Каховське водосховище | ||||
---|---|---|---|---|
Вид на водосховище | ||||
46°46′42″ пн. ш. 33°22′12″ сх. д. / 46.7783333333611111° пн. ш. 33.37000000002777256° сх. д.Координати: 46°46′42″ пн. ш. 33°22′12″ сх. д. / 46.7783333333611111° пн. ш. 33.37000000002777256° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Розташування |
Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область | |||
Висота над р. м. | 14 м | |||
Довжина | 230 км | |||
Ширина | 25 (макс.) км | |||
Площа | 2155 км² | |||
Об'єм | 18,2 км³ | |||
Довжина берегової лінії | 896 км | |||
Найбільша глибина | 36 м | |||
Середня глибина | 8,4 м | |||
Басейн | басейн Дніпра | |||
Вливається | Базавлук, Рогачик та інші | |||
Виливається | Дніпро | |||
Споруди | Північнокримський канал | |||
Гребля | Kakhovka Damd | |||
Використаня |
| |||
Рік наповнення | 1956[1] | |||
Каховське водосховище у Вікісховищі |
Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заповнено у 1955—1958 роках.
6 червня 2023 року, близько 02:50, російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Через неконтрольований витік води відбулися підтоплення населених пунктів нижче за течією Дніпра. Після сходження води водосховище перестало існувати .
Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено у 1955—1958 роках.
Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Мало сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувався 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м[2]. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувається «цвітіння води», яке охоплює до 80—95 % акваторії.
Використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.
З водоймища починаються Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.
Було місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.
Фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).
Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — усе кишіло рибою й звіром. Кілька років після створення водойми з настанням весни перелітні птахи кружляли над водою в пошуку родових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.
На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг, а також перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння річки Кінської у Дніпро).
При заповненні водосховища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йшло від 1 до 3 метрів берегової лінії.
Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочувався: у 1971 році було скинуто 80 км3, у 1981 році — 60 км3, у 1991 році — 42 км3, у 2001 році — понад 39 км3, а у 2018 році — 39,4 км3[2].
Впродовж 2010-х років навесні на водосховищі тримався рівень в районі 15,5—16 м[2]. Взимку рівень води могли зменшувати до 14,5 м[3].
Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка, Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).
Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.
У січні-березні 2023 року російські загарбники, що на той час окупували частину півдня України, почали осушувати водосховище[4].
6 лютого 2023 року було зареєстровано найнижчий рівень води у водосховищі — 13,71 м, що на 130 сантиметрів нижче нормального показника і лише на один метр більше за рівень мертвого об'єму — 12,7 м. Завдяки таненню снігів та рясним дощам рівень води відтоді дещо зріс[3]. Рівень води й надалі стрімко зростав та 6 травня досяг 17,12 м, що був максимальним показником за попередні роки[5].
Слід зазначити, що система охолодження Запорізької АЕС розрахована на роботу при рівні води у водосховищі не менше 13,2 метра[3].
Окупанти підтримували аномально високий рівень води решту весняних місяців[6] аж поки 6 червня 2023 року, близько 02:50, підірвали греблю Каховської ГЕС[7][8]. Водосховище стало стрімко втрачати воду, у населених пунктах нижче за течією Дніпра на звільнених територіях (правий берег) була оголошена евакуація населення[9].
Надвечір 8 червня 2023 року рівень води у водосховищі впав до рівня 12,5 м, тобто, опустився нижче «мертвої» точки у 12,7 м[10]. Станом на 08:00 9 червня рівень води у водосховищі продовжував падати та досяг позначки 11,74 м[11]. Через трохи менше добу — о 06:00 10 червня рівень води в районі Нікополя впав на майже 1,2 м до позначки 10,55 м[12]. Станом на 12:00 11 червня рівень води становив 9,17 м (що на 18 см нижче за рівень кількома годинами раніше — об 8:00)[13], на цей час водосховище втратило 70 % або 13,95 км³ води[14][15].
Надвечір 11 червня 2023 року, після втрати 73 % води (тобто, об'єм водосховища на той час становив близько 5,4 км³) наявні гідрологічні пости у Нікополі та Розумовці втратили гідравлічний зв'язок з руслом Дніпра а з ним — можливість вимірювати рівень води[16], в свою чергу оголені мулові відклади заважають співробітникам «Укргідроенерго» перемістити станції моніторингу[17].
Після спрацювання водосховища на поверхню було вивільнено затоплені колись історичні об'єкти і землі: Великий Луг[18], частину Нової Січі, залишки Покровської Січової церкви (що поблизу Покровського)[19].
Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла):
Кам'янська Січ. Могила Кошового отамана Січі Костя Гордієнка
Плавуча дерев'яна козацька церква в Бериславі
Краєвид Каховського водосховища із дамби над Базавлуком у напрямку Мар'янського, з автошляху Н23
Цвітіння вод. Супутниковий знімок, 2016
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
За результатами проведених 24 березня 2017 року досліджень поверхневих вод, гідрохімічний стан води у Каховському водосховищі знаходиться на задовільному рівні[20].
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-06-17 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=104254