Кожедуб Іван Микитович

Іван Микитович Кожедуб
Маршал авіації
Загальна інформація
Народження	8 червня 1920(1920-06-08) Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Смерть	8 серпня 1991(1991-08-08) (71 рік) Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Alma Mater	Військово-повітряна академія (1949) і Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1956)
Псевдо	укр. Ба́тько, укр. Борода́[1][2]
Військова служба
Роки служби	1939–1991
Приналежність	СРСР
Вид ЗС	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Війни / битви	Друга світова війна: • Курська битва • Битва за Дніпро Корейська війна
Нагороди та відзнаки
Матеріали до статті на Вікісховищі

Іва́н Мики́тович Кожеду́б (8 червня 1920, Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Украї́нська Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка (УСРР) — 8 серпня 1991, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський військовик українського походження, льотчик-винищувач, найрезультативніший ас в авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу (4.02.1944, 19.08.1944, 18.08.1945). Маршал авіації (1985). Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Життєпис

Народився в українській селянській родині в селі Ображіївка (зараз Сумська область, Україна). Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступив у 1934 до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі.

У Червоній Армії з 1940. У 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором.

З початком німецько-радянської війни разом з авіашколою евакуйований на станцію Манкент Південно-Казахстанської області Казахської РСР. Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання задовольнили лише у 1943 році.

На фронті з березня 1943 року, коли у складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року, але невдало: його Ла-5 отримав пошкодження в бою, а при поверненні ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. З великими труднощами Кожедуб довів винищувач до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5. Пізніше воював на Степовому фронті.

Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня 1943 року в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87.

До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів у небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Його вважають найкращим асом СРСР і взагалі авіації союзників.

Після війни працював на відповідальних посадах у Військово-повітряних силах СРСР, у 1950—1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. На посаді командира дивізії Кожедуб пробув до 14 лютого 1955 року, коли був направлений на авіаційний факультет академії.

У 1956 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1964 року — 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 працював у центральному апараті ВПС, з 1978 — у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер 8 серпня 1991 в себе на дачі від серцевого нападу.^[3] Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Список повітряних перемог

В офіційній радянській історіографії підсумок бойової діяльності Кожедуба виглядає як 62 літаки противника, збиті особисто. Однак недавні архівні дослідження показали, що ця цифра трохи занижена — в нагородних документах (звідки вона, власне, і була взята) з невідомих причин відсутні дві повітряні перемоги (8 червня 1944 — Messerschmitt Bf.109 і 11 квітня 1944 -PZL P.24), між тим як вони були підтверджені — офіційно занесені на особистий рахунок льотчика^[4]

№ п/п	Дата перемоги	Тип літака	Місце перемоги
1	06.07.1943	Ju 87	на захід від Завидівки
2	07.07.1943	Ju 87	ст. Гостіщево
3	09.07.1943	Bf 109	Красна Поляна
4	09.07.1943	Bf 109	на схід від Покровки
5	09.08.1943	Bf 109	Прелєстний
6	14.08.1943	Bf 109	Іскрівка
7	14.08.1943	Bf 109	Коломна
8	16.08.1943	Ju 87	Рогань
9	22.08.1943	Fw 190	Люботин
10	09.09.1943	Bf 109	на північ від Іскровки
11	30.09.1943	Ju 87	на південний захід від Бородаївки
12	01.10.1943	Ju 87	на захід від Бородаївки
13	01.10.1943	Ju 87	на захід від Бородаївки
14	02.10.1943	Bf 109	Плоске
15	02.10.1943	Ju 87	Петрівка
16	02.10.1943	Ju 87	на південний захід від Андріївки
17	02.10.1943	Ju 87	на південний захід від Андріївки
18	04.10.1943	Bf 109	на північний захід від Бородаївки
19	05.10.1943	Bf 109	на південний захід від Красного Кута
20	05.10.1943	Bf 109	на захід від Куцевалівки
21	06.10.1943	Bf 109	Бородаївка
22	10.10.1943	Bf 109	Дніпрово-Кам'янка
23	12.10.1943	Ju 87	на північ від Плоского
24	12.10.1943	Bf 109	на південь від Петрівки
25	12.10.1943	Ju 87	на південь від Домоткані
26	29.10.1943	Ju 87	Кривий Ріг
27	29.10.1943	He 111	на захід від Будівки
28	16.01.1944	Bf 109	Ново-Злинка
29	30.01.1944	Bf 109	на схід від Нечаївки
30	30.01.1944	Ju 87	на захід від Липівки
31	14.03.1944	Ju 87	Осіївка
32	21.03.1944	Ju 87	Лебедин — Шпола
33	11.04.1944	PZL P.24	Сирка
34	19.04.1944	He 111	на північ від Ясс
35	28.04.1944	Ju 87	на північний схід від Вултуру
36	29.04.1944	Hs 129	Хорлешти
37	29.04.1944	Hs 129	Хорлешти
38	03.05.1944	Ju 87	Тиргу Фрумос — Думбревіца
39	31.05.1944	Fw 190	на схід від Вултуру
40	01.06.1944	Ju 87	Чужа Вода
41	02.06.1944	Hs 129	на захід від Стинка
42	03.06.1944	Fw 190	Редиу-Улуй — Тетер
43	03.06.1944	Fw 190	Редиу-Улуй — Тетер
44	03.06.1944	Fw 190	на північний захід від Ясс
45	07.06.1944	Bf 109	Пирлиця
46	08.06.1944	Bf 109	Кирпиці
47	22.09.1944	Fw 190	на північний захід від Стренчі
48	22.09.1944	Fw 190	на південний захід від Рамнієки — Даксти
49	25.09.1944	Fw 190	на північний захід від Вальмієра
50	16.01.1945	Fw 190	на південь від Студзяна
51	10.02.1945	Fw 190	на північний захід від аеродрому «Морін»
52	12.02.1945	Fw 190	на захід від Кінітц[de]
53	12.02.1945	Fw 190	на захід від Кінітц
54	12.02.1945	Fw 190	озеро Китцер-Зее
55	17.02.1945	Me 262	на схід від Альт-Фрідлянд
56	19.02.1945	Bf 109	на північ від Фюрстенфельда
57	11.03.1945	Fw 190	на північ від Брюнхен
58	18.03.1945	Fw 190	на північ від Кюстрин
59	18.03.1945	Fw 190	на північний захід від Кюстрин
60	22.03.1945	Fw 190	на північ від Зеєлова
61	22.03.1945	Fw 190	на схід від Гузова
62	23.03.1945	Fw 190	станція Вербіг
63	17.04.1945	Fw 190	Вріцен
64	17.04.1945	Fw 190	Кінітц
Літаки союзників (винищувачі США)
65	квітень 1945	Р-51	в районі Берліна
66	квітень 1945	Р-51	в районі Берліна

Літаки на яких воював Кожедуб

• Ла-5
• З травня 1944 року Іван воював на Ла-5ФН (бортовий № 14)
• З серпня 1944 року — на Ла-7.

Цікаві факти з життя військового пілота

З травня 1944 року воював на Ла-5ФН, побудованому на кошти колгоспника Сталінградської області В. В. Конєва. Через кілька днів збив на ньому Ju 87. Протягом 6 наступних днів збив ще 7 літаків. Наприкінці червня він передав свій Ла-5ФН Кирилу Євстигнєєву (згодом двічі Герою Радянського Союзу), а самого Кожедуба тоді направили у навчальний полк для перепідготовки на винищувач Ла-7.

На рахунку Кожедуба є і перший в історії реактивної ери літак, збитий в повітряному бою та ще й гвинтовим противником. Це сталося 15 лютого 1945 р. над річкою Одер. Кожедуб збив реактивний винищувач Me-262 унтер-офіцера К. Лянге з I./KG(J)54. "На реактивний літак сів ас, який мав 180 збитих літаків. Генерал-полковник авіації у відставці Сергій Горєлов згадував:

Швидкість потужна. Доганяє. Особливо коли забаришся, а він по прямій, без маневру йде». Німецький ас шукав Кожедуба, полював на нього, але Кожедуб знайшов його скоріше. Реактивного «мессера» переграв не швидкістю, а самою лише майстерністю. У небі Франкфурта-на-Одері. На максимальній межі можливостей літаків, при величезних перевантаженнях, він із своїм веденим зайшли у хвіст «мессершмідту». Титаренко — його літак був трохи вище — відкрив вогонь першим. Ме-262 — і це була вже паніка — тікає вліво, і тут його зустрічає Кожедуб. І гордість німецького авіапрому перетворюється у вогненну кулю.

Наприкінці війни американськими льотчиками в зоні дій радянської авіації було збито радянські винищувачі. І. М. Кожедуб вилетів і особисто підбив два американські винищувачі, які були винні у цьому акті агресії, згідно радянської історіографії.^[5] У книзі Миколи Бодріхіна «Радянські аси»^[6] наведено дещо інші обставини цього епізоду: Кожедуб відігнав від американського бомбардувальника німецьких винищувачів, які атакували його; після чого його самого атакували американські винищувачі з дуже великої дистанції. Кожедуб збив два американських літаки; судячи зі слів американського льотчика, який вижив, американці прийняли літак Кожедуба за німецький Фокке-Вульф з червоним носом літака. Можливо, що він збив 6 травня 1945 року 3 американські бомбардувальника, які зарахувати йому на свій рахунок не дозволили.^[3]

У ході Корейської війни Кожедуб командував 64 ВАК (за іншими даними, під вигаданим прізвищем Крилов він командував 324-ю дивізією винищувачів^[3]), проте в повітря йому підніматися заборонили. На думку дослідника Корейської війни Олександра Орлова, Кожедуб до американських літаків, збитих у 1945 році над Німеччиною, додав ще кілька реактивних «Сейбрів», які комдиву не зарахували, адже він не мав тоді права літати. Всього в небі Кореї дивізія під командуванням Івана Кожедуба збила 215 (за іншими даними 239) літаків військ ООН (проти Кореї, Китаю та СРСР, який у війні формально не брав участь, були розгорнуті війська під прапором ООН — США, Англії, Франції, Греції, Австралії тощо), втративши при цьому всього 27 машин (9 пілотів загинуло).^[7]

Військові звання

• літо 1953 рік — генерал-майор авіації
• 1985 рік — маршал авіації

Нагороди

• Тричі Герой Радянського Союзу (04.02.1944, № 1472; 19.08.1944, № 36; 18.08.1945, № 3);
• Кавалер двох орденів Леніна (04.02.1944; 21.02.1978);
• Кавалер семи орденів Червоного Прапора (22.07.1943, № 52212; 30.09.1943, № 4567; 29.03.1945, № 4108; 29.06.1945, № 756; 02.06.1951, № 122; 22.02.1968, № 23; 26.06 .1970, № 537483);
• Кавалер ордена Олександра Невського (31.07.1945, № 37500);
• Кавалер ордена Вітчизняної війни I ступеня (06.04.1985);
• Кавалер двох орденів Червоної Зірки (04.06.1955; 26.10.1955);
• Кавалер ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II ступеня (22.02.1990);
• Кавалер ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня (30.04.1975);
• Кавалер ордена Бойового Червоного прапора МНР;
• медалями;

Почесні звання

• Почесний громадянин міст: Суми, Шостка, Чугуїв, Куп'янськ, Бєльці (Молдова), Калуга (Росія) та інших.

Мапа почесних звань

Вшанування Пам'яті

Ще за життя в Новій Гвінеї була випущена поштова марка з його портретом.^[7] Надалі в СРСР після смерті Кожедуба були видані декілька марок з його зображенням.

Україна

• Бронзове погруддя Кожедуба встановлене на батьківщині льотчика, у селі Ображіївка^[8].
• Також ім'ям Івана Кожедуба названий парк в місті Суми, біля входу встановлено пам'ятник льотчику.
• Вулиця на житловому масиві Ігрень, м. Дніпро (Україна) — вулиця Кожедуба.
• Ім'я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет повітряних сил.
• Шосткинський хіміко-технологічний коледж імені Івана Микитовича Кожедуба.
• 8 травня 2010 року пам'ятник Кожедубу відкрито в Парку Слави, у Києві.
• 8 червня 2010 року в місті Шостка в ознаменування 90-річчя Кожедуба було встановлено бюст біля музею Івана Кожедуба.
• 12 листопада 2010 року пам'ятник Кожедубу був встановлений у Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.
• 1 червня 2013 року у місті Луцьк з'явилася Вулиця Івана Кожедуба^[9]
• НБУ 2014 року викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Івана Кожедуба номіналом 2 гривні.
• Пам'ятник Івану Кожедубу і Петру Бочеку встановлено у їх рідному селі Ображіївка^{[джерело?]}.
• У місті Чугуїв Харківської області одна з вулиць названа на честь льотчика-винищувача — вулиця Кожедуба.
• На будинку № 19 по вулиці, що носить ім'я льотчика в Чугуєві було встановлено анотаційну дошку і барельєф І. М. Кожедуба. Автор композиції — харківський скульптор Олександр Рідний^{[джерело?]}.
• Пам'ятник тричі ГРС І. М. Кожедубу в Чугуєві на вулиці Харківська, який є пам'яткою історії місцевого значення за № 2508^{[джерело?]}

Росія

• Вулиця на Південному-Сході Москви (Росія) — вулиця Маршала Кожедуба.
• Його Ла-7 (бортовий № 27) експонується в музеї ВВС в смт. Моніно.

У кінематографі

• Про Кожедуба знятий документальний фільм «Таємниці століття. Дві війни Івана Кожедуба».

Примітки

Джерела та література

• Лапікура В., Лапікура Н. Про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського. — К. : Грані-Т, 2008. — 120 сторінок — (Життя видатних дітей). — ISBN 978-966-465-168-1.
• Легасова Л. В. Кожедуб Іван Микитович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 401. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Пилипчук Р. В. Кожедуб Іван Микитович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 603. — 10 000 прим. — ISBN 978-966-02-6814-2.

Посилання

• Кожедуб Іван Микитович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 
• Спогади про Кожедуба (рос.)
• Фотографії в 176 ГИАП (рос.)
• Біографія І.Кожедуба на сайті Шосткинського краєзнавчого музею^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Іван Кожедуб - великий українець. І найбільший ас союзників
• "В Корее Кожедуб и его подчиненные предотвратили третью мировую войну" (рос.)

Тематичні сайти Find a Grave Нормативний контроль BNF: 16224180g · GND: 128202475 · ISNI: 0000 0001 1444 5770 · LCCN: n2007053283 · LNB: 000176654 · NKC: jx20050915024 · NTA: 067794955 · NUKAT: n2006125443 · VIAF: 55192608

п о р Маршали роду військ СРСР   Маршали артилерії Воронов Яковлєв Чистяков Нєдєлін Варенцов Казаков В. І. Казаков К. П. Бажанов Кулєшов Одинцов Передельський Бойчук Міхалкін   Маршали авіації Новиков Голованов Астахов Ворожейкін Скрипко Фалалеєв Худяков Жаворонков Вершинін Жигарєв Руденко Судець Красовський Савицький Агальцов Логінов Кутахов Борзов Покришкін Бугаєв Зімін Єфимов Пстиго Силантьєв Колдунов Скориков Скоморохов Кірсанов Константинов Кожедуб Волков Шапошников   Маршали бронетанкових військ Ротмістров Федоренко Богданов Рибалко Катуков Полубояров Бабаджанян Лосик   Маршали інженерних військ Воробйов Прошляков Харченко Геловані Аганов Шестопалов   Маршали військ зв'язку Пересипкін Леонов Бєлов Алексеєв

п о р Герої Радянського Союзу А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  Двічі Герої • Тричі Герої • Чотириразові Герої Позбавлені звання Героя Радянського Союзу