Київська ТЕЦ-5

ТЕЦ-5

Країна	Україна
Розташування	Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4
Введення в експлуатацію	1971 рік
Енергоблоки	2 х 100 МВт + 2 х 250 МВт
Котельні агрегати	ТГМ-96А (2 шт.); ТГМП-314А (2 шт.); ПТВМ-180 (3 шт.); КВГМ-180 (2 шт.)
Турбіни	Т-100/120-130 (2 шт.); Т-250/300-240 (2 шт.)
Електрогенератори	ТВФ-120-2 (2 шт.); ТВВ-320-2 (2 шт.)
Встановлена електрична потужність	700 МВт
Встановлена теплова потужність	1874 Гкал/год
Коефіцієнт використання встановленої потужності, %	42,49 (2010)
Кількість працівників	755 осіб (2009)
Материнська компанія	КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»
Дані оновлено 26 січня 2012 року
ідентифікатори і посилання
Київська ТЕЦ-5 у Вікісховищі

Київська ТЕЦ-5  — теплоелектроцентраль, призначена для централізованого забезпечення теплом промислових підприємств, житлових та адміністративних будівель Києва з одночасним постачанням електроенергії в енергосистему України.

Загальна характеристика

Станом на 2012 рік ТЕЦ-5 забезпечувала опаленням та гарячим водопостачанням 850 тис. мешканців міста Києва та тепловою енергією 3 млн м² площ підприємств і організацій.

Видача електричної енергії від ТЕЦ здійснюється повітряними лініями електропередавання (ЛЕП):

• напругою 330 кВ — 2 лінії;
• напругою 110 кВ — 8 ліній (з них 4 транзитні);
• напругою 35 кВ — 10 ліній.

Теплова енергія видається 6 магістральними трубопроводами діаметрами від 900 до 1200 мм.

Як фільтрувальні матеріали у водопідготовчих установках використовуються сульфовугілля і аніоніт АН-31, катіоніт КУ-2-8 і аніоніт АВ-17-8 (виробництва України), іоніти HCR, WGR-2, SBR-P фірми «Dowex» (США) і аніоніт Amberlite IRA-67 фірми «Rohm and Haas» (США).

Для виробітку енергії на ТЕЦ-5 необхідно близько 800 000 м³ газу на добу^[1]. Київська ТЕЦ-5 через масове підключення до мережі новобудов працює на позамежних значеннях роботи^[2].

Історія

Будівництво ТЕЦ-5 розпочалося наприкінці 1960-х років. Проєкт станції розроблено фахівцями «Київенерго» відділенням інституту «Теплоенергопроект».

У відповідності з проєктом було запущено в експлуатацію:

• у грудні 1971 року — енергоблок № 1 потужністю 100 МВт
• у червні 1972 року — енергоблок № 2 потужністю 100 МВт
• у грудні 1974 року — енергоблок № 3 потужністю 250/300 МВт
• у листопаді 1976 року — енергоблок № 4 потужністю 250/300 МВт.

Для покриття пікових теплових навантажень також було змонтовано 4 водогрійних котлів: ПТВМ-180 та КВГМ-180. У 1978 році станцію введено в постійну експлуатацію.

1998 року встановлено п'ятий водогрійний котел марки КВГМ-180.

1995 року введена в експлуатацію друга черга установки підживлення тепломережі.

10 жовтня 2022 року була пошкоджена російським ракетним обстрілом^[3][4].

Під час чергового обстрілу 9 березня 2023 року ТЕЦ була пошкоджена аеробалістичною ракетою комплексу «Кинджал»^[5]

Подія

27 липня 2020 року відбулося пошкодження обладнання на Київській ТЕЦ-5. У Печерському, Голосіївському та Солом'янському районах виникли часткові перебої з електропостачанням. О 19:09 того ж дня відповідні підрозділи комунального підприємства «Київтеплоенерго» оперативно усунули та відновили роботу обладнання. Також спільно зі службами ДТЕК «Київські електричні мережі» здійснювалося перепідключення споживачів^[6][7].

Див. також

• Українські ТЕЦ
• Дарницька ТЕЦ
• Київська ТЕЦ-3
• Київська ТЕЦ-6

Примітки

Джерела

• "Аналіз режимів роботи мереж «Київського Кільця»
• Перспектива розвитку електричних мереж Центральної ЕС НЕК «Укренерго» в аспекті спорудження ПС 750 кВ «Київська»
• Світлини теплоелектроцентралі [Архівовано 15 Травня 2010 у Wayback Machine.]
• Експерт: ніхто не думав, як возити вугілля на київські ТЕЦ^{[недоступне посилання з серпня 2019]}