Збройні сили Російської Федерації

Збройні сили Російської Федерації
	Вооружённые силы Российской Федерации
	Емблема Збройних сил Російської Федерації
	Прапор Збройних сил Російської Федерації
Види збройних сил
	Сухопутні війська; Військово-морський флот; Повітряно-космічні сили; Ракетні війська СП; Повітряно-десантні війська; Сили спеціальних операцій
Штаб	Москва
Командування
Верховний головнокомандувач	Президент; Володимир Путін
Міністр оборони	генерал армії; Сергій Шойгу
Начальник генерального штабу	генерал армії; Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік	18-27 років
Призов	12 місяців (2014)
Населення у; призовному віці	34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010),; 35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010)
Придатних для; військової служби	22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010),; 23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010)
Щорічно досягають; призовного віку	696.768 ч. (оц. 2010),; 664.847 ж. (оц. 2010)
Активні службовці	766.055 (2014)
Резерв	2.485.000 (2013)
Витрати
Бюджет	₽; $ 60.400.000.000 (2015)
Відсоток у ВВП	▲3,49 % (2014)
Промисловість
Національні постачальники	підприємства Компания «Сухой» ; РСК «МіГ» ; Московський вертолітний завод ім. М.Л. Міля ; Камов ; Туполєв ; Авіаційний комплекс ім. Іллюшина ; Концерн «Калашніков» ; Алмаз-Антей ; ТАНТК ім. Г.М. Берієва ; ГАЗ ; Завод ім. І. О. Лихачова ; Північмаш ;
Річний імпорт	4 держави Франція ; Ізраїль ; Німеччина ; Італія ;
Річний експорт	$ 15.700.000.000 (2013); 39 держав Бразилія ; Монголія ; КНР ; Сербія ; Білорусь ; Іран ; Індонезія ; Малайзія ; Венесуела ; Австралія ; Нова Зеландія ; В'єтнам ; Мексика ; Велика Британія ; Сінгапур ; Греція ; Казахстан ; Чехія ; Узбекистан ; Таджикистан ; Туреччина ; Індія ; Пакистан ; Ліван ; Болгарія ; Румунія ; Киргизстан ; Аргентина ; Болівія ; Еквадор ; Ірак ; Вірменія ; Азербайджан ; Перу ; Сирія ;
Історія
	Військова історія Росії Перша чеченська війна ; Друга чеченська війна ; Російсько-грузинська війна (2008) ; Російська збройна агресія проти України (2014—2015) ; —Російська інтервенція до Криму 2014 ; —Війна на сході України ; Громадянська війна в Сирії ; —Інтервенція Росії в Сирію ; Операція ОДКБ в Казахстані ; Російське вторгнення в Україну ;
Однострої та звання
	Військові звання Росії
Нагороди
	Військові нагороди Росії
	Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Збро́йні си́ли Росі́йської Федерації — Російська армія (рос. Вооружённые силы Российской Федерации) створені за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ й підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Чисельність активних Збройних сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі)^[5] . Військові резерви становлять порядка 2 млн осіб,^[6] у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).

Головнокомандувачем Збройних сил є Президент РФ (поточно — Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27 років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($ 36,8 млрд у цінах 2008 року). На 2010 рік становив уже 1 трлн. 320 млрд рублів ($ 52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

17 листопада 2017 р. Президент РФ Володимир Путін підписав указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, в тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ набирає сили від 1 січня 2018 року.^[7]^[8]

Історія

В лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади Політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями.^[9]

Державне оборонне замовлення на 2018 рік складає 1,5 трлн російських карбованця (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі^[10].

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С^[10].

В травні 2019 року в збройних силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще в 2011 році.

Аналогічна посада існує в країна НАТО, де головний сержант координує і контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів.^[11]

Склад

Збройні сили Російської Федерації складаються з:

Сухопутних військ,
Військово-повітряних сил (Противоповітряні війська Росії у 1998 році ввійшли до складу Військово-повітряних сил),
Військово-морських сил
Ракетних військ стратегічного призначення (командування у західному районі Москви Кунцеве і нове на горі Косьвінський Камень на Уралі на схід від міста Березніки),
Космічних військ,
Повітряно-десантних військ
Сили спеціальних операцій

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

Внутрішніх військ,
Федеральної Служби Безпеки (скор. ФСБ),
Федерального Агентства Державного Зв'язку та Інформації (ФАДЗІ).

Військова присутність за кордоном

7-ма військова база в Абхазії
контингент в Південній Осетії,
102-га військова база у Вірменії,
Оперативна група російських військ у Молдові — 1199 осіб (Придністров'я),
Оперативна група російських військ у Киргизстані
201-ша військова база у Таджикистані — найбільша російська сухопутна база за межами Росії, чисельність контингенту становить близько 7 тис.
невідома кількість російських військових на території Донецької області та Луганської області (див. Окупаційні війська РФ на Донбасі) та в окупованій Автономній Республіці Крим.

Сухопутні війська

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

Західний військовий округ — штаб у Санкт-Петербурзі;
Південний військовий округ — штаб у Ростові-на-Дону;
Центральний військовий округ — штаб у Єкатеринбурзі;
Східний військовий округ — штаб в Хабаровську.

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

Тихоокеанський флот Росії (командування у Владивостоці)
Північний флот Росії (командування у Сєвероморську)
Балтійський флот Росії (командування у Балтійську), з підпорядкованим Калінінградським особливим регіоном
Чорноморський флот Росії (командування у Севастополі).
Каспійська флотилія (командування в Астрахані)

Генеральний штаб і бункери

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька.^[12]

В Москві існує система бункерів, які пов'язані системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцьк в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни.^[13]

Основний бойовий танк Т-90А
Основний бойовий танк Т-72Б3
Самохідна артилерійська установка 2С19 «Мста-С»
Важкий авіаносний крейсер «Адмирал флоту Радянського Союзу Кузнєцов»
реактивний надманеврений багатоцільовий винищувач Су-35БМ
Бойовий вертоліт Ка-52
Атомний підводний човен проекту «Борей» Юрій Долгорукий с ракетою Булава
фронтовий бомбардувальник Су-34
Зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф»
самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1
Оперативно-тактична ракетна зброя Іскандер (ОТРК)
Міжконтинентальна балістична ракета Тополь-М
Міжконтинентальна балістична ракета PC-24 «Ярс»

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Російської Федерації

Література

Scott Boston, Dara Massicot (2017). The Russian Way of Warfare. A Primer. Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
↑ Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32). 25 липня 2006. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.
↑ ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.
↑ Путин сократил штат Вооруженных Сил. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
↑ Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
↑ Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
↑ ^а ^б Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
↑ Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. Текст «MIL.IN.UA» проігноровано (довідка)
↑ http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm Архівовано 12 січня 2003 у Wayback Machine. Strategic C3I Facilities
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.

Війна Росія Історія

[count_mil-1] а ^б ^в ^г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.

[2] Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.

[3] Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.

[4] Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.

[5] Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32). 25 липня 2006. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.

[6] ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.

[7] Путин сократил штат Вооруженных Сил. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.

[8] Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.

[9] Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.

[db.2018-05-21-10] а ^б Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.

[11] Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. Текст «MIL.IN.UA» проігноровано (довідка)

[12] ttp://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm Архівовано 12 січня 2003 у Wayback Machine. Strategic C3I Facilities

[13] Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]