Скорик Мирослав Михайлович

Мирослав Скорик
Мирослав Скорик (2017, фото М. Лагути)
Основна інформація
Повне ім'я	Скорик Мирослав Михайлович
Дата народження	13 липня 1938(1938-07-13)[1]
Місце народження	Львів, Львівське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті	1 червня 2020(2020-06-01) (81 рік)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Личаківській цвинтар. Львів
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професія	композитор
Освіта	Львівська консерваторія, Московська консерваторія
Праця в операх	Національна опера України імені Тараса Шевченка
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера і класична музика
Нагороди
Премії
Звання
composersukraine.org
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (13 липня 1938, Львів — 1 червня 2020, Київ) — видатний^[2] композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України 2006—2010 років, художній керівник Київської опери (2011—2016). Внучатий небіж Соломії Крушельницької^[3].

Життєпис

Народився 13 липня 1938 року в родині українських інтелігентів у Львові (нині Львівська область, Україна). Мати Мирослава Михайловича походила з родини Охримовичів. Дідусь Скорика, Володимир Охримович, був відомим українським фольклористом, громадським та політичним діячем. Марія-Соломія Охримович-Скорик одержала освіту у Відні. Бабця Олена Крушельницька-Охримович була рідною сестрою Соломії Крушельницької. Батько також навчався у Віденському університеті (філософський факультет). Перше знайомство з музикою Мирослав отримав у сім'ї — батьки, не будучи професійними музикантами, музикували в родинному колі, батько грав на скрипці, мати — на фортепіано.

Батько композитора — Михайло Скорик, історик, етнограф, був працівником Львівського відділення Академії наук УРСР, володів грою на скрипці, знав і виконував різноманітні карпатські мелодії, пісні й танці.^[4]

З окупацією Західної України 1939 року СРСР сім'я Скориків, як і багато інших українських інтелігентних сімей, зазнала втрат. У роки війни старший брат М. Скорика брав участь у Другій світовій війні в рядах дивізії Ваффен СС «Галичина», по завершенні війни йому вдалося емігрувати до Австралії.

До систематичних занять музикою Мирослава заохотила С.Крушельницька. За її порадою, він починає вчитися у Львівській музичній школі-десятирічці (яка виникла з ініціативи Василя Барвінського при Львівській консерваторії). Найбільше Мирославу Михайловичу врізалися в пам'ять заняття з хору і сольфеджіо у класі Григорія Терлецького, який заохотив хлопця до компонування. Разом зі Скориком в ці роки навчались: Тамара Назарко-Коноварт, Ліда Крих^[5], Дарія Криворучко, в майбутньому відомий хормейстер Борис Кокотайло, Оксана Панасюк та інші.

В 1948 р., з посиленням репресій родину Скориків репресували та вислали в Сибір (до Анжеро-Судженська Кемеровської області). На засланні Мирослав продовжує свою освіту. Вчиться грати на фортепіано в учениці С.Рахманінова Валентини Канторової, навіть їздить на різні конкурси. Опановує також гру на скрипці під керівництвом батька своєї однокласниці Володимира Панасюка.

Лише після смерті Й. Сталіна 1953 року репресії послабились. Мирославу дозволили повернутися до Львова з «чистим паспортом» (що давало право проживання в будь-якому з міст СРСР). Батькам композитора вдалося одержати такий дозвіл через два роки, але без права проживання у Львові. Переїхавши до Львова, Мирослав оселився в сестри батька Ярослави Біганської, яка допомогла знайти репетиторів для підготовки до вступу в Консерваторію. У ті часи відбулося знайомство зі Всеволодом Задерацьким.

У 1955—1960 роках навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка під керівництвом професорів Станіслава Людкевича (теорія музики), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). В цей період Мирослав Скорик проявив творчу активність. Був постійним учасником засідань Студентського Наукового Товариства. Грав у студентському оркестрі, 1963 року організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова Івана Франка. По завершенні навчання у консерваторії стажувався в аспірантурі при Московській консерваторії у класі Дмитра Кабалевського, завершивши навчання 1964 року з дисертаційним дослідженням на тему «Особливості ладу музики С. Прокоф'єва» і отримавши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

В 1964 р. створює музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» Кінострічка стає відомою і автор музики — також.

у 1963—1966 роках викладав композицію у Львівській консерваторії, а з 1966 р. до кінця 1980-х років викладав композицію у Київській консерваторії. Одним з перших його випускників був Є. Станкович (1968), серед аспірантів — І. Карабиць та А. Гаврилець. Тривалий час працював у США, з 1996 — в Австралії. В кінці 1990-х повернувся в Україну. З 1999 — завідувач кафедри історії української музики в НМАУ. Паралельно викладав у Львівській консерваторії. Серед випускників М. Скорика — М. Швед.

У 1989 — голова журі фестивалю «Червона рута». З 2002 — художній керівник фестивалю «Київ Музик Фест». Упродовж 2006—2010 років — співголова Національної спілки композиторів України. У квітні 2011 року призначений художнім керівником Київської опери^[6], на цій посаді працював до 2016 року.^[7]

Помер 1 червня 2020 року у Києві. 3 червня у столичному патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ відбулося прощання з видатним композитором^[8]. 4 червня 2020 року в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові також відбулося прощання. Похований 5 червня 2020 року на Личаківському кладовищі (поле № 13) ^[9] у Львові.

Нагороди

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (20 серпня 2008) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку національного музичного мистецтва, багаторічну плідну композиторську, педагогічну і громадську діяльність^[10]
• Орден «За заслуги» I ст. (8 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, високий професіоналізм та багаторічну сумлінну працю^[11]
• Орден «За заслуги» II ст. (27 серпня 2006) — за вагомий особистий внесок в увічнення пам'яті Івана Франка^[12]
• Орден «За заслуги» III ст. (5 жовтня 1998) — за значний особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, багаторічну творчу і педагогічну діяльність^[13]
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю^[14]
• Орден «Знак Пошани» (СРСР, 1971)
• Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний артист УРСР (1988).
• Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка (1987)
• Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ ім. М. Островського (1968).

Творчість

Твори Мирослава Скорика регулярно виконують в Україні, інших пострадянських країнах, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Нідерландах, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Композитор часто виступав як диригент і піаніст із виконанням власних творів.

У стилістиці продовжував традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дав модерну авторську візію українського, зокрема карпатського, фольклору і львівського міського та салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу. В творчості композитора можна виділити декілька періодів: ранній (1955—1964); неофольклорний (1965—1972); неокласичний (1973—1978); неоромантичний (1983—1983); полістилістичний (1986—1998); постмодерний. Багато років Мирослав Скорик співпрацював з Симфонічним оркестром Держтелерадіо України під керівництвом Вадима Гнєдаша та Володимира Сіренка.

Музичні твори

	Мирослав Скорик. Мелодія
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

Музичнотеатральні твори

• опера «Мойсей» (Лібрето Б.Стельмаха за І. Франком, 2001)
• балети «Каменярі» (за І. Франком, 1967), «Повернення Баттерфляй» (Скорик-Пуччіні)
• музична комедія «0:0 на нашу користь» (лібр. Віккерса та О. Каневського, 1969);

Вокально-симфонічні твори

• кантати для хору і симфонічного оркестру
  • «Весна» — кантата для солістів, хору та симфонічного оркестру на вірші І. Франка (1960),
  • «Людина» — кантата для солістів, хору та симфонічного оркестру на вірші Е. Межелайтіса (1964),
  • поема-кантата «Гамалія» (сл. Т. Шевченка, 2003)
• «Три українські весільні пісні» для голосу та симфонічного оркестру (нар. слова, 1974);

Симфонічні твори

• симфонічні поеми — ** «Вальс» (1960),
  • «Сильніше смерті» (симфонічна поема, 1963),
  • «1933» (1993),
  • «Спогад про Батьківщину» (1994)
• «Гуцульський триптих» (сюїта для симфонічного оркестру, 1965)
• концерт для великого симфонічного оркестру «Карпатський» (1972)
• «Партита № 4» для симфонічного оркестру (1974)
• «24 каприси Паганіні»

Концерти для інструментів соло з оркестром

• 3 для фортепіано з оркестром — № 1 («Юнацький», 1977), № 2 (1982), № 3 (1995)
• 9 для скрипки з оркестром — № 1 (1969), № 2 (1990), № 3 (2001), № 4 (2002), № 5 (2004), № 6 (2009), № 7 (2011), № 8 «Allusion to Chopin» (2011), № 9 (2014)
• «Мелодія» для скрипки з оркестром
• Концерт для віолончелі з оркестром (1983)

Для камерного оркестру

• «Сюїта» (1961)
• Партити № 1 для струнного оркестру (1966), № 2 для камерного оркестру (1970), № 3 для струнного оркестру (1974)
• «Три фантазії на лютневі теми XVI ст.» з «Львівської табулатури»
• Диптих (1993);

Камерно-інструментальні твори

• «Партита № 5» для фортепіано (1975);
• Партита № 6 для струнного квартету
• Партита № 7 для квінтету духових
• «Речитатив і рондо» для скрипки, віолончелі та фортепіано (1969);
• сонати для скрипки і фортепіано — № 1 (1963), № 2 (1993)
• соната для віолончелі і фортепіано «A-RI-A» (1994);
• «Карпатська рапсодія» для скрипки та фортепіано (2004)
• «Диптих» для струнного квартету

Фортепіанні твори

• Три танці для 2-х фортепіано (1995)
• Цикл п'єс «В Карпатах» (1959) — ** «Рондо» (1962)
  • «Варіації» (1962)
  • «Бурлеска» (1964)
  • «Коломийка» (1962)
  • «Блюз» (1964)
• «З дитячого альбома» цикл п'єс («Простенька мелодія», «Народний танець», «Естрадна п'єса», «Лірник», «Жартівлива п'єса» (1965)
• Токата (1979)
• 6 прелюдій і фуг (1987—1988);

Вокальні твори

• Романси на сл. Шевченка (1962):
  • «Якби мені черевики»
  • «Зацвіла в долині»
  • «За сонцем хмаронька пливе»
  • «Ой сяду я під хатою»
• Духовний концерт «Реквієм» (в першій редакції «Заупокійна», канонічні тексти, 1999)
• 3 псалми (2003)
• Літургія святого Йоана Золотоустого (2005);

Інше

• солоспіви на слова Т. Шевченка
• численні естрадні пісні

Музика до фільмів

Музика до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема:

• 1964 — Тіні забутих предків
• 1967 — Як козаки куліш варили
• 1971 — Жива вода
• 1972 — За твою долю
• 1974 — Гуси-лебеді летять
• 1974 — Особисте життя
• 1979 — Гришкові книжки (мультфільм)
• 1981 — Високий перевал (Мелодія ля-мінор)
• 1991 — Нам дзвони не грали, коли ми вмирали (реж. М. Федюка)
• 1994 — Царівна (серіал)
• 2007 — Лис Микита
• 2019 — Тарас. Повернення

Теоретичні праці Мирослава Скорика

• Прокофьев и Шенберг // Советская музыка, 1962, № 1.
• Ладова система С.Прокоф'єва. — К.: музичн Україна, 1969.-99 с.
• Майбутнє нашої музики. З доповіді заступника голови правління Спілки композиторів України на пленумі правління Спілки. — Музика. 1971, № 1.-С. 8-9.
• Музыкальное творчество и критика (Выступление на У пленуме правлення Союза композиторов СССР) // За действенную музыкальную критику. Сб. статей и выступлений / Сост. Г. Друбачевская. -М.: Сов. комп., 1974.-С. 77-78.
• О прогрессивном и догматическом новаторстве. — Советская музыка, 1971, № 8. -С. 17-23. Особенности лада музыки С. Прокофьева// Проблемы лада. Сб. статей / Сост. К.Южак. -М.: Музыка, 1972.-С. 226—238.
• Про природу і спрямованість новаторського пошуку в сучасній музиці // Сучасна музика. Вип 1. — К.: музичн Україна, 1973.-С. 3-24. (Співавтор- В.Задерацький).
• Слово про композитора [І.Соневицького] // Соневицький і. Солоспіви: Для голосу і фп. -К.: музичн Україна, 1993. — С. 5 — 6.
• Структура і виражальна природа акордики в музиці XX ст. — К.: музичн Україна, 1983. −160 с.

Сім'я

Дружина — Адріана.^[3]

Захоплення

Мирослав Скорик захоплювався спортом. Під час навчання в консерваторії здобув спортивні розряди з легкої атлетики, настільного тенісу, бадмінтону, шахів. Цікавився туризмом на байдарках, автомобілями.^[15].

Примітки

Джерела та література

• Сікорська І. М. Скорик Мирослав Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 612. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1955.
• Гордійчук М. Мирослав Скорик, К., 1979
• Щириця Ю. Мирослав Скорик, К., 1979
• Кияновська Л. Мирослав Скорик: творчість митця у дзеркалі епохи. Львів, 1998
• Івахова К. Фортепіанна творчість Мирослава Скорика : (худож.-дидакт. концепт) : монографія / Катерина Івахова ; М-во освіти і науки України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад. – Хмельницький : ПП «Медобори-2006», 2013. – 232 с.

Посилання

• Скорик Мирослав Михайлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 797.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Скорик Мирослав Михайлович

• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 78. Про Соломію Крушельницьку і Мирослава Скорика
• Скорик Мирослав Михайлович — Мирослав Скорик /Національна спілка композиторів України
• Збірка інтерв'ю з Мирославом Скориком
• https://web.archive.org/web/20050107132613/http://anm.odessa.ua/mic/u-Skoryk.html
• Написати «Мойсея» Мирославу Скорику підказав батько, а поставити допоміг Папа Римський
• Мирослав Скорик — Герой України (26 серпня 2008)
• Роман Юсипей: «Мойсей української музики»
• На сайті НАМ України
• https://www.youtube.com/watch?v=YZBukth3hfc

Тематичні сайти Discogs · DzygaMDB · Internet Movie Database · The Movie Database · ČSFD · MusicBrainz · Rodovid.org · Find a Grave Нормативний контроль BIBSYS: 13043502 · BNE: XX4861111 · BNF: 14137786p · GND: 129890774 · ISNI: 0000 0000 8126 8439 · LCCN: n81013391 · LNB: 000180883 · NKC: xx0120560 · NTA: 097263869 · NUKAT: n2009091210 · SUDOC: 172465575 · VIAF: 48077102

п о р Герої України (перелік) 1998 Б. Патон               1999 Любов Мала В. Сацький В. Січовий С. Антонець О. Галуненко М. Гордовенко С. Генієвський Катерина Гордєйчук С. Стребко В. Петринюк Альфред Козловський В. Скопенко Г. Скудар І. Запорожець Лука Сушко І. Герасимов Л. Каденюк А. М'ялиця П. Балабуєв 2000 М. Павлюк В. Богуслаєв П. Тронько В. Філіпчук †В. Чорновіл О. Возіанов М. Борисюк В. Літвінов М. Руденко 2001 С. Бубка Т. Яблонська О. Білаш І. Дзюба Т. Прошкуратова І. Плющ Л. Кравчук О. Омельченко Є. Березняк В. Козявкін Ю. Тішков С. Родітєлєв Г. Астров-Шумілов П. Солтус П. Шаповаленко А. Лавриненко М. Бялик Зінаїда Гришко Ю. Баранов В. Мурзенко 2002 В. Ткачук О. Коросташов М. Колесса І. Копичай А. Дерюгіна †А. Волошин А. Криворучко А. Француз Г. Бондар Г. Кірпа †В. Лобановський О. Качура Софія Ротару Ф. Муравченко А. Бугаєць Ю. Алексєєв В. Команов Ф. Іванов С. Поташник Д. Моторний О. Приліпка О. Боровик А. Пачевський В. Дідківський А. Вуйчицький 2003 Ю. Звягільський †В. Мельников М. Янковський В. Бойко В. Поляченко А. Авдієвський В. Мороз О. Рой Т. Засуха М. Гриньов Р. Кириченко Д. Мельничук М. Васильченко В. Сілецький В. Синяков М. Сургай 2004 В. Лук'яненко Я. Микитин С. Конюхов М. Орленко Ю. Бондін Л. Литвинов В. Щеголь М. Костюченко О. Владимиренко С. Тулуб Яна Клочкова В. Тацій О. Жданов П. Іващук М. Вантух Я. Швед Т. Молчанова Л. Яковишин О. Бартєнєв Ю. Бойко П. Загребельний Л. Байсаров Ю. Білобров Д. Павличко Февзі Якубов Лев Венедиктов В. Петренко В. Смирнов В. Матвієнко І. Вужинський В. Остапчук Г. Книшов А. Головко О. Кудревич П. Саблук Т. Корост В. Видобора М. Гавриленков В. Литвин А. Шевченко В. Кличко 2005 І. Даниленко Максим Гулий М. Сікорський Д. Гнатюк Л. Лук'яненко †О. Берест О. Момотенко Б. Возницький О. Шалімов †В. Гетьман †О. Гончар М. Дорошко І. Юхновський †Г. Гонгадзе Б. Олійник †В. Стус О. Силин 2006 Н. Матвієнко І. Сподаренко Олена Юрковська †М. Ващук †В. Ігнатенко †О. Лелеченко †М. Титенок †В. Тішура †М. Василишин Є. Мірошниченко В. Ніколаєв Віра Роїк В. Бондарев В. Шевченко Юрій-Богдан Шухевич С. Хмара І. Драч А. Павленко В. Оробей †Т. Маркус †А. Шапіро Є. Пронюк В. Сташис Валентин Ландик †О. Масельський 2007 †Олекса Гірник †Ю. Оробець Ю. Митропольський І. Вакарчук †К. Дерев'янко П. Костюк В. Брюховецький М. Жауров Ада Роговцева Г. Вороновський Б. Літвак І. Балюк Г. Березовський В. Стельмах М. Романчук М. Багров О. Крижовачук С. Руденко С. Бистров Ю. Гречиха †Р. Шухевич О. Вадатурський І. Палій Т. Шевченко (директор АМК) †В. Івчук 2008 В. Казаков В. Моргун †А. Солов'яненко Марія Стеф'юк В. Хорішко В. Дзензерський Н. Крюкова Ю. Косюк І. Гулий М. Скорик В. Гречушкін Б. Грядущий В. Макаров В. Сушкевич А. Коваленко А. Ровчак М. Жар †Г. Китастий 2009 Р. Іваничук Є. Станкович †В. Івасюк Ю. Мушкетик П. Муравський Ю. Карасик О. Порошенко А. Паламаренко В. Зінкевич С. Войтович М. Бойко О. Мостіпан Т. Балагура І. Пасічник Є. Савчук А. Кобзаренко П. Шилюк Людмила Лятецька Д. Ківа Л. Губерський Г. Бобов І. Гута Ю. Мельник Віра Найдьонова В. Чернишенко Валентин Симоненко М. Зубець 2010 †С. Бандера Г. Омельченко С. Бондарчук В. Бар'яхтар Ольга Басистюк-Гаптар В. Воліков О. Риженков М. Шаповал І. Юрченко С. Шемук І. Шевченко 2011 Володимир (Сабодан) Б. Білаш О. Ключников Б. Рибалко М. Степаненко Б. Ступка С. Трошин Лариса Шитикова В. Кошельник С. Лазуренко О. Однораленко 2012 О. Баталін П. Гадз О. Голубенко В. Заклунна-Мироненко М. Короленко О. Мінаєв Д. Романенко С. Слюсар С. Червонописький Ю. Шикула 2013 О. Богданов О. Мокринських С. Обухов В. Приз В. Ремньов І. Боримський М. Матрунчик Л. Шиман Б. Дейч С. Поважний М. Резнікович 2014 †С. Кульчицький †Костянтин Могилко †Т. Сенюк †Б. Завада М. Забродський †Є. Зеленський І. Гордійчук †Р. Лужевський †Небесна сотня †С. Кривоносов †Д. Майборода О. Петраківський 2015 †О. Аніщенко І. Герасименко О. Трепак С. Шаптала †О. Бадера †Ю. Дяковський †Ю. Поправка †В. Рибак †Д. Чернявський Н. Савченко В. Зубанич С. Собко О. Порхун В. Гринюк †Ю. Коваленко †І. Зубков †О. Міхнюк †І. Зінич В. Божок Є. Межевікін †С. Цимбал 2016 †В. Орленко †Вячеслав Семенов А. Ковальчук В. Чибінєєв †І. Брановицький †С. Колодій †О. Лавренко †В. Гарматій А. Ткачук †А. Снітко †С. Табала †М. Яровий 2017 В. Жемчугов †А. Кизило †В. Сліпак †Є. Тельнов †Р. Аметов †М. Жизневський †Є. Лоскот В. Тарасюк †М. Шаповал †О. Капуш 2018 †Є. Пікус †О. Довгий В. Соснін †А. Конопльов 2019 Філарет І. Віннік †І. Момот †А. Соколенко †Д. Гончаренко В. Грицак †А. Волос О. Ананенко В. Беспалов †Б. Баранов †Д. Волочаєв †Д. Каплунов †А. Жук †Р. Матвієць 2020 †Г. Бортюк †С. Шатохін †С. Михальчук †С. Губанов †Т. Матвіїв †А. Кузьменко †В. Кубрак О. Коростельов Ю. Рибчинський †Ю. Горайський Е. Атрашкевич †О. Дегтярев †І. Філіпчук †В. Гапоненко †Д. Лихно †І. Матьков †М. Микитюк †О. Наумкін †В. Овчарук †Ю. Сологуб †К. Статнік †С. Хоменко † — нагороджений посмертно       курсив — нагороджений орденом «Золота Зірка»       простий текст — нагороджений орденом Держави

Україна   Культура   Мистецтво   Музика   Біографії