Збройні сили Республіки Білорусь | |
---|---|
Узброеныя Сілы Рэспублікі Беларусь | |
Засновані | 1918 |
Поточна форма | 20.березня.1992 року |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Повітряні сили Сили спеціальних операцій | |
Штаб | Мінськ |
Командування | |
Верховний головнокомандувач |
Президент Олександр Лукашенко |
Міністр оборони |
генерал-лейтенант Віктор Хренін |
Начальник генерального штабу |
генерал-майор Петро Тихоновський |
Людські ресурси | |
Вік | 18-27 років[1] |
Призов | 12-18 місяців[1] |
Населення у призовному віці |
2.401.785 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 2.429.653 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
Придатних для військової служби |
1.693.626 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 2.012.401 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
Щорічно досягають призовного віку |
51.855 ч. (оц. 2010[1]), 48.760 ж. (оц. 2010[1]) |
Активні службовці | 56.000 (2018)[2] |
Резерв | 344.000 (2018)[3] |
Витрати | |
Бюджет |
Br $ 725.000.000 (2015)[4] |
Відсоток у ВВП | 1,3 % (2013)[1] |
Промисловість | |
Закордонні постачальники |
Росія Україна КНР |
Історія | |
Військова історія Білорусі | |
Однострої та звання | |
Військові звання Білорусі | |
Нагороди | |
Військові нагороди Білорусі | |
| |
Збройні сили Білорусі у Вікісховищі |
Збройні сили Білорусі (біл. Узброеныя сілы Беларусі) — збройні сили Республіки Білорусь, покликані відповідно до державної доктрини від 6 грудня 1992 року забезпечувати охорону державного суверенітету, при цьому не розглядаючи будь-яку конкретну країну як свого потенційного ворога та не втручаючись у збройні конфлікти між іншими державами.
У мирний час не виключена можливість участі білоруських миротворців у операціях ООН. ВПС Білорусі, які є частиною збройних сил цієї країни, покликані вести постійний контроль за повітряним простором Республіки Білорусь. Також до складу збройних сил входять сухопутні війська.
Сухопутні війська безпосередньо управляються Міністерством оборони. Чисельність сухопутних військ оцінюється в 29 600 військовослужбовців. Організаційно поділяють на два оперативних (операційних) командування: Західне та Північно-західне.
З 1 червня 1993 року правонаступником 28-ї Червонопрапорної загальновійськової армії став 28-й армійський корпус (28 АК), 17 грудня 2002 року— Західне оперативне командування.
На 2011 рік до його складу входили.
Склад Північно-Західного оперативного командування в цілому схожий з вищевказаним. На 2011 рік до його складу входили.
Крім того, безпосередньо командуванню сухопутних військ підпорядковуються
Сухопутні війська мають у своєму складі механізовані з'єднання, ракетні війська та артилерію, війська ППО сухопутних військ, підрозділи зв'язку, частини та установи тилового та технічного забезпечення.
Сухопутні війська мають на озброєнні танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію різної потужності та призначення, протитанкові ракетні комплекси, зенітні ракетні комплекси, засоби керування, автоматичну стрілецьку зброю. Дані про кількість взяті з IISS Military Balance 2010.
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-03-24 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1378077