Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»
Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»
Анексія Криму
Дата: березень 2014 — дотепер
Місце: Україна територіальні води України Одеського газового родовища і Голіцинського родовища
Результат: Дві бурові вишки відбуксировані до Криму
Сторони
Україна Україна Росія Росія
Військові формування
з 2015:
Emblem of the Ukrainian Navy.svg Військово-морські сили
з 2017:
Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили 		Great emblem of the Russian Navy.svg ВМФ РФ
Emblem of the Russian Airborne Troops.svg Десантні війська

ГК ВМФ 2007-04-09 № 190 БВ ВМФ.png Морська піхота

Emblem of the GRU.svg ГРУ РФ

початок артилерійських обстрілів

вторгнення кадрових військ РФ

перші Мінські домовленості

другі Мінські домовленості

У березні 2014 року, під час російської інтервенції до Криму, підрозділами ЗС РФ було захоплено українські бурові платформи «Петро Годованець» і «Україна» (відомі як «вишки Бойка»), що належали Чорноморнафтогазу.[1] Вишки на той час знаходилися у територіальних водах України на Одеському газовому родовищі.

У грудні 2015 року бурові платформи були переміщені до Голіцинського родовища біля узбережжя Криму. На кожній із чотирьох  вкрадених в України самопідйомних бурових установок, серед яких так звані «вишки Бойка» — куплені у 2010 році СПБУ «Петро Годованець» і «Україна», які знаходяться на Одеському і Голіцинському родовищах, російські військові встановили засоби радіоелектронної розвідки та боротьби. Зокрема, РЛС типу «Нева» та гідроакустичні системи, завдяки чому російські військові контролювали надводний, повітряний і підводний простір у північно-західній частині моря між Кримом та Одесою.[2]

Передумови

За повідомленням Юрія Продана, Україна інвестувала у «Чорноморнафтогаз» порядка 12 млрд. грн.[3] На морському шельфі Одеського газового родовища було розміщено дві самопідіймальні плавучі бурові установки: В312 – «Петро Годованець» (побудовану у 2010) та В319 – «Україна» (побудовану у 2012).[4] Разом з буровими вишками були куплені два нових шельфових судна — буксири «Федір Урюпін» та «Мис Тарханкут».[5]

Перебіг подій

19 березня 2014 року міністр енергетики України Юрій Продан повідомив, що дві бурові установки, що належали українській компанії «Чорноморнафтогаз», були захоплені російськими військами.[3]

Розслідування Інформнапалму, що було оприлюднене у вересні 2015, виявило що бурові установки були захоплені десантниками 104-го десантно-штурмового полку Повітрянодесантних військ РФ.[6] Головним фігурантом розслідування став військовослужбовець полку Іван Козлов.

Орієнтовно у кінці жовтня - початку листопада 2015 на вишках були вимкнені транспондери — система ідентифікації суден AIS, що передає габарити, курс та інші дані в радіоефір.[5]

14 грудня 2015 з'явилося повідомлення, що вишки були відбуксирувані до Криму.[7] Завдяки аналізу переміщення захоплених раніше українських буксирів «Федір Урюпін» та «Мис Тарханкут», вдалося встановити, що вишки були відбуксирувані ще 7-8 грудня на Голіцинське родовище до узбережжя Криму.[5] Бурові платформи під час транспортування супроводжувалися сторожовим катером Прикордонної служби ФСБ РФ і ракетним катером Чорноморського флоту ВМФ РФ, які відігнали турецьке судно, що трапилося їм на шляху.[1]

15 грудня 2015 корабель «Переяслав» і водолазне судно «Нетішин» ВМС України терміново вийшли у море в район вишок. Прибувши на місце, шлях «Нетішину» перегородив прикордонний сторожовий корабель проекту 22460 «Аметист» (бортовий номер 055). В результаті переговорів з російського корабля передали застереження покинути район. Підійшов також російський ракетний катер «Р-109» (бортовий номер 952) і, маневруючи, показував, що готовий до атаки. На борту «Нетішина» зіграли "боєготовність 1", але із Південної військово-морської бази у Миколаєві отримали наказ відійти. «Нетішин» покинув район.[8]

Чергове розслідування Інформнапалму, опубліковане 8 січня 2016 , показує що вишки на той час досі знаходилися під охороною російських десантників, а також військовослужбовців 25-го полку спецпризначення ГРУ, з якого ідентифікований Олександр Алімов, і морської піхоти РФ — 810-ї бригади морської піхоти, з якої був опізнаний Данило Моргунов.[4]

Наслідки

1 квітня 2014 Генеральна прокуратура України почала розслідування в рамках кримінальної справи щодо факту злочинного загарбання українських державних вишок. Внаслідок клопотання старшого слідчого рішенням суду від 23 грудня 2015 було накладено арешт на бурові установки «Петро Годованець» та «Україна».[4]

Подальші інциденти

На початку грудня 2016, за словами військового прокурора України Анатолія Матіоса, ракетний катер ВМФ РФ змусив відійти корабель Прикордонної служби України.[1] За повідомленням російських ЗМІ, бурові установки охороняв фрегат «Питлівий».[1] Порушуючи встановлені міжнародні правила мореплавства, російське командування з уже вкрадених ними українських бурових платформ відмовилось відповідати на загальноприйнятому радіочастотному каналі на запити українських прикордонників.[9][10]

27 січня 2017 року водолазне судно «Почаїв» ВМС України було обстріляне із захопленої бурової вишки. Прес-служба опублікувала фото пошкоджень корабля.[11][12][13]

1 лютого 2017 року транспортний літак Ан-26 ЗСУ, перебуваючи у виключній (морській) економічній зоні України, був обстріляний з захопленої вишки стрілецькою зброєю.[14][15][16]

Станом на березень 2020 року Морська охорона ДПСУ фіксувала факти здійснення незаконної діяльності РФ у виключній (морській) економічній зоні України: під час планового патрулювання та здійснення контролю за дотриманням законодавства України в прилеглій та виключній (морській) економічній зоні тактичною групою кораблів Морської охорони ДПСУ за підтримки прикордонної авіації обстежено, в тому числі, райони газоконденсатних родовищ. В районі Одеського родовища виявлено та розпізнано самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ) «Україна», перейменована окупаційною владою анексованого Криму у «Крим-1», та СПБУ «Таврида». На обох установках наявні ознаки продовження промислової діяльності, підняті прапори країни-агресора. Із наближенням до родовища на 5 морських миль, спостережна вахта кораблів Морської охорони розпізнала ракетний катер «Івановець» ЧФ РФ (проєкту 1241 «Молния»), який патрулював район родовища[17][18].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

20 червня 2022 року російська окупаційна адміністрація заявила, що начебто обидві вишки зазнали ракетного удару з боку України. Окупаційна адміністрація провела евакуаційну операцію, начебто на вишках на той час перебувало 12 чоловік, 5 було евакуйовано[19].

Матеріали

  • Рейдерство й тероризм РФ. «Вишки Бойка» як індикатор військових викликів на морі[8] // ІнформНапалм, 16 липня 2016

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Шрамович, В'ячеслав (3 лютого 2017). Анексовані вишки: історія газових платформ біля Одеси. BBC Україна (en-GB). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017. 
  2. ↑ Після атаки ЗСУ був серйозно пошкоджений блок-кондуктор на захопленому рф Одеському родовищі, супутник NASA зафіксував пожежу (додано). Центр журналістських розслідувань (укр.). 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022. 
  3. ↑ а б Сепаратисты в Крыму захватили буровые вышки "Черноморнефтегаза". Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017. 
  4. ↑ а б в Куди Росія перемістила загарбані українські «вишки Бойка» вартістю $800 млн? - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 8 січня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017. 
  5. ↑ а б в «Вишки Бойка» знайшли по треках буксирів і фото військовослужбовців РФ - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 25 січня 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 2 лютого 2017. 
  6. ↑ Бурові "Чорноморнафтогазу" захоплювали десантники 104 полку ПДВ РФ - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 18 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2017. 
  7. ↑ Росія перемістила "вишки Бойка" ближче до Криму. LB.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017. 
  8. ↑ а б Рейдерство й тероризм РФ. «Вишки Бойка» як індикатор військових викликів на морі - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 16 липня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017. 
  9. ↑ Zaxid.net. Бурові вишки України у Чорному морі незаконно використовують під прапором РФ, – Анатолій Матіос. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017. 
  10. ↑ Бурові вишки України у Чорному морі незаконно використовують під російським прапором – Матіос - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017. 
  11. ↑ Російські снайпери обстріляли українське судно. Українська правда. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017. 
  12. ↑ Судно "Почаїв" обстріляли з бурових платформ у Чорному морі (фото). LB.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017. 
  13. ↑ Українське судно Почаїв обстріляли з бурових платформ РФ у Чорному морі. ua.112.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017. 
  14. ↑ Міноборони: у Чорному морі обстріляли транспортний літак ЗСУ. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017. 
  15. ↑ Український літак обстріляли над морем із захоплених РФ вишок. Українська правда. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017. 
  16. ↑ Транспортний літак ВМС ЗСУ обстріляли в районі Одеського газового родовища із захоплених раніше РФ бурових вишок. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017. 
  17. ↑ Росія продовжує красти український газ. Ukrainian Military Pages. 27 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. 
  18. ↑ «Ивановец» охороняє захоплені Росією плавучі бурові установки. Український мілітарний портал. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. 
  19. ↑ Окупаційна влада Криму заявляє, що ЗСУ уразили бурові платформи “Чорноморнафтогазу”. Мілітарний. 20 червня 2022. 
  20. ↑ Обстріл росіянами цивільного українського судна в 2000-му році. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019. 

Інформація

Стаття Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу» в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-07-03 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2350139