил України, Бойовий єдиний комплект та Бойовий спеціальний комплект

Камуфляж

Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу Збройних Сил України у лютому 2015 року^[6][7].

Незважаючи на те що малюнок ММ-14 був стандартизований та власне оформлений за Міністерством оборони України лише в 2015 році, з середини 2014 року в ньому відшивалася нова польова форма військовослужбовців зразку 2014 року (ТУ У 14.1-00034022-001:2014) та куртка утеплена польова камуфльована.^[6]

Літня польова форма

Форма виготовлена за натівськими стандартами. Вона із української вогнетривкої тканини, яка під час пожежі не прилипає до тіла, а лише тліє.^[8]

До складу комплекту літньої польової форми входять:

• кепки-мазепинки і панами;
• кітель і штани;
• футболка і труси;
• шкарпетки і берці.

20 травня 2015 року стало відомо, що Міноборони замовляє понад 400 тис. комплектів літнього польового костюма

Цього року ми замовляємо понад 400 тисяч комплектів літнього польового одягу для військовослужбовців. На сьогоднішній день контракти підписані на 97 тисяч, поставлено 85 тисяч, — повідомила Неллі Стельмах. — 20 тисяч буде поставлено протягом найближчих 20 днів. Далі вступають в дію нові контракти, це 160 тисяч, які будуть поставлятися протягом півтора-двох місяців, — додала вона.

Також необхідно близько 200 тис. комплектів зимової форми, при цьому на даний момент поставлено 67 тис. утеплених штанів і 77 тис. курток.^[9]

12 жовтня 2017 року відбулась презентація на якій було продемонстровано новації в матеріально-технічному забезпеченні ЗСУ. Серед представленого Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ був Добовий польовий набір продуктів нового зразку. Були показані новації в речовому забезпеченні — останні прийняті розробки та елементи одностроїв, амуніції та спорядження. Також було продемонстровано зразок нового намету замість наявних зараз у війська УСБ-56, проект та макет казарм поліпшеного типу для військовослужбовців контрактної служби, які зараз будуються та за два роки планується розмістити у них 22 тис. військовослужбовців. З наявної інформації казарми поліпшеного типу зараз будуються майже в усіх областях. Загалом у цьому році заплановано здача 91 таких об'єктів, у наступному — 93.^[10]

Командування

Командувачі

Докладніше: Командувач Сухопутних військ України

• 1994—1998 Собков Василь Тимофійович
• 1998—2001 Шуляк Петро Іванович
• 2001—2002 Затинайко Олександр Іванович
• 2004—2006 Петрук Микола Миколайович
• 2006—2007 Фролов Валерій Семенович
• 2007—2009 Свида Іван Юрійович
• 2009—2014 Воробйов Генадій Петрович
• 2014—2016 Пушняков Анатолій Савватійович
• лютий 2016 т.в.о. генерал-лейтенант Хомчак Руслан Борисович^[11]
• 2016—2019 генерал-полковник Попко Сергій Миколайович
• 2019—по т.ч генерал-полковник Сирський Олександр Станіславович

Начальники штабу

• 2016—2018^{[уточнити]} генерал-лейтенант Хомчак Руслан Борисович^[12]
• 2018—2020 генерал-лейтенант Довгань Ігор Андрійович.^{[13][джерело?]}
• 2020—по т.ч. генерал-майор Танцюра Ігор Іванович [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Інші

Перші заступники

• 2017—по т.ч генерал-лейтенант Назаркін В'ячеслав Миколайович^[13][14]

Заступники командувача з територіальної оборони

• (2019—по т.ч) генерал-майор Баргилевич Анатолій Владиславович^[13]

Командувачі логістики

• (2018—2020) генерал-лейтенант Кропивченко Сергій Іванович^[15][16]
• (2020—по т.ч.) бригадний генерал Карпенко Володимир Володимирович ^[17]

Начальники управління з морально психологічного забезпечення

• (2017—по т.ч) генерал-майор Голоднюк Олександр Миколайович^[13]

Командувачі ракетних військ і артилерії Збройних Сил України — заступники командувача

• (2015—2020) генерал-лейтенант Горбильов В'ячеслав Юрійович^[18]
• (2020—по т.ч.) генерал-майор Маліновський Андрій Володимирович ^[19]

Начальники Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

• (2009—по т.ч) генерал-лейтенант Ткачук Павло Петрович^[20]

Начальники управління армійської авіації

• (2017—2020) генерал-майор Яременко Ігор Віталійович^[21]
• (2020—по т.ч.) полковник Саміленко Максим Михайлович

Начальники управління протиповітряної оборони

• (2017—2020) генерал-майор Кісільов Сергій Станіславович^[22]
• (2020—по т.ч.) полковник Соловей Юрій Петрович

Начальники 169 навчального центру

• (2017—2021) генерал-майор Ніколюк Віктор Дмитрович^[23]
• (2021—по т.ч.) полковник Жакун Олександр Миколайович^[24]

Див. також

• Армія
• Армія Української Народної Республіки
• День Сухопутних військ України
• Національна гвардія України
• Сухопутна військова техніка України

Примітки

Посилання

Сухопутні війська України у соціальних мережах
	Сухопутні війська України на сайті Facebook
	Сухопутні війська України на сайті Telegram
	Сухопутні війська України на сайті YouTube
	Сухопутні війська України на сайті Quora

п о р Сухопутні війська України ОК «Захід» ОК «Південь» ОК «Північ» ОК «Схід» Корпус резерву Роди військ  Танкові  Механізовані  Гірська піхота  Ракетні та артилерія  Війська ППО  Армійська авіація Військова розвідка  РЕБ  Зв'язку та кібербезпеки  Інженерні  РХБЗ Бригади Армійська авіація 11 ОБрАА 12 ОБрАА 16 ОБрАА 18 ОБрАА Механізовані і піхотні 1 ОБрСпП 10 ОГШБр 14 ОМБр 24 ОМБр 28 ОМБр 30 ОМБр 47 ОМБр 53 ОМБр 54 ОМБр 56 ОМПБр 57 ОМПБр 58 ОМПБр 59 ОМПБр 60 ОПБр 61 ОПБр 63 ОМБр 66 ОМБр 67 ОМБр 68 ОЄБр 72 ОМБр 92 ОМБр 93 ОМБр 110 ОМБр 115 ОМБр 128 ОГШБр Нез'ясований статус 11 ОМПБр 15 ОМБр (ІІ) 33 ОМБр 62 ОМБр (ІІ) Ракетні та артилерія 15 ОБрАР 19 ОРБр 26 ОАБр 27 РеАБр 40 ОАБр 43 ОАБр 44 ОАБр 55 ОАБр 107 РеАБр Кадровані 38 ОАБр 45 ОАБр Танкові 1 ОТБр 3 ОТБр 4 ОТБр 5 ОТБр 17 ОТБр Нез'ясований статус 14 ОТБр Інженерні війська 47 ОІБр 48 ІБр Інші Президентська бригада Полки Танкові 300 НТП Механізовані 354 НМП 355 НМП ППО 38 ЗРП 39 ЗРП 1039 ЗРП 1121 НЗРП 1129 ЗРП Ракетні та артилерія 356 НАП РХБЗ та інженерні війська 12 ОПОЗ 16 ОПОЗ 31 ОРВП 50 ОРВП 70 ОПП 91 ОПОЗ 145 ОРВП 146 ОРВП 532 ОРВП 703 ОПОЗ 704 ОП РХБЗ 808 ОПП Зв'язку 5 ОПЗ 7 ОПЗ 55 ОПЗ 121 ОПЗ Піхотні 5 ОШП Батальйони Механізовані 1 ОМПБ 2 ОМПБ 3 ОМПБ 4 ОМПБ 6 ОМПБ 9 ОМПБ 10 ОМПБ 11 ОМПБ 12 ОМПБ 13 ОМПБ 15 ОМПБ 16 ОМПБ 17 ОМПБ 20 ОМПБ 21 ОМПБ 22 ОМПБ 23 ОМПБ 24 ОШБ 25 ОМПБ 34 ОМПБ 37 ОМПБ 40 ОМПБ 42 ОМПБ 46 ОБСпП Танкові 1 ОТБ 2 ОТБ 4 ОТБ 5 ОТБ 12 ОТБ Гірські 8 ОГШБ 15 ОГШБ 108 ОГШБ 109 ОГШБ Розвідка 54 ОРБ 74 ОРБ 129 ОРБ 130 ОРБ 131 ОРБ 136 ОРБ 143 ОРБ Інженерні війська 1 ОІББ 2 ОІББ 11 ОПМБ 308 ОІТБ 309 ОІТБ 310 ОІТБ 311 ОІТБ 321 ОІБ 507 ОНРВБ 534 ОІСБ РЕБ 20 ОБ РЕБ 502 ОБ РЕБ Стрілецькі 45 ОСБ Інші 78 ОБМЗ 93 ОБВСПп 133 ОБООб 134 ОБООб 181 ОБМЗ 182 ОБМЗ 183 ОБМЗ 224 ОАБ 225 ОАБ 226 ОАБ 227 ОАБ 307 ДБВСПп 363 ОБООб 394 ОБООб 718 ОНАБ 1004 ОБООб Розформовані частини Армійські корпуси 1 АК 6 АК 8 АК 13 АК 32 АК 38 АК 66 АртК Дивізії 1 РД 25 МД 26 АД 28 МД 66 МД 70 МСД Бригади 1 БрАА 5 ОМБр 6 ОМБр 7 ОМБр 11 ОАБр 12 ОМБр 15 ОМБр (І) 16 ОМБр 20 ОБрРХБз 22 ОМБр 25 ОБрМЗ 27 ОМБр 28 ОМБрРХБз 51 ОМБр 52 ОМБр 62 ОМБр (І) 84 ОМБр 97 ОМБр 123 РБр 127 ОМБр 159 РБр 161 ОМБр 162 РБр 177 РБр 182 ПТАБр 188 АБрВП 199 РБр 209 ІСБр 210 ПОМБр 219 ПОМБр 331 АБр 359 АБр 432 РБр 459 РБр 461 РБр Полки 2 ОПЗ 3 ОАП 3 ПАА 5 НТП 6 НАП 11 ІП 13 ОПЗ 14 ІП 23 ПОМП 30 ОПЗ 59 ЗРП 93 ОПЗ 155 САП 160 РеАП 188 ОПЗ 245 ОП РЕБ 280 ТП 300 ЗРП 300 ОМП 319 МП 325 ТП 389 ТП 467 НАП 507 ПтАП 761 ОРоАП 802 РеАП 803 ІП 816 РеАП 901 ОПАА 961 РеАП 1069 ЗРП 1161 ЗРП 1175 ЗРП 1835 РеАП Інші 3 ОТБ 5 БТрО 7 ОМПБ 8 ОБМЗ 14 ОМПБ 16 ОТБ 18 ОЗАЕ 19 ОБ РХБЗ 19 ОМПБ 28 ОБЗ 29 ОРБ 30 ОБ РХБз 39 ОМПБ 41 ОМПБ 43 ОМПБ 45 ОМПБ 48 ОБ РХБз 54 ортб 77 ОБМЗ 90 ОНЦ 94 ое БЛР 115 ОТПБ 117 ОРБ 119 НЦ 129 оісб 129 БЗОМ 144 ОБ РХБЗ 150 НЦ 160 обз 240 ОСпБ 257 ОНІСБ 285 об РЕБ 307 об РЕБ 314 ОБООб 667 ОАБ 971 об РЕБ 1332 ОАБ 1345 ОПтАДн 1614 онбз 1615 онбз 1617 орркб 1803 обз 6298 БЗМ 7006 обз (ННЗ) Навчальні заклади НАСВ ВКСС НАСВ Військова академія ВІТВ Навчальні центри 49 НЦ 143 ЦР 169 НЦ 179 ОНТЦ 180 НЦ 184 НЦ 190 НЦ 197 ЦПСС 201 НЦ 205 НЦ Міжнародні підрозділи ЛитПолУкрбриг батальйон «Тиса» Структура Сили ТрО

п о р Командувачі Сухопутних військ України Василь Собков (1994—1998) Петро Шуляк (1998—2001) Олександр Затинайко (2001—2002) Микола Петрук (2004—2006) Валерій Фролов (2006—2007) Іван Свида (2007—2009) Генадій Воробйов (2009—2014) Анатолій Пушняков (2014—2016) Сергій Попко (2016—2019) Олександр Сирський (з 2019) Перелік

п о р Збройні сили України  Верховний Головнокомандувач Збройних сил України (СВГ) •  Рада національної безпеки і оборони (Голова РНБОУ)  Міністерство оборони ( Міністр оборони) •  Головнокомандувач ЗСУ •  Генеральний штаб ( Начальник Генерального штабу) •  Об'єднаний оперативний штаб  Сухопутні війська •  Повітряні сили •  Військово-морські сили Командування об'єднаних сил КОС ЗСУ ОСУВ «Хортиця»[1] ОУВ «Дніпро» ОТУВ «Схід» ОУВ «Слобода» УВ Харків ОСУВ Херсон ОТУВ ОСУВ «Олександрія» ОТУВ ОСУВ «Північ» ОТУВ «Суми» ОУВ «Сіверськ» Невстановлені ОУВ «Каховка» ОУВ «Кривий Ріг» ОУВ «Волинь» Структура Сухопутні війська Оперативне командування ОК «Захід» ОК «Північ» ОК «Південь» ОК «Схід» Роди  Танкові  Механізовані  Гірська піхота  Ракетні та артилерія  Зенітні ракетні війська  Армійська авіація Повітряні сили Командування ПвК «Захід» ПвК «Центр» ПвК «Південь» ПвК «Схід» Роди  Тактична  Винищувальна  Штурмова  Бомбардувальна  Розвідувальна  Транспортна  Дальня  Зенітні ракетні війська  Радіотехнічні війська ВМС Західна ВМБ Південна ВМБ  Морська піхота Берегові ракетно-артилерійські війська  Морська авіація Окремі роди сил  Сили спеціальних операцій  Сили територіальної оборони Сили логістики (Озброєння, Тил) Сили підтримки ( Інженерна підтримка,  РЕБ,  РХБЗ,  топографічного та гідрометеорологічного забезпечення)  Медичні сили Окремі роди військ  Десантно-штурмові війська  Війська зв'язку та кібербезпеки Інші  Головне управління розвідки Військова розвідка  Військова прокуратура  Військова служба правопорядку  Автомобільні та дорожні Державна спеціальна служба транспорту Головна інспекція  Військовий резерв Оснащення  ГУ РСМЗ Сухопутних військ (Бронетехніка) Повітряних сил (Літаки) Військово-морських сил Кораблі ВМСУ Кораблі морської охорони Десантних військ Сил спеціальних операцій Ядерна зброя (до 2000 року) Національної гвардії Символи Бойовий прапор Прапор в/ч Військово-морський прапор Емблеми родів військ Військові нагороди Кваліфікаційні відзнаки Нарукавні знаки Військова служба Військовий обов'язок Альтернативна служба ТЦКСП Військові комісаріати Військові звання Військове прогнозування Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних Правове поле Воєнна доктрина Воєнно-медична доктрина України Закон України «Про Збройні Сили України» Закон України «Про оборону України» Концепція оборони і будівництва Стратегічний оборонний бюлетень Біла книга Державні програми розвитку Основні напрямки розвитку ОВТ Статути Ухилення від призову Учасник бойових дій Інвалід війни Член родини загиблого військовослужбовця Освіта Військові навчальні заклади Українська військово-медична академія Медицина Військова медицина Воєнно-медична доктрина України Військові медичні заклади Основні: НВМКЦ, ВМКЦ Центрального регіону, ВМКЦ Західного регіону, ВМКЦ Південного регіону, ВМКЦ Північного регіону Санаторії Військово-лікарські комісії Соціально-психологічна служба КМС Музика Запорозький марш  Військово-музичне управління ЗМІ Military Media Center АрміяInform Армія FM Військове телебачення України Спорт Управління фізичної культури і спорту Центральний спортивний клуб  Навчально-спортивна база ЛВС Навчально-спортивна база ЗВС 7-й спортивний клуб 8-й спортивний клуб 9-й спортивний клуб Група спортсменів-інструкторів вищої кваліфікації Військовий бюджет Меморіальний комплекс «Зала пам'яті» День Збройних сил України

п о р Сухопутні війська країн Європи Незалежні держави Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція Невизнані і частково визнані держави Республіка Абхазія²³ • Республіка Косово³ • Нагірно-Карабаська Республіка² • Республіка Південна Осетія²³ • Турецька Республіка Північного Кіпру²³ • Придністровська Молдавська Республіка ¹ Частково в Африці      ² Переважно в Азії      ³ Визнана хоча б однією державою-членом ООН

п о р  Україна в темах Географія Рельєф Геологічна будова Корисні копалини Карпати Кримські гори Чорне море Азовське море Річки Озера Клімат Ґрунти Вулкани Природоохоронні території Національні природні парки Устрій Територія Адміністративно-територіальний устрій Області Райони Територіальні громади Столиця Міста Смт Історія Доісторична Україна Грецькі міста-держави Східні слов'яни Київська Русь і окремі князівства Галицьке Волинське Галицько-Волинське князівство Київське Новгород-Сіверське Переяславське Чернігівське Монгольська навала Велике князівство Литовське Запорозька Січ Гетьманщина УНР ЗУНР УСРР/УРСР Гуцульська Республіка Карпатська Україна УПА Сучасність Проголошення незалежності Помаранчева революція Революція гідності Російсько-українська війна Символи Герб Прапор Гімн Офіційні символи глави держави Нагороди Ukraine NOW Сміливість Державний лад Конституція Конституційний процес Конституційний Суд Президент Парламент Уряд Судова система Партії Вибори Політика Внутрішня Зовнішня Міжнародні відносини Оборона Збройні сили Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Сили спеціальних операцій Десантно-штурмові війська Національна гвардія Воєнний стан в Україні Безпека Рада національної безпеки і оборони Прокуратура (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) Державне бюро розслідувань Національне антикорупційне бюро Національна поліція історія Кіберполіція Бюро економічної безпеки України Служба безпеки Розвідка Прикордонна служба Державна охорона Економіка Господарство (історія економіки) Валюта Банківська система Національний банк Банки Бюджет Економічні райони Сільське господарство Промисловість Електроенергетика Зовнішня торгівля Транспорт і зв'язок Автошляхи Аеропорти Водний транспорт Газотранспортна система Залізниця Міський транспорт Порти Пошта Історія пошти Радіо Телебачення Мобільний зв'язок Інтернет Соціум Населення Склад населення Мови Релігія Медицина (Здоров'я, Трансплантологія) Спорт Права жінок ЛГБТ Злочинність (Корупція) Знання Освіта Середня Вища Наука Техніка Культура Література Музика Україна на Євробаченні Опера Архітектура Образотворче мистецтво Кіно Театр Відеоігри Танці Кухня Мода Свята Туризм Сім чудес Світова спадщина Замки Монастирі Палаци Храми Музеї Портал:Україна Україна

1. ↑ https://www.dsnews.ua/ukr/politics/korban-ne-vozglavlyaet-terroboronu-dnepra-nachalnik-regionalnogo-upravleniya-tro-vostok-dokument-29072022-463456/amp