смт Станиця Луганська | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Луганська область | ||||
Район/міськрада | Щастинський район | ||||
Громада | Станично-Луганська селищна громада | ||||
Рада | Станично-Луганська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ: | |||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1688 | ||||
Статус | із 1938 року | ||||
Агломерація | Луганська агломерація | ||||
Площа | 14,6 км² | ||||
Населення | 13089 (01.01.2018)[1] | ||||
Густота | 941 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 93600-93609 | ||||
Телефонний код | +380 64 72 | ||||
Географічні координати | 48°40′ пн. ш. 39°28′ сх. д.H G O | ||||
Висота над рівнем моря | 40 м | ||||
Водойма | річки: Сіверський Донець, Верхньо-Ольхова | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Кіндрашівська | ||||
До станції: | 2 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- фізична: | 17 км[2] | ||||
- залізницею: | 21 км | ||||
- автошляхами: | 20 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 93600, Луганська обл., смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, 52 | ||||
Карта | |||||
Станиця Луганська у Вікісховищі |
Стани́ця Луга́нська (Станиця; 1688-1719 — Луган[3], Луганське, 1719-1923 — Луганська, 1923-2007 — Станично-Луганське) — селище міського типу в Україні, є однією з двох станиць, населення котрих частково складається з нащадків донців, на землях сучасної України (друга — станиця Новомиколаївська) і центром Станично-Луганської громади Луганської області.
Розташоване на Сіверському Донці, у який впадає річка Верхньо-Ольхова. Населення становило 15 700 осіб (1975) та 14 543 осіб (2001). Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар'єр, рибне господарство.
На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI—IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII—X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень.
Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І, написаному в 1711 молдовським господарем Димитрієм Кантеміром: «От Бахмута даже до Лагану, понеже суть места пустые…»[3]. Ослов'янений варіант назви — Городок-Луганський.
У 1684 знищене татарами, але невдовзі було відновлене і згодом отримало назву Станиця Луганська.
Офіційною датою заснування вважається 1688 рік.
У 1923 селище стає центром новоствореного Станично-Луганського району Донецької губернії. У 1938 Станично-Луганське отримує статус селища міського типу.
У 1932—1933 жителі Станиці Луганської постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 101 особу, імена яких встановлено[4].
Козацтво і зараз зберігає свої звичаї й обряди, традиційні способи ведення господарства[джерело?]. Живе тут 16 тисяч осіб. У центрі невеликого містечка знаходиться музей історії й етнографії, де зібрані документи, колекції предметів побуту і бойової слави козаків. У залах музею постійно оновлюються виставки народних промислів: живопису, декоративно-прикладного мистецтва.
Постановою ВРУ № 1155-V від 7 червня 2007 селищу було повернено назву Станиця Луганська.
18 серпня 2014 українські антитерористичні сили увійшли до селища, 21 серпня селище було звільнене від терористів і над будівлею районної ради піднято український державний прапор[5]. Протягом 2014—2015 поблизу та в Станиці Луганській відбувалися бойові зіткнення із застосуванням автоматів, кулеметів, мінометів, артилерії, танків, «Градів».
В ніч на 17 квітня 2015 у місті було повалено пам'ятник Леніну[6][7].
Станом на 30 серпня 2015 в Станиці Луганській залишалось близько 600 мешканців[8].
На січень 2020 в селищі проживало близько 12 000 осіб.[9]
Після бойових дій в селищі почалося відновлення підрозділами ЗСУ мосту через річку Сіверський Донець. 16 вересня 2019 року на місці ремонту було запущено вебкамеру для спостережень, а роботи планують завершити до 27 листопада[10].
17 лютого 2022 року проросійські сили обстріляли дитячий садок в Станиці Луганській, троє працівників контузило, їх відправили до лікарні. Російська пропаганда, стверджує, що обстріл зробили українці. МО України вже спростували це твердження.[11]
Навесні 2016 року відновлено рух приміського поїзда Кіндрашівська-Нова — Лантратівка.
В околицях селища розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Кіндрашівський».[12]
Свято-Миколаївський Храм[14]
Пам'ятник танку "ІС-3"
Черга на КПВВ «Станиця Луганська»
КПВВ «Станиця Луганська»
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-02-25 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=20764