Кікабідзе Вахтанг Костянтинович

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Кікабідзе Вахтанг Костянтинович
Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе
груз. ვახტანგ კონსტანტინეს ძე კიკაბიძე
Вахтанг Кікабідзе, Юрмала 2017
Вахтанг Кікабідзе, Юрмала 2017
Ім'я при народженні груз. ვახტანგ კიკაბიძე
Народився 19 липня 1938(1938-07-19)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Помер 15 січня 2023(2023-01-15)[1][2] (84 роки)
Тбілісі, Грузія
  • пухлина головного мозку
    • Поховання Мтацмінда
    Національність грузин
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Georgia.svg Грузія
    Діяльність Актор, естрадний співак
    Alma mater Тбіліський державний університет (1957)
    Роки діяльності 1966—2023
    IMDb ID 0452795
    Нагороди та премії
    Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
    Орден Перемоги імені Святого Георгія
    Кавалер ордена Честі (Грузія)
    Орден Вахтанга Горгасалі III ступеня
    Орден Дружби
    Заслужений артист України
    		 Державна премія СРСР
    CMNS: Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе у Вікісховищі

    Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе (груз. ვახტანგ კიკაბიძე; 19 липня 1938(19380719), Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР — 15 січня 2023, Тбілісі, Грузія) — грузинський актор, естрадний співак, композитор, політик, депутат парламенту Грузії X скликання (2020—2023). Після 2008 року ніколи не співав у Росії[3].

    Життєпис

    Вахтанг Костянтинович Кікабідзе народився 19 липня 1938 року в Тбілісі, в дитинстві жив в районі Вера. У шкільні роки брав участь у гуртку мистецької самодіяльності. За словами самого Кікабідзе, він ніколи не був у комсомолі, а з піонерів був виключений за те, що чистив взуття своєю піонерською краваткою.

    Після закінчення школи у 1955—1957 роках навчався в Тбіліському університеті. У 1959 році став працювати у Тбіліській філармонії. У 1961—1963 роках навчався в Тбіліському інституті іноземних мов.

    У 1966 році дебютував в кіно — «Зустріч в горах» (режисер М. Санішвілі). Співав у квартеті «Діело». У 1966 році Вахтанг Кікабідзе прийшов в ансамбль «Орера» (ударні інструменти, вокал), назву якого з грузинської мови можна перевести приблизно як приспів «Ля-ля-ля». 1969 року вперше знявся у Данелії у фільмі «Не журись!» (Приз за кращу чоловічу роль Міжнародного кінофестивалю в Картахені, (1970)). Наступним знаковим фільмом стала картина «Мелодії Верійського кварталу» (режисер Г. Шенгелая, 1973). У грудні 1976 року як керівник ансамблю «Орера», разом із Нані Брегвадзе, виступив у фіналі телефестивалю «Пісня року», пізніше виходив у фінал ще п'ять разів у 1978, 1980, 1981, 1999, 2005 роках. У 1977 році вийшов фільм Данелії «Міміно» (Державна премія СРСР 1978 року).

    У 1977 році вийшов фільм режисера Георгія Данелії «Міміно», де актор зіграв роль льотчика Валіко Мізандарі, яка принесла йому широку популярність.

    З 1980 року почав сольну кар'єру співака. У 1981 році Кікабідзе за своїм сценарієм зняв комедію в чотирьох новелах «Будь здоровий, дорогий!» (Гран-Прі Габрово-83), а в 1985-му — фільм «Чоловіки і всі інші». У 1984 році знімався в телесеріалі «ТАРС уповноважений заявити...» (отримав премію КДБ СРСР).

    З початку 1980-х років до 2008 року близько 30 років Кікабідзе жив і працював в Росії, де був вельми популярний, з аншлагом давав численні сольні концерти в різних російських містах.

    Виконавець великої кількості популярних пісень («Чіто Гвріто», «Мої роки — моє багатство» й інші). Постійно гастролює. Об'їздив з концертами п'ять континентів. У кінематографі створив галерею персонажів у фільмах, які стали улюбленими народом: «Не журись!», «Зовсім безнадійний», «Міміно» і «Фортуна», зняті режисером Георгієм Данелією.

    У 2013 році актор розповів, що пише книгу під робочою назвою «Особа кавказької національності». Книга, що складається з декількох новел про людей різних національностей, вийшла у 2016 році під назвою «Вони».

    Останньою акторською роботою Кікабідзе у 2021 році стали зйомки в одній серії сьомого сезону серіалу «Свати».

    Політична позиція

    З президентом України Зеленським. Київ, 24 серпня 2021
    Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
    Nuvola apps kaboodle.svg Где-то там, далеко (2004) на YouTube

    Народний артист Грузинської РСР (1980), лауреат багатьох міжнародних пісенних конкурсів і кінофестивалів. Почесний громадянин міста Тбілісі (1998). У 1999 році в Москві на «Площі Зірок» була закладена його зірка, а у 2006 році — його «Грузинська зірка» на площі перед будівлею Тбіліської філармонії. Кавалер орденів: Міжнародного ордена Миколи Чудотворця (за примноження добра на землі, представлений від України), Міжнародного ордена Костянтина Великого (представлений від Росії) і грузинських — ордена Честі (1994) і військового ордена Вахтанга Горгасала III ступеня. До 70-річчя нагороджений грузинським орденом Перемоги імені Святого Георгія. Відмовився від російського ордена «Дружби» у зв'язку з війною в Південній Осетії в серпні 2008 року. Крім того, Кікабідзе скасував свої ювілейні концерти в Москві, заявивши, що поважає російський народ, але у зв'язку з військовими діями Росії проти Грузії — не може приймати нагороди та виступати з концертами. Відтоді більше не відвідував Росію.

    У жовтні 2014 року в інтерв'ю українській газеті «Сегодня» Кікабідзе заявив, «що якби я був молодим, я б теж зараз був в АТО і чинив опір, захищаючи честь країни»[4], а президента Путіна назвав «політиком чорної сили» і «загарбником»[5].

    Навесні 2015 року Вахтанг Кікабідзе в рамках всеукраїнського туру дав сольний концерт в Києві. Свій двогодинний виступ артист присвятив пам'яті Небесної сотні.

    22-23 липня 2019 року дав концерти в містах українського Донбасу (Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне) на честь 5-річчя визволення від російсько-терористичних загарбників.

    На парламентських виборах 2020 року очолив список партії експрезидента Грузії Михайла Саакашвілі «Єдиний національний рух»[6], за підсумками виборів обраний депутатом парламенту Грузії X скликання[7].

    У лютому 2022 року засудив вторгнення Росії в Україну[8].

    Помер 15 січня 2023 року в Тбілісі в лікарні, на 85-му році життя від ускладнень хронічної хвороби нирок. Прощання і громадянська панахида пройшли 17 січня, Вахтанга було поховано на цвинтарі-пантеоні Мтацмінда в Тбілісі[9].

    Сім'я

    Батько — молодший лейтенант Костянтин Миколайович Кікабідзе (1906—1942), пропав безвісти в грудні 1942 року під Керчю, походив з імеретинського дворянського роду, працював журналістом.

    Мати актора — Манана Костянтинівна Багратіоні, з грузинського князівського роду Багратіоні-Давітішвілі, гілка грузинської царської династії Багратіоні, була відомою співачкою, бабуся Ольга по материнській лінії — зі старовинного князівського роду Аміреджібі з Картлі.

    Дружина (1965—2021) — Ірина Григорівна Кебадзе (1932-11 жовтня 2021), в минулому прима-балерина Тбіліського академічного оперного театру, заслужена артистка Грузинської РСР.

    У Вахтанга Кікабідзе двоє дітей: прийомна дочка — Марина Сагарадзе (нар. 1956, дочка актора Гурама Сагарадзе), актриса Тбіліського академічного театру імені Шота Руставелі, знімається в кіно, викладає в театральному виші сценічну майстерність, син — Костянтин Кікабідзе (нар. 1966), художник, закінчив Академію мистецтв, три роки працював за контрактом у Москві в посольстві Грузії, зараз живе в Торонто, Канада.

    Онуки: старший онук-Георгій Арешидзе (нар. 1978), син прийомної дочки, закінчив коледж в Зальцбурзі і Міжнародний Університет Шиллера в Лондоні (2007), і сини Костянтина: Вахтанг Кікабідзе (нар. 1986) та Іоанн Кікабідзе (нар. 1995), навчався в англійській школі в Тбілісі.

    Нагороди

    Фільмографія

    Кіноролі

    Озвучування

    Режисерські та сценарні роботи

    Музичні відеокліпи

    Примітки

    1. ↑ Носик А. Умер Вахтанг Кикабидзе // Газета.Ru — 2023.
    2. ↑ Скончался Вахтанг Кикабидзе // IZ.RU — 2023.
    3. ↑ Умер Вахтанг Кикабидзе (рос.). Meduza. 15 січня 2023. 
    4. ↑ Вахтанг Кикабидзе: "Если бы был молодым, я бы тоже сейчас был в АТО". www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 15 січня 2023. 
    5. ↑ Кикабидзе о том, почему он не выступает в России. BBC News Русская служба (рос.). 11 квітня 2011. Процитовано 15 січня 2023. 
    6. ↑ Вахтанг Кикабидзе возглавил предвыборный список партии Саакашвили. www.kommersant.ru (рос.). 1 жовтня 2020. Процитовано 15 січня 2023. 
    7. ↑ ვახტანგ კიკაბიძე - საქართველოს პარლამენტი. parliament.ge (груз.). Процитовано 15 січня 2023. 
    8. ↑ Ця війна перебудує всю психологію Заходу та Європи: Вахтанг Кікабідзе впевнений у перемозі України (ВІДЕО). Дом (укр.). 15 березня 2022. Процитовано 15 січня 2023. 
    9. ↑ Помер відомий актор Вахтанг Кікабідзе. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2023. 
    10. ↑ Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)
    11. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 338/2021. 23 серпня 2021 року. 

    Джерела

    Література

    • Актери советского кино. Вып. 11. — М., 1975. (рос.)
    • Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 178. (рос.)
    • Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумиры всех поколений. — М., 1998. — С. 97—100. (рос.)
    • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 344. (рос.)
    • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 647.
    • Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. — М., 2000. — С. 247—253. (рос.)

    У мережі

    Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Генеалогія та некрополістика
    Словники та енциклопедії
    Нормативний контроль

    Інформація

    Стаття Кікабідзе Вахтанг Костянтинович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

    Про сторінку

    Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-01-27 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=550754