Коваленко Анна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
5 травня 1991 (30 років) Буча, Київська область | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | журналістка | |||
Сфера роботи | громадський діяч і політик | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Партія | Слуга народу | |||
| ||||
Коваленко Анна Миколаївна у Вікісховищі |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | 10 вересня 2019 |
Анна Миколаївна Коваленко (нар. 5 травня 1991, Буча, Київська область[1]) — українська громадська активістка, журналістка, сотниця 39-ї жіночої сотні Самооборони Майдану, колишня радниця трьох міністрів оборони України та міністра інформаційної політики України. Експертка з питань оборони та безпеки. Голова Чернігівської ОДА з 13 жовтня 2020 року[2].
Народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу»[3]. Заступник Керівника Офісу Президента України з 4 вересня 2019 року[4] по 22 квітня 2020 року[5]. Заступник Міністра розвитку громад та територій України[6][7].
2013 — ступінь Магістра театрознавства у Київському університеті театру кіно і телебачення.
Прослухала курс «Військове командування та гуманітарне право» Женевського центру політики безпеки[en] (GCSP) в Женеві, Швейцарія.
Аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління». Дисертаційне дослідження «Демократичний цивільний контроль над розвідкою і контррозвідкою в Україні».
Керувала проєктом «Стратегічне лідерство: система безпеки та оборони України» у Києво-Могилянській бізнес-школі (KMBS). Працювала експерткою Інституту Джорджа Кеннана, Wilson Center, (м. Вашингтон, округ Колумбія, США).
Радниця голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Консультантка парламентського Комітету з питань оборони та безпеки України. Членкиня клубу дипломатичного представництва офісу зв'язку НАТО в Україні «Жінки на чолі реформ».
Брала участь в акціях протесту на Євромайдані ще до силового розгону студентів 30 листопада 2013 року. Спочатку робила щогодинні включення для «Радіо Ера», потім взяла участь у патрулюванні Майдану та прилеглих територій. Брала участь у розробленні плану оборони адміністративних будівель від штурму силовиків. Згодом стала заступником сотника 11-ї сотні Самооборони. У середині січня 2014 року зорганізувала та очолила 39-ту жіночу сотню Самооборони Майдану. На час створення сотня налічувала понад 150 учасників. На цей час 39 сотня перетворена у всеукраїнську громадську організацію «жіноча сотня», в якій близько двох тисяч членів.
Як радниця міністрів оборони створювала Центр координації оперативної допомоги українській армії, а також гарячу лінію (колл-центр) для налагодження зв'язку та координації між блокпостами та волонтерами. Організовувала чисельні заходи з налагодження комунікації між апаратом МО, волонтерами, громадськістю та іншими державними органами. Брала участь у розробці програм реформування міністерства оборони та організації співпраці з НАТО, ОБСЄ, посольствами Канади та Норвегії.
Як радниця міністра інформаційної політики працювала у складі комісії з відновлення телевізійного мовлення у зоні АТО.
На весні 2015 року приєдналась до команди «Антикорупційного руху», створення якого ініціював Валентин Наливайченко. Є однією із чотирьох координаторів Руху (разом із В. Наливайченко, Є. Фірсовим та С. Носенко).
2014 року брала участь у виборах до ВРУ як кандидатка-самовисуванка по 206-му виборчому округу (Чернігів). ЦВК відмовила Коваленко у реєстрації з формального приводу[якого?] і цю відмову довелося скасовувати через суди двох інстанцій. З цієї причини у Коваленко залишилося всього два тижні для ведення передвиборної агітації. Незважаючи на це, вона набрала 9 % голосів (друге місце після місцевого олігарха Атрошенка).
Кандидатка у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 35 у списку[8][9]. Безпартійна[10]. Була обрана депутатом, але згодом склала повноваження, ставши натомість заступником керівника Офісу президента[11]. Член Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів[12]. Як голова ГО «Жіноча сотня» веде громадсько-політичну діяльність у напрямках ґендерної та культурної політики, координаторка ГО «Антикорупційний рух України».
Наказом Міністра МВС була нагороджена бойовою зброєю — пістолетом «Форт-17».
Чоловік — Руслан Хомчак, генерал-полковник Збройних сил України, Начальник Генерального штабу — (21 травня 2019 року — 27 березня 2020 року), Головнокомандувач Збройних сил України (з 27 березня 2020 року).[13]
Станом на грудень 2020 року була вагітна, із посади йти не збиралася.[14] 11 січня 2021 року народила дівчинку. Дочку назвали Марією.[15]
Що про призначення Коваленко головою Чернігівської ОДА кажуть політики й експерти[16][Що?].
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1682945