Київський університет імені Бориса Грінченка

Київський університет імені Бориса Грінченка
Університет Грінченка
	50°27′09″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.452761000027777527° пн. ш. 30.501584000027779808° сх. д.Координати: 50°27′09″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.452761000027777527° пн. ш. 30.501584000027779808° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Гасло	Прагнемо досконалості!
Засновано	16 серпня 1874
Акредитація	IV рівня
Ректор	Огнев'юк Віктор Олександрович
Студентів	понад 9 тис. чол.
Адреса	вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Київ, 04070, Україна
Сайт	http://kubg.edu.ua/
	Київський університет імені Бориса Грінченка у Вікісховищі

Київський університет імені Бориса Грінченка (офіційна скорочена назва — Університет Грінченка) — заклад вищої освіти у місті Києві. Є закладом комунальної власності.

28 вересня 1903 року прийнято вважати днем заснування Київського університету імені Бориса Грінченка^[1]. Шляхом утворення і злиття закладів підготовки педагогів, зокрема київських міських педагогічних училищ, інституту удосконалення вчителів, у 2002 році був утворений Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка, який у 2009 році отримав сучасну назву. Зі зміною назви університет трансформувався від профільного педагогічного до багатопрофільного класичного.

23 червня 2022 року Київський університет імені Бориса Грінченка та Київську академію мистецтв об'єднали в один виш. Назва нового вишу — Київський столичний університет імені Бориса Грінченка^[2].

У структурі Університету функціонує 6 інститутів, 4 факультети та Університетський коледж, навчається понад 9 тис. студентів. Щорічно в університеті підвищують кваліфікацію близько 6 тис. вчителів і керівників ЗНЗ м. Києва.

Університет пропонує 13 програм магістерського рівня, 7 — рівня спеціаліста та 19 — рівня бакалавра. В Університеті діють аспірантура і докторатура.

Науково-педагогічний склад

До науково-педагогічного складу університету (у тому числі сумісники) входять^[коли?] 2 дійсних члена (академіка) НАПН України, 1 член-кореспондент НАПН України, 9 заслужених артистів України, 4 заслужені вчителі України, 4 заслужені діячі науки і техніки України, 6 заслужених діячів мистецтв України, 5 заслужених журналістів України, 1 заслужений працівник культури України, 1 заслужений працівник народної освіти України, 5 заслужених працівників освіти України, 2 заслужених тренери України, 1 заслужений художник України, 2 заслужених юриста України, 15 майстрів спорту України, 7 майстрів спорту міжнародного класу, 6 народних артистів України, 1 народний художник України, 116 професорів і докторів наук та 297 кандидатів наук.

Корпоративна культура

В основу корпоративної культури Університету покладено філософію лідерства-служіння, що сповідує розвиток людини й розбудову людських стосунків як найважливіші суспільні цінності, формування почуття відповідальності — як основний інструмент саморозвитку та побудови міжособистісних відносин на засадах довіри та підтримки.

Місія — служити людині, громаді, суспільству.

Візія — розвивати корпоративну культуру лідерства, забезпечувати впровадження університетського стандарту освіти і наукових досліджень; створювати сприятливе середовище, інфраструктуру та умови для розвитку особистості, мобільності викладачів та студентів; служити територіальній громаді міста Києва.

Ключові цінності: людина, громада, довіра, духовність, відповідальність, професіоналізм, лідерство-служіння, громадянська ідентичність, свобода, різноманіття.

27 жовтня 2016 року на засіданні Вченої ради Університету відбулось підписання Декларації про академічну доброчесність та Декларації про дотримання Кодексу корпоративної культури Університету^[3].

Освітня і наукова база, інститути та факультети

До розподіленої кампусної структури університету входять:

адміністративний корпус (на вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2);
навчальні корпуси (на просп. П. Тичини, 17, вул. Левка Лук'яненка, 13-б, просп. Ю. Гагаріна, 16 та бул. І. Шамо, 18/2).
гуртожитки (бульвар І. Шамо, 18/2, вул. Старосільська, 2)Рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка від 28 червня 2022 року (протокол № 6), введеним в дію наказом від 28.06.2022 № 298, затверджено зміни у структурі Університету з 01 вересня 2022 року^[4]
Факультет економіки та управління
Факультет журналістики
Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту
Факультет інформаційних технологій та математики
Факультет музичного мистецтва і хореографії
Факультет образотворчого мистецтва і дизайну
Факультет педагогічної освіти
Факультет права та міжнародних відносин
Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти
Факультет романо-германської філології
Факультет суспільно-гуманітарних наук
Факультет східних мов
Факультет української філології, культури і мистецтва
Інститут післядипломної освіти
Фаховий коледж «Універсум»
Докторська школа
Дистанційна школа «Нова генерація»

Керівництво університету

Віннікова Наталія Миколаївна, доктор філологічних наук, доцент — проректор з наукової роботи.
Жильцов Олексій Борисович, кандидат педагогічних наук, доцент — проректор з науково-методичної та навчальної роботи.
Турунцев Олександр Петрович — проректор з організаційних питань та адміністративно-господарської роботи.
Морзе Наталія Вікторівна — доктор педагогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010. Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України з 2010 — проректор з інформатизації навчально-наукової та управлінської діяльності (до 2019 року).
Бондарева Олена Євгенівна — український науковець, письменниця, доктор філологічних наук, професор. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки театральних діячів України — проректор з науково-методичної роботи та розвитку лідерства (до 2020 року).
Гриневич Лілія Михайлівна — український освітній та державний діяч іполітик, Народний депутат України 7-го та 8-го скликань, Міністр освіти і науки України в уряді Володимира Гройсмана. Член політичної партії Народний фронт. Кандидат наук — проректор з науково-педагогічної та міжнародної діяльності (від 05.11.2019 року)^[5].
Бацак Костянтин Юрійович — проректор з науково-методичної, соціально-гуманітарної роботи та лідерства (з 2020 року).
Огризко Володимир Станіславович — проректор з міжнародної діяльності (з 2022 року)
Ємець Леонід Олександрович — проректор з науково-методичної роботи, зв’язків з органами державної влади та місцевого самоврядування (з 2022 року).

Почесні професори

Грінченко Борис Дмитрович — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Савченко Олександра Яківна — український педагог, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки, віце-президент, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України^[6].
Кремень Василь Григорович — український вчений, державний, політичний та громадський діяч, президент НАПН України.
Сухомлинська Ольга Василівна — український педагог, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук (1991), професор, заслужений діяч науки і техніки України (1997), донька відомого педагога Василя Сухомлинського.
Яременко Василь Васильович — український філолог, професор.
Кравчук Леонід Макарович — перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991–1994), Голова Верховної Ради України у 1990–1991 роках, Народний депутат України у 1990–1991 та 1994–2006 роках, Герой України (2001).
Драч Іван Федорович — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Член КПРС (1959—1990). Перший головаНародного Руху України (1989). Герой України (2006).
Гаврилишин Богдан Дмитрович — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу, президент Фонду Богдана Гаврилишина.
Губерський Леонід Васильович – ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка^[1], доктор філософських наук, професор, академік НАН України, НАПН України та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України (1996), Герой України (2009).
Гриневич Лілія Михайлівна — український освітній та державний діяч іполітик, Народний депутат України 7-го і 8-го скликань, Міністр освіти і науки України в уряді Володимира Гройсмана. Член політичної партії Народний фронт. Кандидат наук.
Гуцал Віктор Омелянович – диригент, композитор, професор, народний артист України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1992), художній керівник Національного академічного оркестру народних інструментів України.
Левовицький Тадеуш — професор, доктор хабілітований з гуманітарних наук у галузі педагогіки, почесний ректор Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава, Польща), іноземний член НАПН України.
Карл Гольц — доктор наук, професор спеціальної педагогіки та психології Гейдельберзького університету освіти (Німеччина).
Маршал Крістенсен — доктор історичних наук, професор, засновник Міжнародної організації Co-Serve International (США).
Серіф Алі Текалан – ректор Університету Фатіх (м. Стамбул, Туреччина).
Новохатько Леонід Михайлович – міністр культури України (2013—2014). Доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
Корсунський Сергій Володимирович - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії, доктор фізико-математичних наук, заслужений економіст України.
Огнев'юк Віктор Олександрович (1959—2022) — доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, ректор (до 2022 року)^[7].

Історія

Борис Грінченко — український громадсько-культурний діяч, в честь якого названо університет (1883)

16 березня 1874 — відкрито педагогічні курси удосконалення вчителів початкових народних училищ Київського навчального округу, з яких розпочалась історія Університету.
1919 — у Києві розпочав роботу Педагогічний інститут імені Б. Д. Грінченка, згодом реформований у Київські педагогічні курси імені Б. Д. Грінченка.
1922 — утворені Вищі трирічні педагогічні курси імені Бориса Грінченка шляхом об'єднання педагогічних курсів імені Бориса Грінченка з педагогічними курсами імені Костянтина Ушинського.
5 лютого 1939 — засновано Київський міський інститут удосконалення вчителів.
23 серпня 1963 — утворено Київське міське педагогічне училище.
1978 — Київському міському педагогічному училищу присвоєно ім'я Надії Крупської.
30 липня 1979 — створено Київське педагогічне училище № 2.
11 травня 1985 — утворено Київське педагогічне училище № 3.
1988 — у Київському інституті удосконалення вчителів відкрито перші кафедри: суспільних дисциплін, початкового навчання, психології.
1991 — на базі Київського міського та обласного інститутів удосконалення вчителів створено Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів.
27 липня 1991 — Київському педагогічному училищу № 2 присвоєно ім'я Костянтина Ушинського.
17 грудня 1993 — Київському міжрегіональному інституту удосконалення вчителів присвоєно ім'я Бориса Грінченка.
1993 — на базі Київського міського педагогічного училища імені Н. К. Крупської утворено Київський міський педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
26 серпня 1994 — на базі Київського педагогічного училища № 2 імені Костянтина Ушинського утворено Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського.
20 серпня 1995 — на базі Київського педагогічного училища № 3 утворено Київський міський педагогічний коледж.
20 червня 2002 — Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка реорганізований у Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка^[8].
22 серпня 2007 — Рішенням Київради затверджено Концепцію цілісної системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів м. Києва. До структури Університету ввійшли муніципальні педагогічні коледжі м. Києва: Київський міський педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського, Київський міський педагогічний коледж.
1 вересня 2007 — на базі факультету післядипломної педагогічної освіти в структурі Університету створено Інститут післядипломної педагогічної освіти.
Вересень 2008 — розроблено та схвалено рішенням Вченої ради Концепцію розвитку Університету на 2008—2012 роки.
1 січня 2008 — у структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж.
20 травня 2008 — відкрито новий навчальний корпус університету по вул. Маршала Тимошенка, 13-Б.
1 вересня 2008 — у структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики.
2008/2009 навчальний рік — акредитовано 10 спеціальностей за IV рівнем (магістратура).
8 жовтня 2009 — Рішенням Київської міської ради Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка перейменовано у Київський університет імені Бориса Грінченка. Зі зміною назви університет трансформувався від профільного педагогічного до багатопрофільного класичного.
17 вересня 2010 — ректор Університету В. О. Огнев'юк підписав Велику Хартію Університетів у м. Болонья (Італія).
30 березня 2010 — Державна акредитація комісія ухвалила рішення про акредитацію Київського університету імені Бориса Грінченка за IV рівнем.
У 2010 році Університет увійшов до рейтингу 200 найкращих вищих навчальних закладів України
22 серпня 2011 — урочисто відкрито пам'ятник Борису Дмитровичу Грінченку, споруджений коштом студентів, викладачів Університету та працівників освіти м. Києва за підтримки Київської міської державної адміністрації та Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.

Пам'ятник Борису Грінченку, відкритий 22 серпня 2011 року, з нагоди 20-річчя Незалежності України
Грудень 2013 — ректорат університету висловив свою громадянську позицію у відкритому зверненні до Президента та Верховної Ради України, у якому засудив силовий розгін мирного протесту студентів на Євромайдані у Києві 30 листопада 2013 року. Звернення було поширене через засоби масової інформації та на сайті університету.
2017 — університет перейшов на нову освітню стратегію^[9].
2018 — збірна футбольна команда університету здобула бронзу на Європейських студентських іграх в Коїмбрі (Португалія^[10]).

Діяльність

У листопаді 2010 року розпочалась реалізація соціального проєкту «Київський університет імені Бориса Грінченка — киянам» (нині — «З Києвом і для Києва»), яка була організована викладачами та студентами цього університету за підтримки голови КМДА Олександра Попова. Киянам пропонувалося відвідувати: мовні школи, клуби за інтересами, дискусії, консультації, тренінгові заняття; творчі гуртки, студії (хореографічні, образотворчі, вокальні, музичні), концертні програми, конкурси; оздоровчі програми, спортивні секції, змагання. Також безкоштовне отримання послуг в рамках даного проекту надається дітям бійців Операції об'єднаних сил тих, які загинули під час бойових дій в зоні АТО або внаслідок поранення; громадянам, які мають статус переселенця; ветеранам Другої світової війни; сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування; інвалідам; дітям із малозабезпечених сімей; дітям із багатодітних сімей (5 та більше осіб до 18 років).

30 січня 2011 року в рамках цього проєкту в залі Гуманітарного інституту даного університету вперше пролунала українською мовою опера «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі. Переклад здійснив Максим Стріха, завідувач кафедри перекладу цього університету.

При університеті створено хор студентів «Magnificat». Художній керівник — Юрченко Мстислав Сергійович.

Міжнародна співпраця

Університет є підписантом Великої Хартії університетів; членом Міжнародної асоціації університетів, Європейської асоціації університетів, Європейської асоціації освіти дорослих.

Університет співпрацює з навчальними закладами США, Болгарії, Китаю, Франції, Ізраїлю, Німеччини, Італії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Іспанії, Швейцарії, Туреччини, Греції, Кіпру, Парагваю, Чехії^[11].

Взаємодіє зі Світовим Банком, Британською Радою, Альянсом USETI. Університет — учасник міжнародних проектів за підтримки Європейської Комісії: 7-ї рамкової програми на тему «Міжнародна науково-дослідницька мережа з вивчення та розробки нових технологій і методів для інноваційної педагогіки в галузі ІКТ, електронного навчання та міжкультурних компетентностей (IRNet)», програми «ТЕМПУС» на теми: «Розвиток системи вбудованих курсів за допомогою інноваційних віртуальних підходів для інтеграції дослідження, освіти і виробництва в Україні, Грузії, Вірменії (Desire)», «Освіта задля розвитку лідерства, інтелекту і таланту (ELITE)».

Примітки

↑ Салікова, Цвітана. Засідання Вченої ради Університету 23 грудня 2021 року (uk-ua). Архів оригіналу за 7 Січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
↑ https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/23/249242/. Архів правда: життя оригіналу за 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2022. Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ Анісімова, Людмила Вікторівна. Члени Вченої ради Університету Грінченка підписали Декларацію про академічну доброчесність та Декларацію про дотримання Кодексу корпоративної культури Університету. kubg.edu.ua. Архів оригіналу за 3 Листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
↑ User, Super. Нова структура Університету Грінченка!. Київський університет імені Бориса Грінченка (uk-ua). Процитовано 9 вересня 2022.
↑ Настас, Дар'я. Призначення Гриневич Лілії Михайлівни на посаду проректора з науково-педагогічної та міжнародної діяльності. Київський університет імені Бориса Грінченка (uk-ua). Архів оригіналу за 7 Листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Савченко Олександра Яківна. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
↑ Ректор Київського університету імені Грінченка помер від вогнепального поранення: в поліції назвали головну версію. obozrevatel.com. 21 жовтня 2022.
↑ Рішенням Київської міської ради (ІІ сесія XXIV скликання) за № 82/82 від 20.06.2002
↑ User, Super. Ректорат ініціює нову освітню стратегію Університету. Київський університет імені Бориса Грінченка (uk-ua). Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
↑ Збірна футбольна команда університету здобула бронзу на Європейських студентських іграх. old.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу за 4 Грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
↑ Договори про співпрацю. id.kubg.edu.ua. Архів оригіналу за 3 Листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.

Посилання

Портал «Освіта» Портал «Україна»

[1] Салікова, Цвітана. Засідання Вченої ради Університету 23 грудня 2021 року (uk-ua). Архів оригіналу за 7 Січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.

[2] ttps://life.pravda.com.ua/society/2022/06/23/249242/. Архів правда: життя оригіналу за 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2022. Пропущений або порожній |title= (довідка)

[3] Анісімова, Людмила Вікторівна. Члени Вченої ради Університету Грінченка підписали Декларацію про академічну доброчесність та Декларацію про дотримання Кодексу корпоративної культури Університету. kubg.edu.ua. Архів оригіналу за 3 Листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.

[4] User, Super. Нова структура Університету Грінченка!. Київський університет імені Бориса Грінченка (uk-ua). Процитовано 9 вересня 2022.

[5] Настас, Дар'я. Призначення Гриневич Лілії Михайлівни на посаду проректора з науково-педагогічної та міжнародної діяльності. Київський університет імені Бориса Грінченка (uk-ua). Архів оригіналу за 7 Листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.

[6] Савченко Олександра Яківна. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.

[7] Ректор Київського університету імені Грінченка помер від вогнепального поранення: в поліції назвали головну версію. obozrevatel.com. 21 жовтня 2022.

[8] Рішенням Київської міської ради (ІІ сесія XXIV скликання) за № 82/82 від 20.06.2002

[9] User, Super. Ректорат ініціює нову освітню стратегію Університету. Київський університет імені Бориса Грінченка (uk-ua). Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.

[10] Збірна футбольна команда університету здобула бронзу на Європейських студентських іграх. old.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу за 4 Грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.

[11] Договори про співпрацю. id.kubg.edu.ua. Архів оригіналу за 3 Листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]