Рашизм

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Рашизм
Поєднання георгіївської стрічки та літери Z створює символ, що асоціюється з рашизмом; його порівнюють з фашистською свастикою.[1][2]
Найбільша територія Радянської імперії (власне Радянський Союз плюс держави-сателіти).
Російська імперія 1867 р., у тому числі Аляска.
Одним із елементів рашизму є іредентизм і бажання повернути Росії уявлену «колишню славу». Президент Росії Владімір Путін у 2005 році назвав розпад Радянського Союзу «справжньою трагедією» для російського народу, оскільки «десятки мільйонів наших співгромадян і співвітчизників опинилися за межами російської території» "найбільша геополітична катастрофа століття".[3]
Не плутати з Росіянізмом — включення російськомовних термінів та слів в українську мову.
Не плутати з Русистикою — система накопичених знань та учень про мову, культуру, населення Росії.

Раши́зм (від «Росія» (англ. Russia, «Раша») + «фашизм»), новітній прояв російського фашизму та неонацизму — термін, який використовується науковцями, політиками і публіцистами для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії кінця XX — початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу», нетерпимості до елементів культури інших народів; на тоталітаризмі й імперіалізмі радянського типу, використанні російського православ'я як моральної доктрини, на геополітичних інструментах впливу, насамперед енергоносіях для європейських країн, військовій силі, стосовно країн, що входять до сфери впливу Російської Федерації.[4][5][6]

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом і заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України. Рашизм є різновидом нацизму, фашизму і синонімом терміну «російський нацизм».[7][8][9][10][11][12][13][14][15]

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує ініціативу українських науковців, журналістів, політологів, усього громадянського суспільства щодо популяризації та визнання терміну «рашизм» на національному та міжнародному рівнях.[16]

Етимологія та визначення

Плакат проти російського вторгнення в Україну 2022 року під час російсько-української війни

Термін «рашизм» штучно утворений шляхом поєднання англійського слова Russia (тобто Росія, що вимовляється англійською «раша») із міжнародним словом «фашизм». При цьому обігрується співзвучність слів рашизм і расизм. Рашизм — це різновид тоталітарної фашистської ідеології,[17] симбіоз основних засад фашизму і сталінізму. Він є обґрунтуванням варварської геополітики РФ, спрямованої на окупацію та анексію територій інших держав, часто-густо позначається штампом «збирання земель російських» і спирається на місцевий колабораціонізм та підтримку російської п'ятої колони.

23 квітня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що «те, що робить Росія, це не просто нацизм, а рашизм, це нове поняття буде в підручниках з історії».[18]

« Те, що робить Росія – це нацизм. Те, як вони вбивали, катували, те, що вони зробили з маленькими дітьми, зґвалтування, все, що відбувалося - це і є, навіть не прояв, це і є нацизм. Історично держава матиме в історії таке слово, яке ніхто не вигадував, але вже всі повторюють і в Україні, і в Європі – рашизм. Не просто так всі говорять, що це рашизм. Тому що за всі ці 80 років, якщо ви проаналізуєте, на нашому континенті такого варварства просто не було. Тому рашизм - це поняття, яке буде в історичних книжках, в умовних вікіпедіях, залишиться на уроках. І за партами маленькі діточки в усьому світі будуть вставати і розповідати, коли почався рашизм, на якій землі і хто переміг у боротьбі за свободу саме проти цього страшного поняття. «

— Володимир Зеленський

Історія

Марш пам'яті Бориса Нємцова у Москві 27 лютого 2016 року. Погляд зсередини. Плакат «Зупинимо рашизм».

Олександр Герцен у романі «Минуле і думи» (1868) для позначення екстремістського напряму в москвофільстві використав «росіянізм».

Перші публікації зі словом «Рашизм» з'явились у 1990 році. У 1989 році «Військово-історичний журнал» у семи номерах публікував історико-філософське есе «Армія і культура» радянського публіциста та військового історика Карема Раша[ru] (літературний псевдонім Кавад Раш), в якому критикувалося «перебудовне» очорнення радянських Збройних сил. Публікація викликала значний резонанс, була неодноразово перевидана, зокрема у США. Карем Раш поза СРСР став відомим як ідеолог військової могутності[19]. На його адресу лунала і ліберальна критика. Історик Олександр Шубін[ru] порівнював «войовничий консерватизм Раша» з нацизмом, характеризуючи його погляди «як реакційні та казармові»[20] . Журнал «Вогник» № 8 1990 опублікував статтю Миколи Андрєєва «Звичайний рашизм»[21], в якій критикував погляди Раша:

Війна ніколи не була благородною справою людини, скільки б Раш та його соратники по думкам не намагалися це довести. <…> Проголошувати благородною справою вторгнення на танках до інших суверенних держав? Під дулом автомата повчати інші народи як жити? Прославляти окупацію чужої території? Ні, це не ознака патріотизму. Це типово мілітаристське мислення.

Хоча статтю Андрєєва неодноразово цитували інші автори, подальшого поширення слово «рашизм» не набуло.

Серед численних радикальних націоналістичних рухів 1990-х у Росії, ультраправа фашистська «Народна Національна Партія» Росії (ННП), заснована 1994 року Олександром Івановим-Сухаревським, режисером за освітою, і Олексієм Широпаєвим, натхненна фашизмом італійського типу, удавала з себе захисницю російського православ'я та козацьких рухів і поширювала ідеологію, яку називала «росіянізм». Ця ідеологія була комбінацією популізму, расового й антисемітського містицизму, національного екологізму, православ'я та ностальгії за царем. Партія налічувала лише кілька тисяч членів, однак історично впливала на позапарламентську сцену в Росії через відомі газети «Я русский», «Наследие предков» та «Эра России». Партія незабаром зазнала проблем із законом за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Газета «Я русский» була зрештою заборонена 1999 року, а Іванов-Сухаревський засуджений до кількох місяців тюремного ув'язнення, однак після звільнення він тривалий час залишався важливою фігурою в колах, близьких до Спілки письменників Росії, і проводив далі свою діяльність.[22]

Знищений російський МТ-ЛБ із символом «Z» під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Символ «Z» широко використовується збройними силами Російської Федерації та рашистами по всьому світу. Цей символ порівнюють з фашистською свастикою.[23][24][25][26][27][28]

Своїм відродженням термін завдячує президенту Чеченської Республіки Ічкерія Джохарові Дудаєву[29], який основну рису росіянізму вбачав у територіальній експансії Росії на Кавказі, ця лінія сприйняття була продовжена Шамілем Басаєвим та Асланом Масхадовим, наприклад:

« Ваша великорусская мечта — сидя по горло в дерьме, затащить туда всех остальных. Это и есть русизм. «

До історії формування рашизму як ідеології слід зачислити більшу частину війн на теренах суверенних держав, що входили в склад СРСР, а саме:

Термін набув значного поширення в неофіційних колах у 2008 році — під час російсько-грузинської війни 2008 року.[джерело?]

Поширення цього терміну припало на період початку російсько-української війни 2014 року, а саме анексії АР Крим Російською Федерацією[30][31][32], збиття літака Boeing 777 біля Донецька 17 липня 2014 та війни на сході України[33][34][35][36][37]. Міжнародне поширення цього терміну відбулось після початку російського вторгнення в Україну 2022 року.[38]

У травні 2022 року група київських креативників та комунікаційників розпочала кампанію щодо внесення слова «рашизм» до Оксфордського і Кембриджського словників англійської мови[39].

Основні риси і ознаки рашизму

«Кордони Росії ніде не закінчуються» — риторична відповідь на питання, проголошена Путіним[40] та згодом активно розрекламована.[41] Ідея постійної війни й панування, імперіалістична ідеологія — ознаки фашизму.[42]

В основі рашизму, який уже цілком сформувався в офіційну ідеологію, лежать заперечення сили права й утвердження права сили, неповага до суверенітету сусідів і самоствердження через свавілля та насильство[17]. Першочерговими ознаками рашизму є агресивна ненависть до інших людей, думка яких відрізняється від типової пропаганди Російської Федерації. Загалом, ці риси притаманні будь-якій російській владі й успадковані від Золотої Орди[43]. Однією з основ рашизму є ідеологія духовної теорії РПЦ про «богообраність» росіян[44].

На думку російського історика Олександра Скобова, рашизм є еклектичною сумішшю великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і мракобісного православ'я. Рашизм характеризується також зневагою до особистості, прагненням розчинити особистість у «більшості» і придушити меншість. Рашизму притаманна невіра в демократичні процедури, бо «все це лише інструмент тонких маніпуляцій» (сам рашизм віддає перевагу грубим маніпуляціям). Рашизм виходить з того, що «народний дух» і «вищий загальний інтерес» виявляються не через формальні виборні механізми, а ірраціональним містичним чином — через вождя, який став таким, тому що зумів зачистити всіх інших[17].

Політолог Станіслав Бєлковський стверджує, що рашизм маскується під антифашизм, але має фашистське обличчя і сутність[45]. Політолог Руслан Ключник зазначає, що російська еліта вважає себе вправі будувати власну «суверенну демократію» без посилань на західні стандарти, а з урахуванням російських традицій державотворення. Адміністративний ресурс у Росії є одним із засобів збереження демократичного фасаду, за яким ховається механізм абсолютного маніпулювання волевиявленням громадян. Р. М. Ключник зазначає, що рашистський режим, на відміну від тоталітарних диктатур Гітлера та Сталіна, орієнтований на пасивність, а не активність мас[46].

Російський політолог Андрій Піонтковський стверджує, що ідеологія російського фашизму багато в чому подібна на німецький фашизм (нацизм), а промови президента Володимира Путіна відображають ідеї, подібні до ідей Адольфа Гітлера.[47][48] Під час російського вторгнення в Україну Олексій Данілов заявив, що оточення Путіна стверджувало, що психічний стан президента не нормальний — у нього «потік дах».[49] Раніше американська розвідка заявляла, що одне з їхніх головних завдань — з'ясувати правду про психічний стан російського лідера. Адже, на думку експертів, поведінка Путіна стає все більш непостійною і нераціональною. А CNN, посилаючись на двох неназваних високопосадовців в адміністрації США, заявив, що президент Росії Путін перебуває у вкрай розлюченому стані через жорсткі санкції Заходу проти російської економіки.[50]

Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну, коли стало відомо про жертви масових вбивств на Київщині, на сайті російського державного інформаційного агентства «РІА Новости» з'явилася стаття «Що Росія має зробити з Україною.», яка виправдовує геноцид українців, закликає до придушення, деукраїнізації, деєвропеїзації та етноциду українського народу. За словами Семюеля Рамані, оксфордського експерта з російських справ, стаття «виражає головну думку Кремля».[51] За словами Euractiv, Сєргєйцева є «одним із ідеологів сучасного російського фашизму».[52] Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс назвав статтю «звичайним фашизмом».[53]

Американський історик та письменник Тімоті Снайдер вважає, що сучасна Росія відповідає більшості критеріїв фашизму. Такими він вважає: 1) культ особистості єдиного лідера — Володимира Путіна, 2) культ мертвих у формі культу Перемоги у Другій світовій війні, 3) міф про Золотий вік імперського минулого, який треба відновити силою — війною з Україною. На думку Снайдера, рашизм це фашизм доведений до іраціональних крайнощів, коли фашисти називають себе «антифашистами», а своїх ворогів — «фашистами»[54].

У березні 2022 року історик з Єльського університету Арне Вестад заявив, що слова Путіна про Україну, які резюмував журналіст з Гарварду Джеймс Ф. Сміт, нагадують «деякі колоніальні расові аргументи імперських держав минулого, ідеї кінця XIX — початку XX століття».[55]

23 квітня 2022 року на пресконференції з журналістами Володимир Зеленський заявив, що поняття рашизму буде включене в книжки з історії для вивчення дітьми.

Ідеологія рашизму

Олександр Дугін, ідеолог рашизму

Російський фашист[56][57] Олександр Дугін у своїй книзі «Основи геополітики: геополітичне майбутнє Росії», яка мала значний вплив на російську військову, поліцейську та зовнішньополітичну еліту, стверджував, що Україна повинна бути анексована Росією, оскільки «не має геополітичного значення, особливого культурного імпорту чи загальнолюдського значення, географічної унікальності, етнічної винятковості, її певні територіальні амбіції становлять величезну небезпеку для всієї Євразії і без розв'язання української проблеми взагалі безглуздо говорити про континентальну політику. Не можна дозволити Україні залишатися незалежною, якщо вона не буде санітарним кордоном, що було б неприпустимо»[58]. Можливо, книга мала вплив на зовнішню політику Володимира Путіна, що в кінцевому підсумку призвело до російського вторгнення в Україну 2022 року[59].

Складові

Лідери воєнізованих військ Олексій Мільчаков і Ян Петровський з російської організації ПВК Вагнера зустрілися з американським білим націоналістом Джаредом Тейлором і вручили йому значок Коловрата Русіча в березні 2015 року.

Рашизм становить квазі-ідеологію, яка є суперечливою сумішшю імперства, великодержавного шовінізму, релігійного традиціоналізму, що ґрунтується переважно на ностальгії за радянським минулим. Ідеологія протиставляє себе західним, ліберально-демократичним цінностям та інститутам, зокрема вільним виборам, народовладдю та іншим громадянським правам і свободам. Ідеологія рашизму заснована на класовій ненависті до західних демократій — Європи, Сполучених Штатів, Канади. У центрі цієї ідеології — культ національного лідера (вождя), який повернув Росії «велич»[60].

В ідеології рашизму химерним чином поєднуються погляди на світ як на поле тотальної звірячої боротьби за виживання з претензією на високу духовність, до якої, на думку рашистів, не спроможна піднятися решта світу[17]. Водночас, ця ідеологія являє собою квінтесенцію холуйства і хамства[17]. При цьому окремі прояви культури західного світу, такі як узаконення проституції, права сексуальних меншин («гейропа»), наркозалежних тощо, можуть використовуватись для обґрунтування «відсутності духовності» у інших народів або навпаки — як цивілізаційної належності Росії до спільноти цивілізованих країн[61]. Рашизм є поєднанням концепції «особливого шляху», про який так багато говорили більшовики, з нацистською ідеєю переваги, втім, не расової, а духовної — на виході це дало забійну суміш, іменовану «російським світом»[62].

Політолог Андрій Піонтковський стверджує, що ідеологія рашизму за принципами багато в чому схожа з нацизмом, а за промовами і політикою президента Росії Путіна — з ідеями Гітлера[63]. Український публіцист Костянтин Дорошенко підкреслює неонацистську спрямованість рашизму: «„русскій мір“ — не лише єресь. Він є неонацистською ідеологією: має конкретного тоталітарного вождя, вміщує в себе та використовує у своїй риториці та політиці шовіністичні, фашистські, расистські, ксенофобські ідеї, заклики, образи й цілі».[64]

Історик, науковець та політик Олександр Сич вважає, що ядром ідеології рашизму є консервування культурної відсталості і руйнування розвинутих цивілізацій.[65]

Професор Олег Гринів підкреслює, що треба чітко відрізняти рашизм від путінізму, бо рашизм стосується ідеологічного обґрунтування авантюрної політики нинішнього російського диктатора Путіна — московського імперіалізму, під якою об'єдналися ідеологічні суперники (компартійні ідеологи та шовіністи й антикомуністи) задля економічного й політичного шантажу держав на території колишньої імперії; більшовизм тепер можна розглядати лише як один з різновидів рашизму. Своєю чергою клерикальний варіант рашизму намагається реалізувати московський патріарх Кирило, що засвідчує його концепція «російського світу». В основі рашизму йдеться про несприйняття західної цивілізації, якій протиставляють своєрідну російську (євразійську) цивілізацію. Московські еліти одностайні з Путіним, який прагне завершити царський і більшовицький геноцид українського народу. Нині рашизм — це ідеологічна основа путінізму. Історія підтвердила, що рашизм передбачає в першу чергу знищення українства як національної спільноти[5].

Функції

Одна з мозаїк у Головному храмі Збройних сил РФ, що поєднує східну православну іконографію з радянською військовою символікою

На думку професора Олександра Костенка[66], рашизм є ідеологією, що «базується на ілюзіях і обґрунтовує припустимість будь-якого свавілля заради хибно трактованих інтересів російського суспільства. У зовнішній політиці рашизм проявляється, зокрема, у порушенні принципів міжнародного права, нав'язуванні світові своєї версії історичної правди виключно на користь Росії, у зловживанні правом вето в Раді Безпеки ООН тощо. У внутрішній політиці проявом рашизму є порушення прав людини на свободу думки, переслідування учасників „руху незгодних“, використання ЗМІ для дезінформації свого народу тощо». Олександр Костенко також вважає рашизм проявом соціопатії.

Рашизм виконує замісну до релігії функцію, даючи адепту відчуття причетності до боротьби «добра зі злом», наповнюючи його існування сенсом, виправдовуючи тяготи і жертви, які він приносить у реальності, позбавляючи його від комплексу неповноцінності[67]. Одним з головних, якщо не головним, з ритуалів рашизму є святкування Дня перемоги над німецько-фашистськими загарбниками 9 травня, яке перетворилося на культ перемоги, так зване «побєдобєсіє».

На думку Миколи Томенка, «рашизм» — людиноненависницька ідеологія, що за змістом суттєво не відрізняється від фашизму чи сталінізму. Росія, яка спочатку боролася інформаційно та ідеологічно, по всьому світу підтримує будь-які методи (в тому числі й військові), щоб знищити тих, хто не підтримує ідеологію «Російського світу» та передбачає реалізацію цієї ідеології будь-якими методами[68].

Як вважає один з розробників терміну професор М. І. Піддячий, «… рашизм є тимчасовим явищем, оскільки люди підійшли до відповідального періоду життя на планеті — пізнанні самих себе та розумінні необхідності єдності світу, що дозволить перетворити гармонію сукупного духовного та інтелектуального ресурсу і його творчої енергії у вирішальний фактор еволюційного поступу»[69].

Символіка

Символ рашизму, що виник внаслідок активізації воєнних дій Росії в Україні в лютому 2022 року.

До символів рашизму відносяться безліч знаків і форм. Під час історії рашизм часто змінював свої символи. Один із символів: латинська літера «Z», яку використали російські окупанти при повномасштабному нападі на Україну в лютому 2022 року.

У перші дні російської військової інтервенції в Україну у соцмережі потрапили знімки і відео російської військової техніки, поміченої білими латинськими літерами Z і V. Літера Z, яка трапляється найчастіше, стала знаком підтримки росіянами війни проти України, війни, яку як і Гітлер окупацію Польщі у 1939-му, російське політичне керівництво і пропаганда називають «спецоперацією».[70]

29 березня 2022 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав весь світ криміналізувати публічне використання символу російських окупантів «Z».[71]

Через появу нової символіки оновленої фашистської ідеології під назвою рашизм низка країн та брендів відмовляються від використання літери «Z» у своєму брендингу. Так, у Латвії найвищим будинкам, які називалися Z-Towers, змінили назву на Zunda Towers.[72]

Український рок-гурт БЕZ ОБМЕЖЕНЬ через війну росії проти України вирішив змінити свій логотип: музиканти прибрали літеру Z, яку російські окупанти використовують для позначення своєї техніки. Тепер назва колективу пишеться — БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ.[73]

« "Було красиво, але стало ще краще! Причина всім зрозуміла. Ми не хочемо будь-яким чином асоціюватись з тими, хто знищує нашу державу і наших людей." «

— Артисти гурту "БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ", УНН

Також гурт Флайза перейшов до написання своєї назви у спрощеному вигляді — «Флайза», а в англійській версії — «Flyza», відмовившись від використання літер «zZz» у назві гурту.

Рашисти

Презентація рашизму

Прихильників ідеології рашизму зазвичай називають «рашистами», іноді — «ватниками».[60][74]

Психологія рашистів — це психологія ворожості, уявлення про те, що навіть і в Росії всюди є чужинці. Цю психологію мають люди, глибоко ображені придуманими або справжніми приниженнями, яким їх піддавав «Захід». Але за часів, «коли Росія сильна», рашисти нібито мають можливість помститися.[60][75]

Відмітною рисою свідомості рашистів є надія на силу. Важливою ознакою рашистів є мертве й полемічне розуміння історії Росії, її перетворення на набір культових дат, яким рашисти поклоняються і в які вірять.[60]

Зверхнє, підозріле («кругом вороги, всі хочуть нас вбити») і загалом цілком вороже ставлення до цього розтлінного світу, погляд на нього як на потенційну здобич, у рашистів поєднуються з по-дитячому наївною образою на те, що «нас ніхто не любить». Вони хочуть, щоб їх ще й любили — як Великого Брата. Рашисти поширюють патріархальні принципи на відносини між народами. Вони переконані, що любити можна змусити, що «стерпиться-злюбиться», що «б'є — значить, любить», тому що «для їхнього же блага».[17]

Один з найвідоміших рашистів — російський актор Іван Охлобистін — вважає, що «рашизм — це вибір мудрого», і доводить вірність своїм переконанням татуюванням на руці, яке він називає «тавро рашиста».[76]. Охлобистін каже про рашизм так:

Рашизм — це добре. Це консолідарно, інтернаціонально, прогресивно. Рашизм — це здатність вважати себе причетним до чогось глибоко правильного, духовного, того що веде свій витік від розуміння, що Росія зараз — це останній бастіон, що стримує чорну хвилю безликого індивідуалізму, цинічного споживацтва, звірячої похоті і байдужої жорстокості. Рашизм — це живе, тремтяче серце, сповнене вірою у можливість зробити кожну людину на землі щасливою. Рашизм — це ідеологія героя. Рашизм — це поезія закоханого. Рашизм — це милосердя святого. Рашизм — це вибір мудрого. Я був би гордий, якби мене вважали рашистом. Я б постарався відповідати, цьому високому імені. Хай живе рашизм!"[76]
Оригінальний текст (рос.)
Рашизм - это хорошо. Это консолидарно, интернационально, прогрессивно. Рашизм – это способность считать себя сопричастным чему-то глубоко правильному, духовному, ведущему свой исток от понимания, что Россия сейчас - это последний бастион, сдерживающий черную волну безликого индивидуализма, циничного потребительства, звериной похоти и равнодушной жестокости. Рашизм – это живое, трепещущее сердце, исполненное верой в возможность сделать каждого человека на земле счастливым. Рашизм – это идеология героя. Рашизм – это поэзия влюбленного. Рашизм – это милосердие святого. Рашизм – это выбор мудрого. Я был бы горд, если бы меня считали рашистом. Я бы постарался соответствовать, этому высокому имени. Да здравствует рашизм!

Російські війська в ході вторгнення в Україну залучили неонацистські угруповання. Німецька розвідка підтверджує участь у бойових діях щонайменше декількох із них. За даними розвідки, щонайменше два неонацистські угруповання "Російська імперська ліга" і "Русич" воюють проти української армії. [77]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Marayev, Vladlen; Guz, Julia (30 березня 2022). Rashism or why russians are the new Nazi. VoxUkraine (амер.). Kyiv, Ukraine. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
  2. ↑ Варницький [Varnitsky], Віктор [Victor] (23 березня 2022). ["Ordinary russicism": Putin openly and consistently imitates Hitler] |trans-title= вимагає |title= (довідка). Політика (Politics). Radio Svoboda (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  3. ↑ Путін: розпад Радянського Союзу став "справжньою трагедією" (25 квітня 2005). NBC News. Associated Press https://www.nbcnews.com/id/wbna7632057. Процитовано 22 травня 2022.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. ↑ Остап Кривдик Рашизм. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  5. ↑ а б Професор Олег Гринів: РАШИЗМ ІЗ ПРИЦІЛОМ НА УКРАЇНОЦИД. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 24 вересня 2014. 
  6. ↑ (рос.)Леусенко О.В.. Рашизм как идеология Кремля. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 8 червня 2014. 
  7. ↑ Рада визнала Росію неонацистською державою-терористом та заборонила її пропаганду. LIGA (укр.). 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. 
  8. ↑ Курносов, Анатолій (14 квітня 2022). Російський нацизм: чи усвідомив Захід небезпеку і що робитиме?. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. 
  9. ↑ Рашизм, або чому росіяни — нові нацисти
  10. ↑ Ян Валетов. Перша глава російського нацизму
  11. ↑ Олег Чеславский. Росія — батьківщина нацизму, і Гітлера росіяни не любили лише через те, що він зрадив Сталіна
  12. ↑ Ірина Маслюкова. «Рашисти, орки, нацисти». Хто і як називає російську армію, яка вторглася в Україну
  13. ↑ Анатолій Курносов. Російський нацизм: чи усвідомив Захід небезпеку і що робитиме?
  14. ↑ Timothy Snyder. We Should Say It. Russia Is Fascist(англ.)
  15. ↑ Александр Скобов, 17.05.2022. Фашизм, нацизм и путинизм(рос.)
  16. ↑ Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики закликає журналістів та медіаорганізації до повноцінного і частого вживання слова «рашизм» та похідних від нього. www.rada.gov.ua. Процитовано 12 травня 2022. 
  17. ↑ а б в г д е Александр Скобов. «Циммервальдская левая» Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine. // Грани.Ру / Блоги (в блоге Свободное место) 22.03.2014
  18. ↑ Рашизм - це поняття, яке буде в історичних книжках, в умовних вікіпедіях, залишиться на уроках - Зеленський. ТСН.ua (укр.). 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022. 
  19. ↑ Севастьянов Михаил. Живое наследие Карема Раша Архівовано січень 14, 2021 на сайті Wayback Machine. // Журнал «Морполит», 12.12.2019
  20. ↑ Шубин А. В. Преданная демократия. СССР и неформалы (1986—1989 гг.) — М.: Европа, 2006. — С. 37.
  21. ↑ Андреев Н. Обыкновенный рашизм: Заметки на полях милитаристского сочинения (По поводу статьи К. Раша «Армия и культура») // «Огонёк», 1990, № 8, с. 8.
  22. ↑ Marlène Laruelle «In the Name of the Nation» Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine., Palgrave Macmillan, 2009, ISBN 978-0-230-10123-4, 272 стор.(англ.), с. 53
  23. ↑ Marayev, Vladlen; Guz, Julia (30 березня 2022). Rashism or why russians are the new Nazi. VoxUkraine (амер.). Kyiv, Ukraine. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
  24. ↑ Федорів [Fedorov], Андрій [Andrey] (18 березня 2022). [Z is a sick fantasy of elderly people who watched the film about Zorro: The letter Z is a symbol that the rashists chose by chance, like Hitler in his time, a solar sign of Hinduism, said on the air of Radio NV marketing Andrii Fedorov.] |trans-title= вимагає |title= (довідка). nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  25. ↑ Варницький [Varnitsky], Віктор [Victor] (23 березня 2022). ["Ordinary russicism": Putin openly and consistently imitates Hitler] |trans-title= вимагає |title= (довідка). Політика (Politics). Radio Svoboda (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  26. ↑ Кригель [Kriegel], Михайло [Mikhail] (11 квітня 2022). [Ordinary ruscism. As one letter captured and nazificated Russia] |trans-title= вимагає |title= (довідка). Ukrainian Pravda (укр.) (Kyiv, Ukraine). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  27. ↑ Беккер [Becker], Олександр [Alexander] (17 березня 2022). [Z is a Nazi symbol of self-destruction] |trans-title= вимагає |title= (довідка). armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  28. ↑ [New swastika: why the Russians chose the letter Z] |trans-title= вимагає |title= (довідка). bukinfo.com.ua (укр.). 15 березня 2022. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  29. ↑ «Русизм — это особая форма человеконенавистнической идеологии, основанная на великодержавном шовинизме, полной бездуховности и безнравственности. Отличается от известных форм фашизма, расизма, национализма, особой жестокостью, как к человеку, так и к природе…Обладая рабской психологией, паразитирует на ложной истории, на оккупированных территориях и угнетаемых народах». Джохар Дудаев, лидер чеченского национально-освободительного движения, убитый спецслужбами России.— АРГУМЕНТ, 2014-03-19 09:40 Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.
  30. ↑ Росія і рашисти: хто стоїть за спиною Путіна. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  31. ↑ Настоящий «рашизм»: в России составляют списки евреев, которых нужно депортировать как «несогласных» с Путиным. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  32. ↑ Рашизм — не пройдет, или трудно быть человеком Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  33. ↑ «Это, детка — Рашизм!» — новый хит про Россию заполонил Интернет [Видео] Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  34. ↑ Томенко назвал борьбу с «рашизмом» новым серьезным мировым испытанием Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  35. ↑ Мир должен осудить рашизм и нового фюрера в лице Путина и привлечь военных преступников к ответственности на Киевском процессе. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  36. ↑ Остановить рашизм. Новый урок для мира. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  37. ↑ Ігор Гулик «Рашизм». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015. 
  38. ↑ Звичайний рашизм. Як новий термін став синонімом жахливих звірств Росії, ідеології її влади та суспільства. nv.ua (укр.). Процитовано 1 травня 2022. 
  39. ↑ Українці пропонують внести термін "рашизм" до Оксфордського та Кембриджського словників. ТСН.ua (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022. 
  40. ↑ Путин - детям: границы России нигде не заканчиваются. youtube.com. Россия 24. 
  41. ↑ Путин: "Границы России нигде не заканчиваются". bbc.com. 24.11.2021. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021. 
  42. ↑ Евгения Горюнова. Крым, Россия и фашизм. ru.krymr.com (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 10 квітня 2021. 
  43. ↑ Суть и природа российской власти в 2х минутах — историк РАН Юрий Пивоваров // YouTube. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 23 серпня 2015. 
  44. ↑ (рос.)Олег Леусенко (04-05-2014). Почему русские всех ненавидят? Даже себя... Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 13 червня 2014. 
  45. ↑ (рос.)Путин будет захватывать новые территории, чтобы проложить путь к Балканам — эксперты Архівовано 24 травня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  46. ↑ Політичний експерт Руслан Ключник про війну РФ проти України (uk-UA). Процитовано 20 квітня 2022. 
  47. ↑ Що переможе: здоровий глузд чи імперські амбіції? Андрій Піонтковський. (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  48. ↑ "Путинский режим — постмодернистский фашизм" (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  49. ↑ «Потрібно звертатися до лікарів». Високопосадовці РФ вважають, що у Путіна проблеми зі здоров’ям — Данілов. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  50. ↑ CNN, Zachary Cohen, Katie Bo Lillis and Evan Perez. US intelligence agencies make understanding Vladimir Putin's state of mind a top priority. CNN. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  51. ↑ 'Genocide masterplan': Experts alarmed after Kremlin intellectual calls for 'cleansed' Ukraine. news.yahoo.com. 
  52. ↑ Rukomeda, Roman (6 квітня 2022). ‘The whole world can observe the clash of civilization and anticivilization’. www.euractiv.com. 
  53. ↑ Цензор.НЕТ. Звичайний фашизм, - глава МЗС Латвії щодо статті "Що Росія має зробити з Україною". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 квітня 2022. 
  54. ↑ Snyder, Timothy (19 травня 2022). We Should Say It. Russia Is Fascist.. New York Times (Англійською). 
  55. ↑ Smith, James F. (8 березня 2022). Are we entering another Cold War? Probably not—but it could be even worse. Harvard Kennedy School. Процитовано 14 березня 2022. 
  56. ↑ Аргумент.уа: Профессор Дугин, обычный русский фашист. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  57. ↑ Le Raspoutine de Poutine. Chantre d'un fascisme panslave, l'ultranationaliste Alexandre Douguine est un conseiller occulte du chef du Kremlin. Son but ? Annexer une partie de l'Ukraine et reconstituer l'empire russe.— Article publié dans le Nouvel Observateur le 30 avril 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 червня 2014. 
  58. ↑ John Dunlop (January 2004). Aleksandr Dugin's Foundations of Geopolitics. Demokratizatsiya 12 (1): 41. Архів оригіналу за 7 червня 2016. «'It is especially important,' Dugin adds, 'to introduce geopolitical disorder into internal American activity, encouraging all kinds of separatism and ethnic, social and racial conflicts, actively supporting all dissident movements--extremist, racist, and sectarian groups, thus destabilizing internal political processes in the U.S.'» 
  59. ↑ Farmer, Brit McCandless (12 квітня 2022). Aleksandr Dugin: The far-right theorist behind Putin's plan. 60 Minutes. CBS News. Процитовано 12 квітня 2022. 
  60. ↑ а б в г Алексей Мельников. Рашизм против россиян. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 6 червня 2014. 
  61. ↑ «Наши геи продвигаются по службе и я лично вручаю им ордена», — Путин о гомосексуалистах в России. ВИДЕО Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  62. ↑ Олексій Кафтан. Почему рашизм обречен на забвение. Щомісячник «Власть денег» за травень 2015 (№ 5/430). Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2016. 
  63. ↑ «Просто рашизм». Телеканал 1+1, 24 березня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2014. 
  64. ↑ «Русский мір» — єресь чи неонацизм? Розбирається Костянтин Дорошенко Suspilne.media 31.03.2022
  65. ↑ Нацизм, фашизм і… рашизм: у чому відмінності і тотожності?. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  66. ↑ Олександр КОСТЕНКО (18 березня, 2014 р.). Що таке «рашизм»?. Газета «День». Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 25 травня 2014.  (укр.)
  67. ↑ Credo quia absurdum. Что такое рашизм?. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 11 вересня 2014. 
  68. ↑ Микола Томенко: у ХХІ столітті з'явилася нова чума — «рашизм». Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  69. ↑ Піддячий, Микола Іванович (2022). Рашизм. lib.iitta.gov.ua (укр.). Процитовано 2 травня 2022. 
  70. ↑ В Росії використовують Z-символіку для пропаганди війни та залякування опозиції. ukrrain.com. Процитовано 21 березня 2022. 
  71. ↑ Кулеба закликав світ криміналізувати використання символу рашистів "Z". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 30 березня 2022. 
  72. ↑ У Латвії хмарочосам Z-Towers змінили назву. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 30 березня 2022. 
  73. ↑ Гурт БЕZ ОБМЕЖЕНЬ прибрав літеру Z з логотипу. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 30 березня 2022. 
  74. ↑ Яких росіян називають "ватниками"?. Gazeta.ua. 10-04-2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 червня 2014. 
  75. ↑ Політичне життя росіян за три роки: стабільність від Кремля, рашизм і бунти під наглядом ОМОНу. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  76. ↑ а б Охлобыстин показал «клеймо рашиста». 14.08.2014. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016. 
  77. ↑ Щонайменше два російські неонацистські угруповання воюють в Україні, - Spiegel

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рашизм

Інформація

Стаття Рашизм в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-05-31 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1670294