Небінарний гендер

Небінарний гендер є спектром гендерної ідентичності, який не входить у бінарну систему чоловічої або жіночої ідентичностей.[1][2] Небінарні особи можуть потрапляти під трансгендерну парасольку, оскільки багато небінарних людей ідентифікують себе із гендером, який відрізняється від того, що був їм приписаний при народженні. Інший термін для небінарної людини — енбі (англ. enby), що пішов від абревіатури «NB (Non-Binary)».[3]

Небінарні особи можуть ідентифікувати себе як людей, які мають два або більше гендерів (двогендерні, полігендерні);[4][5] не мають гендеру (агендерні, безгендерні, гендер-фрі); чи мають коливання гендерної ідентичності (гендерфлюїдні)[6][7][8].

Гендерна ідентичність відокремлена від сексуальної чи романтичної орієнтації,[9] а небінарні люди мають різноманітну сексуальну орієнтацію, як і цисгендерні люди.[10]

Небінарні гендерні ідентичності не пов'язані з певним гендерним виразом, таким як андрогінність. Небінарні люди як група мають широкий спектр гендерних виразів, а деякі можуть взагалі відкидати гендерні «ідентичності».[11] Деякі небінарні люди лікуються від гендерної дисфорії хірургічним шляхом або гормональним.

Визначення та ідентичність

Докладніше: Гендерквір

Термін гендерквір (англ. genderqueer) виник в 1980-х роках в якості попередника терміна небінарний.[12] На додаток до загального терміну, гендерквір використовується як прикметник для позначення будь-яких людей, які, як вважають, переступають або відхиляються від традиційних статей, незалежно від їх самовизначеної гендерної ідентичності. Особи можуть виражати свій гендер ненормативно, не відповідаючи бінарним гендерним категоріям «чоловік» та «жінка».[13] Genderqueer часто використовується для самоідентифікації людьми, які кидають виклик бінарним соціальним конструкціям статі.[14]

Прапор гордості небінарних людей на параді в Парижі з написом "Mon genre est non-binaire" («Мій гендер не бінарний»)

Термін гендерквір також застосовували ті, хто описували те, що вони бачать як гендерну неоднозначність.[15] Андрогін часто використовується як описовий термін для людей цієї категорії. Це пов'язано з тим, що термін андрогінія тісно пов'язаний із поєднанням соціально визначених чоловічих та жіночих рис.[16] Однак не всі представники гендерквір ідентифікують себе андрогінами. Деякі представники гендерквір визначають чоловічну жінку чи жіночого чоловіка або поєднують гендерний стиль з іншим гендерним варіантом.[17] Небінарність — це не те саме, що бути інтерсексуальним, і більшість інтерсекс-людей ідентифікують себе як чоловіки чи жінки.[18] Деякі люди використовують enby (із букв 'NB') як коротку форму слова «небінарний».[19][20]

У багатьох посиланнях термін трансгендер включає гендерквіров та небінарних людей.[11][21][22] Фонд «Кампанія за права людини» та «Гендерна ідентичність» використовують термін «гендерно-експансивний», щоб передати «більш широкий, гнучкий діапазон гендерної ідентичності та/або вираження, ніж зазвичай пов'язаний з бінарною гендерною системою».[23]


Докладніше: Агендерність

Агендери («a -», що означає «без»), яких також називають безгендерними[24][25]— ті, хто не мають гендерної ідентичності.[26][27][28] Хоча ця категорія іноді включає широкий спектр ідентичностей, які не відповідають традиційним гендерним нормам.


Докладніше: Бігендер

Бігендери — ті, хто мають дві гендерні ідентичності. Ідентифікація як бігендер зазвичай означає, що людина бачить себе і як чоловік і як жінка, або коливається між вираженням маскулінності та жіночності. Це відрізняється від гендерфлюїдності, оскільки ті, хто є гендерфлюїдними, можуть не переходити між будь-якими фіксованими гендерними ідентичностями і можуть відчувати весь діапазон або спектр ідентичностей з часом [29][30]. Американська психологічна асоціація описує бігендерну ідентичність як частину парасольки трансгендерних ідентичностей.[45] Опитування Харріса 2016 року, проведене від імені GLAAD, показало, що 1% міленіалів ідентифікують себе як бігендери [31]. Полігендери — ті, хто мають більше ніж один гендер, наприклад бігендери, тригендери (три гендери) чи пангендери (всі гендери).

Демігендери — ті, хто частково або переважно ідентифікуються з одним гендером і водночас з іншим (або з його відсутністю). [32][33] Існує кілька підкатегорій цієї ідентичності. Наприклад, деміхлопець чи демічоловік, це людина яка відчуває що вона частково пов’язана з маскулінністю або належання до чоловіків чи хлопців (незалежно від гендеру, який їй було присвоєно при народженні), а частково — гендером або його відсутністю (агендерність).

Гендерно-флюїдні чи Гендерфлюїди — ті, хто мають гендерну ідентичність, яка коливається з однієї до іншої. Гендерно-флюїдна особа може також ідентифікувати себе як бігендер, тригендер або пангендер. [4][5][34]

Трансфемінні – це термін для будь-яких осіб, бінарних чи небінарних, яким при народженні було призначено чоловічу стать але які мають переважно жіночу гендерну ідентичність. Трансмаскулінні - це еквівалентний термін для тих, кому при народженні було призначено жіночу стать, але тим, хто мають переважно чоловічу гендерну ідентичність. [35]

Ксеногендери — ті, хто мають гендерну ідентичність, яку описують термінами, що виходять за межі стандартних людських уялень про гендер. Такі гендерні ідентичності зазвичай визначаються метафорично стосовно тварин, рослин, речей або сенсорних характеристик, а не маскулінності чи жіночності. [36][37]

Вчений Фін Енке стверджує, що люди, які ідентифікують себе з будь-якою з цих гендерних ідентичностей, не обов'язково самоідентифікують себе як трансгендери.[38]

Історія

У 1992 році, після публікації Леслі Файнберг «Трансгендерне визволення: рух, чий час настав», термін «трансгендер» розширили, щоб він міг стати терміном для гендерних змін у цілому.[39] Це було висвітлено в 1994 році, коли активістка Кейт Борнштейн написала: «Усі категорії трансгендерів знаходять спільну мову в тому, що кожна порушує одне або декілька гендерних норм: у нас спільне те, що ми, кожен із нас, поза законом».[40]

Інтернет популяризував термін гендерквір, оскільки широку аудиторію вдалося охопити дуже швидко.[39] У 2008 році газета The New York Times вже використовувала слово genderqueer.[41] У 2010-х цей термін став більш популярним, оскільки багато знаменитостей публічно визнали себе гендерно невідповідними.[42] У 2012 р. було розпочато проект «Визнання інтерсексу та гендерних справ» (Intersex & Genderqueer Recognition Project), який виступав за розширення гендерних варіантів в офіційній документації.[43] У 2016 році Джеймс Шупе стали першою людиною, які мали небінарну стать в офіційних документах у США.[44]

Займенникові значки із фестивалю мистецтв та техніки 2016 року

Гендерні займенники

Деякі люди, що є небінарними/гендерквір, застосовують нейтральні до гендеру займенники. Найпоширенішим є використання однини «вони» та «їх» (they, their and them); іноді в англійській мові вживаються нестандартні, нові займенники, такі як xe, ze, sie, co та ey. Деякі інші використовують звичайний гендерний займенник «вона» або «він», іноді обидва по черзі, або використовують лише їх ім'я та взагалі не використовують займенники.[45] Багато хто використовує додаткову нейтральну мову, таку як гоноратив «Mx». [46]

Юридичне визнання

Багато небінарних/гендерквір осіб використовують стать, яку вони отримали при народженні, для ведення повсякденних справ. Однак із збільшенням прийняття небінарних гендерних ідентичностей та зростанням загального суспільного визнання це поступово змінюється, оскільки кількість урядів та установ визнає та допускає небінарні ідентичності.[47]

Кілька країн юридично визнають небінарні або треті гендерні класифікації. Деякі незахідні суспільства давно визнали трансгендерних людей третьою статтю, хоча це може не включати (або, можливо, зовсім недавно)[48] офіційного юридичного визнання. У західних суспільствах Австралія, можливо, стала першою країною, яка юридично визнала класифікацію статі за межами «чоловічої та жіночої статі» в юридичній документації, після визнання статусу інтерсексу Алекса Макфарлейна в 2003 році.[49] Більш широке юридичне визнання небінарних людей— після визнання інтерсекс-людей у 2003 році — в австралійському законодавстві відбулося між 2010 і 2014 роками, а судові дії проти Державного реєстру народжень, смертей і шлюбів Нового Південного Уельсу здійснив трансгендерний активіст Норрі Мей-Велбі — аби визнати юридичну гендерну ідентичність Норрі «неспецифічною».

Хоча Сполучені Штати федерально не визнають небінарну стать, у 2016 році Орегон став першим штатом, який визнав небінарну гендерну ідентичність.[50] Слідом за Орегоном, у 2017 році Каліфорнія прийняла закон, що дозволяє громадянам ідентифікувати людей як «небінарних» в офіційних документах. Станом на 2019 рік вісім штатів ухвалили акти, що дозволяють позначення «небінарних» чи «X» на певних ідентифікаційних документах. У Сполучених Штатах немає чітких законів про захист небінарних людей від дискримінації, однак роботодавець забороняє вимагати від працівників відповідності гендерним стереотипам.[51]

Дискримінація

Більшість випадків дискримінації, з якими стикаються небінарні особи, часто включають зневагу, недовіру, поблажливі взаємодії та неповагу.[50] Люди, які не є бінарними, також часто розглядаються як учасники певної тенденції, і тому їх вважають нещирими або людьми, що шукають уваги.

Трансфобія — це також проблема, з якою стикаються багато людей. Крім того, використання специфічних займенників, таких як «вони/їх» в однині змішується в більшу та суперечливу тему безпечної території та політичної коректності,[52] що викликає відштовхування та навмисне неправильне звертання з боку деяких осіб.

Символіка

Anjali gopalan.jpg

Існують прапори небінарних та гендерквір людей. Прапор гордості гендерквірів був розроблений в 2011 році Мерилін Роксі. Лаванда представляє андрогінність або дивовижність, білий колір — агендерність, а зелений — тих, чиї ідентичності визначені поза бінарністю.[53][54][55] Небінарний прапор гордості був створений у 2014 році Kye Rowan.[56] Жовтий зображує людей, чий гендер існує поза бінарною системою, фіолетовий — тих, чий гендер є сумішшю чоловічого та жіночого гендеру, чорний — людей, які не мають гендеру, а білий — тих, хто охоплює багато або всі гендери.[57]

Прапор гендерфлюїдів має рожевий кольор, що зображує собою жіночність, білий — відсутність гендера, фіолетовий — змішаний гендер або андрогінність, чорний — усі інші статі, а синій — маскулінність.[54][58]

Агендери, які також іноді ідентифікують себе як гендерквіри, мають свій прапор. Цей прапор використовує чорно-білі смуги для позначення відсутності гендеру та зелену смужку для позначення небінарності.[59]

Міжнародний день небінарних людей відзначається 14 липня.[60][61][62][63]

Прапор гордості трансгендерів, в якому білий колір зображує небінарних людей[64][65]
Прапор гордості трансгендерів, в якому білий колір зображує небінарних людей[64][65] 
Прапор гордості агендерних людей, який має горизонтальні лінії (з верху до низу) чорного, сірого, білого, зеленого, білого, сірого, та чорного кольорів.
Прапор гордості агендерних людей 
Прапор гордості бігендерних людей, який має горизонтальні лінії (з верху до низу) рожевого, світло-рожевого, лавандового, білого, блакитного та синього кольорів.
Прапор гордості бігендерних людей 
Прапор гордості гендерно-флюїдних людей, який має горизонтальні лінії (з верху до низу) рожевого, білого, фіолетового, чорного, та синього кольорів.
Прапор гордості гендерно-флюїдних людей 
Прапор гордості гендеквірів, який має три горизонтальні лінії (з верху до низу) фіолетового, білого, та зеленого кольорів.
Прапор гордості гендерквірів 
Прапор гордості небінарних людей, який має чотири горизонтальні лінії (з верху до низу) жовтого, білого, фіолетового, та чорного кольорів.
Прапор гордості небінарних людей 
Перевернутий жіночій символ з x замість хреста.
Символ небінарних людей 

Посилання

  1. S. Bear Bergman, Meg-John Barker, Genderqueer and Non-Binary Genders (2017), Palgrave Macmillan, page 43
  2. Usher, Raven, ред. (2006). North American Lexicon of Transgender Terms. San Francisco. ISBN 978-1-879194-62-5. OCLC 184841392. 
  3. Bergman, S. Bear; Barker, Meg-John (2017). Non-binary Activism. У Richards, Christina; Bouman, Walter Pierre; Barker, Meg-John. Genderqueer and Non-Binary Genders. Critical and Applied Approaches in Sexuality, Gender and Identity. Palgrave Macmillan. с. 43. ISBN 9781137510525. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 25 січня 2021. 
  4. а б Bosson, Jennifer K.; Vandello, Joseph A.; Buckner, Camille E. (17 січня 2018). The Psychology of Sex and Gender. Thousand Oaks: SAGE Publications. с. 54. ISBN 978-1-5063-3134-8. OCLC 1038755742. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 4 серпня 2019.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Bosson-2018» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. а б Whyte, Stephen; Brooks, Robert C.; Torgler, Benno (25 вересня 2018). Man, Woman, "Other": Factors Associated with Nonbinary Gender Identification. Archives of Sexual Behavior 47 (8): 2397–2406. PMID 30255409. doi:10.1007/s10508-018-1307-3. «2 out of 7479 (0.03 percent) of respondents to the Australian Sex Survey, a 2016 online research survey, self-identified as trigender.»  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Whyte» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Glossary of Terms [Архівовано 30 травня 2021 у Wayback Machine.] / Non-binary | An adjective describing a person who does not identify exclusively as a man or a woman. Non-binary people may identify as being both a man and a woman, somewhere in between, or as falling completely outside these categories. While many also identify as transgender, not all non-binary people do. Non-binary can also be used as an umbrella term encompassing identities such as agender, bigender, genderqueer or gender-fluid. // Human Rights Campaign
  7. Winter, Claire Ruth (2010). Understanding Transgender Diversity: A Sensible Explanation of Sexual and Gender Identities. CreateSpace. ISBN 978-1-4563-1490-3. OCLC 703235508. 
  8. Beemyn, Brett Genny (2008). «Genderqueer». glbtq: An Encyclopedia of Gay, Lesbian, Bisexual, Transgender, and Queer Culture. Chicago: glbtq, Inc.. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. https://web.archive.org/web/20120425081046/http://www.glbtq.com/social-sciences/genderqueer.html. Процитовано 3 травня 2012. 
  9. Transgender Glossary of Terms. GLAAD Media Reference Guide. Gay & Lesbian Alliance Against Defamation. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 25 травня 2011. 
  10. Stryker, Susan (2008). Transgender History. Berkeley: Seal Press. ISBN 978-1-58005-224-5. OCLC 183914566. 
  11. а б Johanna Schorn. Taking the "Sex" out of Transsexual: Representations of Trans Identities in Popular Media. Inter-Disciplinary.Net. Universität zu Köln. с. 1. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. «The term transgender is an umbrella term "and generally refers to any and all kinds of variation from gender norms and expectations" (Stryker 19). Most often, the term transgender is used for someone who feels that the sex assigned to them at birth does not reflect their own gender identity. They may identify as the gender ‘opposite’ to their assigned gender, or they may feel that their gender identity is fluid, or they may reject all gender categorizations and identify as agender or genderqueer.» 
  12. Hendrie, Theo, ред. (2019). X Marks the Spot: An Anthology of Nonbinary Experiences. United Kingdom. с. 238. ISBN 978-1080968039. 
  13. Dahir, Mubarak (25 травня 1999). Whose Movement Is It?. The Advocate (Here Media): 52. 
  14. Shaw, Susan; Lee, Janet (23 квітня 2014). Women's voices, feminist visions : classic and contemporary readings (вид. Sixth). New York, NY. ISBN 9780078027000. OCLC 862041473. 
  15. Girshick, Lori B. (2008). Transgender Voices: Beyond Women and Men. Hanover: University Press of New England. ISBN 978-1-58465-645-6. OCLC 183162406. 
  16. Shaw, Susan M.; Lee, Janet (2015). Women's Voices, Feminist Visions (вид. 6). New York, NY: McGraw-Hill Education. 
  17. Walsh, Reuben (December 2010). More T, vicar? My experiences as a genderqueer person of faith. All God's Children 2 (3) (Lesbian and Gay Christian Movement). 
  18. Understanding Non-Binary People: How to Be Respectful and Supportive. National Center for Transgender Equality. 9 липня 2016. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  19. Vanessa Sheridan, Transgender in the Workplace: The Complete Guide (2018), page 11
  20. Sam Hope, Person-Centred Counselling for Trans and Gender Diverse People (2019), page 218
  21. Marc E. Vargo (30 листопада 2011). A Review of " Please select your gender: From the invention of hysteria to the democratizing of transgenderism ". Journal of GLBT Family Studies 7 (5): 2 (493). ISSN 1550-4298. doi:10.1080/1550428X.2011.623982. «up to three million U. S. citizens regard themselves as transgender, a term referring to those whose gender identities are at odds with their biological sex. The term is an expansive one, however, and may apply to other individuals as well, from the person whose behavior purposely and dramatically diverges from society's traditional male/female roles to the "agender", "bigender" or "third gender" person whose self-definition lies outside of the male/female binary altogether. In short, those counted under this term constitute a wide array of people who do not conform to, and may actively challenge, conventional gender norms.» 
  22. Kirstin Cronn-Mills (2014). IV. Trans*spectrum. Identities. Transgender Lives: Complex Stories, Complex Voices. Twenty-First Century Books. с. 24. ISBN 978-1-4677-4796-7. «Many different individuals fall under what experts call the trans* spectrum, or the trans* umbrella."I'm trans*" and "I'm transgender" are ways these individuals might refer to themselves. But there are distinctions among different trans* identities. [...] Androgynous individuals may not identify with either side of the gender binary. Other individuals consider themselves agender, and they may feel they have no gender at all.» 
  23. Human Rights Campaign Foundation and Gender Spectrum, Supporting and Caring for our Gender-Expansive Youth, accessed 21 January 2016
  24. LGBTQ Needs Assessment. Encompass Network. April 2013. с. 52–53. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014. 
  25. Gender alphabet. Safe Homes. с. 1. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 18 жовтня 2014. 
  26. Vargo, Marc E. (2011). A Review of "Please select your gender: From the invention of hysteria to the democratizing of transgenderism". Journal of GLBT Family Studies 7 (5): 493–494. doi:10.1080/1550428x.2011.623982. 
  27. Cronn-Mills, Kirstin (1 вересня 2014). Transgender Lives: Complex Stories, Complex Voices. Twenty-First Century Books. ISBN 978-1-4677-4796-7. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 25 січня 2021. 
  28. Schorn, Johanna (22 лютого 2016). Taking the "Sex" out of Transsexual: Representations of Trans Identities in Popular Media. 
  29. Billy Dee Williams: What is gender fluid?. Monsters and Critics. 2 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  30. This is the term for people who aren't exclusively male or female. PinkNews. 26 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  31. Sexual orientation and gender identity. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 18 грудня 2019. 
  32. Gibson, Sarah; Fernandez, J. (2018). Gender Diversity and Non-Binary Inclusion in the Workplace: The Essential Guide for Employers. London: Jessica Kingsley Publishers. с. 25. ISBN 978-1-78450-523-3. 
  33. Brill, Stephanie; Kenney, Lisa (2016). The Transgender Teen. Berkeley, California: Cleis Press. с. 311. ISBN 978-1627781749. 
  34. Ferguson, Sian (11 червня 2020). What Does It Mean to Be Gender Fluid?. Healthline (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  35. Mardell, Ashley (2016). The ABC's of LGBT+. Coral Gables, Florida: Mango Media Inc. с. 96. ISBN 978-1-63353-408-7. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 14 грудня 2019. 
  36. Beattie, Michael (2018). Counselling skills for working with gender diversity and identity. Penny Lenihan, Robin Dundas, Christiane Sanderson. London. ISBN 978-1-78450-481-6. OCLC 1028945173. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  37. Morin, Florentin Félix (3 квітня 2017). EGO HIPPO: the subject as metaphor. Angelaki (англ.) 22 (2): 87–96. ISSN 0969-725X. doi:10.1080/0969725X.2017.1322822. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  38. Anne Enke, ред. (2012). Note on terms and concepts. Transfeminist Perspectives In and Beyond Transgender and Gender Studies. Temple University Press. с. 16–20, see pp. 18–9. ISBN 978-1-4399-0748-1. 
  39. а б Tobia, Jacob (7 листопада 2018). InQueery: The History of the Word 'Genderqueer' As We Know It. them (англ.). Condé Nast. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 18 лютого 2020. 
  40. Bornstein, Kate (15 квітня 2013). Gender Outlaw: On Men, Women and the Rest of Us (англ.). Routledge. ISBN 978-1-136-60373-0. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 25 січня 2021. 
  41. Quart, Alissa (16 березня 2008). When Girls Will Be Boys. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  42. Nast, Condé. Do You Know What It Means to Be Genderqueer?. them. (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 9 грудня 2019. 
  43. About Us – Intersex & Genderqueer Recognition Project (IGRP). igrp (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 9 грудня 2019. 
  44. Movement for third gender option 'exploding' in U.S.. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  45. Feinberg, Leslie (1996). Transgender Warriors: Making History from Joan of Arc to Dennis Rodman. Boston, Massachusetts: Beacon Press. ISBN 978-0-8070-7940-9. OCLC 33014093. 
  46. Pearce, Ruth (21 липня 2011). Non-gendered titles see increased recognition. Lesbilicious. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 29 серпня 2012. 
  47. Richards, Christina; Bouman, Walter Pierre; Seal, Leighton; Barker, Meg John; Nieder, Timo O.; T'Sjoen, Guy (2016). Non-binary or genderqueer genders. International Review of Psychiatry 28 (1): 95–102. PMID 26753630. doi:10.3109/09540261.2015.1106446. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 січня 2021. 
  48. Pakistani eunuchs to have distinct gender. BBC News. 23 грудня 2009. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 23 грудня 2009. 
  49. Newsletter of the Sociology of Sexualities Section of the American Sociological Association. American Sociological Association Sexualities News 6 (1). Summer 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 січня 2021. 
  50. а б They, Them, and Theirs. harvardlawreview.org. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  51. Cecka, Dale Margolin; Chamallas, Martha (2016). Price Waterhouse v. Hopkins, 490 U.S. 228 (1989). Feminist Judgments (англ.). с. 341–360. ISBN 9781107126626. doi:10.1017/cbo9781316411254.020. 
  52. Richards, Christina; Bouman, Walter Pierre; Barker, Meg-John (2017). Genderqueer and non-binary genders. London. ISBN 978-1-137-51053-2. OCLC 1015674767. 
  53. Deater, Lynn (29 квітня 2015). He, She or They? » The Commuter. ncccommuter.org. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016. 
  54. а б Flags and Symbols. www.amherst.edu. Amherst, Massachusetts: Amherst University. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 20 грудня 2016. 
  55. Gender and Sexuality Awareness Flags. David Mariner (амер.). 26 жовтня 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 20 грудня 2016. 
  56. 8 Things Non-Binary People Need to Know. Let's Queer Things Up!. 15 березня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016. 
  57. After counting up all the 'votes' for each variation of my nonbinary flag (to be separate from the genderqueer flag), it seems this is the most loved! Yay!. genderweird. Tumblr. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018. 
  58. Gender-fluid added to the Oxford English Dictionary. LGBTQ Nation. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 20 грудня 2016. 
  59. Manzella, Samantha (7 жовтня 2017). Beyond The Rainbow: Your Guide To LGBT Flags. NewNowNext. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
  60. Mathers, Charlie (13 липня 2018). Prepare for International Non-binary Day by learning how to be a better ally. Gay Star News. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  61. Hirst, Jordan (10 липня 2018). Inclusive Brisbane Party To Mark International Non-Binary Day. QNEWS Magazine. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  62. Important LGBT Dates. LGBT LifeWestchester. White Plains, NY. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019. 
  63. International Non-Binary People's Day. Pride Inclusion Programs (en-AU). acon. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 12 червня 2019. 
  64. Gray, Emma; Vagianos, Alanna (27 липня 2017). We Have A Navy Veteran To Thank For The Transgender Pride Flag. Huffington Post. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2017. 
  65. LB, Branson (26 липня 2017). The Veteran Who Created The Trans Pride Flag Reacts To Trump's Trans Military Ban. Buzzfeed. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2018. 

Інформація

Стаття Небінарний гендер в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-07-03 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4104393