Зоя Анатоліївна Космодем'янська | |
---|---|
рос. Зо́я Анато́льевна Космодемья́нская | |
Ім'я при народженні | рос. Зоя Анатольевна Космодемьянская |
Народилася |
13 вересня 1923 с. Осино-Гай, Гаврилівський район, сучасна Тамбовська область |
Померла |
29 листопада 1941 (18 років) с. Петрищево (нині Рузський район), Московська область, РРФСР ·повішення |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | СРСР |
Національність | росіянка |
Діяльність | диверсії |
Відома завдяки | диверсант |
Учасник | німецько-радянська війна |
Роки активності | з 1941 |
Військове звання | Червоноармієць |
Мати | Ljubov' Timofeevna Kosmodem'janskajad |
Брати, сестри | Aleksandr Kosmodemyanskyd |
Нагороди | |
Зо́я Анато́ліївна Космодем'я́нська (*13 вересня 1923, село Осино-Гай, тепер Гавриловського району Тамбовської області — †29 листопада 1941, село Петрищево Наро-Фомінського району Московської області) — радянська комсомолка-диверсантка початкової фази Німецько-радянської війни. Під час війни — перша жінка, що отримала звання Герой Радянського Союзу[1]. У радянській пропаганді увійшла в історію як уособлення патріотизму та самопожертви[2].
За офіційною радянською версією, червоноармієць[3] диверсійно-розвідувальної групи штабу Західного фронту. Як рядовий виконавець тактики «спаленої землі» була в листопаді 1941 закинута в тил ворога на територію Московської області, окупованої німецькими військами. При спробі підпалити сільські хати була спіймана селянами і віддана окупаційній німецькій владі[4], страчена через повішення. У 1942 році посмертно присвоєне звання Герой Радянського Союзу.
Член ВЛКСМ з 1938 року. В жовтні 1941 року добровільно пішла в диверсійно-розвідувальний загін. Під час виконання бойового завдання була схоплена, катована і повішена.
Відповідно до історичних розвідок часу радянської «Перебудови» та «Гласності», Зоя була типовою радянською комсомолкою — молодою людиною, вихованою на радянських комуністичних закликах та без усякого життєвого досвіду[джерело?].
На початку війни Зою разом з іншими комсомольцями в складі спецзагонів готували для диверсійних акцій на окупованих німцями територіях — відповідно до сталінської тактики «спаленої землі». Під час Битви за Москву диверсійним загонам було поставлено завдання спалити всі будівлі в радіусі 200 км від Москви, щоб німецьким військам не було де зігрітися й переночувати. Відомий радянський диверсант Ілля Старинов пізніше назвав ці накази злочинними з моральної точки зору, безглуздими та навіть шкідливими з військової[5][6].
Космодем'янська встигла виконати тільки частину бойового наказу, організувавши підпал трьох будинків. Під час другої спроби підпалу житель села С. А. Свиридов підняв тривогу, і Космодем'янська була заарештована. Її катували і стратили через повішення[4].
У 2016 році публіцист Андрій Більжо (лікар-психіатр за освітою) заявив, що особисто бачив у лікарні імені Кащенка історію хвороби Космодем'янської (за його словами, вона зникла під час перебудови)[7][8]. Її поведінку під час її страти — мовчання та важке пересування ніг, Більжо пояснює як прояв «кататонічного ступору з мутизмом»[9].
Основна стаття: Вулиця Зої Космодем'янської
Могила Космодем'янської знаходиться на Новодівочому цвинтарі в Москві. На Мінському шосе поблизу села Петрищево Космодем'янській встановлено пам'ятник. В Чернігові біля школи був пам'ятник Зої Космодем'янській, повалений 21 квітня 2022 року під час декомунузації України.[10]
|
Стаття Космодем'янська Зоя Анатоліївна в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-05-01 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=406679