Слава Україні!

Слава Україні!
Держава	Україна,  УНР,  ЗУНР і  Українська СРР
Слава Україні! у Вікісховищі

«Сла́ва Украї́ні!» — українське вітання, національне гасло. З'явилося на початку ХХ століття у різних варіаціях. Набуло поширення серед українців під час Української революції (1918—1921). Стало гаслом українських націоналістів та борців за незалежність України^[1]. У 1920—1930-х роках було звичним на Заході України та українській діаспорі. У великій Україні відродилося після проголошення незалежності України (1991). Набуло популярності під час Євромайдану (2013) та російсько-української війни (з 2014). З 2018 року ― військове вітання у Збройних силах України та в Національній поліції.

Історія

Передісторія

Вислів «слава України» вживається щонайменше від часів Шевченка. У своєму вірші «До Основ'яненка» (1840, у варіанті 1860 року) Шевченко писав:^[2]

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Вірш Чубинського «Ще не вмерла Україна» (1862) також перекликається із цими рядками:

Ще не вмерла Україна і слава, і воля.

Перше відоме згадування гасла «Слава Україні!» та відповіді «По всій землі слава!» пов'язується з середовищем харківської української студентської громади кінця XIX — початку ХХ ст.^[3]

Визвольні змагання

Гасло та вітання «Слава Україні!» з'явилось в часи УНР (1918—1920 роки). Дяченко Петро Гаврилович, командир 1-го кінного полку чорних запорожців (підрозділ існував у 1918—1920 роках), згадує, що привітанням були слова «Слава Україні! — Козакам Слава!»^[4]

В історичному нарисі «Лінійний корабель-дредноут Чорноморського флоту „Воля“» Святослав Шрамченко пише про події 12 липня 1917, про прибуття корабля в Севастополь:

Як тільки «Воля» стала на північній бухті, на призначену для неї бочку, до неї підійшли на катері члени Української Гол. Ради і піднялися на борт корабля. На кораблі вже стояла частина екіпажу з тим жовто-синім прапором на правому флянзі і ось тут голова Української Чорном. Ради проф. В. М. Лащенко виголосив на привітання свій історичний тепер для української фльоти вірш «Золотосині прапори». На це віршоване привітання матроси відповіли гучним «Слава», «Слава Україні».

Генерал Всеволод Петрів згадує що в час правління гетьмана Скоропадського гасло звучало так: «Йшлося насамперед про сердюків, які добре марширували, голосно вигукували „Слава Україні, Гетьманові Слава“».

Зі спогадів генерала Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка:

Трагічно роз'єднані і одірвані одна від другої братні українські армії після півроку важкої розлуки і тяжких військових подій знов будуть звільняти необ'яті простори Рідного Краю від жорстокого ворога, — повідомляв полковник О. Удовиченко М. Омеляновичу-Павленку 6 травня 1920 року. — В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана в світі радість, — радість воскреслого з мертвих Українського Народу. Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!» Знов воскресла Україна і вже ніколи не вмре, не загине!..

У наказі генерала армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка від 19 квітня 1920 року Ч. 18. йдеться про наступне:^[5]

Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».

Юрій Горліс-Горський в романі «Холодний Яр» вказує на поширення серед повстанців Холодного Яру (1918—1922 роки) вітання «Слава Україні! — Україні слава!»:

Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло. Під'їжджаю до них: — Добридень хлопці! — Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».

Інший холодноярський отаман (періоду з квітня 1921 до початку 1922 рр.) Яків Водяний у своїй п'єсі наводить варіант: — Слава Україні! — Навіки слава!

Гасло «Слава Україні» з відповіддю «Слава!» використовували і бійці Степової дивізії^[6].

Зокрема, в книзі Юрка Степового (брата отамана Костя Блакитного) «В Херсонських степах» наводиться текст записки розвідниці Віри: «Повернулася благополучно. Все гаразд. Завтра о десятій у Павла Лаврентійовича. Слава Україні! Віра.»

Зустрічаємо в книзі й згадку про те, що послуговувались гаслом між собою і вояки.

«І коли вже хата вщерть наповнилась людьми, на порозі з'явився й Блакитний. Він прийшов удвох з найближчим своїм другом Вовгурою.

– Слава Україні! — привітались обидва до гостей.

– Слава! — відповіли друзі.»

Міжвоєнні роки

Гасло з відповіддю «Героям слава!», як українці використовують його зараз, з'явилося в націоналістичній організації «Леґія українських націоналістів» (1925—1929):^[7]

1925 року Артюшенко разом з Миколою Сціборським та іншими однодумцями організували в Подєбрадах Легію українських націоналістів. Коли виникло питання про організаційне вітання, схоже на те, що саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників: «Слава Україні!» — «Козакам слава!». Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням — відповідати треба було: «Героям слава!».

«Слава Україні — Героям Слава!» було поширене в УПА та ОУН (б). В ОУН під проводом А.Мельника натомість вживали «Слава Україні — Навіки Слава!»^[8].

«Слава Україні! Героям слава!» є гаслом Конгресу українських націоналістів та ВО «Тризуб» ім. С. Бандери.

Відновлення незалежності України

Зовнішні відеофайли
	283 "За" —"Слава Україні!": Хто і чому відмовився тиснути на зелену кнопку., 5 канал, опубліковано 6 вересня 2018 року.
	"Слава Україні — Героям Слава". Президент України Петро Порошенко., опубліковано 13 червня 2015 року.
	Вечірній квартал. Засідання Львівської облради, телеканал «Інтер»[9], опубліковано 17 листопада 2011 року.
	Орест Лютий — Слава Україні!, Орест Лютий & Антін Мухарський, опубліковано 4 травня 2013 року.
	Гвардія. Слава Україні! — НеМо, опубліковано 19 серпня 2015 року.
	Вечірній квартал. Ніч після виборів президента України, опубліковано 5 березня 2019 року.

З часів боротьби за незалежність України 1989—1991 років гасло стає популярним серед студентства, творчої та культурної інтелігенції. Під час Революції на граніті гасло стає одним з основних привітань її учасників.

У 1995 році президент США Білл Клінтон вжив вислів «Слава Україні» під час своєї промови у Києві (разом із God bless America).^[10]

За час незалежності набуло популярності по всій Україні з часів Помаранчевої революції (2004 рік) і Євромайдану (2013 рік). Широко використовується в Україні з кінця 2013 року — з часів Революції гідності^[1].

Після Революції гідності гасло також набуло популярності як підбадьорливий вигук під час масових спортивних змагань — особливо в Західній, Північній та Центральній Україні^[11]. Це гасло також набуває популярності серед іноземців, що приїздять в Україну на спортивні змагання^[12].

Під час російської збройної агресії проти України гасло отримало поширення в українському війську^[13]. 5 лютого 2018 Уряд України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект № 7549^[14], яким запропонував встановити гасло «Слава Україні! — Героям слава!» як офіційне вітання для військових ЗСУ^[15]. 24 серпня 2018 року привітання вперше пролунало як частина церемонії параду на честь 27-річчя незалежності України та 100-річчя відродження української державності^[16]. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада запровадила вітання «Слава Україні! — Героям слава!» у ЗСУ та Національній поліції^[17].

Вплив

Гасло на Кубані

Докладніше: Слава Кубані!

Також відоме гасло «Слава Кубані!» з відповіддю «Героям слава!», що було традиційним привітанням кубанського козацтва. Це привітання згадується в багатьох художніх творах (В. Лихоносов, Б. Алмазов) та у спогадах про кубанське козацтво. У козаків Кубані традиційне вітання «Слава героям, слава Кубані!»^[18] зображене при описі подій 1908 року в романі Віктора Лихоносова «Наш маленький Париж. Ненаписані спогади» (1987)^[19].

В українському націоналістичному дискурсі вітання розглядалося як частина українського етносу (1918—1920 рр., коли існували спроби включення Кубанської народної республіки до складу УНР). Сучасні українські автори вважають, що вітання «Слава Кубані! — Слава героям!» виникло під впливом українських сотень УПА, що діяли на Кубані в 1944 році^[20].

Додаткові факти

• У липні 2018 на Чемпіонаті світу з футболу 2018 року хорватський футболіст Домагой Віда записав і оприлюднив відеозвернення з гаслом «Слава Україні», за що рішенням ФІФА був попереджений і оштрафований. У відповідь українці влаштували флешмоб на Facebook-сторінці ФІФА та почали масово ставити найнижчі оцінки^[21]. Згодом ФІФА заборонила ставити оцінки своїй сторінці.
• На новій формі, яку 4 вересня 2018 року представила ФФУ для збірної України з футболу^[22], на спині над прізвищем футболіста присутній напис «Слава Україні!»^[23][24].

Див. також

• Слава Нації!
• Україна понад усе!
• Слава Кубані!
• Живе Білорусь!

Примітки

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слава Україні!

• Я. Водяний. Холодний Яр. Історична драма на 4 дії. З часів визвольних змагань на Україні в 1921 р. — Тернопіль-Львів, 1928. — С. 12.
• Сергійчук В., Українські державники: Всеволод Петрів. — К.: ПП Сергійчук М. І., 2008. — С.119.
• Шрамченко С., Лінійний корабель-дредноут «Воля» // Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1939. — Ч.5., С.7.
• Юрій Горліс-Горський, Рік в Холодному Яру // Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1933. — Ч.1., С.13.
• Юрій Горліс-Горський, Холодний Яр: роман [Текст] : [автентичне вид. за першим вид. у Львові, І ч. - 1934 р., ІІ ч. - 1937 р.] / Ю. Горліс-Горський. — Київ: ФОП Стебляк, 2014. — С. 23.
• Книш З. Становлення ОУН. — К.: Вид-во ім. О. Теліги, 1994. — С. 29.
• Омелянович-Павленко М. Спогади командира (1917—1920): Документально-художнє видання / Упоряд.: М. Ковальчук. — К.: Темпора, 2007. — С. 29-30.
• Степовий Ю. В Херсонських степах. — Мюнхен: «Культура», 1947 — С. 14, 21.
• Дяченко П. Г. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР. — Київ: Стікс, 2010 — С. 148, 350.
• Юзич Ю. Хто і коли вигадав гасло «Слава Україні!» // Історична правда, 4 жовтня 2018 Архівовано з першоджерела 5 жовтня 2018.