МіГ-31

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. МіГ-31
МіГ-31
МіГ-31
МіГ-31
Призначення: Винищувач-перехоплювач
Перший політ: 16 вересня 1975
Прийнятий на озброєння: 6 травня 1981
Розробник: МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d
Всього збудовано: 519[1]
Модифікації: Е-155МП, МіГ-31, МіГ-31Б, МіГ-31БМ, МіГ-31Д, МіГ-31М, МіГ-31Ф(Е), МіГ-31Е МіГ-31К
Конструктор: Лозино-Лозинський Гліб Євгенович і МіГ
Екіпаж: 2 особи
Максимальна швидкість (МШ): 3000 км/год
МШ біля землі: 1500 км/год
Бойовий радіус: 1200 км
Дальність польоту: 2150 км
Дальність польоту з ППБ: 3300 км
Практична стеля: 20600 м
Довжина: 22.69 м
Висота: 5.15 м
Розмах крила: 13.46 м
Площа крила: 61.60 м²
Максимальна злітна: 46200 кг
Двигуни: 2 ТРДДФ Д-30Ф-6
Тяга (потужність): 5000 кг/с
Тяга форсажна: 7160 кг/с
Гарматне озброєння: 23-мм гармата ГШ-6-23М
Боєзапас: 260
Маса підвісних елементів: 3000 кг
Підвісне озброєння:

ракети

  • 4 Керовані ракети великої дальності Р-33
  • 2 Керовані ракети середньої дальності Р-40Т
  • 4 Керовані ракети малої дальності Р-60, Р-60М
МіГ-31 у Вікісховищі

МіГ-31 (за кодифікацією НАТО: Foxhound — «фоксгаунд; лисячий гончак», рос. «МиГ-31») — радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.

Історія створення

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2017)

Розробка і прийняття на озброєння у США стратегічних крилатих ракет поставило на порядок денний питання про створення в СРСР наступника літака Ту-128 — баражуючого перехоплювача, здатного боротися з новою загрозою. Концепція, відповідно до якої велося проєктування перехоплювача, багато в чому була безпрецедентною для радянської авіації. Наголос робився на автономне виконання бойового завдання, в той час, як всі попередні перехоплювачі ВПС Радянського Союзу працювали в найтіснішій взаємодії з наземними пунктами наведення, аж до виконання перехоплення в повністю автоматичному режимі за командами з КП.

Концептуальні варіанти

Дослідження в рамках програми розробки важкого баражуючого перехоплювача, здатного виявляти та уражати цілі на фоні земної поверхні в діапазоні висот від 100 м до 30 км почалися в ОКБ Мікояна в середині 60-х років.

Перехоплювач отримав в ОКБ позначення Е-155МП. Роботи велися в декількох напрямках, але в основі всіх проєктів брався фюзеляж і повітрозабірники МіГ-25, екіпаж налічував двох людей — льотчика і штурмана-оператора.

Один з проєктів поєднував у собі фюзеляж зі збільшеними в розмірах хвостовим оперенням і крилами змінної стріловидності від МіГ-23. Проєкт під шифром виріб «518-55» являв собою МіГ-25 у двомісному варіанті з розташуванням членів екіпажу тандемом і новим трапецієподібним крилом, що мають розвинені напливи в кореневій частині.

З метою поліпшення прохідності по слабко підготовлених аеродромах (аеродромах II класу) в обох проєктах передбачалося застосування нового шасі — з чотириколісними основними опорами на гібриді МіГ-23/25 і двоколісними — на «518-55». Найбільш екзотичним був проєкт Е-158 — 30-тонна безхвістка меншого розміру, ніж МіГ-25, з дельтоподібним крилом за типом «Діалогу».

Перехоплювач МіГ-25МП, який одержав світову популярність під позначенням МіГ-31, через зовнішню подібність може видатися розвитком МіГ-25, проте це абсолютно нова машина. Нова з погляду філософії бойового застосування, аеродинаміки, двигунів, складу бортового обладнання. Цей перехоплювач не отримав повною мірою належної популярності, залишаючись у тіні МіГ-29 і, особливо Су-27, проте він, як мінімум, є не менш важливим.

Призначення

Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.

Під час повномасштабного російського вторгнення з 2022 року росія часто використовувала МіГ-31К (пускова платформа аеробалістичних ракет «Кинджал») як інструмент терору задля залякування населення України та провокування продовжних тривог, які тимчасово паралізовували частину території України через ризик ракетного удару[2].

Конструкція літака

Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою і являє собою високоплан з тонким крилом малого подовження, суцільноповоротним стабілізатором, двокілевим вертикальним оперенням і шасі, що прибираються в польоті. Планер літака суцільнометалевої конструкції, 50 % маси якої складають високоміцні сталі, а 16 % — титанові сплави. Екіпаж літака складається з пілота та штурмана-оператора.

Крило

Крило — помірної стрілоподібності, трапецієподібної форми в плані з невеликим кореневим напливом. Кут стрілоподібності по передній кромці крила — 41°, напливу — 70,5°. Подовження крила — 2,94; звуження — 3,1. Кут його поперечного «V» дорівнює -5°, кут установки — 0°. Крило набрано з тонких швидкісних аеродинамічних профілів з гострим носком. У кореневій зоні застосований профіль ЦАГІ П44М з відносною товщиною 3,7 %; в середніх і кінцевих перетинах — профілі ЦАГІ П101М, змінної товщини від 4,1 % до 4,48 %, відповідно. Консолі крила — трьохлонжеронні, кесонного типу, виготовлені зі сталей ВНС-2 і ВНС-5, титанових сплавів 0Т4-1 і ВТ-20. У кожній з них є два паливних баки-відсіки. Консоль оснащена чотирьохсекційним відхильним носком, двосекційним щілинним закрилком і двосекційним елероном. Конструкція закрилка та елерона — тришарова зі стільниковим заповнювачем. Кути відхилення носка — 13°, закрилку — 30°, елерона +/- 20°. У режимі «зависання» закрилки та елерони відхиляються на 5°. Сумарна площа закрилків літака — 5,8 м2. На верхній поверхні крила на 50 % його розмаху встановлені аеродинамічні гребені, а на нижній поверхні є вузли кріплення чотирьох пілонів.

Хвостове оперення

Хвостове оперення клепаної конструкції, виготовлено, в основному, з алюмінієвих сплавів. Горизонтальне оперення суцільноповороте. Кут його стрілоподібності по передній кромці — 50,4°; кут поперечного «V» — 1,4°. Сумарна площа консолей стабілізатора — 9,82 м2. Носки стабілізатора виконані з титанового сплаву. Вертикальне оперення двокілеве загальною площею 15,6 м2. Кілі встановлені під кутом + 8° до площини симетрії літака та оснащені кермами напрямку. Кут стрілоподібності кіля по передній кромці — 54°. Конструкція кілей трьохлонжеронна, кесонного типу. Кесони є паливними баками-відсіками. На нижній поверхні фюзеляжу встановлено два підфюзеляжних гребеня. Кут їх розвалу має 24°. Передні секції цих гребенів, кінцівки обох кілей і носок лівого кіля виконані з радіопрозорого матеріалу. В них вмонтовані антени радіообладнання.

Шасі

Основні опори шасі мають незвичайну схему: переднє колесо на кожному візку зрушено всередину від поздовжньої осі основної опори, а заднє — назовні. Така конфігурація покращує прохідність на ґрунтових і льодових аеродромах, оскільки кожне колесо має свою лінію шляху, а не торує колію. Обсяги під каналами повітрозабірників дозволяють розмістити основні опори шасі в прибраному положенні, причому передні щитки ніш шасі можуть використовуватися в ролі повітряних гальм. Двоколісна передня опора забирається, на відміну від носової опори МіГ-25, назад.

Конструктивні матеріали

Змінилося співвідношення конструкційних матеріалів в планері літака, вироби зі сталі на Е-155МП становили 50 % маси конструкції, з титану — 16 %, з алюмінієвих сплавів — 33 %, водночас композити, як і раніше, використовуються вкрай обмежено.

Двигуни

Радикальні відмінності нового перехоплювача від МіГ-25 полягають в установці двоконтурних двигунів Д-30Ф6 з форсажною камерою; прицільно-навігаційного комплексу, РЛС і озброєння нового покоління; наявності екіпажу з двох чоловік.

Модифікації

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2017)
  • МиГ-31Б — Серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправлення у повітрі; надійшов на озброєння в 1990 році.
  • МиГ-31БС — МіГ-31, модернізований до рівня МіГ-31Б, без штанги дозаправлення в повітрі.
  • МиГ-31БСМ — Модернізація МіГ-31БС 2014 року без штанги дозаправлення у повітрі.
  • МиГ-31БМ — Модернізовані літаки отримають нову систему керування озброєнням і БРЛС, що дозволить виявляти цілі на дальності до 320 кілометрів і одночасно супроводжувати до десяти повітряних цілей.
  • МиГ-31Д — Експериментальна модифікація, здатна нести протисупутникову ракету 79М6 «Контакт». Серійно не вироблявся.
  • МиГ-31ДЗ — Серійний винищувач-перехоплювач, обладнаний системою дозаправлення у повітрі. Устаткування РЕО (РЛС) не підлягає модернізації до виробу БМ. Після модернізації індекс ДЗ не змінюється, обладнання залишається незмінним.
  • МиГ-31И — Літак призначений для повітряного старту невеликих космічних апаратів масою 120—160 кг на орбіти 600—300 км.
  • МиГ-31ЛЛ — Літаюча лабораторія у Жуковському.
  • МиГ-31М — Модернізація 1993 року з посиленими озброєнням, РЛС, БРЕО; мав характерну «округлу назовні» форму кореневих напливів. Серійно не вироблявся.
  • МиГ-31Ф — Багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений також для атак наземних цілей (проєкт принципово нового літака).
  • МиГ-31ФЭ — Експортний варіант літака МіГ-31БМ. Серійно не вироблявся.
  • МиГ-31Э — Експортний варіант зі спрощеним БРЕО. Серійно не вироблявся.
  • Миг-31К — модифікація з можливістю підвісу аеробалістичної ракети «Кинджал»
  • МиГ-31И — пускова платформа ракет «Кинджал», головна відмінність від МиГ-31К полягає у наявності цифрової системи управління, що у автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та у точно розрахований момент запускає ракету[3].

Тактико-технічні характеристики

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2017)

Оператори

  • Росія Росія: На 2018 рік у Військово-космічних силах Росії на озброєнні й зберіганні понад 250 літаків МіГ-31 різноманітних модифікацій[4] МіГ-31Б/МіГ-31БС/МіГ-31БМ/МіГ-31БСМ.
  • Казахстан Казахстан: Повітряні сили Казахстану — 25 МіГ-31Б/МіГ-31БС/МіГ-31ДЗ на 2017 рік[5]

Росія

Ескадрилья МіГ-31БМ була розміщена на авіабазі Рогачово на Новій Землі. У березні 2021 року вперше літаки МіГ-31БМ морської авіації Тихоокеанського флоту здійснили обліт над Північним полюсом. Під час перельоту було здійснено дозаправлення в повітрі[6]. Під час повномасштабного вторгнення МіГ-31К застосовувався для ударів по Україні ракетами повітряного базування «Кинджал». Ймовірно, з цього літака було запущено ракету, якою вдарили 20 березня 2022 року по київському торговельному центру. 19 жовтня 2022 року стало відомо, що російська армію перекинула до Білорусі три МіГ-31К. 20 жовтня вони були виявлені в білоруському повітряному просторі, але пуски «Кинджалів» не здійснили.

Аварії і катастрофи

дата приналежність місце жертви подробиці
1 20.09.1979 ВПС СРСР СРСР Астраханська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
2 22.10.1979 ВПС СРСР СРСР Горьківська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
3 04.04.1984 ВПС СРСР СРСР Московська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності[7]
4 20.12.1988 ВПС СРСР КазРСР Семипалатинська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності[7]
5 11.01.1989 ВПС СРСР СРСР Ленінградська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти загинули у госпіталі[7]
6 II 1990 ВПС СРСР КазРСР Семипалатинська область — зіткнення двох МіГ-31, подробиці не встановлено[8]
7 ВПС СРСР КазРСР Семипалатинська область —
8 08.02.1990 ВПС СРСР СРСР Архангельська область — літак пошкоджено внаслідок технічної несправності, списаний[7]
9 17.04.1990 ВПС СРСР СРСР Сахалінська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
10 VIII 1990 ВПС СРСР КазРСР Карагандинська область 1 загиблий літак помилково збитий ракетою, один пілот катапультувався[8]
11 26.09.1990 ВПС СРСР СРСР Мурманська область 2 загиблих помилка екіпажу[9]
12 13.03.1991 ВПС СРСР СРСР Красноярський край 2 загиблих літак вибухнув у повітрі[7]
13 09.08.1991 ВПС СРСР СРСР Астраханська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
14 30.09.1991 ВПС СРСР СРСР Нижньогородська область 1 загиблий помилка екіпажу[7]
15 18.10.1991 ВПС СРСР СРСР Тверська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
16 31.10.1991 ВПС СРСР СРСР Нижньогородська область — помилка екіпажу[7]
17 10.01.1992 ВПС СРСР Росія Камчатський край 1 загиблий помилка екіпажу[10]
18 26.10.1992 ВПС Росії Росія Калінінградська область — технічна несправність[11]
19 10.03.1993 ВПС Росії Росія Камчатський край — технічна несправність[12]
20 01.06.1993 ВПС Росії Росія не встановлено — технічна насправність[13]
21 31.05.1995 ВПС Росії Росія Сахалінська область — технічна несправність[14]
22 06.09.1995 ВПС Росії Росія Біле море — технічна несправність[15]
23 12.07.1996 ВПС Росії Росія Хабаровський край 1 загиблий помилка екіпажу[16]
24 16.07.1996 ВПС Росії Росія Тверська область 3 загиблих помилка екіпажу[16]
25 15.08.1996 ВПС Росії Росія Хабаровський край 1 загиблий помилка екіпажу[17]
26 15.01.1997 ВПС Росії Росія Архангелька область 2 загиблих МіГ-31Б знищено внаслідок технічної несправності[18]
27 26.09.1997 ВПС Росії Росія Тверська область — МіГ-31 знищено внаслідок технічної несправності[19]
28 06.04.2000 ВПС Росії Росія Архангельська область 1 загиблий помилка екіпажу[20]
29 28.02.2001 ВПС Росії Росія Мурманська область — технічна несправність[21]
30 14.10.2003 ВПС Росії Росія Тверська область — технічна несправність[22]
31 01.06.2005 ВПС Росії Росія Тверська область — технічна несправність[23]
32 17.02.2007 ВПС Казахстану Казахстан Карагандинська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності під час навчального польоту[8]
33 19.11.2010 ВПС Росії Росія Пермський край — МіГ-31 (б/н «18 синій») 6977-ї авіабази, пілоти катапультувалися[24]
34 06.09.2011 ВПС Росії Росія Пермський край 2 загиблих МіГ-31 (б/н «11 синій») 2-ї авіагрупи 6980-ї авіабази[24]
35 23.04.2013 ВПС Казахстану Казахстан Карагандинська область 1 загиблий літак знищено внаслідок технічної несправності, один пілот катапультувався[8]
36 14.12.2013 ВПС Росії Росія Приморський край — МіГ-31ДЗ впав у через технічну несправність, пілоти катапультувалися[24]
37 04.09.2014 ВПС Росії Росія Краснодарський край — знищено МіГ-31БМ 6979-ї авіабази, пілоти катапультувалися[24]
38 30.10.2015 ПКС Росії Росія Камчатський край — літак знищено, пілоти катапультувалися[24]
39 25.01.2016 ПКС Росії Росія Красноярський край — МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[24]
40 26.04.2017 ПКС Росії Росія Бурятія — літак знищено, пілоти катапультувалися[25]
41 18.05.2018 ПКС Росії Росія Пермський край — літак загорівся при зльоті[26]
42 19.09.2018 ПКС Росії Росія Нижньогородська область — МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[27]
43 16.04.2020 ВПС Казахстану Казахстан Карагандинська область — під час виконання планового польоту упав МіГ-31, без жертв[28]
44 26.05.2020 ПКС Росії Росія Тверська область — літак згорів на авіабазі Хотилово, без жертв[29]
45 29.01.2022 ПКС Росії Росія Новгородська область — літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та розвалився[30]
46 08.04.2022 ПКС Росії Росія Ленінградська область — літак знищено, пілоти катапультувалися[31]
47 01.10.2022 ПКС Росії Україна Севастополь 1 загиблий літак викотився зі злітно-посадкової смуги та вибухнув, штурман вижив[32]
48 02.12.2022 ПКС Росії Росія Приморський край — літак знищено під час тренувального польоту, пілоти катапультувалися[33]
49 26.04.2023 ПКС Росії Росія Мурманська область — літак знищено, пілоти катапультувалися[34]
50 04.07.2023 ПКС Росії Росія Камчатський край 2 загиблих літак знищено під час тренувального польоту[35]

Див. також

Література

  • Техносерия. М.Никольский. МиГ-31 — Страж российского неба
  • Крылья России. История и самолеты ОКБ «МиГ»
  • Мир авиации. Александр Ларионов. Чемодан из гастронома
  • Крылья Родины. Василий Панков. Флагман ПВО
  • Крылья Родины. Владимир Ильин. «Английская гончая» с красными звездами
  • Владимир Ильин. Самые скоростные истребители МиГ-25 и МиГ-31

Примітки

  1. ↑ МиГ-31 на сайте airwar.ru. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2020. 
  2. ↑ Терор тривогами. Як реагувати на злети МіГ-31К. uanews.net. Процитовано 20 січня 2024. 
  3. ↑ Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022. 
  4. ↑ https://ria.ru/defense_safety/20180326/1517289851.html [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] РИА Новости 26.03.2018
  5. ↑ The Military Balance 2016. — P. 186.
  6. ↑ David Cenciotti (29 березня 2021). Two Russian Navy MiG-31BM Interceptors Have Flown Over The North Pole For The First Time Ever. The Aviationist. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021. 
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023. 
  8. ↑ а б в г tengrinews.kz (17 квітня 2020). Истребитель МиГ: хронология крушений в Казахстане. Главные новости Казахстана - Tengrinews.kz (рос.). Процитовано 5 липня 2023. 
  9. ↑ Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023. 
  10. ↑ [https://testpilot.ru/russia/mikoyan/mig/31/mig31_crash.php МиГ-31 Аварии, катастрофы и боевые потери]
  11. ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери. 
  12. ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери. 
  13. ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери. 
  14. ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021. 
  15. ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021. 
  16. ↑ а б Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU). Процитовано 7 січня 2021. 
  17. ↑ Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU). Процитовано 7 січня 2021. 
  18. ↑ МиГ МиГ-31. www.airwar.ru. Процитовано 7 січня 2021. 
  19. ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021. 
  20. ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020. 
  21. ↑ В Тверской области сгорел МиГ-31. Российская газета (рос.). Процитовано 8 січня 2021. 
  22. ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020. 
  23. ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020. 
  24. ↑ а б в г д е Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022. 
  25. ↑ У Бурятії під час учбового польоту розбився російський перехоплювач Міг-31. 112. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017. 
  26. ↑ В Пермском крае на аэродроме загорелся самолет Миг-31. РИА Новости (рос.). 20180518T1842. Процитовано 9 січня 2021. 
  27. ↑ MiG-31 supersonic interceptor aircraft crashed in Russia. Defence Blog. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018. 
  28. ↑ В Казахстані упав МіГ-31 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 5 липня 2023. 
  29. ↑ В Тверской области пожар возник на военном истребителе | Новости Твери. TVTver.ru (рос.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022. 
  30. ↑ У Росії розвалився винищувач МиГ-31. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022. 
  31. ↑ В "ерефії" падають носії гіперзвукових ракет "Кинжал": ЗМІ рашистів звітують про аварію з МиГ-31. https://defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  32. ↑ В Крыму погиб лётчик, совершивший экстремальную посадку в Усинске четыре года назад
  33. ↑ В Приморском крае разбился истребитель МиГ-31 — RTVI, 02.12.2022
  34. ↑ В Мурманской области разбился истребитель МиГ-31 — ТАСС(рос.)
  35. ↑ Російський винищувач МіГ-31 розбився на Камчатці. nv.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2023. 


Перше
покоління
Друге
покоління
Трете
покоління
Четверте
покоління
Покоління 4,5
П'яте
покоління
Шосте покоління
Літаки МіГ
Винищувачі/Перехоплювачі
Ударні
Розвідувальні
Експериментальні
Проєкти
Навчально-Тренувальні
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Інформація

Стаття МіГ-31 в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2024-01-22 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=438041