Семочко Сергій Олексійович

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Семочко Сергій Олексійович
Семочко Сергій Олексійович
генерал-майор
Загальна інформація
Народження 1 листопада 1972(1972-11-01) (48 років)
Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Security Service of Ukraine Emblem.svg Служба безпеки України

Сергій Олексійович Семочко (1 листопада 1972(19721101), м. Ялта) — генерал-майор, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України (з 31 липня 2018 року до 12 квітня 2019 року), начальник Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області у 2017—2018 роках, начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України у 2015—2017 роках.

Життєпис

В органах державної безпеки — з часу створення Служби безпеки України.

У січні 2018 року Семочко подав позов до СБУ з вимогою «визнання протиправними та скасування наказу від 15.12.2017 № 1528-ос, дисциплінарного стягнення від 17.11.2017, визнання протиправним, неправдивим і таким, що не відповідає фактичним обставинам висновку від 04.11.2017 № 618, оскільки, на думку позивача, дисциплінарне стягнення на нього та його підлеглих накладено безпідставно, а висновки комісії зі службового розслідування є необґрунтованими»..[1]

Розслідування програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" та справа НАБУ про незаконне збагачення

3 жовтня 2018 року вийшов сюжет журналістки Лесі Іванової «Розвідкою по нирках» для програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом». В сюжеті йшлося що родина Сергія Семочка – першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки, отримала громадянство РФ і веде бізнес в окупованому Криму. Сюжет ґрунтується на тому, що журналісти вирахували будинок, звідки щоранку Семочка забирає службовий автомобіль. Цей будинок придбаний у 2016 р. і оформлений на жінку на ім’я Тетяна Лисенко, яка, ймовірно, є офіційною або цивільною дружиною Сергія Семочка [2].

«Наші Гроші з Денисом Бігусом» посилаються на дані ОРД [3], де в серпні 2018 було опублковано копії російських паспортів – виданих Тетяні Лисенко, її донці Анастасії і зятю Володимиру Котону. Дати народження також збігалися.  Видання теж називає Тетяну Лисенко дружиною першого заступника голови Зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

Видання "Бігус.інфо" стверджує, що загалом в новопризначеного в керівництво Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка - 8 родичів з обґрунтованими підозрами на наявність громадянства Російської Федерації [2]

3 жовтня 2018 року Національне антикорупційне бюро України, за матеріалами журналістського розслідування програми «Наші гроші» (bihus.info), відкрило справу про незаконне збагачення стосовно заступника голови Служби зовнішньої розвідки України Сергія Семочка.[4]

4 жовтня 2018 на сайті bihus.info розміщено статтю, що Київське СБУ у травні 2018 (під керівництвом Семочка) вимагало оригінал аудиту ПриватБанку, екс-власник якого Геннадій Боголюбов — друг родини Семочка.[5]

16 жовтня, через два тижні після виходу в ефір розслідування «Розвідкою по нирках» про колишнього високопосадовця СБУ, а нині першого замголови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, — він зробив виступ у програмі «Стежками війни» на телеканалі ZIK. Протягом 15-хвилин чиновник нібито спростував факти, викладені у журналістському розслідуванні. Редакція програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом» надала відповідне роз'яснення заявам Семочка.[6]

Суспільний резонанс

Як заявила блогер Лариса Волошина: «Президент, голова СБУ, голова зовнішньої розвідки, члени парламентського комітету та його члени. Спроба перевести ситуацію у площину корупції є нічим іншим, як намаганням приховати від суспільства стан, в якому знаходиться безпека країни. Я зараз не стверджую про вину чи невинність пана Семочка. Єдине, що цікавить, так це відсутність реакції, яка б свідчила, що хвора система намагається очиститися, що у України є спецслужби, що національна безпека — то не порожнє гасло».[7]

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв'ю телеканалу «Прямий», коментуючи «справу Семочка», заявив: «Я не хочу стверджувати, що Семочко — святий чи ні, але це ж публічна дискредитація нашої Зовнішньої розвідки. Ми ж всі розуміємо, що 90 % гучних справ закінчуються просто нічим». Також він нагадав, що «на момент окупації, на території Криму було 1619 співробітників Служби Безпеки України, з них 87 % виявилися зрадниками… 212 залишилися відданими присязі, серед них Сергій Семочко».[8]

Наразі, полеміка триває.

Звільнення з посади

12 квітня 2019 року Указом Президента України Петра Порошенка звільнений з обійманої посади.[9] 23 травня 2019 року Семочко подав позовну заяву до суду, у якій стверджував незаконність свого звільнення. Заява була відхилена судом через прострочення місячного строку та відсутність доказів про поважну причину, через яку заява не була подана вчасно. [10] Адвокати Семочка змогли переконати суд у поважності прострочення терміну заяви, оскільки з 8 по 22 квітня Сергій Семочко був у лікарняній відпустці, після чого суд відкрив провадження у справі.[11] Згідно з ч. 4 ст 40 КЗпП України[12], "не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності" - на цьому базується у своєму позові Семочко, вимагаючи скасувати указ президента та поновити себе на посаді першого заступника голови Служби Безпеки України.

Згідно з матеріалами розслідування Bihus.info, є можливість існування попередньої домовленості між Сергієм Семочком та екс-президентом України Петром Порошенком, згідно з якою звільнення Семочка було навмисно зроблено з порушеннями КЗпП України аби поновлення на посаді було проведено через суд. [13]

20 листопада 2019 року суд приступив до розгляду позовної заяви Сергія Семочка. Задля проведення допиту по цій справі, судом був викликаний екс-президент України Петро Порошенко, який, однак, не з'явився на жодному з призначених допитів. 21 лютого суд виніс рішення про примусовий привід Порошенка на допит 6 березня.[14]

Примітки

  1. ↑ Глава СБУ Киева и Киевской области судится с центральным аппаратом спецслужбы. kievvlast.com.ua (ru). Процитовано 2018-02-06. 
  2. ↑ а б Більшість родичів новопризначеного замголови Служби зовнішньої розвідки – з російськими паспортами. Drupal (uk). Процитовано 2019-05-19. 
  3. ↑ ОРД: Російський шпигун в Службі зовнішньої розвідки України. ord-ua.com. Процитовано 2019-05-19. 
  4. ↑ НАБУ: стосовно першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки відкрите провадження // Радіо Свобода, 03 Жовтень 2018, 20:02
  5. ↑ Під керівництвом скандального Семочка Київське СБУ вимагало оригінал аудиту ПриватБанку, екс-власник якого — друг Семочка // 4 жовтня 2018, Леся Іванова (автор розслідування про російські паспорти і мільйонну нерухомість родини Семочка}
  6. ↑ Інтерв'ю Семочка: скільки разів збрехав розвідник (фактчек) - Bihus.Info. Bihus.Info. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 7 червня 2021. 
  7. ↑ Скандал в СБУ: зловісний сигнал // Газета «День», Лариса Волошина, 5 жовтня 2018, 23:05
  8. ↑ Мустафа Джемілєв розповів про зрадників в СБУ і про порожній піар правоохоронців
  9. ↑ Указ Президента України №-143/2019 від 12.4.2019
  10. ↑ Рішення Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень від 30.05.2019. 
  11. ↑ Рішення Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень від 13.06.2019. 
  12. ↑ Ст. 40 КЗпП України про розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. 
  13. ↑ Повернення Семочка: сюрприз-звільнення від Порошенка. 
  14. ↑ ГБР планирует допросить Порошенко 6 марта по делу Семочко. ukranews_com (ru). 2020-02-25. Процитовано 2020-03-04. 

Джерела

Інформація

Стаття Семочко Сергій Олексійович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2622177