Піонтковський Андрій Андрійович | |
---|---|
рос. Андре́й Андре́евич Пионтко́вский | |
Народився |
30 червня 1940 (82 роки) Москва, РРФСР |
Країна |
СРСР Росія Грузія |
Місце проживання | Вашингтон, США |
Діяльність | політик, журналіст |
Галузь | Теорія керування і Математична модель |
Alma mater | механіко-математичний факультет МДУd |
Науковий ступінь | кандидат фізико-математичних наук |
Знання мов | російська |
Членство | Координаційна рада російської опозиціїd |
Партія | Солідарність[d] |
Батько | Андрій Піонтковський |
|
Андрі́й Андрі́йович Піонтко́вський (рос. Андрей Андреевич Пионтковский (нар. 30 червня 1940, Москва), РРФСР) — російський політолог, публіцист; математик, кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту системного аналізу РАН, член Американської математичної спілки, член партії «Яблуко», блогер. Активний критик Путіна та політики Росії, дослідник владного бандитизму, путінізму та рашизму, опублікував багато статей та монографій із цієї теми.[1]
Із 2019 року дає інтерв'ю різноманітним українським ЗМІ, демонструючи глибоку обізнаність у світовій політиці та внутрішній політиці Росії; згодом, з 2021 року, на регулярній основі з'являється на каналі Еспресо в програмі «„Студія Захід“ з Антоном Борковським». З початком чергового вторгнення Росії у 2022 році виступає запрошеним експертом уже на щоденній основі в багатьох ЗМІ та на онлайн-майданчиках окремих блогерів: виступає критиком, коментує та аналізує міжнародну політику та політику РФ, вказуючи на помилки та надає припущення, ділиться спостереженнями. Окремі щоденні відео з інтерв'ю стають рейтинговими.
Через переслідування у РФ мешкає у Вашингтоні, США.
1962 року закінчив механіко-математичний факультет МДУ ім. М. В. Ломоносова. Автор понад 100 статей і декількох монографій із теорії керування, глобального моделювання, ядерної стратегії. У 1970-ті роки вивчав комп'ютерні моделей світу. З 1998-го займається політичною журналістикою, опублікував декілька сотень статей у російських і закордонних виданнях. Лауреат премії «Золотий гонг-2001» у галузі міжнародної журналістики. Публікується на сайті «Грани.ру». Член міжнародного «Пен-клубу». 2004 року вступив до Російської об'єднаної демократичної партії «Яблуко», є членом її федеральної ради. Перебуває в радикальній опозиції до політичного режиму Володимира Путіна. Був членом Ініціативної групи з висунення Володимира Буковського кандидатом у президенти РФ на виборах 2008 року.
У вересні 2007 року московський Басманний суд розпочав кримінальну справу проти Андрія Піонтковського за звинуваченням в екстремізмі, але в грудні 2008 року закрив цю справу.
Майже за місяць до проведення так званого кримського референдуму — 21 лютого 2014 року — в інтерв'ю інтернет-порталу литовського національного радіо і телебачення Піонтковський заявив, що «Кремль прагне розділити Україну та анексувати Крим, а Захід не може стримати Росію, оскільки політика президента США Барака Обами така ж безбожна, як і політика Європейського Союзу…»[2].
14 березня 2014 року, в статті під назвою «Остання стадія» Піонтковський заявив, що «технологія та пропагандистське забезпечення путінської анексії Криму настільки по-учнівському списані з гітлерівських судетських прописів, що порівняння двох державних діячів, яке було ще зовсім недавно уділом „відморозка і відступника“ Шендеровича, стало сьогодні мейнстримом світового політичного дискурсу…»[3].
У вересні 2014 року підписав заяву з вимогою «припинити агресивну авантуру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку сепаратистам на південному сході України»[4].
21 лютого 2022 року, підписав відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Ви будете прокляті! Розпалювачам війни», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»[5][6].
У лютому 2016 року після статті «Бомба, що готова вибухнути» отримав звинувачення в екстремізмі, численні залякування з боку режиму Путіна, обшуки житла, погрози арештом, судом та ув'язненням, а також натяки, що після убивства Бориса Нємцова він буде наступною «ритуальною жертвою» Путіна, Піонтковський заявив, що змушений на деякий час покинути Росію[7][8].
Путінізм — найвища і завершальна стадія бандитського капіталізму в Росії[9] |
Путін зраджує Росію з трупом Радянського Союзу[10] |
Чому, коли в Україні напали на студентів, наступного дня на вулиці вийшли люди, а в Росії — ні? Тому що Україна — не Росія, а Росія — не Україна. І мені б довелося дуже довго відповідати на це запитання, але найправильнішою відповіддю буде те, що Україна кілька століть провела у складі Великого князівства Литовського, тоді як Московія була у складі Золотої Орди, що наклало дуже серйозний відбиток на психологію і того, і іншого народу. А тому і всі подібні процеси в Росії відбуваються набагато повільніше, ніж в Україні[11]. |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Піонтковський Андрій Андрійович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піонтковський Андрій Андрійович |
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-11-18 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=332855