Міккі Рурк

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Міккі Рурк
Міккі Рурк
англ. Mickey Rourke
у 2009 році, в Москві
у 2009 році, в Москві
Ім'я при народженні Філіп Андре Рурк молодший
Philip Andre Rourke, Jr.
Інші імена Сер Едді Кук (так підписував сценарії)
Народився 16 вересня 1952(1952-09-16) (68 років)
м. Скенектаді, штат Нью-Йорк, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність кіноактор, боксер, сценарист, характерний актор, телеактор, кінопродюсер, модель
Alma mater Інститут театру і кіно Лі Страсберґаd і Miami Beach Senior High Schoold
Роки діяльності 1979 — донині
Дружина

Карре Отіс (розлучення)

Дебра Фойєр (розлучення)
Батьки
Annette Elizabeth (Ann) Addisd[1]
IMDb nm0000620
Нагороди та премії
«Золота малина» (1991), номінація «Найгірша чоловіча роль» (фільм «Години відчаю»)
«Британська академія» (2009), переможець «Найліпша чоловіча роль» (фільм «Реслер»)
«Золотий глобус» (2009), переможець «Найліпша чоловіча роль (драма)» (фільм «Реслер»)
«Оскар» (2009), номінація «Найліпша чоловіча роль» (фільм «Реслер»)
CMNS: Міккі Рурк у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Міккі Рурк Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Громадянство США США
Народився 16 вересня 1952(1952-09-16) (68 років)
м. Скенектаді, штат Нью-Йорк, США
Проживання
Вагова категорія напівважку вагу
Стійка Правша
Професіональна кар'єра
Перший бій 23 травня 1991
Останній бій 8 вересня 1994
Боїв 8
Перемог 6
Перемог нокаутом 4
Поразок 0
Аматорська кар'єра
Боїв 30
Перемог 27
Нокаутів 0
Поразок 3

Мі́ккі Рурк (англ. Mickey Rourke; справжнє ім'я — Філі́п Андре́ Рурк молодший, англ. Philip Andre Rourke, Jr.; *16 вересня 1956(19560916); деякі джерела вказують 1950, 1952 і 1953 як можливий рік народження) — американський актор і сценарист, володар «Золотого глобуса». Отримав міжнародну славу після зйомок у фільмах «9 1/2 тижнів» і «Янгольське серце». А також — репутацію важкого актора з непростим характером. Мав проблеми з законом. Після кількох років забуття — повернувся у американський кінематограф у 2009 році.

Біографія

Філіп Андре Рурк-молодший народився 16 вересня в родині ірландських католиків, Анни та Філіпа Андре Рурка-старшого. Точний рік народження Міккі (це прізвисько йому дав батько, фанат бейсболіста Міккі Ментла) невідомий, називають 1950, 1953 та 1956 роки.

Пізніше він скаже про себе:

« Я був чарівним золотоволосим хлопчиком! Все більше грав ролі ангелів на різдвяних ранках [3]. «

Мав молодшого брата Джо, який помер від раку в 2004 році. Є ще старша сестра Петті[4].

Коли Міккі було 7 років — батьки розлучилися. Мати разом з дітьми виїхала з Скенектаді до Флориди, в Ліберті-Сіті — бідне передмістя Маямі, населене переважно афроамериканцями. Вдруге вийшла заміж за колишнього офіцера поліції Джина Еддіса (Gene Addis). Стосунки з вітчимом, який вимагав дисципліни й пошани, в Міккі не склалися.

Пошук професії

Міккі почав проводити багато часу на вулиці, спілкуючись, у тому числі, з сутенерами, повіями і наркодилерами. Також почав відвідувати боксерський зал на 5-й Вулиці Маямі Біч (5th Street Boxing Gym on Miami Beach).

У період любительської боксерської кар'єри провів 47 боїв у середній вазі. В 19 років отримав дуже сильний струс мозку в бою зі свідомо обраним сильнішим супротивником — з боксом був змушений розпрощатися[5].

Взяв участь у спектаклі на сцені одного з коледжів. Після чого — вирішив стати актором.

У 1975 році позичив 400 доларів у сестри Петті і повернувся до Нью-Йорка, де записався до акторської студії.

Шлях до кіновизнання

Щоб заробити на життя і навчання, працював викидайлом у барі трансвеститів, продавав каштани в Центральному парку, чистив басейни, мив підлогу, натаскував бійцівських собак.

На одну з репетицій акторської студії прийшов режисер Лоуренс Кездан — згодом він дав Міккі невелику роль у своєму фільмі «Жар тіла». Гра Міккі Каздану сподобалася.

У 1978 році переїжджає до Лос-Анджелеса. Грає кілька епізодичних ролей у різних фільмах і головну — у стрічці «Справа пари Раутів», де партнеркою Рурка була молода Лінда Гамільтон.

У Луізіані, в 1982 році, на зйомках чергового фільму знайомиться з акторкою-початківкою Деборою Фьюер. Незабаром вони одружилися, але за три роки — розлучились.

Френсіс Форд Коппола запросив Рурка на одну з головних ролей у фільм «Бійцівська рибка». Тоді режисер скаже:

« Міккі Рурк — видатний актор. Є в його особі й хистові якийсь магнетизм, таємниця...[3] «

У Америці фільм пройшов непоміченим, а от у Європі (особливо у Франції) — Рурк став справжньою зіркою.

Вже згодом, після ролі у фільмі «9 1/2 тижнів», актор став одним із секс-символів 80-х.

Кіновизнання

Після «9 1/2 тижнів» Міккі Рурк потрапив на обкладинки всіх відомих журналів.

У 1987 році — Алан Паркер знімає його в містичному детективі-трилері «Янгольське серце». Роль Гаррі Янгола критики називають однією з найліпших у доробку Міккі.

У тому ж році Рурк знімається ще у двох некомерційних картинах: «Відхідна молитва» та «П'янь». А в 1989 році виходить фільм «Франциск» італійки Ліліани Кавані — і світова слава Міккі Рурка досягає свого апогею.

Під час роботи над роллю Рурк застосовує систему Станіславського — уживається в образ аж до повного перевтілення. Для зйомок у фільмі «Хрещений батько Гринвіч-Віллидж» він потовщав на 12 кілограм і схуд на 10 для «9 з половиною тижнів»; зробив татуювання бійців ІРА для «Відхідної молитви»; місяць працював у поліції для «Року дракона»; в «Своєму хлопцеві» сам і по-справжньому провів всі боксерські раунди; вибив собі два зуби для «П'яні»; сім дублів качався голим по снігу в «Франциску». У одному з інтерв'ю актор скаже:

« Станіславський був дядько з головою. Я прочитав усі його книги [3]. «

У 1989 році, на пробах до еротичної мелодрами «Дика орхідея», Рурк зустрічає акторку Керрі Отіс. В 1992 році — пара одружується. Згодом стало відомо, що Рурк бив дружину, а Отіс — приймала героїн. Під час романтичних канікул в Римі у Кері стався викидень. Лікарі заявили, що Отіс — через отримані травми — більше не зможе мати дітей[6].

Рурк присягнувся, що, якщо Отіс піде, він відрубає собі палець. Згодом Міккі доставили в одну з лікарень Лос-Анджелеса — разом зі скривавленим рушником, в який була загорнута відрізана фаланга його мізинця[6].

Після чергової сварки подружжя — сусіди викликали поліцію. У Отіс діагностували кілька переломів, які нещодавно зрослися, а також незліченні свіжі синяки. Вона подала на Рурка до суду. Йому заборонили наближатися до дружини ближче, ніж на сто метрів[6]. У 1998 році пара розлучилася. Рурк після цього заявляв:

« Чи сумую я? Ні, тут слід вжити слово посильніше. Адже це було дійсно щось особливе[7]. «

У 2008 році він також заявив, що йому ніколи не зустріти жінку, схожу на Керрі:

« Я майже десять років чекав, що вона повернеться — до того дня, коли помер Джо. А після його смерті вже не чекаю. Компроміс мені не потрібний. Керрі була громом і блискавкою. Якщо я не можу володіти громом і блискавкою, то мені нічого не потрібно. Ну, може, побачення на одну ніч — не більше. На компроміс я не піду — не можу просто[7]. «

Роки забуття

У 90-х популярність Міккі Рурка падає. Кілька разів зривається його участь у фільмах Антоніоні, Мартіна Скорсезе, Люка Бессона. Рурк починає сильно пити і навіть вживати наркотики. Влаштовує бійки в ресторанах, скандали на знімальних майданчиках, сідає за кермо напідпитку. Також вдається до пластичної хірургії. Мешкає спочатку в готелі, потім — знімає квартиру, і врешті переїздить у вантажівку, обладнану під житло, — будинок в Беверлі-Хіллз відібрали за несплату боргів. Разом з Міккі живуть лише його улюблені собаки чау-чау.

Зрештою, повертається в бокс, виступає вже на професійному рингу, під тренерською опікою Фредді Роача. Відомий боксер Роберт Конрад на прізвисько «Татусь Боїнґтон» одного разу покинув зал зі словами:

« Він не бореться, він вбиває. Це не спорт, а відчай[5]. «

Продовжуючи зніматись, Рурк провів 8 боїв у напівважкій вазі і виграв 6, з них 4 — нокаутом[8]. Йому запропонували виступити за звання чемпіона світу — провести ще три бої, але, порадившись з близькими, Рурк відмовився, остаточно вирішивши присвятити себе акторству. На той час він вже мав перебитий палець на нозі, чотири зламані суглоби на руці, два зламані ребра, прокушений язик, перебитий ніс та перелом вилиці[5]:

« Я займався боксом, тому що втратив пошану до професії актора, а значить і до самого себе. Тепер я заспокоївся і готовий приймати свою професію за те, чим вона є. Я був дуже наївний і тепер починаю це розуміти[3]... «

До серйозних робіт Рурка цього періоду критики відносять головні ролі у філософсько-еротичному трилері «Вихід в червоне» і кримінальній драмі «Куля» (обидві стрічки вийшли в 1996 році). Потім була низка епізодичних ролей (остання головна роль 90-х — в 1999 році в посередньому фільмі «Закон помсти».

Повернення

Міккі Рурк і Кім Бесінгер на презентації фільму «Інформатори»
2009

У 2004 році Роберт Родрігес запросив Рурка в фільм «Місто гріхів» — на роль другого плану. Міккі зіграв кримінального мутанта з гарячим серцем і обліпленим пластирами лицем. Критики фільм оцінили позитивно. Рурка запросили в продовження. Сиквел «Місто гріхів 2» вийшов на екрани у 2014 році.

У 2006 вийшов фільм «Доміно», теж схвально сприйнятий критиками, де Рурк знову на другому плані.

За два роки — нарешті отримує головну роль. В драмі «Реслер». За неї, у січні 2009 року, отримує «Золотий глобус». А за два місяці — номінацію на «Оскар». Але статуетку так і не отримав. Сам актор назвав цей фільм найкращим у своїй кінокар'єрі:

« Можу чесно сказати, що фільм «Реслер» — це найкращий мій фільм і найважчий, тож я був просто щасливий, коли ми його нарешті закінчили. Адже я вже не хлопчик, хоча від таких зйомок і двадцятилітній би миттєво втомився [9]. «

Щодо повернення у кіно журналістам сказав таке:

« Якби я знав 15 років тому, що повернення у велике кіно в мене займе 15 років через те, як я ставився до життя, я б ставився до нього зовсім по-іншому [9]. «

У квітні 2009 року в Голівуді презентували фільм «Інформатори», де Міккі знову зіграв з Кім Бесінгер.

Реслинг

У 2009 році на Реслманії XXV переміг чемпіона з реслінгу Кріса Джеріко[10].

Політичні погляди

11 серпня 2014 під час візиту у Москву придбав футболку із зображенням російського президента і демонстративно одягнув її у всіх на очах, заявивши, що збирається носити її скрізь і ніхто йому не накаже, що саме носити, та наголосив, що йому подобається російський президент Путін[11][12].

Фільмографія

Актор

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. (січень 2021)
Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Роль
2018 Кінотеатр жахів Nightmare Cinema кіномеханік
2013 Палаючий острів Java Heat Малік
2010 Місто гріхів 2 Sin City 2 Марв
Одинадцять хвилин Eleven Minutes
Тринадцять 13 Джеферсон
Broken Horses Broken Horses
St. Vincent St. Vincent Вінсент
Ігри пристрасті Passion Plays
Залізна людина 2 Iron Man 2 Ivan або Whiplash
Нестримні The Expendables Тул
2009 Інформатори The Informers
2008 Кілер Killshot Armand 'The Blackbird' Degas
Реслер (фільм) The Wrestler Ренді «Баран (Таран)» Робінсон
2006 Громобій Stormbreaker Darrius Sayle
2005 Місто гріхів Sin City Мавр
Доміно Domino Ed Moseby
2004 Гнів Man on Fire Джордан
2003 Одного разу в Мексиці: Відчайдушний 2 Once Upon a Time in Mexico Біллі
Шоу століття Masked and Anonymous Едмонд
2002 Вищий пілотаж Spun The Cook
2001 Жуки They Crawl Tiny Frakes
Вбивство у чужому місті Picture Claire Едді
Стеження (рос. Слежка) The Follow Husband
Обіцянка The Pledge Jim Olstad
2000 Прибрати Картера Get Carter Cyrus Paice
Звірофабрика Animal Factory Jan the Actress
1999 Викраденння чемпіона Shergar Gavin O'Rourke
Cousin Joey Cousin Joey
Очима вбивці Shades Paul S. Sullivan
Закон помсти Out in Fifty Jack Bracken
1998 Четвер Thursday Kasarov
Під вогнем Point Blank Руді Рей
Буффало 66 Buffalo '66 The Bookie
1997 Благодійник The Rainmaker Bruiser Stone
Любов в Парижі Love in Paris Джон Грей
Колонія Double Team Stavros
1996 Куля Bullet Butch 'Bullet' Stein
Вихід в червоне Exit in Red Ed Altman
1995 Час падіння Fall Time Florence
1994 Останній ковбой F.T.W. Frank T. Wells
1992 Білі піски White Sands Gorman Lennox
1991 Харлей Девідсон і ковбой Мальборо Harley Davidson and the Marlboro Man Гарлей Девідсон
1990 Години відчаю Desperate Hours Michael Bosworth
1989 Дика орхідея Wild Orchid James Wheeler
Красунчик Джонні Johnny Handsome Джон Седлі «Красунчик Джонні», Джонні Мітчелл
Франциск Francesco Франциск
1988 Свій хлопець Homeboy Johnny Walker
1987 П'янь Barfly Henry Chinaski
Відхідна молитва A Prayer for the Dying Martin Fallon
Янгольське серце Angel Heart Гаррі Ейнджел («Янгол»)
1986 9 1/2 тижнів 9 1/2 Weeks Джон
1985 Рік дракона Year of the Dragon Стенлі Вайт
1984 Хрещений батько Гринвіч-Віллидж The Pope of Greenwich Village Charlie Moran
1983 Еврика Eureka Aurelio D'Amato
Бійцівська рибка Rumble Fish The Motorcycle Boy
1982 Забігайлівка Diner Robert 'Boogie' Sheftell
1981 Жар тіла Body Heat Teddy Lewis
1980 Брама_небесна Heaven's Gate Нік Рей
Відхід в чорне Fade to Black Річі
1979 1941 1941 Pvt. Reese

Сценарист

Рік Українська назва Назва мовою оригіналу
1996 Куля Bullet
1994 Останній ковбой F.T.W.
1988 Свій хлопець Homeboy

Нагороди

Статистика в професійному боксі

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце
zНічия США Шон Гіббонс Рішення суддів (переважне) 4 (з 4) 3:00 01994-09-088 вересня 1994 США Дейві, Флорида, США
Перемога США Томас МакКой Технічний нокаут 3 (з 4) 01993-11-2020 листопада 1993 Німеччина Гамбург, Німеччина
Перемога США Бубба Стоттс Технічний нокаут 3 (з 4) 01993-07-2424 липня 1993 США Джоплін, Міссурі, США
Перемога США Том Бентлі Нокаут 1 (з 4) 01993-03-3030 березня 1993 США Канзас-Сіті, Міссурі, США
Перемога Канада Террі Джесмер Рішення суддів (одностайне) 4 (з 4) 3:00 01992-12-1212 грудня 1992 Іспанія Ов'єдо, Астурія, Іспанія
Перемога США Даррел Міллер Нокаут 1 (з 4) 2:14 01992-06-2323 червня 1992 Японія Токіо, Японія
zНічия США Франціско Гарріс Рішення суддів (переважне) 4 (з 4) 3:00 01992-04-2525 квітня 1992 США Маямі-Біч , Флорида, США
Перемога США Стів Пауелл Рішення суддів (одностайне) 4 (з 4) 3:00 01991-05-2323 травня 1991 США Форт-Лодердейл, Флорида, США

Примітки

  1. ↑ Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г Біографія Міккі Рурка на російському фан-сайті актора
  4. ↑ Про Міккі Рурка на сайті kinopoisk.ru
  5. ↑ а б в Про Міккі Рурка на сайті kinofilms.com.ua
  6. ↑ а б в Бійцівський клуб Міккі Рурка// Аргументи і Факти. Суперзірки. — № 13. — 8 липня. — 2003.[1] Архівовано 21 лютий 2007 у Wayback Machine.
  7. ↑ а б «Міккі Рурк як і раніше любить Керрі Отіс» на сайті show.oboz.ua
  8. ↑ Статистика Міккі Рурка в боксі на сайті boxrec.com Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.
  9. ↑ а б «Міккі Рурк знову в справі» на сайті kinofilms.com.ua
  10. ↑ Микки Рурк победил чемпиона по рестлингу с двух ударов. ВИДЕО(рос.)
  11. ↑ Міккі Рурк підтримав Путіна
  12. ↑ Mickey Rourke queues to buy Vladimir Putin T-shirt and wears it like a proud girlfriend

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міккі Рурк
  • Про Міккі Рурка на сайті kino.ukr.net (рос.)
  • Про Міккі Рурка на сайті kinofilms.com.ua (укр.)
  • Про Міккі Рурка на сайті kinopoisk.ru (рос.)
  • Фан-сайт Міккі Рурка в Росії rourky.narod.ru (рос.)
  • Статистика Міккі Рурка в боксі на сайті boxrec.com (англ.)

Література

  • Бойцовский клуб Микки Рурка // Аргументы и Факты. Суперзвезды. — № 13. — 8 июля. — 2003 [2].
  • Дайте Микки шанс // GQ. — № 1. — январь. — 2008 [3].
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
1944–1959
1960–1979
1980–1999
2000—2019
2020 — нині

Інформація

Стаття Міккі Рурк в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=428813