Ігор Петрович Палиця | |
---|---|
Голова Одеської обласної державної адміністрації | |
6 травня 2014 — 30 травня 2015 | |
Попередник | Володимир Немировський |
Наступник | Міхеіл Саакашвілі |
Народився |
10 грудня 1972 (48 років) Луцьк, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | політик |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Освіта | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Політична партія | Безпартійний |
Нагороди | |
Ігор Петрович Палиця на сайті Верховної Ради | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
І́гор Петро́вич Па́лиця (нар. 10 грудня 1972, Луцьк, Українська РСР, СРСР) — український політик, народний депутат України VI і VII скликань, Заслужений економіст України, Голова Одеської ОДА (6 травня 2014 — 30 травня 2015)[1], голова Волинської обласної ради (2015—2019)[2].
Народний депутат України IX скликання[3]. Член депутатської групи «За майбутнє»[4]. Секретар Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики[5].
1994 року — закінчив Волинський національний університет імені Лесі Українки, спеціальність «Історія і право».
У 1993—1999 роках — директор українсько-латвійського СП «Мавекс-Л».
З 1999 року по лютий 2003 року — в.о. члена правління, комерційний директор, голова правління ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». З лютого 2003 року — голова правління ВАТ «Укрнафта».
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від СелПУ, № 6 у списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Укрнафта», безпартійний[6].
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 63 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Укрнафта», безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007), секретар Комітету з питань економічної політики (з грудня 2007).
Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014, виборчий округ № 22, Волинська область, самовисування. «За» 40,27 %, 11 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член Комітету з питань економічної політики (з грудня 2012).
Кандидат у народні депутати від виборчого округу № 22 (Луцьк)[7]. Самовисуванець. На час виборів: голова Волинської облради, член партії «УКРОП». Живе в Яремче Івано-Франківської області[8].
У травні 2020-го депутати об'єднання «За майбутнє» створили однойменну партію на чолі з Палицею.[9]
27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію Харківських угод[10].
3 липня 2012 року голосував за проєкт Закону «Про засади державної мовної політики» у другому читанні (єдиний з фракції «НУНС»).[11], але, як потім з'ясувалося, не брав участі у голосуванні у зв'язку з його перебуванням за кордоном.[12]
Є головою правління ВАТ «Укрнафта». Також контролював компанію «Нафтохімік Прикарпаття», що її пов'язують з гірськолижним туристичним комплексом «Буковель» в Івано-Франківській області і власником якого є ТзОВ «Скорзонера». І ВАТ «Укрнафта», і «Нафтохімік Прикарпаття» пов'язують з бізнес-групою «Приват», яку очолює мільярдер і власник «Дніпра» Ігор Коломойський.[13]
Улітку 2011 року придбав 60 % акцій футбольного клубу «Волинь» (Луцьк)[14]. Є почесним президентом луцького клубу[15].
З листопада 2019 року взяв на себе фінансування сімферопольської «Таврії»[15].
Заслужений економіст України (вересень 2004). Орден «За заслуги» III ступеня (січень 2009).[16] Лауреат премії імені Євгена Чикаленка (жовтень 2013).[17]
|
|
Стаття Палиця Ігор Петрович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=255073