Маруся Звіробій Звіробій-Біленька Маруся Степанівна Самбул Олена Степанівна | ||||
---|---|---|---|---|
Старший солдат | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження |
25 березня 1978[1] (43 роки) Калинівка, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Псевдо | Маруся Звіробій | |||
Військова служба | ||||
Вид ЗС | ДШВ України | |||
Рід військ | Десантні війська | |||
Війни / битви | Війна на сході України | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
|
Маруся Звіробій (справжнє ім'я Звіробій-Біленька Маруся Степанівна, ім'я при народженні — Самбул Олена Степанівна[⇨]; 25 березня 1978, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область) — українська волонтерка, контрактниця ЗСУ, інструкторка навчального центру десантно-штурмових військ, громадська діячка[2].
Ім'я при народженні — Самбул Олена Степанівна[3][4]. На виборах 2021 року у документах вказано ім'я Звіробій-Біленька Маруся Степанівна[5][6][7].
Проживає у селищі міського типу Калинівка, неподалік від Києва.
Вищу освіту здобула з журналістики. До Майдану була приватним підприємцем, власницею вебстудії, викладала дизайн, займалася рекламою. Була учасницею клубу історичної реконструкції. Член Українського геральдичного товариства.
Активну участь у Революції гідності взяла одразу після подій 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку та на Майдані[8]. Стала волонтером, створивши проєкт «Допомога пораненим Майдану».[9]
З початком війни почала допомагати військовикам. Улітку 2014 року організувала полігон початкового військового вишколу, на якому волонтери-інструктори, що мали військовий фах, навчали початкової військової підготовки бійців збройних сил України та добровольчих батальйонів перед виїздом на фронт.[9]
Восени 2014 року командир 11-го батальйону ДУК «Правого сектора» з Київщини. У 2015 році Маруся зі своєю командою почала співпрацювати з 79 бригадою ВДВ, готуючи для них бійців на вже контрактну службу. Випускників її команди називали «Марусиними ведмедями».[9]
2016 — старший солдат і командир мобільної інструкторської групи десанту Збройних сил України «Марусині ведмеді» 199-го навчального центру ДШВ, що на Житомирщині[9].
2017 — стала військовиком бригади швидкого реагування Національної гвардії України, а вже за рік повернулась до лав десантно-штурмових військ із новим проєктом.[9]
На початку 2019 року, за підтримки командувача Десантно-штурмових військ Михайла Забродського і начальника Генерального Штабу Віктора Муженка втілює в життя пілотний проєкт коротких ротацій в окремому розвідувальному батальйоні ДШВ у складі цього батальйону на контрактній службі[9]. Звільнилася з ЗСУ за станом здоров'я.
На початку листопада 2019 року Маруся Звіробій, разом із нардепом від Європейської солідарності Софією Фединою, записали відео з нецензурними висловами на адресу президента України Володимира Зеленського після його візиту, у жовтні 2019 року, на лінію розмежування, біля міста Золоте. Там Зеленський спілкувався на підвищених тонах із добровольцями, що протестували проти розведення військ[10][11][12]. Після цього ГПУ зареєструвала кримінальне провадження стосовно Софії Федини та Марусі Звіробій[13].
28 листопада у будинку Звіробій слідчі ДБР, за присутності спецпризначенців СБУ зі спецпідрозділу «Альфа», провели обшук і вилучили три мобільні телефони, зареєстровану зброю (рушницю 12 калібру і карабін АКМ без набоїв)[14]. Обшук відбувався у будинку бабусі Олени на Київщині о 6:45 години ранку. За думкою Олени та її захисника перші півтори години пройшли з брутальними порушеннями процесуальних норм: без присутності адвоката із забороною відеофіксації та приведеними слідчими понятими. Також проведено обшук транспортного засобу[15].
Як заявили згодом слідчі, цей обшук вони вважають законним, адже отримали на нього дозвіл суду. Оленин адвокат Андрій Писаренко пояснив, що розслідування проти його підзахисної проведено за статтями[16]:
6 лютого ДБР повідомило про підозру Звіробій щодо її «погроз» Зеленському. 10 лютого відбулося судове засідання. Суд обрав Звіробій запобіжний захід, її зобов'язали носити електронного браслета[17] Звіробій сказала:
Я була присутня на всіх судах, які відбуваються... Вся країна, у справі Шеремета, щонайменше, зробила висновки: ми потрапили в тоталітарну державу, правоохоронці — це найманці системи і система закриває без доказів. Коли ми готувалися до суду, ми виходили з цього... я приймаю цей бій і якщо мене боїться особисто Зеленський і вважає, що мене можна посадити за попередження, я виїм йому мозок. Нехай це теж якось кваліфікують — може, як канібалізм[17] |
10 лютого 2020 суд зобов'язав Марусю здати закордонного паспорта й обрав запобіжний захід у формі особистого зобов'язання терміном до 9 квітня[18].
У цілому ряді ЗМІ з'явились коментарі, які трактували дії правоохоронців як політичне гоніння, замовлене владою[19][20][21][22][23][24][25] — хто цитуючи слова самих фігуранток чи політсили «ЄС», а хто й самостійно виносячи на свої шпальти висновок про відкриття командою Зеленського сезону політичних переслідувань волонтерів і майданівців у ширшому контексті, і лише дехто надав слово запереченням, висловленим Венедіктовою, яка сама доклала руку до практичної реалізації політики Зеленського щодо проукраїнських активістів[26]. 8 травня Печерський суд Києва не продовжив запобіжний захід для Звіробій[27].
10 грудня 2020 року Маруся Звіробій заявила про своє приєднання до партії «Європейська солідарність» та участь кандидатом від партії у довиборах народного депутата ВРУ в 87 виборчому окрузі на Івано-Франківщині.[28], а 9 лютого 2021 року подала документи до Центральної виборчої комісії[29]. 11 лютого 2021 року на з'їзді провладної партії «Слуга народу» кандидатом в народні депутати по тому ж 87 округу було висунуто Василя Вірастюка[30][31]. Але 16 березня Маруся Звіробій зняла свою кандидатуру з виборів на користь Руслана Кошулинського з партії ВО «Свобода».
Заміжня. Має доньку Зоряну.
|
Стаття Маруся Звіробій в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=3264132