Мар'їнка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Собор Казанської Ікони | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Мар'їнська міська громада | ||||||||
Засноване | 1844 | ||||||||
Статус міста | з 1977 року | ||||||||
Населення | 0[⇨] | ||||||||
Площа | 2.3 км² | ||||||||
Поштові індекси | 85600-85602 | ||||||||
Телефонний код | +380-6278 | ||||||||
Координати | 47°56′31″ пн. ш. 37°30′13″ сх. д.H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 152 м | ||||||||
Водойма | р. Осикова | ||||||||
Назва мешканців | мар'їнча́нин, мар'їнча́нка, мар'їнча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Красногорівка | ||||||||
До станції | 6,4 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 21,3 км | ||||||||
- автошляхами | 28,3 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 580 км | ||||||||
- автошляхами | 718 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85600, Донецька обл., Покровський район, м. Мар'їнка, пр. Дружби, 12 | ||||||||
Вебсторінка | Мар'їнська міськрада | ||||||||
Міський голова | комендант Тесля Олександр Олександрович | ||||||||
Мар'їнка у Вікісховищі
|
Ма́р'їнка — місто в Україні, адміністративний центр Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Колишній центр ліквідованого Мар'їнського району. Розташована у центральній частині області, на річці Осикова (притока Вовчої).
Під час повномасштабного вторгнення в Україну місто вщент зруйноване російською армією. Станом на початок листопада 2022 року у місті не залишилось цивільного населення. Місто повністю знищене російською армією. [⇨]
На території Мар'їнки знаходилося старовинне запорозьке займище. У 1704 році по обох сторонах Гнилуші було кілька зимівників і хуторів січового запорізького козацтва.[1]
Засноване як село в 40-х роках XIX ст. переселеними сюди селянами Полтавської і Харківської губерній. До 1859 року тут було 220 дворів, проживало 1316 осіб. У 1869 році відкрита церковноприходська школа, у 1896 — земське училище. Напередодні першої світової війни в селі нараховувалося 524 двори.
На початку 1930-х роках проведена колективізація сільського господарства, в 1932 році створена машинно-тракторна станція. У 1928 році в село переведений Пирятинський педтехнікум. У 1938 році Мар'їнка віднесена до категорії селищ міського типу. До 1941 року тут були завершені електрифікація і радіофікація, працювали дві загальноосвітні школи, клуб, бібліотека.
У роки після німецько-радянської війни побудований ряд промислових підприємств, споруджено водосховище. Педтехнікум переведений у Костянтинівку. У 1977 році селище отримало статус міста.
Під час Війни на сході України за Мар'їнку було два великих бої. Перший — у 2014, другий — у червні й надалі 2015 року.
26 січня 2015 року увечері на одному з блокпостів під містом вибухнув автомобіль зі смертником, 1 солдат загинув, 2 важкопоранені — з 28-ї гвардійської мехбригади[2].
На початку червня 2015 року біля Мар'їнки відбувся бій. За оцінками журналіста BBC News, зіткнення стало наймасштабнішим з моменту підписання домовленостей Мінськ-2 в лютому 2015 року[3]. Спочатку проросійські терористи захопили частину міста, однак українські війська їх вибили.
В ході повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Збройні Сили РФ просунулись у Мар'їнці 22 березня. 20 квітня ЗСУ відкинули противника з міста та повернули фронт бойових дій в стан до 24 лютого. Фактично весь цей час у Мар'їнці тривали бої. Зараз у місті немає цивільних, лише військові.
У грудні стало відомо, що 3/4 частини міста окуповано армією РФ. Отже, протягом 9 місяців війни росіяни спромоглись просунутись тут лише на кілька кілометрів. На опублікованих відео видно, що від міста залишилися лише руїни[4][5].
У лютому 2023 року були опубліковані світлини вщент знищеного міста[6][7].
Мар'їнка займає територію 2,3 км², з них 26 % було під забудовою. На одного жителя припадало 50 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,6, липня +21,6. За рік випадає 434 мм опадів.
Понад 40 % зайнятих в народному господарстві працювали у промисловості. Основними підприємствами були: шиноремонтний, молочний заводи, харчосмакова фабрика, хлібокомбінат.
Мар'їнський молокозавод (ВАТ «Лактіс») за допомогою Донецького концерну «Енерго» випускав близько 50 найменувань продукції.
Стабільно працювала ВАТ «Мар'їнська харчосмакова фабрика». Продукцією підприємства були — крупи, борошно, олія тощо — мали попит на українському ринку. А мар'їнська халва відзначена міжнародним призом «Золотий орел» (1998 р.) і знаком якості «Вища проба» (2001 р.).
У місті діяли 2 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітніх школи, музична школа, будинок культури, бібліотека, дитячо-юнацька спортивна школа, Донецький обласний госпіталь для інвалідів другої світової війни, школа-інтернат для дітей-сиріт.
Населення на 5 грудня 2001 р. складало 10,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 10,4 тисячі. 1 січня 2013 тут налічувалося 9913 мешканців[8].
Станом на січень 2014 року тут мешкало 9829 осіб[7], а на січень 2017 — 9672.[9]
За переписом 2001 року розподіл мешканців міста за рідною мовою був таким[10]:
Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації 2022 року, мешканців у місті не залишилося. Воно зазнало масштабних руйнувань, залишки населення евакуювали у листопаді 2022 року.[11][12][13][14]
Кума.City [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, створене у червні 2019 Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[15]
|
|
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2024-01-02 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=263152