Києво-Печерська лавра

Координати: 50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д. / 50.43417; 30.55917

Ки́єво-Пече́рська ла́вра
Kyiv-Pechersk Lavra [1]
Світова спадщина
Лавра.jpg
50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д. / 50.43417; 30.55917
Країна Україна Україна
Тип Культурний, просвітницький
Критерії I, II, III, IV
Об'єкт № 527
Регіон Європа
Зареєстровано: 1990 (14 сесія)
Києво-Печерська лавра (Київ)
Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра на мапі Києва

CMNS: Києво-Печерська лавра у Вікісховищі

Ки́єво-Пече́рська ла́вра — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.[2]

Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці[3].

У середньовіччі був оплотом православ'я Русі. 1592 року став ставропігією Вселенського патріархату Константинополя. 1688 року став лаврою. У ранньому новому часі перетворився на центр паломництва православних.

1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від 1996)[4]. Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповіднику.

Історія

До кінця ХІХ століття

Обитель засновано, неподалік древньої Варязької печери, в 1051 за князя Ярослава Володимировича, ченцем Антонієм, як печерний монастир. Один із перших монастирів Руси, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій.

У 1058, з благословення преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

У XI столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Руси. У лаврі працювали відомі літописці Никон Великий і Нестор (автор «Повісти минулих літ»).

У XII столітті отримав статус «лаври» — головного великого монастирю.

У XIII столітті складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело з історії Києва.

У 1416 спалений ординцями під проводом Едигея під час нападу на Київ. Відбудована в 1470[5].

У XVII столітті архимандритом монастиря був Петро Могила.

21 квітня 1718 згоріли «всі будівлі, церква велика, дзвони, ризниця».[6][7][8]

У XVIII столітті Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 000 кріпаків, 2 паперові, 11 цегляних і 6 скляних виробень, більше 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінні фабрики.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стині (зокрема Китаївська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії, також Білорусії. Відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів.

У XIX ст., як і раніше, Лавра проводила значні будівельні та ремонтно-реставраційні роботи. У період реконструкції Печерської фортеці, в середині XIX ст., навколо Нижньої території Лаври споруджено кам'яний фортечний мур.

Наприкінці ХІХ ст. за проєктом архітектора В. Ніколаєва побудовано Трапезну палату і церкву. Під керівництвом архітектора О. Щусєва були розписані інтер'єри церкви і Трапезної палати.

Обитель виявляла турботу про здоров'я ченців та прочан. У 1849 на теренах монастирю побудована Лікарня при Микільському монастирі на два поверхи, а також лікарня для прочан та мандрівників, яка щороку обслуговувала понад 500 хворих.

У 1873 в Києві при Церковно-Археологічному товаристві започатковано перший загальнодоступний музей міста — Церковно-Археологічний, унікальна колекція якого налічувала понад 30 000 експонатів. Метою його створення було визначено захист та зібрання церковних старожитностей, а також вивчення церковної історії. За своїми організаційними принципами музей був закладом цивільним, діяв на громадських засадах та існував на добровільні пожертви. Створення цього музею знайшло глибоке розуміння серед духівництва — від сільських пастирів до настоятелів монастирів та єпископату, багато з яких ревно сприяли поповненню колекції музею.

У 1592—1688 монастир був ставропігією Вселенського патріархату Константинополю, із 1688 — Московського патріарха, із 1786 — Київського митрополита.

Світлини та малюнки

ХХ століття

Трагічні події після 1917 послужили поштовхом до тотального винищення православного духівництва і всього, що було зв'язано з церквою. 25 січня 1918 у стінах лаври закатовано митрополита київського й галицького Володимира, а в 1920 лавру закрито.

4 серпня 1929 більшовики завершили роботи з перетворення колишнього монастиря на Всеукраїнське музейне містечко, головне призначення якого — бути центром антирелігійної пропаганди в УСРР. Перед Наркоматом внутрішніх справ УСРР порушено клопотання про негайне виселення з території містечка осіб духовного звання, котрі до цього часу в ньому проживали.

Під час Другої світової війни у 1941 радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. За поширюваною довгий час органами пропаганди повоєнною маскувальною «легендою», підрив було нібито здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Радянська пропаганда обґрунтовувала «німецьку версію» нацистською ідеологією, за якою «підкорені народи не повинні були мати символічних культових споруд». Проте пізніше, радянська пропаганда вже приписувала «подвиг» по знищенню Успенського собору та по мінуванню та підриву центра Києва диверсійно-терористичній групі НКВС на чолі з Іваном Кудрею[9].

Після вибуху храм був залишений у руїнах як свідчення злочинів нацистів. Не були здійснені плани відтворити його в початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Київської Руси.

Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено із 1988. 9 грудня 1995 Президент України Леонід Кучма видав указ про відновлення Успенського собору. Храм відтворено поспіхом, практично за два роки, без серйозної наукової підготовки, із використанням сучасних матеріалів. Перед будівельниками стояла задача встигнути до 950-річчя лаври. Освячений 24 серпня 2000.

У червні 1988, у зв'язку зі святкуванням 1000-ліття хрещення Київської Руси і постановою Ради Міністрів УРСР, новоствореній печерській чернечій громаді була передана територія Дальніх печер.

У 1990 лавру внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Першим настоятелем новоствореної обителі став митрополит київський і всієї України Філарет (Денисенко), а намісником — архимандрит Іонафан (Єлецьких). З 1992 настоятель (священноархимандрит) лаври — митрополит київський і всієї України Володимир (Сабодан), резиденція якого розташована на території монастиря. З 1994 намісник лаври — архиєпископ вишгородський Павло (Лебідь).

2-го грудня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, було створено юридичну особу у складі ПЦУ, яка зможе отримати у користування майно комплексу[10].

Епідемія коронавірусу

6 квітня 2020 року заразилися 4 священнослужителі із Києво-Печерської лаври.[11] Раніше представники закликали ігнорувати карантинні обмеження і приходити до лаври.

Станом на 8 квітня заразилися 30 священнослужителів Києво-печерської лаври з 44 осіб, що здавали тести.[12] Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит РПЦ в Україні Павло Лебідь інфікувався раніше. Він проводив службу, на якій були присутні голова УПЦ МП Онуфрій, митрополит Антоній і політики, зокрема, перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов.[13] 13 квітня лавру закрили на карантин у зв'язку з підтвердженими там понад 90 випадками зараження коронавірусом[14], з яких згодом померло троє[15]. Карантин тривав більше 2 місяців та от тільки 25 травня Лавру відкрили для відвідувачів[16].

Архітектурний ансамбль

Києво Печерська Лавра
Вид на лавру згори
Собор Успіння Пресвятої Богородиці
Велика лаврська дзвіниця
Троїцька Надбрамна церква

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та зобразив розвиток культури й духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.

Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст.[17]

Велика лаврська дзвіниця

Головна дзвіниця лаври побудована у 1731—1744. Має висоту 96,52 м й органічно вписується до ансамблю монастиря та всього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 км від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно подолати 374 сходинки.

Троїцька надбрамна церква

Монастирські печери

Успенський собор

Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія

Наймолодший храм Києво-Печерського монастиря. Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII ст., не збереглася, про її архітектуру нічого не відомо. Друга Трапезна палата із церквою Св. Петра і Павла була відбудована в стилі українського бароко, але у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована 1895 року, із року 1990 у церкві регулярно проводяться богослужіння.

Некрополь

На території лаври поховано багато відомих осіб, зокрема:

Василь Кочубей — генеральний суддя, донощик на гетьмана Івана Мазепу.
Іван Іскра — полтавський полковник, донощик на гетьмана Івана Мазепу.

Фортечні мури

Чинний православний монастир

Національний Києво-Печерський заповідник

«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» — музейний комплекс, що діє на території Верхньої Києво-Печерської лаври. Був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам'ятники історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятники архітектури XI—XIX ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.

Музеї і бібліотеки на території лаври

Відвідування та екскурсії

Заповідник відкритий для відвідувачів щодня з 9:00 до 18:00, каса працює до 17:00. У весняно-літній період час роботи подовжений — з 8-00 — до 20:00, каса працює до 19:00. Вхід до заповідника безкоштовний для дітей дошкільного віку, сиріт, вихованців дитячих будинків та інтернатів, учнівської молоді — студентів і школярів (щопонеділка за попередньою домовленістю з керівництвом заповідника), учасників бойових дій України, інвалідів І-ІІ груп, солдатів і сержантів строкової служби Збройних сил України, членів ICOM та працівників музеїв. Без плати за вхід до заповідника можна завітати на Великдень та у Двонадесяті свята, у Дні відчинених дверей — Всесвітній день музеїв (18 травня), День незалежності України (24 серпня), День знань (1 вересня, для учнівської молоді).[18]

Вхід на територію чинного монастиря Нижньої лаври, а також самостійне відвідування Дальніх і Ближніх печер — безкоштовне.

Екскурсії у заповіднику та на території Нижньої лаври проводяться щодня до 17:00.

Критика

Рівень і смислове наповнення екскурсій по Києво-Печерській лаврі, діяльність адміністрації заповідника та керівництва лаври неодноразово ставали об'єктом критики журналістів через імперсько-центричні стереотипи в дусі Московського патріархату, схиляння перед російськими царями, поширення радянських історичних міфів, тотально російську мову екскурсійного обслуговування та інші зловживання.[19][20]

Також на території Лаври здійснюється незаконне будівництво та перебудова історичних пам'яток. Попри відсутність будь-яких дозволів на будівництво, керівництво історичного заповідника та духовенство ніяк не коментують ситуацію[21][22].

22 листопада 2022 року в Лаврі було проведено обшуки, було вилучено гроші, документи, а також виявлено пропагандистську літературу[23], документи Росії, а також у приміщеннях переховувалися громадяни Росії та особи без громадянства.[24][25][26]

Див. також

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Києво-Печерська лавра не належить УПЦ (Московського Патріархату) — релігієзнавець
  3. Ю. А. Мицик, Л. Д. Федорова. Києво-Печерська лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 187. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  4. Указ Президента України Про надання статусу національного Києво-Печерському державному історико-культурному заповіднику
  5. История Киева. — К. : Институт истории АН УССР, 1963. — С. 124.
  6. Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 46. ст.рос.
  7. Костенко, Ірина (21 квітня 2018). До 300-ліття великої лаврської пожежі. Радіо Свобода. Процитовано 25 серпня 2022. 
  8. Дегтярьов, Михайло (01 жовтня 2010). Лаврська пожежа 1718 року. Слово Просвіти. Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Процитовано 25 серпня 2022. 
  9. Крещатик в огне: оставив Киев гитлеровским войскам, власть подготовила противнику «сюрприз». Архів оригіналу за 28 Травня 2016. Процитовано 22 Листопада 2017. 
  10. Зареєстровано Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру як монастир у складі ПЦУ. ПЦУ (укр.). Процитовано 2 грудня 2022. 
  11. У Києво-Печерській лаврі зафіксували 4 випадки інфікування коронавірусом — Кличко [Архівовано 14 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Громадське, 6 квітня 2020
  12. У Києві коронавірусом інфікувалися 30 священників [Архівовано 11 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 8 квітня 2020
  13. Настоятель Києво-Печерської лаври лікує коронавірус вдома [Архівовано 9 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 6 квітня 2020
  14. Києво-Печерська лавра закривається на карантин через спалах коронавірусу. 112.ua. 13.04.2020. Архів оригіналу за 17 Квітня 2020. Процитовано 13.04.2020. 
  15. Олександра, Автор: Панченко (27 квітня 2020). У Києво-Печерській Лаврі від коронавірусу померло троє монахів, - митрополит Климент. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 12 Червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. 
  16. Києво-Печерську лавру відкрили після карантину. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 12 Червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. 
  17. Вечерський В. В. Українські монастирі. — К.: Наш час, 2007. — 400 с. — (Сер. «Невідома Україна»). ISBN 978-966-15-3006-4
  18. Інформація про режим роботи заповідника і вартість квитків станом на липень 2012 року з офіційного сайту заповідника [Архівовано 7 березня 2011 у Wayback Machine.]
  19. Ірина Костенко, Марина Остапенко. Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники? /Радіо «Свобода», 6 травня 2017. Архів оригіналу за 16 Березня 2018. Процитовано 16 Березня 2018. 
  20. Алкогольний скандал у святому місці//ТСН. Гроші. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 Березня 2018. Процитовано 16 Березня 2018. 
  21. Із 16 об'єктів будівництва в Лаврі у Мінкультури знайшли дозвіл лише для трьох – «Схеми». Радіо Свобода. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021. 
  22. На території Києво-Печерської лаври журналісти знайшли більше десяти незаконних будівництв. YouTube. Радіо Свобода. 15 червня 2017. Процитовано 3 червня 2021.  Текст ««СХЕМИ»» проігноровано (довідка)
  23. СБУ знайшла мільйони готівки та "сумнівних" росіян у церквах МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 листопада 2022. 
  24. Russian-backed Kyiv monastery raided over suspected subversion. the Guardian (англ.). 23 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2022. 
  25. Данілов про обшуки у Лаврі: там знайшли певних людей, можливо, з Росії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 листопада 2022. 
  26. Офіційно. СБУ навідалася в Києво-Печерську лавру і дала перший коментар. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 листопада 2022. 

Джерела та література

Посилання

Інформація

Стаття Києво-Печерська лавра в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-01-20 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=31279