Якщо Ви шукаєте статтю про оновлений багатоцільовий винищувач Су-35 (заводський шифр Т-10БМ) — див Су-35С.
Су-35 (Су-27М, заводський шифр Т-10М) (за кодифікації НАТО: Flanker-E) — радянський/російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління[1][2]. Розроблений в ДКБ Сухого як подальший розвиток Су-27. Генеральний конструктор Су-35 — Михайло Петрович Симонов. Перший політ здійснений 28 червня1988 року (прототип Т-10М-1). Виліт першого серійного літака відбувся 1 квітня1992 року. У першій половині 1990-х років було випущено 12 прототипів, згодом програма була припинена на користь розробки Су-37 (згодом і ця програма була згорнута у зв'язку з катастрофою дослідного екземпляра). У 2005 році вирішено відновити розроблення Су-35, оновлений винищувач одержав індекс Су-35БМ. Серійний винищувач для ПКС Росії має назву Су-35С.
Підвісні озброєння: можлива підвіска 8 УРВВ — Р-27РЕ, Р-27ТЕ, Р-77), а також малої дальності і ближнього бою (Р-73, Р-73М, Р-60М) і 6 УРВП С-25ЛД, Х-29, Х-59М, Х-31А і П, а також бомб — КАБ-500Кр, ФАБ-500, −250, ОФАБ-100 і НАР С-8, С-13, С-25.
Зразки Су-35
Су-35
Т-10М-1 (б/н 701) — перший дослідний екземпляр Су-35 (1988)[4]. Створений на базі серійного Су-27. Перший політ 28 червня 1988 року. У другій половині 1990-х, після завершення випробувань, переданий до експозиції Центрального музею ВВС в Моніно.
Т-10М-2 (б/н 702) — другий дослідний екземпляр (1989 рік). Створений на базі серійного Су-27.
Т-10М-4 (б/н 704) — зразок для статичних випробувань.
Т-10М-5 (б/н 705) — дослідний екземпляр. Створений на базі серійного Су-27.
Т-10М-6 (б/н 706) — дослідний екземпляр. Створений на базі серійного Су-27. У 1992 році на аеродромі Мачуліщі (Білорусь) був представлений міністрам оборони країн СНД.
Т-10М-7 (б/н 707) — дослідний екземпляр. Створений на базі серійного Су-27.
Т-10М-8 (б/н 708) — передсерійний екземпляр.
Т-10М-9 (б/н 709) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8.
Т-10М-10 (б/н 710) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8.
Т-10М-12 (б/н 712) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 2[3].
12-02 (б/н 86) — серійний літак. Побудований в 1995 році, в 1996 переданий в Ахтубінськ. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 3[3].
12-03 (б/н 87) — серійний літак. Побудований в 1995 році, в 1996 переданий в Ахтубінськ. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 4[3].
12-04 (б/н 88) — серійний літак. Побудований в 1995 році, в 1996 переданий в Ахтубінськ. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 5[3].
Су-35УБ
Т-10УБМ (б/н 801) — двомісний варіант Су-35. Створений на базі серійного Су-30МКК[3].
За ідеєю конструкторів, літак увібрав у себе найкраще, що було досягнуто на Су-30МК і Су-37. І це сталося — за проектом Су-35УБ відрізнявся від Су-30МКК двигунами, наявністю ПГО і досконалішої бортової РЛС, а від Су-30МКІ — двигунами і кілями збільшеної висоти, товщини і площі (як на Су-35 і Су-30МКК), що дозволяло збільшити дальність польоту в порівнянні з Су-30МКІ. Встановлення досконалішого обладнання, зокрема, бортову РЛС Н011М, дозволить застосовувати на Су-35УБ всю номенклатуру серійних і перспективних ракет і бомб класів «повітря — повітря» і «повітря — поверхня».
Літак має 12 точок підвіски озброєння, оснащений системою дозаправлення паливом у повітрі і найсучаснішою авіонікою.
Цікаво, що вперше на КНААПО проектування Су-35УБ і випуск робочих креслень велися зі значним використанням комп'ютерних технологій. Перший політ дослідного літака відбувся у 2000 році. Очікується, що після проведення першого циклу заводських льотних випробувань нову дослідну машину продемонструють на одному з міжнародних авіасалонів у 2001 році.
1 листопада 2000 південнокорейські льотчики завершили в підмосковному Жуковському льотні випробування багатоцільового винищувача Су-35. Всебічну оцінку Су-35 проводила група з 5 південнокорейських льотчиків, які зробили протягом місяця 18 польотів на двомісному навчально-бойовому винищувачі Су-35УБ. Разом з ними в повітря піднімалися льотчики-випробувачі «ДКБ Сухого» Ігор Вотінцев, В'ячеслав Авер'янов та Ігор Соловйов. У ході випробувань порівнювалися заявлені АНПК «Сухой» ЛТХ літака з його реальними пілотажними можливостями.
Т-10БМ — оновлений Су-35. На відміну від більш ранніх Су-35, у Су-35БМ відсутня переднє горизонтальне оперення і посилений планер, а також повністю замінена авіоніка літака. На прототипи і серійні літаки встановлюються нові двигуни «Виріб 117с» покоління 4 + +, що дозволяють літаку розвивати надзвукову швидкість без використання форсажу. Двигуни оснащені керованим вектором тяги, що, за словами Михайла Погосяна, незважаючи на відсутність переднього горизонтального оперення, має наблизити маневрені можливості машини до рівня Су-37. Перший політ 19 лютого2008 року, серійне виробництво почалося в 2010 році, до 2015 замовлено 48 літаків[8].
26 грудня 2022 року у ЗСУ заявили, що Росія планує обміняти дві ескадрильї літаків Су-24 та Су-35 на дешеві дрони Shahed, оскільки не може застосовувати свою авіацію в українському небі[9].
КНР — в 2017 році КНР було придбано 10 літаків Су-35С. А вже у вересні 2018 року ця операція послужила причиною аби Сполучені Штати включили Департамент розвитку обладнання Китаю (EDD) та його керівника до санкційного списку[35].
Іран — 24 літаків, приблизна кількість станом на кінець 2023 року (імовірно, партія виготовлена для Єгипту, але внаслідок російського повномасштабного вторгнення передана Ірану в 2023 році)[36].
Розглядали можливість покупки:
Бразилія — Су-35 був включений в число учасників тендеру на постачання 36 винищувачів,[37] однак не увійшов до «короткого списку» (до нього потрапили F/A-18, Rafale і JAS 39 Gripen) і вибув з тендеру[38].
Індонезія — 11 винищувачів планується поставляти з 2019 в обмін на каву і пальмову олію[39].
Іран
Восени 2022 року командувач Повітряними силами Ірану повідомив про рішення віддати перевагу придбанню Су-35 перед запланованим раніше Су-30[40].
Наприкінці грудня 2022 року були поширені повідомлення західної розвідки про плани росії передати Ірану винищувачі Су-35 в обмін на військову допомогу. Адміністрація Президента США Джозефа Байдена звинуватила Росію в наданні передової військової техніки Ірану, включно з системами протиповітряної оборони, гелікоптерами та винищувачами[40].
Нарешті, 18 квітня 2023 року стало відомо про прибуття перших трьох літаків до Ірану[40][41].
Російська Федерація
3 серійних машини передано в 1996 році, 2 передсерійні передані в 2003 році зі складу ДКБ Сухого. Всі літаки Су-35 Військово-повітряних сил Росії в наш час[коли?] знаходяться у складі авіаційної групи вищого пілотажу «Російські витязі». У травні 2009 року голова уряду Росії Володимир Путін заявив, що до 2015 року для ВПС Росії буде вироблено 48 оновлених винищувачів Су-35С[42]. Контракт на поставку у війська 48 літаків Су-35С Міноборони РФ підписало на МАКС-2009[43].
Контракт на поставку 48 винищувачів був виконаний в кінці 2015 року, тоді ж був підписаний другий контракт ще на 50 літаків, який був виконаний наприкінці 2020 року[33].
31 липня 2021 року відбувся курйозний інцидент з Су-35С зі складу 23-го винищувального авіаційного полку ВКС Росії на аеродромі Комсомольська-на-Амурі. Винищувач розбився на Сахаліні як безпілотний літальний апарат, що набрав майже 13 км висоти та літав до закінчення палива 1 годину 13 хвилин, після чого впав[44].
13 травня 2023 року літак Су-35 зазнав катастрофи в результаті збиття неподалік російсько-українського кордону поблизу с. Шкрябіне Стародубського району Брянської області (РФ), пілот — загинув[45][46]. 27 листопада 2023 року командування ПС ЗСУ підтвердило, що Су-35, а також два Мі-8МТПР-1, один Мі-8 і один Су-34 були збиті українськими підрозділами ЗРК Patriot за п'ять хвилин «завдяки нестандартним рішучим діям» у рамках «блискучої операції під керівництвом командувача Повітряних сил»[47]. Також повідомлено про збиття ЗРК Patriot ще одного Су-35 на Чорним морем біля Одеси «через деякий час після подій у Брянській області»[47].
↑Юрій Барсуков (23 серпня '09 17:34). МАКС зібрав $ 10 млрд (російською). ТОВ "Інфокс-Інтерактив" 2009 р. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 23 серпня 2009.