Музей мистецтва Метрополітен | |
---|---|
англ. Metropolitan Museum of Art | |
40°46′45″ пн. ш. 73°57′47″ зх. д. / 40.77940000002777765° пн. ш. 73.9631000000277794° зх. д.Координати: 40°46′45″ пн. ш. 73°57′47″ зх. д. / 40.77940000002777765° пн. ш. 73.9631000000277794° зх. д. | |
Тип | художня галерея[1] |
Статус спадщини | об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[d][2], Національна історична пам'ятка[3], пам'ятка Нью-Йоркаd і пам'ятка Нью-Йоркаd |
Склад | Мет Брауерd, Клойстерсd, Gallery 643, Metropolitan Museum of Artd, Gallery 500, Italian Sculpture and Decorative Arts, 1430–1500d, The Met Fifth Avenued, Gallery 638, Metropolitan Museum of Artd і Gallery 552 Terracotta Models, 1700–1900, Metropolitan Museum of Artd |
Країна | США[1] |
Розташування | Нью-Йорк, 5-та авеню. |
Адреса | П'ята авеню і 82-га вулицяd |
Архітектор | Річард Морріс Гантd |
Засновано | 1870, 13 квітня |
Фонд | 2 000 000 |
Відвідувачі | 6,479,548 (2019 рік) |
Директор | Макс Холляйн |
Сайт | metmuseum.org |
Джерела: | |
Музей мистецтва Метрополітен у Вікісховищі |
Музей мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art, розмовне The Met) — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870 році. Головна його будівля знаходиться у Центральному парку на Манхеттенському Верхньому Іст Сайді, філія — у парку Форт-Трайон. Четвертий за відвідуванністю та четвертий за площею музей у світі. Музейний фонд становить більше 2 мільйонів експонатів, які охоплюють 5000 річну історію культури людства з усіх точок світу[7]. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. Є домівкою для енциклопедичної колекції музичних інструментів, костюмів та аксесуарів, а також для зброї та обладунків. У 1924 відкрито відділ американського мистецтва. У його галереях встановлено кілька притягуючих увагу інтер'єрів, починаючи від часів І століття у Римі до дизайнів сучасної Америки. Музей мистецтва Метрополітен було засновано у 1870 році з метою підвищення зацікавленності американського народу історією та мистецтвом.
У лютому 2017 музей зробив загальнодоступними 375 000 оцифрованих зображень художніх робіт зі своєї колекції. Ці картини і фотографії можуть бути вільно використані як в особистих, так і в комерційних цілях (рівень ліцензії Creative Commons 'CC0')[8].
Магічна стелла, 360—343 до н. е.
Бегемот «Вільям», маскот музею, 1961—1878 до н. е.
Сфінкс Аменхотепа ІІІ
Кратер Ефронія, бл. 515 р. до н. е. (переданий до Рима як незаконно переміщений твір мистецтва)
Арибал з мушлями, кінець 6 ст. до н. е.
Вазописець Брига. Келих у вигляді кінського копита. 460 до н. е.
Калатос з виноградною лозою, бл. 300 до н. е.
Вазописець Тітонос (?). Лекіф з богом Гермесом, до 470 до н. е.
Вазописець Сапфо, чорнофігурний вазопис із богом Геліосом в колісниці на небі, бл. 500 до н. е.
Кратер з головою сатира, бл. 420 до н. е.
Монтелеонcька колісниця, 530 до н. е.
Курос, Аттика, 580 до н. е.
Надгробкова стела з атлетом і малою дівчинкою (верхня частина), 530-і до н. е.
З кінця XIX століття музей став купувати витвори мистецтва і артефакти Стародавнього Сходу[9]. Експозиція охоплює період з пізнього неоліту до падіння держави Сасанідів, включаючи предмети шумерської, хетської, сассанідської, ассирійської, вавилонської, еламської та інших культур, а також багато предметів бронзового століття. Серед перлин колекції — декілька статуй ламассу, які охороняли північно-західний палац ассирійського царя Ашшур-назір-апала II.
Вперше Метрополітен-музей придбав зібрання стародавніх перуанських предметів у 1882 році, але цілеспрямоване придбання експонатів з Африки, Океанії та обох Америк почалося тільки в 1969 коли магнат і філантроп Нельсон Рокфеллер передав музею свою колекцію — бл. 3000 предметів[10].
В музеї можна побачити створені 40 000 років тому наскельні малюнки австралійських аборигенів і церемоніальні предмети знаті бенінського царства, подаровані музею антикваром Клаусом Перлсом.
Тукан. 1-5 ст. Коста-Рика
Ацтеки, скульптура
Ювелірні вироби культури моче, Перу, 400–700
Сережки, 1-5 ст, Панама
Колекція — понад 35 000 експонатів, можливо, є найповним зібранням в США. Для цієї колекції відведено окреме крило. Вона охоплює близько 4000 років історії азійського мистецтва; в ній представлені всі цивілізації Азії, а також всі типи декоративного мистецтва — від живопису і ксилографії до скульптури та художнього литва. Особливо повно в зборах представлені китайський живопис і каліграфія, а також експонати з Непалу і Тибету. Окремо слід відзначити дворик з садом в стилі династії Мін, виконаний за зразком саду в Сучжоу[11].
Невідомий китайський ливарник. Ритуальний бронзовий келих з кришкою і магічними орнаментами, до 1045 до н. е.
Будда Бодхісатва, династія Мін
Інститут відомий своїм щорічним шоу Мет Гала (англ. The Met Gala).
Музей мистецтва костюму (англ. the Museum of Costume Art) був заснований Ейлін Бернстайн та Айрін Левісон у 1937 році. У 1946 році, за фінансової підтримки індустрії моди, увійшов до складу Музею Метрополітен, змінивши назву на Інститут костюму (англ. The Costume Institute) та ставши кураторським відділом у 1959 році. Сьогодні його колекція — це більше 35 000 костюмів і аксесуарів[12]. Раніше Інституту належала галерея в нижній частині будівлі музею, прозвана «фундаментом» (Basement); зважаючи на крихкість експонатів постійна експозиція відсутня. Замість цього Інститут двічі на рік влаштовує виставки костюмів в галереях Метрополітен-музею, кожна виставка присвячена певному дизайнеру або темі. Мет Гала є головним джерелом щорічного фінансування виставок відділу, придбань та збільшення капіталу. Це щорічне шоу від Інституту костюмів, співавтором якого є головний редактор Vogue Анна Вінтур, є надзвичайно популярною, якщо не ексклюзивною подією у світі моди; у 2007 році 700 доступних квитків стартували від $ 6500 за людину. Кожного травня урочисто відзначають відкриття весняної виставки.
Є одним з найбільших підрозділів, зберігає 50000 експонатів від XV до початку XX століття[13].
Скульптор Доменіко Гвіді. «Андромеда на скелі»
Джуліано Фінеллі. «Кардинал Шипіоне Боргезе», 1632
Доменіко П'єратті. «Іван Хреститель юнаком», до 1630
П'єтро Берніні, «Фавн», 1616
П'єтро Берніні, батько Лоренцо. «Флора», садова скульптура, 1616
Джузеппе Цераччі, «Джордж Вашингтон», 1795
Тулліо Ломбардо, «Адам», 1490
Робер Кампен, Триптих, 1425–1428
Ян ван Ейк, Диптих, 1430–40
Рогір ван дер Вейден, Поліптих, 1450
Паоло Учелло, Портрет леді, 1450, Флоренція
Ліберале да Верона, Шахісти, 1475, флоренція
Тіціан, Портрет чоловіка, 1512
Пітер Брейгель старший, Збір зерна, 1565
Ель Греко, Краєвид Толедо, 1596
Ель Греко, Відкриття п'ятої печатки, 1608–1614
Жорж де Латур, Ворожка, 1630
Ян Вермер, Жінка з лютнею, 1662
Жак-Луї Давід, Смерть Сократа, 1787
Франсиско Гойя, Маха на балконі, 1835
Вільям Тернер, Гранд канал, 1835
Томас Коул, Заплава, 1836
Ежен Делакруа , Христос під час Бурі, 1853
Роза Боньор, Ярмарок з конями, 1853–1855
Едуар Мане, Мертвий Христос з ангелами, 1864
Вінслов Гомер, Полонені на фронті, 1866
Едґар Деґа, Танцювальний клас, 1872
Едуар Мане, Човни 1874
П'єр-Огюст Ренуар, Портрет мадам Шарпантьє з дітьми, 1878
Жуль Бастьєн-Лепаж, Жанна д'Арк, 1879
Вінсент ван Гог, Автопортрет, 1887
Вінсент ван Гог, Кипариси,1889
Поль Сезанн, Мадам Сезанн (Хортенз Фікет, 1850-1922) в червоній сукні, 1888–90
Поль Сезанн, Гравці у карти, 1890–1892
Клод Моне, Чотири дерева, 1891
Поль Гоген, Полудень, 1894
Вінслов Гомер, Гольфстрім, 1899
Клод Моне, Будинки Парламенту (Ефект туману), 1903–1904
Анрі Руссо, Лев, 1907
Василь Кандинський, Імпровізація 27, Сад Любові II, 1912
Артур Доув, Корова, 1914
Амедео Модільяні, Жанна Ебютерн, 1919
Значні фінансові суми дозволили купувати для музею найдорожчі з картин на аукціонах, перш за все — картини Рембрандта. Вони не так часто з'являлись на аукціонах, а коштували надзвичайно недешево. Винятком були продажі шедеврів з музею Ермітаж в часи фінансової депресії, коли за оригінал Рембрандта — «Христос і самаритянка» СРСР отримав тільки 49.980 доларів.
Полотно Рембрандта «Аристотель біля погруддя Гомера», придбане для Метрополітен-музею у 1961 р., вже коштувало музею 2.300.000 доларів. Очільників музею астрономічна ціна не зупинила, збірка музею поповнилася ще одним шедерворм. Колекція картин Рембрандта в Метрополітен-музеї значна і має твори майже всіх періодів творчості митця, серед яких — парадні і пізні портрети, релігійні і міфололічні композиції, автопортрет самого художника.
Приватна колекція Роберта Лемана, подарована музею у 1969 році, розмістилася у відкритому в 1975 павільйоні Лемана, представлені твори декоративно-прикладного мистецтва, живопис, графіка XIV—XIX ст. з Європи[14].
Приміщення для музею побудували на гроші Дж. Рокфеллера-молодшого, і нагадує середньовічний монастир з двориком. Будівля розташована в парку на березі річки Гудзон на півночі острова Мангеттен[15].
Тут зберігають твори від ранішнього до пізнього середньовіччя країн Західної Європи — Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів (до їх розділення на Голландію і сучасну Бельгію), Іспанії тощо. В колекції — дерев'яна скульптура німецьких майстрів, романська і ґотична скульптура Франції, вітражі, церковні речі, арраси і килими, вироби з кістки, кераміки, металів (срібла, міді, олова). Фундатор збірки — залізничний магнат початку XX ст. Дж. Пірмонт Морган.
Святий Амброзій в келії (покровитель Мілану).
Апостол Павло, XV ст., Франція
Перші експонати були придбані у 1881 році. 1904-го музеї придбав дві великі зібрки європейської і японської зброї, і його колекція швидко здобула міжнародне визнання; у 1912 був створений окремий відділ. Обсяг колекції — близько 14 тисяч предметів; серед них багато речей, якими користувалися особи королівської крові, включаючи зброю короля Англії Генріха VIII, короля Франції Генріха II та імператора Фердинанда I[16].
Альбрехт Дюрер. Меланхолія, гравюра на міді.
Рембрандт. «Три хреста», 1653 р.
Мартин Шонгауер, Святий Антоній і демони. XV ст.
Леон Бакст. «Іда Рубінштейн», бл. 1910 р., Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Метрополітен-музей |
|
Стаття Музей мистецтва Метрополітен в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=224406