| |
Оса (зенітний ракетний комплекс) у Вікісховищі |
9K33 Оса (кодове ім'я НАТО: SA-8 Gecko) | |
---|---|
File:ParkPatriot2015part8-28.jpg | |
Тип: | амфібія 6×6 зенітно ракетна система |
Походження: | Радянський союз |
Історія служби | |
Термін використання | 1971–нині |
Історія виробництва: | |
Конструктор | Дослідницький інститут НІІ-20 |
Розроблено | 1960–1972 |
Виготовлено | 1970–1988[1] |
Кількість | 1,200[2] |
Варіанти | OSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M |
Характеристики | |
Маса | 17.5 тон |
Тип і модель двигуна | дізель 5Д20Б-300Б |
Швидкість | 80 км/г 8 км/г (вплав) |
Потужність двигуна | 300 |
Запас ходу | 500 км[3] |
Основне озброєння | 6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети |
Довжина | 9.14 м |
Ширина | 2.75 м |
Висота | 4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою) |
Обслуга | 5 солдатів |
«Оса» (індекс ГРАУ — 9 К33, по класифікації МО США і НАТО: SA-8 Gecko («Гекон»)) — радянський автоматизований військовий зенітно-ракетний комплекс. Комплекс є всепогодним і призначений для прикриття сил і засобів мотострілецької (танкової) дивізії у всіх видах бойових дій.
Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9 M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9 М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9 М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.[4]
Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:[5]
Також цією компанією розроблений модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т32 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382[5].
Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що включає:[5]
Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні ціле-вказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:[5]
Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі і фактично бути виявленим супротивником[5].
Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса - Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені і здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км, для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній віддалі[5].
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015) |
Комплекси «Оса» були використані у війні на сході України[6].
12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони були помічені два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав[7][8].
Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»[9].
Один комплекс був захоплений озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.
Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»[10].
Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажанішою ціллю для ударів з дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дорого-вартісні боєприпаси не за призначенням[10].
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015) |
Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань "Об’єднані зусилля-2021" відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК "Оса-АКМ" із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.[11]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оса (зенітний ракетний комплекс) |
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-03-24 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1728705