Києво-Печерська лавра

Координати: 50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д. / 50.43417; 30.55917

Ки́єво-Пече́рська ла́вра
Kyiv-Pechersk Lavra [1]
Світова спадщина
50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д. / 50.43417; 30.55917
Країна	Україна
Тип	Культурний, просвітницький
Критерії	I, II, III, IV
Об'єкт №	527
Регіон	Європа
Зареєстровано:	1990 (14 сесія)
Києво-Печерська лавра на мапі Києва
Києво-Печерська лавра у Вікісховищі

Ки́єво-Пече́рська ла́вра — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.^[2]

Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці^[3].

У середньовіччі був оплотом православ'я Русі. 1592 року став ставропігією Вселенського патріархату Константинополя. 1688 року став лаврою. У ранньому новому часі перетворився на центр паломництва православних.

1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від 1996)^[4]. Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповіднику.

Історія

Докладніше: Історія Києво-Печерської лаври

Докладніше: Настоятелі Києво-Печерської лаври

До кінця ХІХ століття

Обитель засновано, неподалік древньої Варязької печери, в 1051 за князя Ярослава Володимировича, ченцем Антонієм, як печерний монастир. Один із перших монастирів Руси, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій.

У 1058, з благословення преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

У XI столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Руси. У лаврі працювали відомі літописці Никон Великий і Нестор (автор «Повісти минулих літ»).

У XII столітті отримав статус «лаври» — головного великого монастирю.

У XIII столітті складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело з історії Києва.

У 1416 спалений ординцями під проводом Едигея під час нападу на Київ. Відбудована в 1470^[5].

У XVII столітті архимандритом монастиря був Петро Могила.

21 квітня 1718 згоріли «всі будівлі, церква велика, дзвони, ризниця».^[6][7][8]

У XVIII столітті Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 000 кріпаків, 2 паперові, 11 цегляних і 6 скляних виробень, більше 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінні фабрики.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стині (зокрема Китаївська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії, також Білорусії. Відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів.

У XIX ст., як і раніше, Лавра проводила значні будівельні та ремонтно-реставраційні роботи. У період реконструкції Печерської фортеці, в середині XIX ст., навколо Нижньої території Лаври споруджено кам'яний фортечний мур.

Наприкінці ХІХ ст. за проєктом архітектора В. Ніколаєва побудовано Трапезну палату і церкву. Під керівництвом архітектора О. Щусєва були розписані інтер'єри церкви і Трапезної палати.

Обитель виявляла турботу про здоров'я ченців та прочан. У 1849 на теренах монастирю побудована Лікарня при Микільському монастирі на два поверхи, а також лікарня для прочан та мандрівників, яка щороку обслуговувала понад 500 хворих.

У 1873 в Києві при Церковно-Археологічному товаристві започатковано перший загальнодоступний музей міста — Церковно-Археологічний, унікальна колекція якого налічувала понад 30 000 експонатів. Метою його створення було визначено захист та зібрання церковних старожитностей, а також вивчення церковної історії. За своїми організаційними принципами музей був закладом цивільним, діяв на громадських засадах та існував на добровільні пожертви. Створення цього музею знайшло глибоке розуміння серед духівництва — від сільських пастирів до настоятелів монастирів та єпископату, багато з яких ревно сприяли поповненню колекції музею.

У 1592—1688 монастир був ставропігією Вселенського патріархату Константинополю, із 1688 — Московського патріарха, із 1786 — Київського митрополита.

Світлини та малюнки

• 

  Ординці плюндрують Київ і монастир в 1416

• 

  Василь Верещагін. «Велика церква Києво-Печерської Лаври» (тобто Свято-Успенський собор) у XIX столітті

• 

  Києво-Печерська лавра, 1888

• 

  Києво-Печерська лавра, 1911

• 

  Вхід до лаври. Святі ворота, 1911

• 

  Малюнок. Абрахам ван Вестерфельд, 1651

• 

  Кінець XIX століття

ХХ століття

Трагічні події після 1917 послужили поштовхом до тотального винищення православного духівництва і всього, що було зв'язано з церквою. 25 січня 1918 у стінах лаври закатовано митрополита київського й галицького Володимира, а в 1920 лавру закрито.

4 серпня 1929 більшовики завершили роботи з перетворення колишнього монастиря на Всеукраїнське музейне містечко, головне призначення якого — бути центром антирелігійної пропаганди в УСРР. Перед Наркоматом внутрішніх справ УСРР порушено клопотання про негайне виселення з території містечка осіб духовного звання, котрі до цього часу в ньому проживали.

Під час Другої світової війни у 1941 радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. За поширюваною довгий час органами пропаганди повоєнною маскувальною «легендою», підрив було нібито здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Радянська пропаганда обґрунтовувала «німецьку версію» нацистською ідеологією, за якою «підкорені народи не повинні були мати символічних культових споруд». Проте пізніше, радянська пропаганда вже приписувала «подвиг» по знищенню Успенського собору та по мінуванню та підриву центра Києва диверсійно-терористичній групі НКВС на чолі з Іваном Кудрею^[9].

Після вибуху храм був залишений у руїнах як свідчення злочинів нацистів. Не були здійснені плани відтворити його в початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Київської Руси.

Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено із 1988. 9 грудня 1995 Президент України Леонід Кучма видав указ про відновлення Успенського собору. Храм відтворено поспіхом, практично за два роки, без серйозної наукової підготовки, із використанням сучасних матеріалів. Перед будівельниками стояла задача встигнути до 950-річчя лаври. Освячений 24 серпня 2000.

У червні 1988, у зв'язку зі святкуванням 1000-ліття хрещення Київської Руси і постановою Ради Міністрів УРСР, новоствореній печерській чернечій громаді була передана територія Дальніх печер.

У 1990 лавру внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Першим настоятелем новоствореної обителі став митрополит київський і всієї України Філарет (Денисенко), а намісником — архимандрит Іонафан (Єлецьких). З 1992 настоятель (священноархимандрит) лаври — митрополит київський і всієї України Володимир (Сабодан), резиденція якого розташована на території монастиря. З 1994 намісник лаври — архиєпископ вишгородський Павло (Лебідь).

2-го грудня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, було створено юридичну особу у складі ПЦУ, яка зможе отримати у користування майно комплексу^[10].

Епідемія коронавірусу

Докладніше: Пандемія коронавірусної хвороби 2019, Коронавірусна хвороба 2019 в Україні та Коронавірусна хвороба 2019 у Києві

6 квітня 2020 року заразилися 4 священнослужителі із Києво-Печерської лаври.^[11] Раніше представники закликали ігнорувати карантинні обмеження і приходити до лаври.

Станом на 8 квітня заразилися 30 священнослужителів Києво-печерської лаври з 44 осіб, що здавали тести.^[12] Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит РПЦ в Україні Павло Лебідь інфікувався раніше. Він проводив службу, на якій були присутні голова УПЦ МП Онуфрій, митрополит Антоній і політики, зокрема, перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов.^[13] 13 квітня лавру закрили на карантин у зв'язку з підтвердженими там понад 90 випадками зараження коронавірусом^[14], з яких згодом померло троє^[15]. Карантин тривав більше 2 місяців та от тільки 25 травня Лавру відкрили для відвідувачів^[16].

Архітектурний ансамбль

Докладніше: Велика Лаврська дзвіниця

Києво Печерська Лавра

Вид на лавру згори

Собор Успіння Пресвятої Богородиці

Велика лаврська дзвіниця

Троїцька Надбрамна церква

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та зобразив розвиток культури й духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.

Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:

• Верхня лавра
• Ближні печери
• Дальні печери
• Гостинний двір

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст.^[17]

Велика лаврська дзвіниця

Головна дзвіниця лаври побудована у 1731—1744. Має висоту 96,52 м й органічно вписується до ансамблю монастиря та всього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 км від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно подолати 374 сходинки.

Троїцька надбрамна церква

Докладніше: Троїцька Надбрамна церква

Монастирські печери

Докладніше: Ближні печери та Дальні печери

Успенський собор

Докладніше: Успенський собор (Київ)

Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія

Докладніше: Трапезна церква Антонія і Феодосія Печерських

Наймолодший храм Києво-Печерського монастиря. Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII ст., не збереглася, про її архітектуру нічого не відомо. Друга Трапезна палата із церквою Св. Петра і Павла була відбудована в стилі українського бароко, але у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована 1895 року, із року 1990 у церкві регулярно проводяться богослужіння.

Некрополь

На території лаври поховано багато відомих осіб, зокрема:

• Князь Острозький Костянтин Іванович
• Князь Вишневецький Олександр Олександрович
• біля Трапезної церкви:

Василь Кочубей — генеральний суддя, донощик на гетьмана Івана Мазепу.

Іван Іскра — полтавський полковник, донощик на гетьмана Івана Мазепу.

• у церкві Спаса на Берестові — великий князь київський, засновник Москви Юрій Долгорукий.

Фортечні мури

Докладніше: Фортечні мури Києво-Печерської лаври

Чинний православний монастир

Національний Києво-Печерський заповідник

Докладніше: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник

«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» — музейний комплекс, що діє на території Верхньої Києво-Печерської лаври. Був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам'ятники історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятники архітектури XI—XIX ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.

Музеї і бібліотеки на території лаври

• Скарбниця Національного музею історії України
• Музей книги та друкарства України
• Національний музей українського народного декоративного мистецтва
• Музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України
• Національна історична бібліотека України
• Бібліотека митрополита Флавіана

Відвідування та екскурсії

Заповідник відкритий для відвідувачів щодня з 9:00 до 18:00, каса працює до 17:00. У весняно-літній період час роботи подовжений — з 8-00 — до 20:00, каса працює до 19:00. Вхід до заповідника безкоштовний для дітей дошкільного віку, сиріт, вихованців дитячих будинків та інтернатів, учнівської молоді — студентів і школярів (щопонеділка за попередньою домовленістю з керівництвом заповідника), учасників бойових дій України, інвалідів І-ІІ груп, солдатів і сержантів строкової служби Збройних сил України, членів ICOM та працівників музеїв. Без плати за вхід до заповідника можна завітати на Великдень та у Двонадесяті свята, у Дні відчинених дверей — Всесвітній день музеїв (18 травня), День незалежності України (24 серпня), День знань (1 вересня, для учнівської молоді).^[18]

Вхід на територію чинного монастиря Нижньої лаври, а також самостійне відвідування Дальніх і Ближніх печер — безкоштовне.

Екскурсії у заповіднику та на території Нижньої лаври проводяться щодня до 17:00.

Критика

Рівень і смислове наповнення екскурсій по Києво-Печерській лаврі, діяльність адміністрації заповідника та керівництва лаври неодноразово ставали об'єктом критики журналістів через імперсько-центричні стереотипи в дусі Московського патріархату, схиляння перед російськими царями, поширення радянських історичних міфів, тотально російську мову екскурсійного обслуговування та інші зловживання.^[19][20]

Також на території Лаври здійснюється незаконне будівництво та перебудова історичних пам'яток. Попри відсутність будь-яких дозволів на будівництво, керівництво історичного заповідника та духовенство ніяк не коментують ситуацію^[21][22].

22 листопада 2022 року в Лаврі було проведено обшуки, було вилучено гроші, документи, а також виявлено пропагандистську літературу^[23], документи Росії, а також у приміщеннях переховувалися громадяни Росії та особи без громадянства.^[24][25][26]

Див. також

• Список мурованих храмів у стилі українського бароко
• Список найвищих православних храмів і дзвіниць
• Києво-Печерські святі
• Гербіній Йоганн

Примітки

Джерела та література

• Ю. А. Мицик, Л. Д. Федорова. Києво-Печерська лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 187. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Ю. А. Мицик, Л. Д. Федорова. Києво-Печерська Свято-Успенська лавра УПЦ МП [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
• Сторінка Києво-Печерської Лаври в каталозі «Християнські святині на карті»
• Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра, — К., Техніка, — 2003. — 200 стор.: іл.
• Шубарт, Павло. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. — № 114-115.
• Киево-Печерская лавра. Лавра-училище христианской жизни. — Киев: В тип. Киево-Печерской лавры, 1888. — 24 с. [Архівовано 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Киево-Печерская лавра в ее прошедшем и нынешнем состоянии / П. Л. — Киев: Тип. А. Давиденко, 1886. — 113, II с. : карта. [Архівовано 13 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Описание Киевопечерской Лавры: с присовокуплением разных граммат и выписок, объясняющих оное, также планов Лавры и обеих пещер / Евгений, митрополит Киевский и Галицкий. — Киев: Печатано в типографии Киевопечерской Лавры, 1826. [Архівовано 14 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Киевские пещеры и Киево-Печерская Лавра. — Киев: Тип. Сементовского, 1864. — 85, II, 7 с. : ил., 1 л. ил. [Архівовано 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Путеводитель при обозрении святынь и достопримечательностей Киево-Печерской Лавры и г. Киева / сост. протоиерей Ф. Титов. — Киев: Изд. Киево-Печер. Лавры: Тип. Киево-Печер. Успен. Лавры, 1910. — 99 с., 29 л. ил. [Архівовано 28 Вересня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

• Києво-Печерська лавра [Архівовано 10 Грудня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Києво-Печерська лавра

• Офіційний сайт Свято -Успенської Києво-Печерської лаври: https://lavra.ua/
• Києво-Печерська лавра [Архівовано 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 628-629. — 1000 екз.
• Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник [Архівовано 1 Грудня 2018 у Wayback Machine.] — офіційний сайт заповідника
• Свято-Успенська Києво-Печерська лавра [Архівовано 5 Листопада 2014 у Wayback Machine.] — 0фіційний сайт монастиря УПЦ (МП)
• Кафедра культурології та культурно-мистецьких проєктів на території Києво-Печерської лаври
• Історія та фотографії Лаври [Архівовано 1 Грудня 2017 у Wayback Machine.] — сайт КИЇВФОТО
• Відео «Києво-Печерська лавра (4k UltraHD)» [Архівовано 21 Квітня 2020 у Wayback Machine.]
• До історії архіву Києво-Печерської лаври. За документами ЦДІАК України, ф. 128, Києво-Печерська Свято-Успенська лавра. ЦДІАК. 26 грудня 2022. Процитовано 14 січня 2023. 

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Інститут Гердера Географія та географічні карти Atlas Obscura Тематичні сайти Google Новини Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Енциклопедія історії України · Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія України в Інтернеті · Православная энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Довідкові видання Світова спадщина ЮНЕСКО · Французька Вікідія Нормативний контроль Freebase: /m/02fdkj · GND: 16316753-9 · J9U: 987007425494605171 · LCCN: n79045762 · SUDOC: 140191348 · VIAF: 207274866 · WorldCat: lccn-n79045762

п о р Києво-Печерська лавра Церкви Успенський собор · Троїцька надбрамна церква · Трапезна церква Антонія і Феодосія Печерських · Церква Всіх Святих · Церква Феодосія Печерського · Воскресенська (Афганська) церква · Церква Різдва Богородиці · Хрестовоздвиженська церква · Аннозачатіївська церква · Церква всіх преподобних отців Києво-Печерських · Церква Живоносного джерела · Церква святого Миколи Дзвіниці Велика лаврська дзвіниця · Дзвіниця на Дальніх печерах · Дзвіниця на Ближніх печерах Пам'ятки архітектури та інші споруди Дальні печери · Ближні печери · Варязька печера · Фортечні мури · Південна вежа · Північна вежа · Онуфріївська вежа · Вежа Кущника · Будинок намісника · Друкарня Києво-Печерської лаври · Словолитня · Майстерня столярна друкарська · Київська духовна академія і семінарія · Церковнопарафіяльна школа · Іконописна майстерня · Ковнірівський корпус · Братська лікарня · Лікарня для прочан та мандрівників · Готельний корпус · Кладовище на Дальніх печерах · Мур Дебоскета Музеї, бібліотеки Національна історична бібліотека України · Музей історичних коштовностей України · Музей книги та друкарства України · Музей українського народного декоративного мистецтва · Музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України · Бібліотека митрополита Флавіана Інше Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник  · Історія Києво-Печерської лаври · Куранти Великої дзвіниці  · Список пам'яток Києво-Печерської лаври

п о р Православні лаври Україна Києво-Печерська лавра (УПЦ МП) Почаївська лавра (УПЦ МП) Святогірська лавра (УПЦ МП) Росія Троїце-Сергієва лавра (Російська православна церква) Олександро-Невська лавра (Російська православна церква) Греція  Велика лавра (Константинопольська православна церква) Агія-Лавра (Елладська православна церква) Палестина Лавра Сави Освяченого (Єрусалимська православна церква) Грузія Давид-Гареджі (Грузинська православна церква) Румунія Нямецька лавра (Румунська православна церква)  Польща Супрасльська лавра (Польська православна церква)

п о р Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні Культурні Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди  · Києво-Печерська лавра (Церква Спаса на Берестові)  · Ансамбль історичного центру Львова  · Дуга Струве *  · Резиденція митрополитів Буковини і Далмації  · Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України (Потелич, Матків, Жовква, Дрогобич, Рогатин, Нижній Вербіж, Ясіня, Ужок) **  · Херсонес Таврійський Природні Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи *** Примітки: * - спільно з Білоруссю, Естонією, Латвією, Литвою, Молдовою, Норвегією, Росією, Фінляндією та Швецією; ** - спільно з Польщею; *** - спільно з Австрією, Албанією, Бельгією, Болгарією, Іспанією, Італією, Німеччиною, Румунією, Словенією, Словаччиною та Хорватією

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра • Софійський собор • Михайлівський Золотоверхий монастир • Андріївська церква • Видубицький монастир • Кирилівська церква • Володимирський собор • Покровський Голосіївський чоловічий монастир • Церква Богородиці Пирогощої • Вознесенський Флорівський жіночий монастир • Церква Різдва Христового • Покровська церква • Церква Миколи Притиска • Покровський жіночий монастир • Введенський чоловічий монастир • Троїцький Китаївський чоловічий монастир • Миколо-Тихвінський монастир • Пантелеймонівський собор • Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі • Церква святого Олександра • Костел святого Миколая • Синагога Бродського • Галицька синагога • Велика хоральна синагога • Кірха Святої Катерини • Караїмська кенаса • Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище • Берковецьке кладовище • Звіринецьке кладовище • Лісове кладовище • Лук'янівське військове кладовище • Лук'янівське кладовище • Пуща-Водицьке кладовище • Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище • Аскольдова Могила • Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр • Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні • Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» • Меморіал Вічної Слави • Чорнобильський меморіал • Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр • Колонна зала імені Миколи Лисенка • Філармонія • Консерваторія • Будинок органної та камерної музики • Театр імені Івана Франка • Театр російської драми імені Лесі Українки • Молодий театр • Театр драми і комедії на лівому березі • Ляльковий театр • Оперета • Мала опера Києва • Національна бібліотека України для дітей • Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського • Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого • Національна наукова медична бібліотека України • Цирк • Кіностудія імені Олександра Довженка • Палац «Україна» • Спортивний комплекс «Олімпійський» • Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського • Палац спорту • Іподром • Велотрек • Київський університет • Києво-Могилянська академія • Київський політехнічний інститут • Конгресно-виставковий центр «Парковий» • Міжнародний виставковий центр • ТРЦ «Океан-плаза» • Центральний універмаг • ТРЦ «Гулівер»   Площі Бессарабська • Європейська • Контрактова • Львівська • Майдан Незалежності • Перемоги • Поштова • Слави • Софійська • Толстого • Франка • Михайлівська   Вулиці і мости Хрещатик • Бульвар Тараса Шевченка • Володимирська вулиця • Вулиця Михайла Грушевського • Вулиця Богдана Хмельницького • Вулиця Антоновича • Велика Васильківська вулиця • Прорізна вулиця • Ярославів Вал • Вулиця Олеся Гончара • Велика Житомирська вулиця • Алея Героїв Небесної Сотні • Інститутська вулиця • Банкова вулиця • Шовковична вулиця • Вулиця Шота Руставелі • Вулиця Саксаганського • Вулиця Івана Мазепи • Бульвар Лесі Українки • Вулиця Петра Сагайдачного • Андріївський узвіз • Боричів Тік • Володимирський узвіз • Набережно-Хрещатицька вулиця • Проспект Перемоги • Повітрофлотський проспект • Броварський проспект • Проспект Миколи Бажана • Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» • Аеропорт «Київ» • Залізничний вокзал • Станція Дарниця • Станція Київ-Волинський • Станція Почайна • Центральний автовокзал • Автостанція «Видубичі» • Річковий вокзал • Метро • Міська електричка • Швидкісний трамвай • Трамвай • Тролейбус • Автобус • Річковий трамвай • Фунікулер • Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота • Цитадель • Київська фортеця • Лисогірський форт • Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче • Будинок з котами • Будинок із химерами • Будинок митрополита • Будинок Ікскюль-Гільденбанда • Садиба Мурашка • Будинок Підгорського (Замок барона) • Будинок Сироткіна • Будинок Трубецьких • Генерал-губернаторський будинок • Дача Хрущова • Жовтневий палац • Замок Річарда • Кловський палац • Маріїнський палац • Особняк Беретті • Особняк Гальперіна • Особняк Зайцева • Особняк Ковалевського • Особняк Лібермана • Особняк Полякова • Особняк Ніколи Терещенка • Особняк Федора Терещенка • Палац «Україна» • Шоколадний будиночок • Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» • Будівля-палац Офісу Президента України • Будівля Національного банку України • Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва • Національний природний парк «Голосіївський» • Ботанічний сад ім. Гришка • Ботанічний сад ім. Фоміна • Ботанічний сад НУБІП • Парк Шевченка • Хрещатий парк • Маріїнський парк • Міський сад • Володимирська гірка • Аскольдова Могила • Парк «Березовий гай» • Парк Вічної Слави • Парк «Київ у мініатюрі» • Пейзажна алея • Сквер Чорновола • Гідропарк • Голосіївський парк • Лісопарк «Голосіївський ліс» • Парк партизанської слави • Парк «Перемога» • Парк «Пуща-Водиця» • Печерський ландшафтний парк • Пушкінський парк • Політехнічний парк • Зоопарк • Парк Національного експоцентру України • Садово-парковий комплекс «Феофанія» • Сирецький парк • Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України • Парк клінічної лікарні «Феофанія» • Парк санаторію «Конча-Заспа» • Парк «Диск» • Парк «Кіото» • Парк лікарні відновного лікування МВСУ • Парк «Покол» • Парк «Лиса гора» • Заповідний парк «Жуків острів» • Лісопарк «Конча-Заспа» • Сквер Небесної Сотні • Сквер Василя Стуса • Сквер Героїв Маріуполя   Музеї Києва Музей історії України (Скарбниця; Музей Української революції 1917—1921 років) • Музей історії України у Другій світовій війні • Музей вторсировини • Міський музей «Духовні скарби України» • Лесі Українки • Народної архітектури та побуту України • Мамаєва Слобода • Радянської окупації • Київська картинна галерея • Театрального, музичного та кіно-мистецтва України • Художній музей України • Музей авіації • Музей історії Києва • Музей «Кам'яниця київського війта» • Музей однієї вулиці • Аптека-музей • Археологічний музей • Національний музей бджільництва України • Ботанічний музей • Дім Листовничого (Музей Булгакова) • Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького • Музей води • Геологічний музей • Музей гетьманства • Музей Івана Гончара • Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ • Будинок-музей Марії Заньковецької • Центральний музей Збройних Сил України • Золоті ворота • Зоологічний музей • Державний музей іграшок • Музей історії ветеринарії • Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря • Музей каналізації • Музей космонавтики • Музей-майстерня Івана Кавалерідзе • Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник • Музей історії туалету • Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця • Музей Київського метрополітену • Музей книги та друкарства • Музей-квартира Віктора Косенка • Будинок-музей Миколи Лисенка • Музей літератури України • Архів-музей літератури та мистецтва України • Музей медицини • Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків • Мистецький арсенал • Музей науки • Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття • Палеонтологічний музей • Педагогічний музей • Поштовий будинок • Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського • Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького • Музей спортивної слави України • Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» • Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини • Природничий музей • Хата на Пріорці • Музей хліба • Музей «Чорнобиль» • Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка • Національний музей Тараса Шевченка • Українського декоративного мистецтва • PinchukArtCentre • Alex Art House • Пам'яті жертв голодомору • Музей Шолом-Алейхема • Музей історії київського транспорту • Музей циркового мистецтва • Музей української діаспори • Національний музей народної архітектури та побуту України • Музей головної астрономічної обсерваторії НАН України • Музей НаУКМА • Музей залізничного транспорту

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Золоті ворота • Жидівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична