Каховське водосховище

Каховське водосховище
Вид на водосховище
46°46′42″ пн. ш. 33°22′12″ сх. д. / 46.7783333333611111° пн. ш. 33.37000000002777256° сх. д. / 46.7783333333611111; 33.37000000002777256Координати: 46°46′42″ пн. ш. 33°22′12″ сх. д. / 46.7783333333611111° пн. ш. 33.37000000002777256° сх. д. / 46.7783333333611111; 33.37000000002777256
Країна	Україна
Розташування	Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область
Висота над р. м.	14 м
Довжина	230 км
Ширина	25 (макс.) км
Площа	2155 км²
Об'єм	18,2 км³
Довжина берегової лінії	896 км
Найбільша глибина	36 м
Середня глибина	8,4  м
Басейн	басейн Дніпра
Вливається	Базавлук, Рогачик та інші
Виливається	Дніпро
Споруди	Північнокримський канал
Гребля	Kakhovka Damd
Використаня	Судноплавство на Дніпрі, рекреація, іригація, водопостачання, відпочинок, рибальство, рибне господарство[d] і рибальський спорт
Рік наповнення	1956[1]
Каховське водосховище Каховське водосховище (Херсонська область)
Каховське водосховище у Вікісховищі

Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заповнено у 1955—1958 роках.

6 червня 2023 року, близько 02:50, російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Через неконтрольований витік води відбулися підтоплення населених пунктів нижче за течією Дніпра. Після сходження води водосховище перестало існувати .

Загальний опис

Каховське водосховище

Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено у 1955—1958 роках.

Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Мало сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувався 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м^[2]. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувається «цвітіння води», яке охоплює до 80—95 % акваторії.

Використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.

З водоймища починаються Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.

Було місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.

Флора та фауна

Фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).

Історія

Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — усе кишіло рибою й звіром. Кілька років після створення водойми з настанням весни перелітні птахи кружляли над водою в пошуку родових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.

На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг, а також перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння річки Кінської у Дніпро).

При заповненні водосховища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йшло від 1 до 3 метрів берегової лінії.

Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочувався: у 1971 році було скинуто 80 км³, у 1981 році — 60 км³, у 1991 році — 42 км³, у 2001 році — понад 39 км³, а у 2018 році — 39,4 км^3[2].

Впродовж 2010-х років навесні на водосховищі тримався рівень в районі 15,5—16 м^[2]. Взимку рівень води могли зменшувати до 14,5 м^[3].

Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка, Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).

Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (з 2022) та Підрив Каховської ГЕС

У січні-березні 2023 року російські загарбники, що на той час окупували частину півдня України, почали осушувати водосховище^[4].

6 лютого 2023 року було зареєстровано найнижчий рівень води у водосховищі — 13,71 м, що на 130 сантиметрів нижче нормального показника і лише на один метр більше за рівень мертвого об'єму — 12,7 м. Завдяки таненню снігів та рясним дощам рівень води відтоді дещо зріс^[3]. Рівень води й надалі стрімко зростав та 6 травня досяг 17,12 м, що був максимальним показником за попередні роки^[5].

Слід зазначити, що система охолодження Запорізької АЕС розрахована на роботу при рівні води у водосховищі не менше 13,2 метра^[3].

Окупанти підтримували аномально високий рівень води решту весняних місяців^[6] аж поки 6 червня 2023 року, близько 02:50, підірвали греблю Каховської ГЕС^[7][8]. Водосховище стало стрімко втрачати воду, у населених пунктах нижче за течією Дніпра на звільнених територіях (правий берег) була оголошена евакуація населення^[9].

Надвечір 8 червня 2023 року рівень води у водосховищі впав до рівня 12,5 м, тобто, опустився нижче «мертвої» точки у 12,7 м^[10]. Станом на 08:00 9 червня рівень води у водосховищі продовжував падати та досяг позначки 11,74 м^[11]. Через трохи менше добу — о 06:00 10 червня рівень води в районі Нікополя впав на майже 1,2 м до позначки 10,55 м^[12]. Станом на 12:00 11 червня рівень води становив 9,17 м (що на 18 см нижче за рівень кількома годинами раніше — об 8:00)^[13], на цей час водосховище втратило 70 % або 13,95 км³ води^[14][15].

Надвечір 11 червня 2023 року, після втрати 73 % води (тобто, об'єм водосховища на той час становив близько 5,4 км³) наявні гідрологічні пости у Нікополі та Розумовці втратили гідравлічний зв'язок з руслом Дніпра а з ним — можливість вимірювати рівень води^[16], в свою чергу оголені мулові відклади заважають співробітникам «Укргідроенерго» перемістити станції моніторингу^[17].

Після спрацювання водосховища на поверхню було вивільнено затоплені колись історичні об'єкти і землі: Великий Луг^[18], частину Нової Січі, залишки Покровської Січової церкви (що поблизу Покровського)^[19].

Природоохоронні території

• Великий Луг (національний природний парк)
• Заказник «Великі і Малі Кучугури»

Об'єкти на берегах водоймища

• Свято-Григорівський Бізюків монастир — культова споруда, що контролюється РПЦвУ, розташована на правому березі поруч із селом Червоний Маяк.
• Курган «Мамай-гора» — на лівому березі близько села Велика Знам'янка.
• Церква Різдва Святої Богородиці — на лівому березі в селі Князе-Григорівка.
• Приморський Успенський монастир на лівому березі в селі Приморське.
• Острови Кучугури у Каховському водосховищі (с. Приморське).

Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла):

• Хортицький замок — на острові Байда.
• Томаківська Січ — на правому березі, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківки.
• Микитинська Січ — на Стукаловому острові, навпроти Нікополя. У цей час територія затоплена.
• Чортомлицька Січ — на правому березі, біля села Капулівка, в гирлі річки Чортомлик.
• Нова Січ — на правому березі, неподалік від села Покровське.
• Базавлуцька Січ — на правому березі, в гирлі річки Базавлук.
• Кам'янська Січ — на правому березі, поруч із селом Республіканець, в гирлі річки Кам'янки.

Галерея

• 

  Штиль на Каховському водосховищі

• 

  Кам'янська Січ. Могила Кошового отамана Січі Костя Гордієнка

• 

  Плавуча дерев'яна козацька церква в Бериславі

• 

  Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці

• 

  Краєвид Каховського водосховища із дамби над Базавлуком у напрямку Мар'янського, з автошляху Н23

• 

  Цвітіння вод. Супутниковий знімок, 2016

• 
• 

  Світанок над Каховським водосховищем

• 

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

За результатами проведених 24 березня 2017 року досліджень поверхневих вод, гідрохімічний стан води у Каховському водосховищі знаходиться на задовільному рівні^[20].

Панорама

Краєвид Каховського водосховища та гідроелектростанції

Примітки

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів

Посилання

• Що ГЕС дніпровські нам готують? [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]
• УНІАН про основні проблеми Дніпра
• Козацька Атлантида. Чому при створенні Каховського водосховища були затоплені Запорозькі Січі?

Географія та географічні карти GeoNames · OpenStreetMap Тематичні сайти Wolfram Language Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Енциклопедія сучасної України · Універсальна литовська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль FAST: 1278243 · Freebase: /m/0d7kdy · J9U: 987007563641805171 · LCCN: sh96008928 · VIAF: 315136821

п о р Дніпро Притоки Праві > 100 км Друть • Березина • Вільшанка • Прип'ять • Ірпінь • Тетерів • Красна • Рось • Тясмин • Інгулець • Базавлук • Кошова < 100 км Адаменка • Адров • Березовка • Бобриця (Київська область) • Бобриця (Черкаська область) • Ведрич • Великий Вопець • Вержа • Водва • Вопець • Добриця • Дубровенка • Жидок • Ратуха • Красна • Лахва • Леглич • Лосьмьона • Либідь • Малий Вопець • Немощенка • Орлея • Оршиця • Перемча • Почайна • Сквира • Стугна • Сирець • Цибульник Ліві > 100 км Сож • Десна • Трубіж • Супій • Сула • Бердянка • Псел • Ворскла • Вязьма • Оріль • Самара • Конка < 100 км Артісловка • Волость • Горіхівка • Дима • Золотоношка • Кропивна • Крива Руда • Кутеїнка • Лосвінка • Мерея • Нагать • Пакулька • Рекотун • Соля • Стабна • Строганка • Сухий Кагамлик • Ужа • Устром Водосховища Київське • Канівське • Кременчуцьке • Кам'янське • Дніпровське • Каховське Річкові острови Аргачин† • Байда • Базавлук† • Великий Потьомкінський острів • Венеційський • Водників • Долобецький • Жуків • Ігренський • Карантинний • Кардашин • Кінські • Круглик • Малож • Молодняги • Монастирський • Плавучий • Праведний • Просеред • Пташиний базар • Імені Сагайдачного • Становий • Стрілечий • Сурський • Томаківка • Труханів • Фантазія • Хортиця • Чаїний • Чортомлик† • Шаламай • Шелестів • Острови Козачий та Ольжин • Дикий Міста над рікою Смоленськ • Орша • Могильов • Київ • Переяслав • Канів • Черкаси • Кременчук • Світловодськ • Кам'янське • Дніпро • Запоріжжя • Нікополь • Енергодар • Нова Каховка • Херсон Категорія • Портал • Проєкт

п о р Водосховища в Україні за регіоном Крим Київ Севастополь Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська Водосховища України