Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Окремий загін спеціального призначення «Азов» | |
---|---|
Нарукавний знак підрозділу | |
Засновано | травень 2014 |
Країна | Україна |
Належність | МВС України |
Вид |
Національна гвардія (листопад 2014 — дотепер) Спеціальна міліція (травень — листопад 2014) |
Чисельність |
800 бійців (жовтень 2014)[1] >1000 бійців (після переформатування у полк)[2] |
Війни/битви | |
Вебсайт | azov.org.ua(укр.) |
Командування | |
Поточний командувач |
підполковник Денис Прокопенко |
Визначні командувачі |
Андрій Білецький Денис Прокопенко |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Окремий загін спеціального призначення «Азов», відомий також як полк «Азов» (ОЗСП «Азов», в/ч 3057) — формування Національної гвардії України (НГУ), що входить до складу 12-ї бригади оперативного призначення Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ.[3] Формування було створене у 2014 році як добровольчий батальйон «Азов» і до 11 листопада 2014 було підрозділом патрульної служби міліції особливого призначення МВС України. Загін базується в Маріуполі Донецької області (тимчасово базувався в Бердянську Запорізької області).
Підрозділ бере участь у бойових діях війни на сході України, переважно в межах Приазов'я, у складі сил ООС. «Азов» звільняв Маріуполь у червні 2014 року, брав епізодичну участь у боях під Іловайськом, обороняв Маріуполь з кінця серпня 2014 року, здійснював наступ на Широкине у лютому 2015 року.
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року брав участь в обороні міста Маріуполь та в подальшому, героїчному утриманні комбінату Азовсталь.
Емблемою полку є видозмінений символ «Ідея нації».
Батальйон «Азов» був створений 5 травня 2014 року[4] у м. Бердянську, як і інші батальйони патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) МВС на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про формування спеціальних підрозділів міліції з охорони громадського порядку із залученням до них цивільних осіб та людей, які мають досвід військової служби або пройшли прискорений, двотижневий курс підготовки при МВС.
При заснуванні його основу склали учасники двох громадських організацій: Автомайдан та «Патріот України». 20 травня 2014 р. було оголошено про набір бійців до батальйону[5].
За інформацією[6] ексзаступника командира батальйону Ігоря Мосійчука, на початок червня 2014 року, в складі спецбатальйону перебували 20 іноземців: з Росії, декількох скандинавських країн, та один громадянин Італії[7].
23 червня 2014 року, на Софійській площі у Києві, на вірність Українському народові присягла третя рота спецбатальйону «Азов»[8].
17 серпня 2014 року, на площі поряд з Національним музеєм Історії України у Києві новобранці батальйону «Азов» з Донецької, Львівської, Київської та інших областей склали Військову присягу на вірність Українському народові та вирушили в район проведення АТО на підкріплення до своїх співвітчизників[9].
Після створення батальйон «Азов» проводив тренування в Запорізькій області поблизу м. Бердянська, а також патрулював територію навколо м. Маріуполя[10]. За словами колишнього заступника командира батальйону Ярослава Гончара, свою діяльність підрозділ розпочав ще у квітні, коли відбувалося його залучення до різного роду розвідувальних операцій. Однак безпосередню участь у бойових діях батальйон розпочав тільки на початку травня 2014 року, провівши декілька невеликих боїв з диверсійними групами у околицях м. Маріуполя[11].
7 травня терористи з автоматичної зброї обстріляли автобус батальйону поблизу селища Мангуш. Було поранено водія. Одного з нападників було вбито, ще двох взято в полон, серед них «міністр оборони» так званої «Донецької народної республіки» Ігор Хакімзянов[12].
9 травня бійці батальйону «Азов» прибули на виклик начальника міліції м. Маріуполя з метою визволення від терористів захопленої будівлі міського відділу міліції у Маріуполі[10].
На думку командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, батальйон «Азов» на 22 травня 2014 року був найбільш боєздатним підрозділом МВС України[13].
23 травня батальйон «Азов» запропонував бойовикам «Донецької народної республіки», дислокованим у районі міст Шахтарськ, Торез та Сніжне, прибрати незаконні блок-пости, скласти зброю та повернутися до своїх сімей. В іншому випадку батальйон буде вимушений провести зачистку усіх незаконно встановлених блок-постів в районі цих міст[14]. Того ж дня батальйон «Азов» очистив виконавчий комітет Торезької міської ради Донецької області від бойовиків. В результаті перестрілки загинуло двоє представників «ДНР», з боку батальйону «Азов» загиблих і постраждалих не було[15].
26 травня 2014 року, батальйон «Азов» разом з бійцями батальйону «Україна» взяли штурмом перевалочну базу терористів та російських бойовиків, облаштовану на дачі Олександра Януковича у селищі Урзуф. Під час штурму частину терористів було ліквідовано, частину затримано, під час огляду приміщень виявлено великий арсенал стрілецької зброї та готівку[16].
26 травня бійці батальйону «Азов» разом з батальйоном «Україна» під час проведення розвідувальної операції ліквідували близько 5 терористів, у тому числі снайпера, та затримали 3 терористів. Також унаслідок операції було знищено частину боєприпасів терористів[17].
12 червня бійцями батальйону у Маріуполі був затриманий один з ватажків терористів так званої «Донецької народної республіки» Олександр Фоменко[18].
13 червня бійцями батальйону «Азов» за підтримки частин Національної гвардії, батальйону «Дніпро-1» та Збройних сил України звільнили Маріуполь від бойовиків так званої «Донецької народної республіки». Під час операції з українського боку було поранено 4 бійців (1 отримав важке поранення), терористи втратили 3 убитими, 17 пораненими і 38 бойовиків було затримано[19].
30 червня 2014 року, бійці батальйону «Азов» затримали сотника проросійського Бердянського козацтва Ігоря Гуськова, який є близьким соратником одного з ватажків терористів на Донбасі Ігоря Гіркіна-«Стрєлка»[20].
Від початку липня бійцями підрозділу проводяться операції з перекриття каналів постачання зброї терористів на території Донеччини. Зокрема, за повідомленням командира батальйону Андрія Білецького, станом на 6 липня узбережжя Азовського моря у Донецькій області повністю контролюється силами батальйону, здійснено встановлення блокпостів та затримано деяких терористів[21].
12 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано одного з лідерів терористів з міста Дружківка — Василя Черненка. Йому інкримінується організація терористичних груп та напади на українських військових[22].
15 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано одного з лідерів терористів «ДНР» Олексія Пабушкова — «Грека», який є поплічником ватажка бойового крила терористів «ДНР» Маріуполя Андрія Борисова на прізвисько «Чечен»[23].
25 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано терориста з «ДНР» на прізвисько «Прапор», який займав посаду зброяра у місцевому терористичному осередку. Затриманого передано СБУ для проведення слідчих дій[24].
10 серпня 2014 року, Збройними силами України за участю бійців батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Правого сектора» розпочато операцію зі звільнення Іловайська та ліквідації укріпленого району терористів[25].
18 серпня 2 взвод батальйону «Азов» разом з частинами батальйону «Донбас» та окремою ротою батальйону «Дніпро» вели важкі бої на підступах до Іловайська. Увечері частини батальйонів «Азов» та «Дніпро» закріпилися на підступах до міста[26].
Наприкінці серпня 2014 року група розвідників «Азова», у якій знаходився побратим «Ядро», потрапила в засідку терористів. Кілька вояків були вбиті на місці, інші згодом опинилися в тюрмах РФ. Через деякий час близьким Миколи подзвонили терористи та повідомили, що Миколи Самофалова-«Ядра» більше немає. Вважається зниклим безвісти, орієнтовна дата смерті — 31 серпня.
5 вересня, разом з підрозділами Збройних сил України здійснюють оборону від Маріуполя в сторону Новоазовська[27].
12 жовтня бійці полку, у взаємодії з військовослужбовцями ЗС України, знешкодили ворожий танк, котрий обстрілював позиції українських військових. Вороже командування, яке згодом прибуло на джипі на місце події, також було ліквідоване[28].
У листопаді 2014 року, керівництво полку спільно з СБУ та Держприкордонслужбою України, затримали громадянина Росії, який за завданням російських спецслужб мав увійти до складу підрозділу, і надавати інформацію щодо діяльності «Азова» та операцій, у яких він братиме участь, а також підготувати замах на його керівництво, для чого мав комплектуючі для встановлення вибухівки дистанційного керування[29].
17 вересня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова батальйон «Азов» було реорганізовано та розширено до складу полку з аналогічною назвою. Командиром новостворюваного полку залишився Андрій Білецький[30].
4 жовтня було оприлюднено інформацію, що вояки «Азова» у співпраці з СБУ затримали дезертира — прапорщика Нацгвардії, котрий протягом трьох місяців «зливав» дані про пересування українських військ представникам так званої «ДНР»[31].
9 жовтня було прийнято рішення про переведення полку особливого призначення «Азов» МВС України до складу Національної гвардії України, що дало можливість забезпечити підрозділу спеціальне комплектування та навчання бійців, розпочати формування штатів і резерву, а також передати полку бойову техніку.[1] Командир «Азову» Андрій Білецький зазначив, що підрозділ знаходиться у стадії формування, у його складі з'явився артилерійський дивізіон, який вже розпочав навчальні стрільби, є у складі полку і танковий підрозділ[32].
11 листопада міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим було підписано наказ про переведення полку «Азов» до складу Національної гвардії України з подальшою доукомплектацією його до бойового стандарту бригад Національної гвардії[33][34][35].
28 листопада розвідгрупа полку «Азов» знищила розвідувальну групу терористів, яка діяла в околицях Маріуполя, 2 терористів убито, 1 поранено, через артилерійський вогонь українські сили відступили без втрат[36].
10 лютого 2015 року полком було визволено п`ять населених пунктів на схід від Маріуполя: Павлопіль, Комінтернове (нині Пікузи), Бердянське, Широкине та Лебединське[37].
18 квітня 2015 року Джанелідзе Георгі загинув у бою з окупантами поблизу села Широкине — ДРГ терористів противника наштовхнулася на позиції полку «Азов», зав'язався бій. Георгі зазнав смертельних поранень, його тіло лишилося на території, котра прострілювалася, російські терористи не давали його забрати, а згодом замінували. Тіло Георгі вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. Згодом експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі повідомив, що грузинський доброволець перед смертю вбив російського інструктора.
18 червня 2015 року, у річницю звільнення Маріуполя від проросійських сепаратистів командир полку Андрій Білецький повідомив про реорганізацію полку Азов у окрему бригаду спеціального призначення. Штат новоствореної бригади буде доведений до 2,5 тисяч військових. Теперішній штат полку не дозволяє задовольнити місцем усіх добровольців.[38]
У серпні 2016 року, згідно певних джерел за ініціативи Аллерова[39], частина формування була відведена на охорону блокпостів у Запорожжі.
У ході турніру на найкращий артилерійський розрахунок серед залучених до операції Об'єднаних сил, що проходив з 12 по 14 серпня, бійці окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ вибороли перемогу.[40]
У ніч на 29 серпня бійці «Азова» розбили ДРГ на Світлодарській Дузі[41].
У ході російського вторгнення в Україну командир полку Денис Прокопенко 7 березня 2022 року у відеозверненні закликав закрити небо над Україною й зарадити гуманітарному колапсу в Маріуполі, адже «ворог порушує правила війни, обстрілюючи цивільних і руйнуючи інфраструктуру міста, а також піддає маріупольців геноциду»[42]
20 квітня 2022 року у твіттері заступник командира полку Святослав Паламар (Калина) опублікував відеозвернення з приводу евакуації цивільного населення та військового гарнізону з міста Маріуполь[43].
28 квітня 2022 року на момент повної блокади Маріуполя та маріупольського гарнізону на території комбінату «Азовсталь» у твіттері полку було опубліковане відео з повідомленням, на якому цивільних та поранених витягували з під завалів будівлі.
«Цілу ніч на військовий польовий шпиталь, що знаходиться на території заводу „Азовсталь“ в Маріуполі й де перебувають поранені захисники, росіяни масово скидали багатотонні авіабомби, здатні пробити будь-які бетонні захисні споруди. Потім, вже завдавши руйнувань, продовжували нещадно обстрілювати руїни з корабельної артилерії. Серед вже поранених військовослужбовців є загиблі, наново поранені й контужені. Через ворожу атаку частина приміщення завалилася, зокрема операційна. Це унеможливлює тепер допомагати нашим воїнам навіть в тих умовах, що були раніше. Наголошуємо! Женевська конвенція гарантує захист стаціонарних та пересувних медичних установ, на них не мають здійснюватися напади! Захистом мають користуватися поранені та хворі. Незалежно від того чи вони є цивільними, чи військовими особами (комбатантами). Пораненим мають надавати необхідну допомогу без будь-якої дискримінації. Закликаємо міжнародні організації з захисту прав людини відреагувати на те, що росія продовжує нищити Маріуполь!». Говорилось в повідомленні[44].
29 квітня «Азов» опублікував втрати противника з початку війни:[45]
За даними командування полку «Азов», який бере участь в обороні заводу «Азовсталь» у Маріуполі, з 24 лютого по 15 квітня 2022 року, полк «Азов» під час оборони Маріуполя знищив близько 2,5 тисячі особового складу ворога, поранили понад 5 тисяч російських загарбників. За підрахунками полку «Азов» це 15 % від загальних втрат ворога в Україні[46].
Зранку 11 травня в полку “Азов” повідомили, що на територію підприємства за минулу добу здійснили 38 літаковильотів, в тому числі 4 – стратегічні бомбардувальники. Не припиняє працювати ворожа ствольна артилерія, танки та інше озброєння. Це лише за поточну добу 11-го травня. Також були намагання штурму заводу "Азовсталь", де були заблоковані підрозділи які захищають Маріуполь.[47] В генштабі повідомили - що деблокада Маріуполя військовим шляхом майже неможлива, це може призвести до значних втрат. В Маріуполь доставляли боєприпаси, рації і ліки; ця можливість припинилась після того як дані про це стали просочуватись в медіа. Російські війська запобігли постачанням заблокованим підрозділам в Маріуполі. Сили оборони втратили особовий склад і гелікоптери, котрі евакуювали поранених з “Азовсталі”[48].
13 травня росіяни розпочали наземну операцію проти українських захисників в Маріуполі. Намагалися зламати опір українських воїнів, постійними бомбардуваннями з літаків та артилерійськими обстрілами. Проте захисники продовжували чинити опір[49].
15 травня росіяни не припиняли штурмувати “Азовсталь” в Маріуполі. Застосовують запалювальні снаряди. Про це повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. “Окупанти вперше застосували проти Захисників Маріуполя запалювальні або фосфорні бомби (висновок залишимо спеціалістам). Самі окупанти стверджують, що було застосовано запалювальні снаряди 9М22С/em>”,[50] – написав він. 9М22С використовують на реактивних системах залпового вогню БМ-21 “Град”. Замінюючи штатну осколково-фугасну бойову частину ракети 9М22, ракета 9М22С несе бойову частину 9Н510. Бойова частина цієї ракети складається зі 180 запальних бойових елементів, виготовлених з магнієвого сплаву МЛ5 та наповнених піротехнічним складом, аналогічним терміту. Запалювальний снаряд 9М22С призначений для ураження живої сили та техніки супротивника шляхом створення масових вогнищ пожежі, а також безпосереднім попаданням. Російські війська продовжують використовувати всі сили та засоби для штурму “Азовсталі”. В укриттях заблокованого заводу перебувають близько 600 тяжкопоранених військових. Через брак медикаментів та складні умови вони не можуть отримувати необхідну медичну допомогу.[51] Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що спецоперація з евакуації з «Азовсталі» розпочнеться з порятунку тяжкопоранених військовослужбовців та відбуватиметься в кілька етапів[52].
20 травня, на 86-й день оборони Маріуполя, залишки гарнізону, згідно з наказом керівництва, зупинили супротив, здавшись у полон російським військам[53][54].
Деякі родичі полонених бійців «Азова» повідомили, що підтримують зв'язок з українською владою, але не мають "жодної інформації" про нацгвардійців. Ті, з ким вдалося зв'язатися, повідомили про своє перебування на окупованій території Донецької області і про "нормальні" умови утримання[55].
31 травня, міноборони Росії повідомило про вилучення 152-х тіл військових захисників Азовсталі, в тому числі і спецпідрозділу "Азов" з підвалів заводу[56].
Військова школа імені Євгена Коновальця – спеціалізована школа для підготовки сержантів. Відкрита 17 квітня 2016 року на тренувально-мобілізаційній базі полку «Азов», що знаходиться на території колишнього заводу «АТЕК» у Києві[57]. Частина тренувань також проходили на базах полку «Азов» на Сході України.
Засновником і керівником школи є Гіоргі Купарашвілі — колишній командир грузинського спецназу, який неодноразово брав участь у військових діях. Інструкторами школи є офіцери грузинської армії, більшість яких здобули офіцерську освіту в США за програмою «зелених беретів». Підготовка проводиться за стандартами НАТО з посиленою фізичною і психологічною підготовкою. Також залучений грузинський, американський та естонський досвід. Курсанти отримують підготовку з тактики, топографії, психологічної підготовки та роботи зі ЗМІ[58]
У першій набір було зараховано 50 бійців полку «Азов». Після чотирьох місяців навчання 25 випускників отримали сертифікати сержантів, які були їм вручені 29 вересня 2016 року на плацу музею «Київська фортеця»[59].
Хорунжа школа імені підполковника Миколи Сціборського – спеціалізована школа для підготовки підофіцерського складу. Відкрита 20 листопада 2017 року на базі полку АЗОВ (Маріуполь). Планувалось започаткувати напрям підготовки з роботи з особовим складом, підготовки ідеологів.
До складу курсантів увійшли особи, які перебувають на посаді заступника командира окремих підрозділів ротного рівня. Усі викладачі мають науковий ступінь. Залучені викладачі з дніпровських вишів готували свого часу програму реформування роботи з особовим складом у Збройних силах України. Проте керівництвом ЗСУ ця ідея була відкинута.
Навчання має тривати 33 дні. Протягом навчального дня вихованці можуть прослухати 5 лекційних або семінарських пар, окрім того проведяться заняття з фізичного виховання (рукопашного, ножового бою) і вогневої підготовки. Також викладаються дисципліни прикладного спрямування (військова психологія, військова педагогіка, риторика), ідеологічні та суто військові предмети".
Після закінчення курсу випускники отримують диплом, а їхні підрозділи — хоругви, відзнаки та спеціальні значки. Тож у кожного підрозділу з'являться власний бойовий прапор і людина, яка буде за нього відповідати[60].
Перший випуск відбувся 22 грудня 2017 року[61].
29 вересня 2014 року з'явилася неоднозначна заява місії ОБСЄ щодо очолювання полком «Азов» заворушень під час знесення пам'ятника у Харкові[62].
У вересні 2016 року, Андрій Білецький анонсував створення на день Покрови нової політичної партії[63]. 14 жовтня 2016 засновано політичну партію «Національний корпус». Полк «Азов», як підрозділ Національної гвардії, не бере участі у політиці, але з ним тісно пов'язані громадсько-політичний рух Цивільний Корпус «Азов» та Національні Дружини, до яких входять колишні бійці «Азову», волонтери. Через тісний зв'язок із діяльністю політичної партії та міжнародну активність деяких ветеранів та діючих членів Азову команда розслідувачів Bellingcat звинуватила його в тому, що починаючи з 2015 року «Азов» систематично вербує американських ультраправих екстремістів, просуваючи власну міжнародну повістку та у зв'язках з американськими ультраправими організаціями Atomwaffen Division[en], Rise Above Movement[en].[64] Ситуацію прокоментував спікер Національного корпусу Роман Чернишов, заявивши, що публікація Bellingcat — «набір страшилок, кліше і стереотипів». За його словами, журналісти намагаються «очорнити азовський рух», змішуючи в публікації полк Азов і партію Нацкорпус.[65]
З перших місяців свого існування «Азов» деякі ЗМІ (особливо російські) та дослідники звинувачували його у зв'язку з неонацистською ідеологією[66][67][68][69][70]. Зокрема, вони вказували на використання «Азовом» неонацистського окультного символу «чорне сонце»[71].
Дослідники сучасних ультраправих рухів в Україні Андреас Умланд, В'ячеслав Ліхачов та Антон Шеховцов стверджували, що організації Соціал-Національна Асамблея та «Патріот України», на основі яких у 2014 році значною мірою формувався «Азов», були неонацистськими[72][73][66]. На думку Ліхачова та Шеховцова, назва «Чорний корпус» є відсилкою до офіційної газети СС Das Schwarze Korps[en][74][66]. Шеховцов також вказував, що до складу «Азову» входять члени міжнародного неонацистського руху Misanthropic Division[de], які заявляли, що їхні «чорні ескадрони борються в рядах язичницького батальйону „Азов“ проти покидьків сучасного суспільства — хачів, комуністів, лібералів, азіатів та інших унтерменшів»[66].
Андреас Умланд вказував на те, що в складі «Азову» воювали неонацисти з Росії — Роман Желєзнов, Олексій Кожемякін та Олександр Парінов. Останній раніше був пов'язаний із «одним із найгорезвісніших неонацистських угруповань путінської Росії» — Бойовою організацією російських націоналістів (БОРН). На думку Умланда «Азов» є «одним із найпроблематичніших та найнезвичніших із нових збройних частин України», «керівництво полку до його створення найдемонстративніше та безапеляційно заявляло про власний біологічний расизм». Зокрема, Андрій Білецький заявляв, що «лікування нашого Національного організму необхідно починати з Расового очищення Nації»[75], а Олег Однороженко казав, що «людиною розумною (Homo sapiens), в біологічному розумінні, вважаємо лише Білу Європейську Людину». За твердженням Умланда, члени СНА до Майдану неодноразово нападали на людей із «неслов'янською» зовнішністю. При цьому, Андрій Білецький у 2014 році заявляв, що «Ми від себе не відходили. Все, що є за душею в „Азову“, — виходить із його правої ідеології, спадку „Патріота України“»[72].
2022 року Андреас Умланд додав, що початково батальйон справді мав ультраправе походження, але ставши регулярним бойовим підрозділом, він став «деідеологізованим». До Азову новобранці приєднуються не через ідеологію, а тому, що «він має репутацію особливо потужної бойової одиниці»[76].
В'ячеслав Ліхачов у 2014 році стверджував, що люди з неонацистськими поглядами складають меншість у батальйоні, і йому навіть відомі випадки, коли воювати в «Азов» ішли люди з «лівацькими, антифашистськими поглядами»[73]. Водночас, у 2018 році він заявив, що за його інформацією в «Азові» відбувається системна ідеологічна індоктринація бійців, і були випадки, коли вісімнадцятирічні аполітичні хлопці за півроку ставали свідомими неонацистами[77].
В самому полку «Азов» зазвичай заперечують зв'язки з неонацизмом. Водночас, у 2015 році в інтерв'ю USA Today представник полку Андрій Дяченко заявив, що «лише 10-20 %» вояків полку є неонацистами[78].
Український журналіст, блогер та громадський діяч Олена Білозерська, відвідавши «Азов», зазначила :[79]
«Патріот України» і СНА складають кістяк «Азову», але далеко не всі бійці батальйону — націоналісти. Людей з більш поміркованими поглядами не бентежить сусідство хлопців з витатуйованими рунами і написами типу «100% racist».
Голова МВС України Арсен Аваков так прокоментував питання про праворадикальну ідеологію, яку сповідує більшість бійців «Азову»[80]:
Так, більшість із присутніх у батальйоні «Азов» хлопців мають своє сприйняття світу. Але хто вам сказав, що ви можете їх судити? Не забувайте, що зробив батальйон «Азов» для країни… Всякий, хто скаже мені, що ці хлопці проповідують нацистські погляди, носять свастику і так далі, — відверто бреше та займається дурницями. Я багато годин провів із бійцями «Азова» в розмовах. Немає там ні нацизму, ні свастик.
Оригінальний текст (рос.)Да, большинство из собравшихся в батальоне «Азов» ребят имеют своё восприятие мира. Но кто вам сказал, что вы можете их судить? Не забывайте, что сделал батальон «Азов» для страны… И всякий, кто скажет мне, что эти ребята проповедуют нацистские взгляды, носят свастику и так далее, — откровенно врёт и занимается дурью. Я много часов провёл с бойцами «Азова» в разговорах. Нет там ни нацизма, ни свастик.
У 2018 році, Палата представників США прийняла положення, яке забороняло надавати військову допомогу «Азову» (зокрема, зброю та навчання) через його зв'язок з неонацистами[81]. Восени 2019 року була спроба Конгресу США визнати полк «терористичною організацією», але цього не сталося[82].
Навесні 2014 року, коли «азовці» діяли у форматі партизанського загону Чорний Корпус (в той час були відомі як «чорні чоловічки»), використовувався прямокутний чорно-білий шеврон із зображенням групи вояків на фоні тризуба на тлі сонячних променів. З початку літа 2014 року бійці батальйону «Азов» використовували шеврони з жовтим тлом із зображенням символу «Ідея нації» на фоні «чорного сонця», що сходить над блакиттю Азовського моря. Такі шеврони використовувалися до зими 2014/2015 років. Після перетворення батальйону в полк і переходу у підпорядкування Національної Гвардії України емблему було переформатовано. З весни 2014 року полковою емблемою є синя «Ідея нації» нахилена під кутом («Атакуюча») на жовтому тлі щита. З кінця 2014 — початку 2015 років підрозділи полку почали запроваджувати власні шеврони.
При створенні на озброєнні батальйону перебувала стрілецька зброя, зокрема автомати АКС-74, снайперські гвинтівки СВД та кулемети ПКМ[83]. Також на озброєнні батальйону перебував саморобний бронеавтомобіль, виготовлений на базі вантажівки марки КамАЗ. За словами заступника командира 2-ї роти Дмитра Лінька, автомобіль було обшито бронепластинами та арматурою, які дозволяють витримати калібр 7.62, та оснащено крупнокаліберним кулеметом «Утьос». Панцерник, який у батальйоні отримав назву «Залізяка», уперше був випробуваний під час звільнення Маріуполя від терористів, та воював «надзвичайно вдало»[84].
27 серпня 2014 року радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що батальйону було передано важке озброєння:
Тільки що говорив з командиром спецбатальйону міліції «Азов» Андрієм Білецьким. Згідно з прийнятою вчора постановою Кабміну про прискорену передачу зброї впродовж 48 годин, батальйон «Азов» за вчорашній вечір і за цю ніч отримав від Міноборони зенітні установки ЗУ-23-2 та інше важке озброєння[85].
Наприкінці серпня 2014 року «Азов» отримав від Міністерства оборони важке озброєння, зокрема зенітні установки «ЗУ-23-2»[86].
Також на озброєнні перебувають тяжкі гаубиці Д-30[40] 2018 року Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України "для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов».[87].
2 серпня 2014 року, командир БПСМОП «Азов» майор міліції Андрій Білецький «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (указ президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України»)[99]. 15 серпня 2014 року «за бездоганну службу та вагомий внесок в успішне проведення АТО на сході України» бійці БПСМОП «Азов» отримали державні нагороди та нові звання[100][101]:
31 грудня 2014 року, 43-я сесія Маріупольської міської ради прийняла рішення надати дев'яти бійцям полку спеціального призначення «Азов» звання почесних громадян Маріуполя. Це Андрій Білецький, Руслан Горландін, Вадим Зінковський, Ігор Княжанський, Сергій Коровін, Сергій Коротких, Данило Михайленко, Вадим Троян, Володимир Шпара[103].
25 лютого 2015 року, в ході Широкінської операції команда полку «Азов», маючи в наявності лише один БТР, успішно відбила наступ окупантів і дала змогу вивезти поранених з місця бою між Широкіним і Павлополем, в результаті чого машину було втрачено. Командир БТР — Петро Горбатенко отримав медаль «Незалежність України» ІІІ ступеня[104].
Командири батальйону/полку «Азов»:
Начальники штабу батальйону/полку «Азов»:
Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Ігор Мосійчук та Ігор Криворучко про діяльність батальйону «Азов» // «Громадське ТБ», 15 травня 2014 | |
2. Уся правда про батальйон «Азов» — інтерв'ю із заступником командира батальйону по зв'язках з громадськістю, головою прес-служби Соціал-Національної Асамблеї Ігорем Мосійчуком // Сергій Калина, 30 травня 2014 | |
3. 51 доброволець поповнив лави спецбатальйону «Азов» // «Громадське ТБ», 3 червня 2014 | |
4. Перед відправленням на східний фронт — бійці батальйону читають «Молитву українського націоналіста» // «5 канал», 3 червня 2014 | |
5. Батальйон «Азов» показав бронетехніку власного винаходу // «Радіо Свобода», 5 липня 2014 | |
6. Азов пристрілює зброю і чекає наказу діяти. 05.07.14 // «Громадське телебачення Запоріжжя», 5 липня 2014 | |
7. Спецбатальйон «Азов» затримав спільника терориста «Чечена» // «Чорні чоловічки», 15 липня 2014 | |
8. Ігор Мосійчук: Наша мета — підняти росіян на боротьбу з Путіним // «Громадське телебачення», 16 липня 2014 | |
9. Manowar. Holy War. Батальйон «Азов» // Lidiya SpilnoTV, 17 липня 2014 | |
10. Manowar. The Power. Звитяга батальйону «Азов» // СНА — батальйон «Азов», 4 вересня 2014 | |
11. Полк «Азов». Війна від першої особи // СНА — батальйон «Азов», 28 вересня 2014 | |
12. Тренування бійців полку «Азов» // СНА — батальйон «Азов», 11 листопада 2014] | |
13. Урочистий марш "Азова" в Бердянську до другої річниці створення полку[1]. |
|
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-08-05 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1706123