Камала Гарріс | |
---|---|
Kamala Devi Harris | |
49-й Віцепрезидент США | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 20 січня 2021 |
Президент | Джо Байден |
Попередник | Майк Пенс |
Сенатор США від Каліфорнії | |
3 січня 2017 — 18 січня 2021 | |
Президент |
Барак Обама Дональд Трамп |
Попередник | Барбара Боксер |
Наступник | Алекс Паділья |
Народилася |
20 жовтня 1964[1][2][…] (56 років) Аламеда, Каліфорнія, США[4][5] |
Виборчий округ | Каліфорнія |
Відома як | політична діячка, адвокатка, прокурор |
Місце роботи | Прокуратура округу Сан-Францискоd, Прокуратура округу Сан-Францискоd і Департамент юстиції Каліфорніїd |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканка |
Освіта | Гастінгський коледж права Каліфорнійського університетуd (1989)[6][7], Говардський університет (1986)[6][7] і Вестмаунтська середня школаd (1981) |
Alma mater | Говардський університет, Каліфорнійський університет |
Політична партія | Демократична партія |
Батько | Дональд Дж. Гарріс |
Мати | Шаямала Ґопалан |
У шлюбі з | Даґлас Емгофф |
Релігія | Баптизм |
Нагороди | |
Підпис | |
kamalaharris.org | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ка́мала Де́ві Га́рріс (англ. Kamala Devi Harris, [ˈkɑːmələ]; нар. 20 жовтня 1964, Окленд, Каліфорнія) — американська державна і політична діячка, юристка. Віцепрезидент США з 20 січня 2021 року.
2020 року Джо Байден обрав її своєю кандидаткою на віцепрезидента, у листопаді Байден та Гарріс перемогли на виборах. Гарріс стане першою в історії США жінкою — віцепрезидентом США, а також першою людиною афроамериканського та азійсько-американського походження на цій посаді.
Сенаторка США від Каліфорнії (2017—2021), генеральний прокурор Каліфорнії (2011—2017) та 27-а окружний прокурор Сан-Франциско (2004—2011).
Гарріс брала участь у президентських виборах у Сполучених Штатах 2020 року, балотуючись на здобуття номінації від Демократичної партії; нетривалий час була серед лідерів демократичних праймеріз, однак у кінці 2019 року зняла свою кандидатуру й зрештою підтримала переможця. Вона також стала першою в історії жінкою азійсько-американського походження, що була кандидаткою на віцепрезидента чи президента від однієї із головних партій США[8].
Камала Гарріс народилася 20 жовтня 1964 року в Окленді, штат Каліфорнія, у подружжі тамілки та ямайця. Її мати, Ш'ямала Гопалан Гарріс[en] — дослідниця раку молочної залози, яка іммігрувала до Сполучених Штатів[en] з Мадраса (нині Ченнаї) у 1960 році.[9][10] Її батько, Дональд Гарріс — професор економіки Стенфордського університету, який емігрував з Ямайки в 1961 році для вступу в аспірантуру з економіки в Каліфорнійському університеті в Берклі.[11][12]
Незважаючи на це, Камалу Гарріс часто називають афроамериканкою. Пригадуючи життя своїх бабусь, Дональд Гарріс писав, що одна з них була родичкою власника плантації, а інша — невідомих коренів.[13]
Її ім'я, Камала, походить від санскритського слова на позначення квітки лотоса. Її сім'я жила в Берклі, Каліфорнія, де обоє її батьків навчалися в аспірантурі.[14] Вона мала близькі стосунки зі своїм дідом по матері, П. В. Гопаланом, індійським дипломатом.[10][15] У дитинстві вона часто відвідувала свою родину у Безант-Нагарі (район Ченнаї).[16] Змалку Гарріс ходила і до баптистської церкви чорношкірих, і до індуїстського храму.[17] Вона має одну молодшу сестру, Маю Гарріс.[18][19] Обидві сестри співали в баптистському хорі.[20]
Батьки Гарріс розлучилися, коли їй було сім років, і її мати отримала опіку над дітьми за рішенням суду.[14][13] Коли Гарріс було 12,[21] її мати переїхала з дітьми в Монреаль, Канада, де Ш'ямала отримала дослідницьку позицію у Єврейському госпіталі[en] і викладала в Університеті Макгілла.[22][23]
Після закінчення Вестмаунтської середньої школи[en] біля центру Монреаля в 1981 році[24][25] Гарріс навчалася в Університеті Говарда у Вашингтоні, округ Колумбія, за спеціальністю політичні науки й економіка[26][27]. В університеті Гарріс була обрана до студентської ради гуманітарних наук як представниця від першого курсу, була членкинею дебатної команди і сестринства Альфа Каппа Альфа[en][26].
Далі Гарріс повернулася до Каліфорнії, де в 1989 році отримала ступінь докторки юриспруденції[en] (JD) в Юридичному коледжі імені Гастінгса[en] Каліфорнійського університету[12][28] Її прийняли в юридичну асоціацію State Bar of California у 1990 році[29].
Гарріс працювала заступницею окружного прокурора[en] в окрузі Аламеда, штат Каліфорнія, з 1990 до 1998 року. Гарріс говорить, що хотіла отримати кар'єру в правоохоронних органах, тому що прагнула бути «за столом, де приймаються рішення».[12] За цей час вона була призначена до кількох державних рад.[30] 2000 року новообрана міський прокурор[en] Сан-Франциско, Луїза Ренні[en], запросила Гарріс до свого офісу, де вона стала начальником Відділу послуг для сім'ї і дітей, здійснюючи контроль за випадками кривдження і занедбання дітей[31].
На виборах 2003 року Гарріс перемогла двічі обраного Теренса Голлінана[en] і стала окружним прокурором міста й округу Сан-Франциско[32].
У квітні 2004 року працівник Департаменту поліції Сан-Франциско Ісаак Еспіноза був застрелений на службі. Через три дні Гарріс оголосила, що не буде наполягати на смертній карі, розгнівавши Асоціацію поліцейських Сан-Франциско. Під час похорону офіцера Еспінози в соборі Святої Марії[en] сенаторка США і колишній мер Сан-Франциско Даян Файнстайн піднялася до кафедри і закликали Гарріс, яка сиділа на передній лаві, домогтися смертної кари, що викликало овації у двох тисяч полісменів у формі, що були на службі. Гарріс усе одно відмовилася. Вбивця офіцера Еспінози був засуджений за вбивство до довічного ув'язнення[12]. Незабаром після цього Гарріс перевела прокурора Пола Каммінса, головного помічника її попередника, на колишню посаду Гарріс в офісі окружного прокурора[33].
2004 року як окружний прокурор, Гарріс розпочала ініціативу «Знову на шляху» (англ. Back On Track) — програму повернення в суспільство осіб, що відбули покарання[12]. Учасники ініціативи (ненасильницькі правопорушники, засуджені вперше, чиї злочини не пов'язані зі зброєю або бандами) визнають себе винними в обмін на відстрочку покарання і регулярне звітування перед суддею упродовж одного року. Учасникам, які змогли отримати еквівалент атестата, підтримувати стабільну роботу, ходити на уроки батьківства і здати тести на наркотики, очищувалась історія правопорушень[34][35]. Протягом восьми років програма дала менше 300 випускників, але отримала дуже низький рівень рецидиву[12]. 2009 року був ухвалений закон штату Back on Track Reentry Act, Assembly Bill 750, який заохочував інші округи розпочати програми подібної моделі. Законопроєкт підписав Арнольд Шварценеггер[36][37]. Програма зазнала також критики, оскільки спочатку вона включала нелегальних іммігрантів — зокрема один з них, Александер Ізаґвайр, пізніше був заарештований за напад[38]. Гарріс визнала, що включати в програму осіб, які не мають права працювати в Сполучених Штатах, було помилкою[38], і згодом модифікувала програму, щоб виключити тих, хто не може легально працювати в Сполучених Штатах[39].
Гарріс переобрали у 2007 році без конкурентів[40].
2008 року Гарріс називали однією з жінок, які могли б стати президентом США[41].
2009 року у видавництві Chronicle Books[en] вийшла книжка Гарріс Smart on Crime: A Career Prosecutor's Plan to Make Us Safer («Розумний підхід до злочинності: Кар'єрний план прокурора з підвищення безпеки»)[34]. У книзі Гарріс пропагувала свою ініціативу «Знову на шляху» і виступала за «розумніший підхід до боротьби з ненасильницькими злочинами», наголошуючи на запобіганні злочинності, попередженні прогулів[en], лікуванні посттравматичного стресового розладу у дітей[34][35]. Книга торкається ряду «міфів» про систему кримінальної юстиції та містить пропозиції щодо зменшення та запобігання злочинності[35]. Гарріс визнана журналом Los Angeles Daily Journal[en] однією зі 100 найкращих юристів Каліфорнії і була членкинею правління Асоціації окружних прокурорів Каліфорнії і віцепрезидентом Національної асоціації окружних прокурорів[42].
2013 року газета San Francisco Weekly повідомила, що Департамент поліції Сан-Франциско та офіс Гарріс захищали Авраама Ґерра-старшого, високопоставленого члена банди Нортеньйо, від повернення до в'язниці через порушення умов звільнення, оскільки Ґерра був інформатором, який надавав інформацію органам влади[43].
За час, поки Гарріс була окружним прокурором Сан-Франциско, загальний показник покарання за злочини зріс із 52 % у 2003 році до 67 % 2006 року, що було найвищим за десятиліття; показник покарань за вбивства склав 85 %, а за торгівлю наркотиками зріс із 56 % в 2003 році до 74 % в 2006 році[44]. Хоча ці статистичні дані враховують лише судові рішення, Гарріс також закрила багато справ через угоди про визнання вини[en][45]. При вступі на посаду Гарріс проявила особливий інтерес до закриття частини справ попередньої адміністрації; з 73 відкритих справ про вбивства, 32 справи було закрито за меншими звинуваченнями, на зразок ненавмисного вбивства[en] або за визнанням вини в інших злочинах, таких як напад чи крадіжка зі зламом, при відхиленні обвинувачення у вбивстві[46].
Офіцери SFPD приписували Гарріс закриття шпарин щодо застав і програм наркоманії, якими раніше користувалися підсудні, але також звинувачували її в тому, що вона занадто повільна у переслідуванні підозрюваних у вбивстві[47].
Як окружний прокурор Сан-Франциско, Гарріс створила спеціальну групу розслідування злочинів на ґрунті ненависті, яка зокрема займалася злочинами на ґрунті ненависті проти ЛГБТ-дітей та підлітків у школах. Вона скликала національну конференцію для боротьби з «гей-трансгендерною панікою[en]», якою пояснюють насильницькі злочини на ґрунті ненависті[48]. Гарріс підтримувала одностатеві шлюби в Каліфорнії[49].
2004 року Національна міська ліга назвала Гарріс «Владною жінкою». 2005 року вона отримала премію Тургуда Маршалла від Національної асоціації чорношкірих прокурорів. Під час кампанії на пост Генерального прокурора штату Каліфорнія її підтримали численні організації, включаючи EMILY's List, California Legislative Black Caucus, Asian American Action Fund, Black Women Organized for Political Action, National Women's Political Caucus, Mexican American Bar Association та South Asians for Opportunity[50].
12 листопада 2008 року Гарріс висунула свою кандидатуру на посаду генерального прокурора штату Каліфорнія. Обидві сенаторки Сполучених Штатів від Каліфорнії, Даян Файнстайн і Барбара Боксер, а також спікер Палати Ненсі Пелосі, підтримали Гарріс під час праймеріз демократичної партії.[51] 8 червня 2010 року вона набрала 33,6 % голосів, перемігши Альберто Торріко[en] (який отримав 15,6 % голосів) і Кріса Келлі[en] (15,5 %).[52][53]
Під час своєї кампанії[якої?] на посаду генерального прокурора Каліфорнії, Гарріс отримала підтримку від співзасновниці Спілки сільськогосподарських робітників[en] Долорес Уерта, Спілки педагогів Сан-Франциско і Місцевого відділу 798 пожежників Сан-Франциско.[50] Її також підтримав мер Лос-Анджелеса Антоніо Вілларайгоса[en].[54] На загальних виборах вона конкурувала з окружним прокурором Лос-Анджелеса Стівом Кулі[en].[55] 3 січня 2011 року Гарріс стала першою жінкою-прокурором,[42] ямайсько-американським[54][56] та індійсько-американським генеральним прокурором у Каліфорнії.[57][58]
Гарріс оголосила про свій намір висуватися на переобрання в лютому 2014 року. Згідно з адміністрацією державного секретаря штату Каліфорнія Дебри Боуен, Гарріс зібрала гроші на свою кампанію упродовж попереднього 2013 року.[59] На перевиборах Гарріс підтримали видання The Sacramento Bee[en],[60] Los Angeles Daily News[en],[61] і Los Angeles Times.[62]
Конкурентом Гарріс був республіканець Рональд Ґолд; 4 листопада 2014 року вона була переобрана.[63]
Коли Гарріс обійняла посаду 2011 року, Каліфорнія ще відчувала наслідки іпотечної кризи[en]. 2012 року Гарріс взяла участь у Національному врегулюванні іпотеки проти п'яти банків, забезпечивши 12 мільярдів доларів скорочення боргу для власників державної власності та 26 мільярдів доларів загалом.[64][65]
Вона представила Білль про права каліфорнійських власників житла законодавчій владі штату Каліфорнія: ряд законів, які набрали чинності 1 січня 2013 року та заборонили практики «подвійного стеження» і автопідписання договорів, забезпечили домовласникам єдину контактну особу у кредитній установі, і надали Генеральному прокурору штату Каліфорнія більше повноважень для розслідування фінансових шахрайств.[66][67]
Гарріс провадила судове переслідування численних фінансових злочинів[en], таких як грабіжницьке кредитування.[68] 2011 року, виконуючи обов'язки генерального прокурора Каліфорнії, вона створила робочу групу із захисту домовласників від іпотечного шахрайства. Цільову групу критикували за те, що вона не подала стільки випадків, скільки у штатах з меншим населенням.[69]
2013 року Гарріс не переслідувала банк Стіва Мнучіна OneWest, незважаючи на докази, «що натякають на широкі порушення», згідно з оприлюдненою запискою з Міністерства юстиції.[70][71] У 2017 році Гарріс заявила, що рішення її адміністрації не переслідувати Мнучіна ґрунтується на «слідуванні фактам і доказам … як і в будь-якій іншій справі».[72] У 2016 році Мнучін пожертвував 2 000 доларів на кампанію Гарріс,[73] таким чином, це зробило її єдиним кандидатом від демократів до Сенату 2016 року, хто отримав готівку від Мнучіна,[74] але як сенаторка, Гарріс голосувала проти подовження терміну Мнучіна на посаді Міністра фінансів.[74][75]
12 лютого 2015 року Гарріс оголосила, що засновує нове агентство під назвою Бюро дитячої юстиції, до справ якого належатимуть питання опікунства, системи ювенальної юстиції, прогулів у школі та дитячих травм. Гарріс призначила спеціального помічника генерального прокурора Джіл Габіґ очолювати це управління.[76]
Після розливу нафти з трубопроводу, який завдав шкоди каліфорнійському узбережжю в травні 2015 року, Гарріс об'їхала узбережжя і спрямувала ресурси своєї адміністрації на розслідування можливих кримінальних порушень.[77] Розслідування призвели до десятків обвинувальних актів.[78] У червні 2016 року Гарріс виписала повістки компаніям Chevron, ExxonMobil, Shell, Phillips 66, Valero Energy та Tesoro, які стосувалися розслідування можливої змови при встановленні цін[79].
Після того, як сенатор Барбара Боксер оголосила про свій намір піти у відставку із Сенату США наприкінці свого терміну у 2016 році (пробувши на посаді сенатора від Каліфорнії 24 роки), Гарріс стала першою кандидаткою, яка оголосила свій намір балотуватися на місце сенатора Боксер[80]. Офіційно про початок своєї кампанії Гарріс оголосила 13 січня 2015 року[81].
Після проведення масштабного збору коштів у Каліфорнії та Вашингтоні, Гарріс, як повідомлялося, зібрала для своєї кампанії 2,5 мільйони доларів[82].
Наприкінці лютого 2016 року Демократична партія Каліфорнії на своїй конвенції підтримала кандидатуру Гарріс, віддавши за неї 78 % голосів — на 18 % більше, ніж 60 %, необхідних для забезпечення підтримки[83][84]. Губернатор Джеррі Браун підтримав кандидатуру Гарріс 23 травня[85]. 19 липня Гарріс підтримали президент Барак Обама і віцепрезидент Джо Байден[86].
На загальних виборах Гарріс зіткнулася з конгресменкою Лореттою Санчес, також демократкою, що стало першим випадком, коли республіканець не кандидував на загальних виборах до Сенату, відколи Каліфорнія почала безпосередньо обирати сенаторів у 1914 році[87].
На виборах у листопаді 2016 року Гарріс набрала 62 % голосів і перемогла Санчес у всіх округах, крім чотирьох[88]. Після своєї перемоги Гарріс пообіцяла захистити іммігрантів від політики новообраного президента Дональда Трампа[89].
Після обрання в Сенат Сполучених Штатів, Гарріс оголосила про свій намір залишатися генпрокурором Каліфорнії до кінця 2016 року і подати у відставку незадовго до приведення до присяги як сенаторка 3 січня 2017 року[90]. Її наступником губернатор Джеррі Браун призначив конгресмена Хав'єра Бесерру[91].
На початку лютого Гарріс виступила проти призначення Трампом Бетсі Девос на посаду Міністра освіти[92] і Джеффа Сешнса на посаду Генерального прокурора США[93]. Пізніше того ж місяця, у своєму першому виступі у Сенаті, Гарріс критикувала імміграційну політику Трампа[94]. На початку березня Гарріс закликала Генерального прокурора подати у відставку, після того, як стало відомо, що Сешнс двічі зустрічався з послом Росії в США Сергієм Кисляком[95]. 14 березня Гарріс заявила, що скасування Закону про доступне медичне обслуговування зробить охорону здоров'я радше «привілеєм», ніж «громадянським правом»[96].
7 червня 2017 року Гарріс привернула увагу ЗМІ своїми запитаннями до Рода Розенстайна[en], заступника Генерального прокурора, щодо ролі, яку він зіграв у травневому звільненні Джеймса Комі, директора Федерального бюро розслідувань[97]. 13 червня Гарріс ставила запитання Генеральному прокурору Джеффу Сешнсу на ту ж тему[98]. На слуханнях у січні 2018 року Гарріс допитувала Міністра внутрішньої безпеки Кірстен Нільсен за надавання переваги норвезьким іммігрантам перед іншими[99].
На слуханні у квітні 2018 року Гарріс ставила запитання генеральному директору Facebook Марку Цукербергу у справі зловживання даними користувачів Facebook[100].
У жовтні 2018 року Гарріс була однією з цілей спроби бомбардування поштою[101].
Гарріс вважалася головною претенденткою і потенційною лідеркою на праймеріз Демократичної партії з висунення кандидата на посаду президента[103][104][105].
21 січня 2019 року Гарріс офіційно оголосила про свою кандидатуру на посаду президента США на президентських виборах у Сполучених Штатах 2020 року[106]. Упродовж перших 24 годин після того, як Гарріс оголосила про свою кандидатуру, вона побила рекорд зібраних коштів за день після оголошення кандидатури, встановлений Берні Сандерсом у 2016 році[107]. Проте пізніше Сандерс знову побив цей рекорд своїм оголошенням президентської кампанії 2020 року[108].
27 січня офіційне відкриття її передвиборчої кампанії у Франк-Огава-Плаза[en] в її рідному місті Окленд, Каліфорнія, відвідали понад 20 тисяч осіб. Гарріс нетривалий час була серед лідерів демократичних праймеріз, однак згодом не змогла зберегти цю популярність та була змушена знятися з виборів у кінці 2019 року. 8 березня 2020 року Гарріс підтримала кандидатуру Джо Байдена[109]. Зрештою Байден виграв праймеріз Демократичної партії та став кандидатом від демократів на загальних виборах.
Гарріс тривалий час вважалася однією із найбільш імовірних кандидатур на віцепрезидента від Демократичної партії разом із Байденом, зокрема після того, як Байден публічно пообіцяв обрати кандидатом на віцепрезидента жінку. 11 серпня 2020 року Байден офіційно анонсував, що він обрав кандидаткою на віцепрезидента Гарріс. У цій ролі Гарріс стала першою в історії чорношкірою жінкою, а також першою жінкою азійського походження[110]. Суперник Джо Байдена Дональд Трамп розкритикував Гарріс, ствердивши, що вона дотримується радикальних лівих поглядів[111][112][113].
З моменту свого обрання до Сенату, Гарріс утримує 100 % рейтинг групи з адвокації прав на аборти під назвою Фонд дій з планованого батьківства, і 0 % рейтинг групи проти абортів під назвою Національний комітет з права на життя.[114]
Гарріс спочатку не підтримувала легалізацію рекреаційної марихуани, але пізніше підтримала легалізацію.[115] У травні 2018 року Гарріс оголосила, що підтримає законопроєкт сенатора Корі Букера, який дозволить усунути статус марихуани як препарату Списку I відповідно до Закону про контрольовані речовини[en]. Цей крок також вимагає, щоб федеральні суди автоматично скасовували попередні федеральні засудження за використання або володіння марихуаною, а також встановлює грантову програму, спрямовану на стимулювання погашення судимостей за володіння марихуаною.[116][117]
Гарріс виступає проти смертної кари, але говорить, що розглядатиме кожну справу окремо.[118]
Гарріс заявила, що життя без можливості умовно-дострокового звільнення є кращим і більш економічним покаранням.[119] За даними Каліфорнійської комісії з питань справедливого адміністрування правосуддя, смертна кара коштує 137 мільйонів доларів на рік.[120] Якби система змінилася на довічні ув'язнення без можливості дострокового звільнення, щорічні витрати становили б приблизно 12 мільйонів доларів на рік.[120] Гарріс зауважила, що завдяки отриманому надлишку лише у Сан-Франциско можна поставити на службу ще 1000 співробітників поліції.[119]
У серпні 2018 року Гарріс була однією з восьми сенаторів, які підписали листа до Федерального управління з надзвичайних ситуацій, звинувативши управління у «значному рівні» ненадання допомоги переміщеним домовласникам з Пуерто-Рико після урагану Марія згідно з «Програмою осіб та домашніх господарств».[121]
У лютому 2019 вона ініціювала закон про захист статей допомоги жертвам стихії, який забороняв президентові Трампу потенційно перепрофільовувати ці кошти і використовувати їх для будівництва стіни на кордоні з Мексикою[122].
У інтерв'ю з Меттом Лауером[en] у телепрограмі The Today Show[en] та на місцевому телеканалі KGO-TV Гарріс висловилася за трактування «хронічного прогулювання» серед дітей у початковій школі як злочину батьків дітей-прогульників. Вона стверджує, що існує прямий зв'язок між прогулами за звичкою в початковій школі і злочинністю пізніше в житті.[123][124] Вона отримала підтримку від Каліфорнійської федерації вчителів.[50]
21 грудня 2017 року Гарріс стала однією із шести сенаторів, які запропонували «Законопроєкт про захищені вибори», який дозволяє блочні гранти[en] для штатів на оновлення застарілих технологій голосування. Акт також створить програму для незалежної групи експертів для розробки настанов з принципів кібербезпеки для виборчих систем, які штати можуть прийняти за своїм бажанням, а також надасть штатам ресурси для реалізації рекомендацій.[125]
Під час перебування на посаді окружного прокурора Сан-Франциско, Гарріс створила відділ екологічного правосуддя в адміністрації окружного прокурора Сан-Франциско[126] і переслідувала кілька галузей і осіб за забруднення, зокрема, U-Haul, Alameda Publishing Corporation і Cosco Busan. Вона також виступала за строге дотримання законів про охорону навколишнього середовища.[127]
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2019) |
Гарріс отримала рейтинг «F»[уточнити термін] від Національної стрілецької асоціації за свої послідовні зусилля, спрямовані на підтримку контролю зброї.[128] Як окружний прокурор Сан-Франциско, Гарріс разом з іншими окружними прокурорами подала до суду записку amicus curiae у справі «Округ Колумбія проти Геллера», в якій (записці) стверджувалося, що закон округу Колумбія про зброю не порушує Другу поправку.[129] У своєму другому терміні на посаді окружного прокурора вона сказала, що усунення зброї з вулиць є пріоритетом.[130]
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2019) |
Гарріс висловила підтримку політики Сан-Франциско щодо непідняття питання імміграційного статусу у процесі кримінального розслідування.[131] Гарріс стверджує, що важливо, аби іммігранти могли розмовляти з правоохоронними органами без страху.[132]
Під час свого перебування на посаді Генерального прокурора штату Каліфорнія, Гарріс відмовилася захищати заборону штату на шлюб для одностатевих пар у суді. Вона підтримала настанову Обами з підтримки трансгендерних студентів. Після того, як Верховний суд скасував заборону на шлюб для одностатевих пар, Гарріс узаконила перший шлюб одностатевої пари у Каліфорнії.[133]
У вересні 2017 року Гарріс була однією з дев'яти сенаторів, які підписали листа до голови Федеральної комісії зі зв'язку (FCC) Ажіта Пая, у якому FCC звинувачувалася у "незабезпеченні зацікавленим сторонам можливості прокоментувати десятки тисяч поданих скарг, які безпосередньо проливають світло на пропоновані зміни до наявних засобів захисту мережевої нейтральності.[134]
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2019) |
Гарріс одружена з юристом Даґласом Емгоффом,[135] який раніше працював партнером в офісі компанії Venable в Лос-Анджелесі.[136] Вони одружилися 22 серпня 2014 року в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія.[137] Сестра Гарріс, Мая Гарріс, — політичний аналітик MSNBC, а її зять, Тоні Вест — генеральний радник Uber і колишній високопосадовець Міністерства юстиції США.[18][19] Гарріс не має дітей, але її чоловік натомість має двох.[138]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Камала Гарріс |
Юридичні осади | ||
---|---|---|
Попередник Теренс Голлінан |
Окружний прокурор Сан-Франциско 2004—2011 роки |
Наступник Джордж Гаскон |
Попередник Джеррі Браун |
Генеральний прокурор Каліфорнії 2011—2017 роки |
Наступник Кетлін Кенелі |
Партійні політичні посади | ||
Попередник Барбара Боксер |
Демократичний кандидат у Сенат від Каліфорнії (Клас 3) 2016 |
найсучасніший |
Сенат США | ||
Попередник Барбара Боксер |
Сенатор США (клас 3) з Каліфорнії 2017 — 2021 На посаді разом з: Даян Файнстайн |
Алекс Паділья |
|
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=3007068