Мурашко Данило Геннадійович

Ця стаття про особу, яка нещодавно померла. Деяка інформація, зокрема обставини смерті людини та пов'язані з нею події, можуть швидко змінюватись через появу нових фактів. Стаття може не відображати найактуальнішу інформацію. Ви можете додати нові факти з посиланням на авторитетні джерела.

Данило Мурашко Данило Геннадійович Мурашко
Майор
Загальна інформація
Народження	10 серпня 1998 Ніжин, Чернігівська область
Смерть	27 січня 2023 (24 роки) поблизу с. Шабельківка,Краматорський район, Донецька область
Національність	українець
Alma Mater	Харківський Національний Університет Повітряних Сил
Ступінь	Магістр
Військова служба
Приналежність	Україна
Рід військ	Повітряні сили
Формування	299 БрТА
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Мурашко Данило Геннадійович (нар. 10 серпня 1998(19980810), Ніжин, Чернігівська область — 27 січня 2023, поблизу с. Шабельківка, Краматорський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик III класу, майор (посмертно), учасник російсько-української війни. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького.

Біографія

Народився 10 серпня 1998 року в Ніжині Чернігівської області.

2013-го вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2015—2020 навчався в Харківському університеті Повітряних сил.

З листопада 2020 по травень 2022 — льотчик авіаційної ланки 299-ї бригади тактичної авіації. З травня по вересень 2022 — старший льотчик авіаційної ланки, згодом командир^[1].

За час повномасштабного російського вторгнення в Україну здійснив 141 бойовий виліт, знищивши близько 70 одиниць броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів, приблизно 30 автоцистерн пально-мастильних матеріалів, близько 600 осіб живої сили противника. Неодноразово здійснював вивід авіаційної техніки з-під авіаційних та ракетних ударів противника^[2].

Загибель

27 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Су-25 у складі пари літак Данила було збито поблизу села Шабельківка, Краматорського району, Донецької області. Відводячи підбитий літак від житлових будівель, втратив висоту для безпечного катапультування і загинув^[3][4].

За особисту мужність і відвагу представлений командуванням військової частини до присвоєння звання «Герой України» (посмертно)^[5].

Родина

Був одружений, залишилася дружина Дар'я Мурашко (до шлюбу Шишаєва).

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[6];
• орден Богдана Хмельницького II ступеня (10 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[7];

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8].

• почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест».

Військові звання

• Старший лейтенант (станом на 8 серпня 2022)^[6]
• Капітан (на момент загибелі 27 січня 2023)

• Майор (посмертно)

Примітки

Джерела

• А. Олехнович. «Я відвернув!» — це єдине, що встиг прокричати Данило // АрміяInform. — 2023. — 6 лютого.

Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.