Поливаний понеділок | |
---|---|
Інші назви | Обливаний понеділок, Великодній понеділок, Уливанка, Волочильний понеділок |
Ким святкується | галичанами, поляками, словаками, чехами |
Тип | народно-християнський |
Дата | другий день Великодніх Свят |
Пов'язаний з | Великдень |
Поливаний понеділок у Вікісховищі |
Поливаний понеділок[1] (також Обливаний понеділок[2], Великодній понеділок, Уливанка, Волочильний понеділок[3]) — другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня. Вважалося, що вода у великодній понеділок стає цілющою та оздоровлює людей. Тому люди обливали (або окроплювали) водою одні одних, а в деяких регіонах і самі себе. Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням. Отож звідси і походить назва "поливаний (обливаний) понеділок". Назва "волочильний понеділок" походить від волочильні, тобто ритуального обходу односельців на перший день Великодня[4]. Наші предки вірили, що понеділкова вода має цілющу силу проти різних хвороб. Тому нею окроплювали (чи поливали), окрім людей, також худобу, птицю та бджоли з вуликами.
На сьогодні звичай зберігся здебільшого в Західному регіоні України.
На другий день Великодніх свят ще на світанку парубки-обливальники ходять по тих хатах, де є дорослі дівчата[5].
Великодній понеділок (Великодній понеділок називається ще "обливаний понеділок", бо хлопці обливають дівчат водою, а ті за це дарують писанки[6].У Великодній понеділок, практично по всій території Бойківщини ще й сьогодні, «хлопці дівчат очищають», тобто обливають холодною водою[7]. Вважалося, коли хлопці хоча б одну дівчину не облили водою, то це для дівчини було б ганьбою. Дівчата приходили додому зовсім мокрі. В селі Цінева, що на Рожнятівщині, хлопці ходили «ватагами» (гуртом) із коновками (дерев'яними відрами), заходили до хати, де була дівчина й просили батьків: "Най ваша Марися вийде надвір..." Батьки раділи, що їхню хату не обминають поливальники. Є надія на весілля. Значить треба готувати посаг[8].
В Обливаний понеділок на Сколівщині дівчата відкуплялися від хлопців писанками, щоб ті не обливали водою[9].
На Поділлі звичай обливати дівчат водою у Великодній понеділок зберігся й досі. В кожному разі до другої світової війни цей звичай можна було спостерігати майже в усіх селах Вінниччини, Кам'янеччини та Галичини.
На Гуцульщині «дівки того дня дають легіням (парубкам) галунки (крашанки) і писанки. Не дає сама, а ховає за пазуху, а леґінь відбирає від неї, звівши уперед з нею легку боротьбу. Діставши врешті, веде дівку до води, обіллє водою, буває, що й скупає цілу».
Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавній звичай, пов'язаний з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших європейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливавать водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу». А в першу п'ятницю після Великодніх свят вони омиваються «омахом» — водою з-під млинового колеса; при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля («милодух») або квіти. У Боснії цього дня купаються в джерельній воді.
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-04-18 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=14569