Пандемія
Pestilence spreading 1347-1351 europe.png
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH D058873
CMNS: Pandemics у Вікісховищі

Пандемі́я (також рідше панде́мія; від грец. παν «пан» — увесь + грец. δήμος «демос» — народ) — найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі[1][2]

Характеризується часто відсутністю колективного імунітету в людства, і, зазвичай, ефективних засобів профілактики (вакцини) й лікування. Серед інфекційних захворювань, які сягали масштабу пандемії: чума, холера, грип, ВІЛ-інфекція/СНІД, коронавірусна хвороба 2019[3][4].

Відомі епідемії і пандемії в історії людства

Є кілька епідемій, котрі згадуються насамперед з погляду розголосу, кількості загиблих, економічних збитків, деякі дотягують до рівня пандемії, а саме:

  • Афінська моровиця 430 р. до н. е.. Невідома хвороба вбила чверть афінського війська і чверть населення міста протягом чотирьох років. Це захворювання послабило домінування Афін, але його вірулентність завадила широкому поширенню. Точна причина захворювання достеменно невідома протягом багатьох років. Можливо це був черевний тиф[5], хоча стосовно цього до цих пір існують багато сумнівів.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Афінська моровиця.

Жертви бубонної чуми 1720–1721 у братській могилі у Мартигі, Франція
  • Чума Антоніна, 165—180. Можливо, це була натуральна віспа, перенесена до італійського півострова солдатами, що поверталися з країн Близького Сходу. Вона вбила чверть інфікованих — число жертв сягнуло близько п'яти мільйонів.[6]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Чума Антоніна.

  • Чума Кипріяна — пандемія невідомої хвороби, яка прокотилася Римською імперією у 249—262 роках. У розпал її, як стверджується, в Римі помирало 5 000 людей щодня.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Чума Кипріяна.

  • Чума Юстиніана, з 541 до 750, була першим зареєстрованим спалахом чуми. Вона можливо зародилася в Єгипті і досягла Константинополя навесні наступного року, вбиваючи (за записами візантійського літописця Прокопія Кесарійського) 10000 людей у день у самому розпалі, і, можливо, 40 % жителів міста. Чума знищила від чверті до половини людського населення відомого світу.[7][8]. Це викликало скорочення населення Європи на 50 % між 550 і 700 роками[9]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Чума Юстиніана.

  • Чорна смерть, криза XIV-го століття. Загальне число смертей у всьому світі оцінюється в 75 млн.[10] Через вісімсот років після останнього спалаху чума повернулася в Європу. Почавшися в Азії, хвороба досягла Середземномор'я і Західної Європи в 1348 році (можливо, з італійськими купцями, що тікали від бойових дій в Криму), і вбила від 20 до 30 мільйонів європейців за шість років;[11] третину від загальної чисельності населення,[12] і до половини, в більш постраждалих містах[13]

Це була перша із низки європейських епідемій чуми, які виникали час від часу аж до XVIII-го століття[14] Протягом цього періоду, відбулося більше 100 епідемій чуми по всій Європі.[15] В Англії, наприклад, епідемія тривала як дво-п'ятирічний цикл з 1361 по 1480 роки.[16] До 1370 року, населення Англії скоротилося вдвічі.[17] Велика Лондонська чума в 1665—1666 роках була останнім великим спалахом чуми в Англії. Від хвороби загинуло близько 100000 людей — тобто 20 % населення Лондона.[18]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Чорна смерть.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Пандемія грипу 1510 року.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Пандемія грипу 1557 року.

  • Третя пандемія чуми в Китаї розпочалася в середині XIX-го століття, поширюючись усіма населеними континентами — загинуло 10 мільйонів людей в одній тільки Індії[19] Під час цієї пандемії, у Сполучених Штатах виявлено перший випадок чуми в 1900 році у Сан-Франциско.[20] Сьогодні окремі випадки чуми, як і раніше, інколи виявляють у західній частині США.[21]
Ацтеки, які помирають від віспи,'Флорентійський кодекс' (упорядковано 1540—1585)

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Третя пандемія чуми.

Великою проблемою людства починаючи з початку XIX століття стала холера, яка спричинила з того часу 7 пандемій, остання з яких не завершилась починаючи з 1961 року.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Перша холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Друга холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Третя холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Четверта холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті П'ята холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Шоста холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Сьома холерна пандемія.

Зустрічі європейців з населенням різних територій світу часто призводять до розвитку тяжких епідемій. Хвороби вбили більшу частину корінного населення Канарських островів у XVI столітті (Гуанчі). Половина корінного населення Гаїті в 1518 році вмерла від натуральної віспи. Вона також розорила Мексику в 1520-і роки, убивши 150 000 у Теночтітлані, в тому числі імператора, і Перу в 1530 році, допомагаючи європейським завойовникам[22]. Від кору загинуло ще два мільйони мексиканських індіанців у XVII столітті. У 1618—1619 роках, натуральна віспа знищила 90 % корінних американців Массачусетса.[23] У 1770-х роках від натуральної віспи загинуло щонайменше 30 % тихоокеанських корінних американців.[24] Епідемії натуральної віспи в 1780—1782 та 1837—1838 роках принесли руйнування і різку депопуляцію серед рівнинних індіанців.[25] Деякі науковці вважають, що смерть до 95 % американських індіанців у Новому світі спричинили такі захворювання Старого Світу, як натуральна віспа, кір, грип тощо.[26] Упродовж століть, у європейців виробився імунітет високого ступеню захисту від цих захворювань, у той час як корінні народи не мали такого імунітету.[27]

Упродовж XII—XIX століть у світі виникали численні пандемії грипу. У 1918 році під час першої світової війни виникла найбільша за кількістю смертей пандемія іспанського грипу, яка упродовж 18 місяців забрала життя, за різними даними, від 50 до 100 млн людей у світі.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Іспанський грип.

Пандемії в історії людства

поч. закін. назва хвороба місце померло
165 180 Чума Антоніна достеменно невідомо, можливо натуральна віспа Римська імперія, Близький Схід невідомо, не менше 5 млн.
540 700 Чума Юстиніана / 1-а пандемія чуми чума Північна Африка, Європа, Центральна Азія, Близький Схід близько 100 млн.
1334 1353 Чорна смерть / 2-а пандемія чуми чума майже вся Євразія бл. 80 млн.
1817 1824 Перша холерна пандемія холера Південно-Східна Азія, Індія, Близький Схід, Східна Африка, Південна Європа бл. 1 млн.
1826 1837 (може аж до 1851 року) Друга холерна пандемія холера Південно-Східна Азія, Індія, Європа, Північна Америка, Японія, Китай бл. 2 млн.
1846 1860 (може 1837—1863 рр.) Третя холерна пандемія холера Азія, Європа, Північна і Південна Америка, Африка бл. 10 млн.
1855 1921 3-я пандемія чуми (Портова смерть) чума Східна Азія, узбережжя Індійського океану, обидві Америки, Австралія 20 млн.
1863 1875 Четверта холерна пандемія холера Азія, Європа, Північна і Південна Америка, Африка бл. 2 млн.
1881 1896 П'ята холерна пандемія холера Земля бл. 1 млн.
1899 1923 Шоста холерна пандемія холера Земля бл. 1 млн.
1961 1975?, за іншими думками триває, тому що продовжуються спалахи, які спричинює вібріон Ель-Тор Сьома холерна пандемія холера Азія, Африка бл. 2 млн.
1918 1919 Іспанка грип Земля 50-80 млн.
1956 1958 Азійський грип грип Земля 1-4 млн.
1968 1972 Гонконзький грип грип Земля 1 млн.
1981 1975?, за іншими думками триває пандемія ВІЛ-інфекції ВІЛ-інфекція Земля (особливо континент Африка) 35 млн.[K 1]
2009 2010 Пандемія «свинячого» грипу свинячий грип Земля 18 500 осіб, в яких діагноз було лабораторно підтверджено[28]; за припущенням з використанням математичного моделювання — від 151 700 до 575 400 осіб[29][30]
2019—2020 рр. триває Пандемія коронавірусної хвороби 2019 коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) Земля 3 003 794 осіб[31][K 2]
Коментарі
  1. станом на 2015 рік
  2. станом на 18 квітня 2021 року

Примітки

  1. Porta, Miquel, ed. (2008). Dictionary of Epidemiology. Oxford University Press. p. 179. ISBN 978-0-19-531449-6. [1] (англ.)
  2. Андрейчин, А. М.; Василишин, З. П.; Виноград, Н. О. (2012). У Колесникова, І. П. Епідеміологія: Підручник для ВМНЗ IV р.а.. Вінниця: Нова Книга. с. 576. ISBN 9789663824123. 
  3. WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19—11 March 2020. World Health Organization. 11 March 2020. Процитовано 11 March 2020. [2] (англ.)
  4. Coronavirus disease (COVID-19) Pandemic [3] (англ.)
  5. В Афинах можно заглянуть прошлому в лицо. Архів оригіналу за 7 грудень 2010. Процитовано 20 січень 2016. 
  6. Минулі пандемії, що розорили Європу. BBC News, 7 Листопада. 2005
  7. Сторінка Кембриджського каталогу "Чума і кінець античності". Cambridge.org. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-08-26. 
  8. Цитати з книги «Чума і кінець античності» Архівовано 16 липень 2011 у Wayback Machine. Lester K. Little, ed., Plague and the End of Antiquity: The Pandemic of 541—750, Cambridge, 2006. ISBN 0-521-84639-0
  9. Plague, Plague Information, Black Death Facts, News, Photos. Science.nationalgeographic.com. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-11-03. 
  10. New MOL Archaeology monograph: Black Death cemetery Архівовано 28 вересень 2009 у Wayback Machine.. Археологія в Музеї Лондона
  11. Смерть у великому масштабі. MedHunters.
  12. Стефан Баррі і Норберт Гуальді у L'Histoire n° 310, червні 2006 року, ст.45-46, «від третини до двох третин»; Роберт Готфрід (1983). «Чорна смерть» in Dictionary of the Middle Ages, том 2, ст.257-67, «між 25 і 45 відсотками».
  13. Plague — LoveToKnow 1911 Архівовано 7 червень 2013 у Wayback Machine.. 1911encyclopedia.org.
  14. A List of National Epidemics of Plague in England 1348-1665. Urbanrim.org.uk. 2010-08-04. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-08-26. 
  15. Jo Revill (May 16, 2004). Black Death blamed on man, not rats | UK news | The Observer. London: The Observer. Процитовано 2008-11-03. 
  16. Texas Department of State Health Services, History of Plague. Dshs.state.tx.us. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-11-03. 
  17. Black Death. bbc.co.uk. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-11-03. 
  18. The Great Plague of London, 1665. The Harvard University Library, Open Collections Program: Contagion.
  19. Чума. ВООЗ.
  20. Bubonic plague hits San Francisco 1900—1909. A Science Odyssey. Public Broadcasting Service (PBS).
  21. Human Plague — United States, 1993—1994, Centers for Disease Control and Prevention
  22. Віспа - викорінення нагайки. Bbc.co.uk. 2009-11-05. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-08-26. 
  23. Віспа. Боротьба з глобальною загрозою Архівовано 7 вересень 2008 у Wayback Machine., David A. Koplow
  24. Greg Lange, «Руйнівні епідемії віспи у корінних американців на північно-західному узбережжі Північної Америки в 1770-х роках», 23 Jan 2003, HistoryLink.org, Online Encyclopedia of Washington State History
  25. Houston CS, Houston S (March 2000). Перша епідемія віспи на канадських рівнинах. Can J Infect Dis 11 (2): 112–5. PMC 2094753. PMID 18159275. 
  26. The Story Of... Smallpox – and other Deadly Eurasian Germs. Pbs.org. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-08-26. 
  27. Stacy Goodling, «Effects of European Diseases on the Inhabitants of the New World». Архів оригіналу за 10 травень 2008. Процитовано 3 лютий 2012. 
  28. H1N1 Still A Pandemic, Says WHO. 
  29. First Global Estimates of 2009 H1N1 Pandemic Mortality Released by CDC-Led Collaboration. 
  30. Fatimah S Dawood, Danielle Iuliano, Carrie Reed, Martin I Meltzer, David K Shay, and alt. Estimated global mortality associated with the first 12 months of 2009 pandemic influenza A H1N1 virus circulation: a modelling study. The Lancet Infectious Diseases. Published: June 26, 2012 DOI:https://doi.org/10.1016/S1473-3099(12)70121-4 [4] (англ.)
  31. WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 19 квітня 2021. 

Див. також

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Як виникають пандемії // Канал «Цікава наука» на YouTube, 19 березня 2020.

Інформація

Стаття Пандемія в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-12 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=339186