Дональд Трамп

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Дональд Трамп
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трамп.
Дональд Трамп
англ. Donald Trump
Дональд Трамп
Seal of the President of the United States.svg 45-й Президент США
20 січня 2017 — 20 січня 2021
Віцепрезидент Майк Пенс
Попередник Барак Обама
Наступник Джо Байден
Народився 14 червня 1946
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Відомий як бізнес-магнат, підприємець, політик
Громадянство США США
Національність американець
Освіта Пенсильванський університет
Політична партія Республіканська партія (2009—дотепер), Демократична партія США (2001—2009)
Батько Фред Трамп[1][2]
Мати Mary Anne MacLeod Trumpd[2]
У шлюбі з Івана Трамп (1977—1992)
Марла Мейплз (1993—1999)
Меланія Трамп (з 2005)
Діти Дональд Трамп-молодший (1977) (син від Івани Трамп)
Іванка Трамп (1981) (дочка від Івани Трамп)
Ерік Трамп (1984) (син від Івани Трамп)
Тіффані Трамп (1993) (дочка від Марли Мейплз)
Беррон Трамп (2006) (син від Меланії Трамп).
Релігія Пресвітеріанство[3]
Нагороди
Кавалер ордена Досконалості
Орден короля Абдель-Азіза
Підпис Donald Trump Signature.svg
donaldjtrump.com
Wikisource-logo.svgРоботи у Вікіджерелах
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі

До́нальд Джон Трамп (англ. Donald John Trump; нар. 14 червня 1946, Нью-Йорк) — 45-й президент США з 20 січня 2017 до 20 січня 2021 року.

До початку політичної кар'єри був підприємцем і телевізійником. Трамп народився та виріс у Квінсі, штат Нью-Йорк, два роки навчався у Фордгемському університеті та отримав ступінь бакалавра економіки в Школі Вортона Пенсильванського університету. У 1971 році він став президентом бізнесу з нерухомості заснованого його батьком, перейменував його в «Організацію Трампа» (англ. The Trump Organization) і розширив свою діяльність на будівництво та ремонт хмарочосів, готелів, казино та полів для гольфу. Трамп та його бізнес брали участь у понад 4000 державних та федеральних судових процесах, включно з шістьма банкрутствами. Він володів брендом конкурсів краси Міс Всесвіт з 1996 по 2015 рік. З 2003 по 2015 рік продюсував і вів телевізійний реаліті-серіал «Учень» (англ. The Apprentice). Бізнес-імідж та роль у реаліті-серіалі «The Apprentice» зробили Трампа однією з найвідоміших особистостей США. Він також заснував свою власну розважальну програму «Кандидат», де сам брав участь як ведучий. Був одружений тричі, має п'ятьох дітей.

Дональд Трамп виграв президентські вибори 2016 року як представник Республіканської партії, здобувши перемогу над кандидаткою від Демократичної партії Гілларі Клінтон, та став 45-м президентом США, а також найстаршим в історії президентом на час вступу на посаду.[4]

Найбільш значущі дії Трампа на посаді президента у внутрішній політиці включають у себе заборону на в'їзд жителям кількох країн із здебільшого мусульманським населенням; призначення трьох суддів Верховного суду (Ніл Горсач, Бретт Кавано, Емі Коні Барретт); ухвалення закону про зниження податків для громадян та підприємств. Через опозицію в парламенті Трамп не зумів скасувати реформу охорони здоров'я свого попередника Обами, але обмежив деякі її положення. Під час президентства Трампа США стикнулися із пандемією COVID-19; експерти загалом негативно оцінюють успіхи адміністрації Трампа у боротьбі із пандемією. У зовнішній політиці Трамп реалізовував політику «Америка насамперед» (America first) та загалом дотримувався принципу ізоляціонізму та протекціонізму. Під його лідерством США вийшли із Транстихоокеанського партнерства, Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном. Також Трамп встановив тарифи на імпорт, які поклали початок торговій війні з Китаєм; за Трампа покращилися американо-ізраїльські відносини — зокрема, адміністрація Трампа визнала Єрусалим столицею Ізраїлю.

Протягом свого президентства Трамп неодноразово стикався зі звинуваченнями у перешкоджанні правосуддю та використанні своєї посади для власних політичних цілей. Трамп та його передвиборчий штаб 2016 року були об'єктом розслідування спеціального прокурора Роберта Маллера у 2017—2019 роках. Розслідування показало, що Трамп та його підлеглі заохочували російське втручання у вибори 2016 року[en], але не довело наявності свідомої змови із російським урядом. У 2019 році Трампа звинуватили у використанні своїх президентських повноважень для тиску на українську владу з метою домогтися відкриття кримінального провадження, яке могло б зашкодити політичному опоненту Трампа Джо Байдену. Палата представників ухвалила рішення про імпічмент Трампа, однак він залишився на посаді завдяки підтримці у Сенаті.

Трамп був кандидатом від Республіканської партії на президентських виборах 2020 року, балотуючись на другий термін, але програв вибори кандидату від Демократичної партії — Джо Байдену. Трамп перебуватиме на посту президента до 20 січня 2021 року. Трамп відмовився визнати свою поразку і зробив низку спроб змінити результати виборів, попри відсутність доказів масових виборчих фальсифікацій[5][6]. Серед іншого, 6 січня 2021 року, в день офіційної сертифікації результатів виборів Конгресом, Трамп закликав своїх прихильників організувати марш на Капітолій; того ж дня група прибічників Трампа організувала насильницький штурм Капітолію, внаслідок якого члени Конгресу були змушені тимчасово евакуюватися і загинуло п'ять людей. За його роль у «розпалюванні заколоту» (англ. incitement of insurrection) 13 січня Палата представників ухвалила рішення про імпічмент Трампа — таким чином, він став першим в історії США президентом, якому оголосили імпічмент двічі[7].

Життєпис

Походження

Дідусь і бабуся Дональда Трампа з батькового боку були німецькими переселенцями: Фредерік Трамп (уроджений Фрідріх Друмпф (нім. Friedriech Drumpf), 14 березня 1869, Кальштадт, Рейнланд-Пфальц — 30 березня 1918) іммігрував до США 1885 року в 16-річному віці; згодом, 1892 року, отримав американське громадянство.[8]

Накопичив капітал, керуючи ресторанами й пансіонатами бум-міста в районі Сіетла і регіону Клондайка в Канаді в роки золотої лихоманки.[9] Під час відвідин Кальштадту він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Елізабет Крайст (10 жовтня 1880 — 6 червня 1966), з якою і одружився 1902 року. 1905 року подружжя остаточно влаштувалося у Нью-Йорку. Фрідріх Трамп помер від грипу під час пандемії 1918 року.[10]

Трампів батько, Фред Крісті Трамп (11 жовтня 1905, Нью-Йорк, США — 25 червня 1999) народився 1905 року в Бронксі. Коли йому було 15, Фред Трамп разом зі своєю матір'ю, Мері Енн Маклеод (10 травня 1912, Тонг, Сторновей, Острів Льюїса, Шотландія — 7 серпня 2000), розпочав кар'єру на ринку нерухомості. Мері Маклоед познайомилася з батьком майбутнього президента у віці 18 років. Весілля справили 1936 року.[10][11]

Трамп має двох братів і двох сестер — Фред-молодший, Роберт (обидва нині покійні), Меріенн та Елізабет. Його старша сестра Меріенн Трамп-Беррі — суддя федерального апеляційного суду й мати Девіда Дезмонда, відомого в США нейропсихолога й письменника.

Дитячі та юнацькі роки

Трамп 1964-го

Трамп навчався в школі К'ю-Форест у Форест-Гілс, Квінз, у 13 років натрапив на труднощі. Батьки відправили його до Нью-Йоркської військової академії в надії спрямувати його енергію й самовпевненість у позитивне русло[12]. Трамп навчався в академії в північній частині штату Нью-Йорк, він отримував нагороди академії, грав у командах із футболу 1962 й 1963 року, а також у бейсбольній команді в 1962—1964 роках (був капітаном команди 1964 року). Тренер із бейсболу Тед Добіас, відомий завдяки своїй безкорисливій роботі з дітьми, нагородив його премією «Тренер» 1964 року. Підвищений у званні до курсантного капітана S4 (курсантний батальйонний старшина) у свій четвертий рік навчання Трамп і курсантний перший сержант Джефф Дональдсон (1965) (курсант військового училища у Вест-Пойнті, 1969) організували колективну компанію курсантів, навчивши їх передової стройової підготовки зімкненим строєм, і 1964 року провели марш П'ятою авеню в День перемир'я.

У своїй книзі «Мистецтво укладати угоди» Трамп розповідає про студентську кар'єру:

« По закінченні Нью-Йоркської військової академії 1964 року я думав про вступ до кіношколи... але врешті вирішив, що нерухомість — це прибутковіший бізнес. Я почав навчатися у Фордемському університеті (...), але після двох років вирішив, що навчання в коледжі для мене — те саме, як ніби я й не вчився зовсім. Тому я подав заяву у Вортонську школу бізнесу Пенсильванського університету і вступив (...). Я так радів, коли її закінчив. Я одразу ж поїхав додому й почав працювати в батька. «

Трамп закінчив Вортон 1968 року зі ступенем бакалавра наук з економіки та спеціалізацією в галузі фінансів. На той час батькова компанія лідирувала в царині нерухомості.

Кар'єра підприємця

Ранній успіх (1968—1989)

Трамп почав свою кар'єру в батьковій компанії і спочатку зосередився на царині діяльності, яка була пріоритетною для його батька, — оренді будинків для людей, які належать до середнього класу, у Брукліні, Квінсі та Стейтен-Айленді. Одним із перших Дональдових проєктів (він іще вчився в коледжі) була модернізація заставленого без права викупу 1200-квартирного комплексу в Цинциннаті, штат Огайо, «Свіфтон-Віллидж». Там не зданими в оренду числилися 66 % квартир, тоді як Трамп за допомогою свого проєкту мав на меті реалізувати 100 % протягом року. Коли Trump Organization продала «Свіфтон-Віллидж» за $12 млн, компанія отримала $6 млн чистого прибутку.

1971 року Трамп переїхав на Мангеттен. Тут він побачив економічні можливості міста, особливо в плані великих будівельних проєктів на Мангеттені, які передбачали отримання високого прибутку завдяки архітектурному проєктуванню. Такі проєкти видавалися дуже престижними й сприяли суспільному визнанню. Спочатку Трамп став домагатися права забудови старих пенсильванських центральних станцій у Вест-Сайді, згодом із залученням 40-річної податкової знижки — з фінансового погляду перевищеної урядом Нью-Йорка, який вирішив дати податкову пільгу в обмін на інвестиції під час фінансової кризи в готель «Комодор», який став банкрутом, щоб зробити з нього новий готель «Ґранд-Гаятт»[13].

Трамп також був пов'язаний із будівництвом Конференц-центру Джейкоба Джевітса, оскільки був власником землі, на якій того будували. Будівництво Конференц-центру Джейкоба Джевітса призвело до розбіжностей між Трампом та урядом Нью-Йорка: Трамп оцінював цей проєкт в $110 млн, у той час як підрахунки міста виводили цифру від $750 млн до $1 млрд. Трамп запропонував контролювати вартість проєкту в межах тієї суми, яка вийшла в нього, але цю пропозицію не було ухвалено[14].

Схожа ситуація виникла при спробі міста оновити ковзанку Воллмен-Ринк у Центральному парку. Проєкт, розрахований на 2,5 роки будівельних робіт, розпочато 1980 року. Проте, витративши на нього $12 млн, місто так і не завершило його навіть до 1986 року. Трамп запропонував безкоштовно взяти об'єкт на свій баланс з метою продовжити роботу за свої гроші, але йому відмовили, що стало темою для місцевих ЗМІ. Тож урешті Трамп таки отримав дозвіл на будівництво, яке закінчив за шість місяців, заощадивши при цьому $750 тисяч із закладених у бюджеті $3 млн[15].

Фінансові труднощі (1989—1997)

Трамп брався за дедалі амбіційніші проєкти, але з 1989 року через фінансову кризу не мав змоги вчасно погашати взяті позики. У будівництво свого третього казино «Трамп-Тадж-Махал» він вклав $1 млрд — переважно високовідсотковими «неперспективними облігаціями». Таке рішення дало йому перевагу над конкурентами, які використовували більшу частину власних грошей для фінансування своїх проєктів. Незважаючи на те, що Трамп зміцнив позиції свого бізнесу додатковими позиками й відтермінованими платежами відсотків, борги, що далі зростали до 1991 року, стали причиною не тільки банкрутства, пов'язаного з бізнесом, але й поставили його на межу особистого банкрутства. Банки й власники облігацій утратили сотні мільйонів доларів, але все ж вирішили реструктурувати Трампів борг, щоб уникнути ще більшої витрати грошей у суді. Казино «Трамп-Тадж-Махал» було звільнено від стану банкрутства 5 жовтня 1991 року, коли Трамп передав 50 % своєї частки початковим власникам облігацій в обмін на знижену відсоткову ставку боргу та збільшення часу для виплат[16].

2 листопада 1992 року керівництво готелю «Трамп-Плаза, Атлантик-Сіті» змусило Трампа подати план захисту «підготовленого банкрутства» згідно з розділом 11 Кодексу про банкрутство США після того, як він не зміг виплачувати борг. За планом, Трамп погодився поступитися 49 % своєї частки в п'ятизірковому готелі «Сітібанк» і п'яти іншим кредиторам. У свою чергу, Трамп отримав вигідніші умови для виплат за позиками, узятих у кредиторів, на більш ніж $550 млн і зберіг свою посаду виконавчого директора, незважаючи на те, що нічого не виплачував й не брав участі в роботі готелю[17].

До 1994 року Трамп погасив велику частину свого особистого боргу в $900 млн[18] і значно зменшив боргові зобов'язання в бізнесі — близько $3,5 млрд. Хоча він був змушений відмовитися від авіакомпанії Trump Shuttle (яку купив 1989 року), проте йому вдалося зберегти Трамп-тауер у Нью-Йорку й залишитися керівником трьох казино в Атлантик-Сіті. Банк «Чейз Мангеттен», що надав Трампові кредит на купівлю будмайданчиків Вестсайда (його найбільшої частки на Мангеттені), був змушений продати цю частину азійським забудовникам.

1995 року Трампа було обрано до «Gaming Hall of Fame»[19].

Того самого 1995 року Трамп об'єднав свої казино у відкриту акціонерну компанію Trump Hotels & Casino Resorts. 1996 року ціни акцій компанії на Уолл-стріт перевищили $35, проте вже 1998 року впали нижче $10, оскільки компанія залишалася нерентабельною, і їй заледве вдавалося оплачувати відсотки за боргом у майже $3 млрд. При такому важкому фінансовому становищі у Трампа не було можливості перебудовувати об'єкти, які входили в його групу, аби ті не відставали від своїх «глянцевих» суперників.

Кінець кінцем, 21 жовтня 2004 року компанія Trump Hotels & Casino Resorts повідомила про реструктуризацію боргу[20]. План зобов'язував Трампа зменшити свою частку з 56 % до 27 % й віддати облігаціонерам акції в обмін на відмову від частини боргу. З того часу Trump Hotels змушена була шукати захист від добровільного банкрутства, щоб залишитися на плаву. Після того, як компанія звернулася до розділу 11 Кодексу про банкрутство США в листопаді 2004 року, Трамп відмовився від посади генерального директора, але залишився головою ради директорів. У травні 2005 року[21] компанія знову почала працювати, але вже під назвою Trump Entertainment Resorts Holdings[22].

Відродження бізнесу (1997—2007)

З кінця 1990-х років Трамп працював над кількома проєктами, етапи розвитку яких були різні.

Будівництво хмарочоса «Міжнародний готель і вежа Трампа — набережна Вайкікі-Біч» здавалося перспективним. За словами Трампа, покупці робили внески, які не підлягають рефінансуванню, щоб одразу ж купити площу, щойно це стане можливим. Спорудження будинку «Міжнародний готель і вежа Трампа — Чикаго» тривало за планом, незважаючи на те, що 30 % площі не було продано. З невеликим відставанням будували «Міжнародний готель і вежа Трампа — Торонто». Менш удалим виявилося будівництво «Трамп-тауер — Тампа»: занадто великий попит викликав суперечки про перегляд цін на площі в бік підвищення. За три роки після початку цього будівництва його припинили, унаслідок чого покупці подали позови. У Форт-Лодердейлі, штат Флорида, один проєкт будівництва змусив чекати схвалення іншого — будівництва будівлі «Міжнародний готель і вежа Трампа — Форт-Лодердейл». «Трамп-тауерс — Атланта» — ринок житла, який має другу позицію в Національному реєстрі непроданих будинків[23].

На президентських виборах 2000 року Трамп узяв участь у праймеріз від партії Реформ.

Фінансова криза 2008 року

Фінансова криза 2008 року застала Трампа в той час, коли продажі в будівлі Міжнародний готель і вежа Трампа — Чикаго зупинилися, тож він не зміг погасити позику в $40 млн банку Deutsche Bank у грудні[24]. Трамп подав позовну заяву до суду про свою постраждалу репутацію, де вказав, що криза — це форс-мажор, про що згадується у відповідному пункті підписаного ним договору[24]. Представники «Deutsche Bank», в свою чергу, заявили на суді, що «Трамп знає про прострочений борг» і що раніше він двічі оголошував про банкрутство своїх казино[24].

17 лютого 2009 року керівництво компанії «Trump Entertainment Resorts» подало позов відповідно до глави 11 Кодексу США про банкрутство, а Дональд Трамп зробив заяву про те, що виходить з Ради директорів[25].

Ліцензування імені

Та незважаючи на певні труднощі, Трампів бізнес у галузі нерухомості загалом був надзвичайно успішним, так що Трамп навіть ліцензував власне ім'я, під яким утілювалися будівельні проєкти. Багато забудовників платять Дональду Трампу за те, щоб він продавав їхню нерухомість і був «обличчям» їхніх проєктів. Із цієї причини багато будівель з іменем Трампа не є його власністю. За даними журналу «Forbes», ця частина імперії Трампа, якою насправді керують його діти, є найціннішою — не менше $562 млн. За інформацією «Forbes», існують 33 ліцензійні проєкти в стадії будівництва, зокрема сім «готелів-кондомініумів» (наприклад, «The seven Trump International Hotel and Tower developments»). Проте після антимусульманських заяв Трампа в ході передвиборчої президентської кампанії турецький власник «Trump Towers Istanbul», який платив Трампові за використання його імені, вирішив удатися до юридичних кроків з метою розірвання угоди з Трампом.[26]

Статки

2015 року журнал «Forbes» оцінював статки Трампа в $4,1 млрд доларів США.[27], хоча сам Трамп називав значно більші цифри, пояснюючи розбіжність у складності визначити справжню ціну об'єктів нерухомості.

Особиста нерухомість

Об'єкти нерухомості (закінчені й такі, що будуються)
  • «Трамп-ворлд-тауер»: ООН-плаза, 845, Нью-Йорк. Вартість — $300 млн.
  • «Трамп-тауер»: П'ята авеню, 725, Нью-Йорк, 10022. Трампові належать площі під роздрібну торгівлю та офіси в нижній половині будівлі. Вартість — $288 млн.
    • Особиста резиденція — «Трамп-тауер»: три верхні поверхи загальною площею приблизно 3000 м2, оброблені бронзою, золотом і мармуром. Вартість — не менше $50 млн. Це одні з найдорожчих квартир у Нью-Йорку.
  • «Ей-екс-ей-центр» (AXA Center): авеню Америк, 1290, Нью-Йорк.
  • «Каліфорнія-стріт, 555» (раніше — Центр Банку Америки) Сан-Франциско: Трамп був змушений продати свою частку залізничних станцій у Вестсайді азійській групі, яка потім продала більшу частину площ за $1,76 млрд. Решту грошей вони вклали шляхом вільного від податку обміну в дві офісні будівлі: авеню Америк, 1290 на Мангеттені та Каліфорнія-стріт, 555 у Сан-Франциско. (Потім група продала свою частку Vornado Realty Trust.) Тож тепер Трамп володіє 30 % вартості цих будівель. Згідно з останніми цінами на нерухомість, частку Трампа оцінено в $540 млн.
  • «Трамп-білдинг» Уолл-стріт, 40: 1996 року Трамп купив і оновив будівлю, вартість витрат становила близько $35 млн. Він стверджує, що вона коштує $400 млн, проте податкові інспектори Нью-Йорка оцінюють її лише в $90 млн. Трамп отримав позику під заставу цієї будівлі в сумі $145 млн на інші інвестиційні проєкти. «Forbes» оцінює цю нерухомість в $260 млн.
  • Trump Entertainment Resorts: цій компанії належать казино з іменем Трампа. Після тривалого періоду фінансових проблем 2004 року компанія отримала захист від кредиторів при банкрутстві. Трамп погодився вкласти $55 млн готівкою в нову компанію і заплатити $16,4 млн боржникам компанії. Як відшкодування він придбав частку в новій компанії — 29,16 %. У жовтні 2006 року вартість цієї частки становила близько $171 млн. Нижче наведено список казино з ім'ям Трампа:
  • «Трамп-Плейс» («Південний Ріверсайд»): коли закінчиться будівництво, Південний Ріверсайд буде найбільшою приватною забудовою в історії Нью-Йорка. Незважаючи на те, що будівництво вела компанія «Trump Organization», фінансування здійснювали інвестори з Гонконгу, а власником є компанія Hudson Waterfront Company. Коли у Трампа були фінансові проблеми в середині 1990-х років, він був змушений продати ці площі (колишні залізничні станції Вестсайда). Нові власники не позбавили Трампа від боргів і, крім того, вирішили використовувати його ім'я з метою збільшення вартості нерухомості. Трампу платили щорічно по $2 млн за те, що він здійснював контроль над проєктом і запропонували йому приблизно 30 % чистого прибутку після завершення цього десятирічного проєкту. Інвестори продали незавершений проєкт 2005 року за $1,8 млрд і запропонували Трампу $500 млн. Трамп стверджував, що нерухомість повинні були продати не менш ніж за $3 млрд, тому 2006 року подав позов на власників: мовляв, вони продали нерухомість без його згоди і він втратив на цьому $1 млрд. «Forbes» оцінює його частку у власності в $170 млн.
  • «Міжнародний готель і вежа Трампа — Чикаго» (Офіційний сайт): весь проєкт оцінюється в $1,2 млрд ($112 млн — частка Трампа).
Трампів міжнародний готель «Лас-Вегас»
  • Міжнародний готель Трампа «Лас-Вегас» (Офіційний сайт): це спільне будівництво. Партнером є учасник «Форбс-400» Філліп Раффін. Частка Трампа оцінюється в $162 млн.
  • «Міжнародний готель і вежа Трампа — Нью-Йорк» (Офіційний сайт): Трамп надав своє ім'я та експертну оцінку власнику будівлі («Дженерал Електрик») під час реконструкції будівлі в 1994 році за $40 млн ($25 млн — за керування проєктом і $15 млн — як заохочення від продажу кондомініуму).
    Міжнародний готель і вежа Трампа — Нью-Йорк
    «Forbes» оцінює частку Трампа в $12 млн.
  • «Трамп-Парк-авеню»: перехрестя Парк-авеню і 59-ї вулиці. Вартість — $142 млн.
  • Майданчики для гольфа (вартість — $127 млн):
    • Наразі Трампу належать шість майданчиків для гольфа в США: «Національний гольф-клуб Трампа — Бедмінстер» в Бедмінстері, штат Нью-Джерсі, «Національний гольф-клуб Трампа — Колтс-Нек», Колтс-Нек, штат Нью-Джерсі, «Національний гольф-клуб Трампа — Лос-Анджелес», Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, «Міжнародний гольф-клуб Трампа — Вест-Палм-Біч», Вест-Палм-Біч, штат Флорида, «Національний гольф-клуб Трампа, Вашингтон» в Вашингтоні та «Національний гольф-клуб Трампа — Вестчестер» Вестчестері (штат Нью-Йорк).
    • 2006 року Дональд Трамп купив ділянку землі площею 5,7 км2 на північ від Абердина в Меньє, Шотландія — Trump International Golf Links — Шотландія — з метою перетворити його в гольф-курорт вартістю £1 млрд та найкращий у світі майданчик для гольфа. План забудови включає два майданчики, п'ятизірковий готель, будинки відпочинку і Академію гольфа. Трамп хотів зробити майданчик, на якому проходив би Відкритий чемпіонат Великої Британії з гольфа. Тут він зіткнувся з негативно налаштованими місцевими жителями та групами захисників довкілля, що домагаються збереження дюн, вік яких сягає 4 тисяч років і які оголошені місцем особливого наукового інтересу. Плану будівництва не ухвалив місцевий підкомітет Комітету планування, наразі його узгоджують у шотландському парламенті.
    • Трамп також будує Міжнародний гольф-клуб Трампа в «Raffles Resort» на Карибськім острові Кануан, архіпелаг Гренадини. Будівництво включає «Trump Club Privee» — казино, присвячене місту Монте-Карло.
    • Трамп також будує житлові будинки неподалік від гольф-клубів. Наприклад: «The Estates at Trump National» в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, «Trump Island Villas» на Острові Кануан, Гренадини та «Residences at Trump National» в окрузі Уестчестер (штат Нью-Йорк).
  • Магазин Nike: магазин Niketown розташований у будівлі «Трамп-тауер». Вартість — $120 млн.
  • Маєток «Палм-Біч»: 4000 м2 на береговій лінії в Палм-Бічі. 2004 року Трамп купив цей маєток за $40 млн на аукціоні банкрутів. Реконструкція маєтку здійснювалася під керівництвом переможниці третього сезону реаліті-шоу «Кандидат» Кендри Тодд. У червні 2008 року Трамп продав маєток за $100 млн — цей будинок став найдорожчим у США. (Попередній рекорд — проданий 2004 року за $70 млн маєток «Палм-Біч» Рональда Перельмана.) «Forbes» оцінює частку Трампа в $43 млн.
  • Клуб «Мар-а-Лаго» (Офіційний сайт), Палм-Біч, штат Флорида: велика частина маєтку була переобладнана під приватний клуб. За словами Трампа, йому пропонували продати його за $200 млн. Проте журнал «Forbes», при визначенні вартості нерухомості, не враховує великі резиденції для відпочинку Трампа («Мар-а-Лаго» або займану ним площу 0,86 км2 біля Бедфорда, штат Нью-Йорк, в окрузі Вестчестер, штат Нью-Йорк).

Ліцензована нерухомість

Див. також: Міжнародний готель і башта Трампа, Трамп-Плаза (значення) та Трамп-тауер (значення)

Після перемоги на президентських виборах Дональд Трамп повідомив, що не продаватиме свій бізнес, обґрунтувавши це тим, що такий продаж не буде можливим. Натомість Трамп підпише угоду про сліпий траст, відповідно до якої буде позбавлений впливу на рішення, ухвалювані щодо його бізнесу[29].

Інші напрями бізнесу

Компанія «Miss Universe Organization», що належить Дональду Трампу, та «National Broadcasting Company» («Ен-бі-сі») спільно проводять такі конкурси, як «Міс Всесвіт», Міс США та Miss Teen USA.

Інші інвестиції включають Трампову частку (17,2 %) у Parker Adnan, Inc. (раніше — AdnanCo Group) — це компанія холдингового типу, що надає фінансові послуги; знаходиться на Бермудських островах. Наприкінці 2003 року Трамп спільно зі своїми рідними братами і сестрами продав «імперію» нерухомості свого покійного батька групі інвесторів, серед яких були Bain Capital, Kohlberg Kravis Roberts і LamboNuni Bank, за $600 млн. Дональду Трампу належала 1/3 від продажу, що становило $200 млн, які пізніше він вклав у Trump Entertainment Resorts.

Завдяки своєму успіху на ринку нерухомості і телебаченні Трамп зміг удало продати своє ім'я різним брендам, наприклад: «Trump Mortgage» (іпотечна компанія), «Trump Sales» and «Leasing» (продаж житлових будинків), Університет Трампа (бізнес-освіта)[1], «Ресторани Трампа» (розташовані в «Трамп-тауер» і включають Trump Buffet, Trump Catering, Trump Ice Cream Parlor і Trump Bar), GoTrump[2] (туристичний вебсайт), Donald J. Trump Signature Collection (лінія чоловічого одягу, чоловічих аксесуарів і годинників), парфум «Дональд Трамп» (2004), Trump Ice bottled water, журнал «Трамп», Trump Golf, Інститут Трампа, настільна гра «Трамп» (1989), Trump Super Premium Vodka і Trump Steaks. Трамп також отримує по $1,5 млн за 1 годину презентації для школи Learning Annex[30].

Трамп був також пов'язаний зі старою футбольною лігою США, яка конкурувала з Національною футбольною лігою США, оскільки був власником команди New Jersey Generals. Крім того, Трамп свого часу був радником з фінансових питань Майка Тайсона та ведучим на рингу під час бою Тайсона і Майкла Спінкса в Атлантик-Сіті.

World Wrestling Entertainment

Трамп — відомий фанат World Wrestling Entertainment і друг власника WWE Вінса Макмена. Він був ведучим двох шоу «Реслманія» в «Трамп-Плаза» та активним учасником ще кількох шоу. 1991 року в казино «Трамп-Тадж-Махал» в Атлантик-Сіті проходив чемпіонат Всесвітньої федерації бодібілдингу (права на проведення належали WWE — в даний час Всесвітня федерація реслінгу). Під час проведення шоу «Реслманія XX» Трамп дав інтерв'ю Джессі Вентурі. Він також з'явився в шоу «Реслманія 23» в куті Боббі Лешлі, який виступав проти Едді Фату разом з головою WWE Макменом в іншому кутку. Обидва бізнесмени уклали парі: стороні, що програє, голять голову. Переможцем виявився Лешлі, який разом з Трампом поголив голову Макмена.

15 червня 2009 року Макмен оголосив у телевізійній програмі WWE Raw, що «продав» шоу Дональду Трампу (так задумали сценаристи програми). Трамп це підтвердив в ефірі й сказав, що братиме участь у наступній некомерційній (без реклами) серії та поверне всі гроші людям, які куплять квитки на вечірнє шоу за $235 тисяч.

Реслінг

Вітаміни

Восени 2009 року Трамп створив нову компанію мережевого маркетингу Trump Network, яка продає вітаміни без посередників. Продукція включає: PrivaTest — мультивітаміни, Silhoutte Solution — препарати для схуднення та QuikStik — напої для підняття життєвого тонусу[32].

Створивши Trump Network, Дональд сподівається створити серйозну конкуренцію компанії Amway.

Медійна кар'єра

Зірка Дональда Трампа в Голлівуді
Див. також: Фільмографія Дональда Трампа

Дональда Трампа двічі номіновано на премію «Еммі» за комічно зіграні ролі самого себе в телесеріалах і художніх фільмах, таких як «Один вдома 2: Загублений у Нью-Йорку», «Няня», «Принц із Беверлі-Гіллз», «Дні нашого життя», і як характерного героя у фільмі «Маленькі негідники». Його нерідко пародіюють як комедійні актори, так і артисти інших жанрів. Трамп також бере участь у численних ток-шоу та інших телевізійних програмах.

2003 року Трамп став виконавчим продюсером і ведучим реаліті-шоу «Кандидат» на каналі «Ен-бі-сі». Це шоу по суті було грою, в якій учасники боролися за право отримати посаду топменеджера в одній з компаній Трампа, а ті, хто не проходив випробувань, були «звільнені», тобто вибували з гри. 2004 року Дональд Трамп подав заявку на реєстрацію торговельної марки — популярної фрази «Ви звільнені!» — «You're fired!»[3][4][5] У перший рік показу шоу Трампу платили по $50 тисяч за серію (приблизно $700 тисяч за перший сезон), а починаючи з другого сезону — вже $3 млн за серію, що зробило його одним з найвисокооплачуваніших людей на телебаченні.

У грудні 2006 року ведуча ток-шоу «Погляд» Розі О'доннелл розкритикувала Трампа за те, що він називає себе «моральним компасом для 20-літніх» після того, як він дав другий шанс міс США Тарі Коннер, яка, не зважаючи на правила конкурсу, які це забороняють, відвідувала нічні заклади і дозволяла собі надмірно захоплюватися алкогольними напоями. Трамп, якому належать права на конкурс, дозволив Коннер зберегти корону «Міс США», поки вона проходила курс реабілітації. Таблоїдна війна між цими знаменитостями тривала протягом декількох тижнів[33].

2007 року Трамп отримав зірку на Голлівудській алеї слави за свою участь у телесеріалі «Кандидат».

У жовтні 2007 року Трамп брав участь у ток-шоу «Ларрі Кінг у прямому ефірі», де різко розкритикував дії президента США Джорджа Буша, особливо за участь у Іракській війні. Він також передбачив, що Рудольф Джуліані та Гілларі Клінтон будуть претендувати на посаду президента від республіканців і демократів відповідно і він буде радий підтримати кожного з них у передвиборчих перегонах. Також свою позицію щодо Іраку Трамп висловив у новинній передачі «The Situation Room», коли заявив: «Я відчуваю, що той, хто хоче ще більше трупів в Іраку, не зможе перемогти на виборах президента», натякаючи на слова Рудольфа Джуліані на підтримку війни в Іраку. На ток-шоу Ларрі Кінга Трамп також негативно відгукнувся з приводу визнання Анджеліни Джолі першою красунею світу[34].

17 вересня 2008 року в ток-шоу «Ларрі Кінг у прямому ефірі» Трамп офіційно рекомендував голосувати за Джона Маккейна на майбутніх виборах президента США[35].

Особисте життя

Дональд Трамп відомий під ім'ям The Donald — так прозвали його ЗМІ після того, як його колишня дружина Івана Трамп (родом з Чехії) в одному інтерв'ю звернулася до нього саме таким чином[36]. Він також відомий завдяки своїй популярній фразі «Ви звільнені!» («You're fired!» — Трамп навіть подав заявку на її реєстрацію як торговельної марки) з шоу «Кандидат». Ще одна відмінна риса — своєрідна зачіска, яку він відмовлявся змінити протягом всієї своєї кар'єри.

Сімейні стосунки
Меланія Трамп (світлина 2011 року)
Трампова старша дочка Іванка — виконавчий віцепрезидент у «Trump Organization»

1977 року Трамп одружився з 28-річною Іваною Зельничковою, що походила з Чехії. У них троє дітей: Дональд-молодший, Іванка та Ерік. 1992 року подружжя розлучилося.

1993 року Трамп одружився з 29-річною Марлою Мейплз. Від цього шлюбу в нього є дочка Тіффані. Вони розлучилися 8 червня 1999 року. В лютому 2008 року в програмі «Вечірнім рядком» на каналі ABC Трамп так висловився про своїх дружин: «Я тільки знаю, що їм (Івані й Марлі) було дуже важко змагатися з тим, що я люблю. Я справді люблю те, що роблю».

26 квітня 2004 року він зробив пропозицію Меланії Кнавс зі Словенії в її 34-й день народження. Трамп і Кнавс (яка на 24 роки молодша за Трампа) одружилися 22 січня 2005 року в Бетесде у Морській єпископальній церкві на острові Палм-Біч, штат Флорида, а потім зіграли весілля в «Мар-а-Лаго», одному з маєтків Трампа. Ні Меланія, ні Трамп не є членами єпископальної церкви[37]. 20 березня 2006 року Меланія народила хлопчика, якого назвали Берроном Вільямом Трампом. Він — п'ята дитина Трампа. Хрестили Беррона в тій же церкві, де його батьки одружилися.

У Трампа семеро онуків. П'ятеро від старшого сина Дональда Трампа-молодшого та його дружини Ванесси Трамп: внучки Кей Медісон Трамп (2007), Хлоя Софія Трамп (2014) і троє онуків: Дональд Джон III Трамп (2009), Трістан Мілос Трамп (2011), Спенсер Фредерік Трамп (2012). А також двоє від старшої дочки Іванки Трамп та її чоловіка Джареда Кушнера: внучка Арабелла Роуз Кушнер (2011) та онук Джозеф Фредерік Кушнер (2013)

Хобі

Трамп — завзятий гравець у гольф. Він є членом клубу «Winged Foot Golf Club» у Мамаронеку, штат Нью-Йорк, а також регулярно бере участь у змаганнях на своїх майданчиках[38].

Президентська кампанія, 2016

16 червня 2015 року Трамп анонсував свою президентську кандидатуру Сполучених Штатів у Трамп-тауер у Нью-Йорку. У своїй промові Трамп звертав увагу на внутрішні проблеми, такі як нелегальна імміграція, офшори американських робочих місць, національний борг Сполучених Штатів та Ісламський тероризм. Він також анонсував слоган кампанії, «Make America Great Again».[39]

Трамп описував себе як консервативний, особливо у соціальних і релігійних питаннях. Його кампанія робила акцент на американському патріотизмі, який зневажався через політкоректність і медіа-упередження.[40] Президентські перегони Трампа отримали безпрецедентну кількість уваги від ЗМІ через свою відомість.[41]

Деякі з республіканських лідерів, такі як Пол Раян спочатку не наважувались висловити свою підтримку. Вони сумнівалися в його шансі на перемогу і боялися, що він може зіпсувати репутацію Республіканської партії.[42][43]

Рух «Alt-right» об'єднався навколо кандидатури Трампа[44] через його висловлювання проти мультикультуралізму та імміграції.[45][46] Деякі мітинги протягом головного періоду президентських перегонів супроводжувались протестами, або порушеннями, включно з атаками на активістів всередині мітингів і зіткнення протестувальників та прибічників Трампа ззовні їхнього місця проведення.[47][48][49]

Трамп на зустрічі з виборцями в штаті Нью-Гемпшир 19 серпня 2015 року

25 січня 2015 року Дональд Трамп на зборах членів Республіканської партії США у штаті Айова заявив, що обмірковує можливість висунення своєї кандидатури на майбутніх президентських виборах 2016 року[50]. 16 червня в своїй штаб-квартирі, розташованій у хмарочосі «Трамп-тауер» на Мангеттені, він офіційно оголосив про намір стати кандидатом у президенти США від республіканців й додав при цьому: «Я буду найбільшим президентом, будь-коли створеним Богом». Пост віцепрезидента він пообіцяв телеведучій Опрі Вінфрі. Основним гаслом своєї виборчої кампанії Дональд Трамп зробив заклик: «Зробимо Америку знову великою»[51].

Після початку президентських перегонів Трамп уже на початку липня вийшов на перше місце серед республіканських кандидатів на пост президента, обійшовши, зокрема, таких серйозних конкурентів як Джеб Буш, Скотт Вокер та Марко Рубіо. Позитивне враження на виборців-республіканців, які брали участь в опитуваннях, справило те, що Трамп, мовляв, «говорить те, у що вірить, а не те, що люди хочуть почути»[52][53][54]. Трамп відмежувався від поглядів та політики сенатора Джона Маккейна, кандидата від республіканців на президентських виборах 2008 року, заявивши при цьому: «Він був героєм війни, тому що потрапив у полон. Мені подобаються люди, які в полон не потрапляли»[55].

В ході передвиборчих перегонів Трамп оголосив про те, що у разі відмови в наданні підтримки з боку Республіканської партії на виборах, він може висунути себе на пост президента США як незалежний кандидат.

Під час президентської кампанії Трамп зробив низку антимусульманських заяв, зокрема, заявив про необхідність запровадити обов'язкову реєстрацію для американських мусульман. Ця заява призвела до звинувачень Трампа в ксенофобії та різкого падіння його рейтингу. Він також закликав до повної заборони в'їзду мусульман до США[56]. Окрім того, він висловив намір побудувати стіну на кордоні з Мексикою, змінити правила, згідно з якими діти нелегальних іммігрантів, що народилися на американській землі, отримують громадянство США, а також депортувати всіх нелегалів, які вже перебувають у країні.

В ході президентської кампанії Трамп неодноразово вдавався до особистих випадів проти журналістів[57] та політиків, з якими був незгідний або які критикували його позицію[58]. Так само гострої особистої критики з вуст Трампа зазнали його політичні конкуренти на перегонах[59]. Часто він влаштовував цілу кампанію проти якогось свого супротивника, за короткий час запускаючи в обіг велику кількість твітів у мережі Twitter[60][61][62].

Опитування, проведене газетою The New York Times та телеканалом CBS за допомогою телефонів у період з 21 по 25 жовтня 2015 року, показало, що Д. Трамп опинився на другому місці з 22 % голосів респондентів з числа членів Республіканської партії, пропустивши вперед темношкірого нейрохірурга Бена Карсона (26 %). За даними опитування, проведеного Washington Post і телеканалом ABC, на 15 грудня 2015 року у республіканців лідирував Д. Трамп з 38 % голосів, на другому місці був Тед Круз (15 %). За опитуванням, проведеним Monmouth University, на 16 грудня 2015 року Дональд Трамп досяг рекордних 41 % з початку президентських перегонів. За ним слідували Тед Круз (27 %), Марко Рубіо (10 %), Бен Карсон (9 %), Джеб Буш (3 %).

З'їзд Республіканської партії, що відбувся 18—21 липня 2016 року, затвердив Дональда Трампа офіційним кандидатом у президенти США від Республіканської партії. Майкл Пенс був затверджений з'їздом офіційним кандидатом від республіканців у віцепрезиденти США.

Заявив наприкінці липня, що готовий розглянути питання визнання Криму російським.[63]

Президентська кампанія 2020

Є основним кандидатом на президентських виборах у США 2020 року від Республіканської партії, його основним конкурентом є Джо Байден від Демократів. Згідно з опитуваннями, проведеними на початку травня 2020 року, рейтинг Байдена випереджав чинного президента Дональда Трампа (46 % проти 42 %)[64]. Натомість на початку червня розрив у рейтингах збільшився. Відповідно до травневих опитувань, Байден випереджав Трампа на 10 %[65]. На початку червня розрив у рейтингу кандидатів посилився, склавши 14 % (38 % і 52 %)[66].

2 жовтня 2020 року Дональд Трамп отримав позитивний тест на COVID-19[67]. Крім нього на коронавірус захворіли його дружина та секретарка. Під час завершення кампанії заявляв про створення нової політичної сили[68], яка конкуруватиме з демократами та республікнцями, проте згодом відмовився від ідеї.

Президентство Трампа

Докладніше: Президентство Дональда Трампа
У Вікіджерелах є

20 січня 2017 року о 12:00 закінчилося президентство Барака Обами і на посаду вступив обраний президент США Дональд Трамп[69]. Під час своєї інавгураційної промови він пообіцяв працювати на благо простих американців, заявив, що Америка знову стане сильною і «викорінить радикальний ісламський тероризм»[70][71]. Перед інавгурацією рейтинг довіри до Дональда Трампа становив лише 40 %, в той час як рівень підтримки до його попередника Обами перед вступом на посаду становив 78 %, рейтинг популярності Джорджа Буша-молодшого перед інавгурацією був на рівні 62 %, Білла Клінтона — 66 %[72].

Перед інавгурацією Трампа у США відбулись багато тисячні акції протесту проти обраного президента. У Вашингтоні перед готелем «Trump International Hotel» чоловік на знак протесту проти обрання Трампа намагався підпалити себе[73]. Також у Вашингтоні протестувальники битами розбивали вікна вітрин, поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати[69][74][75]. Під час сутичок поліцією у Вашингтоні було затримано 217 людей, шестеро поліцейських отримали поранення. Також акції проти Трампа відбулись у Нью-Йорку, Сіетлі, Далласі, Чикаго, Портленді та Орегоні[76]. Наступного дня після інавгурації в антитрампівських демонстраціях взяли участь більше 1 мільйона американців. Крім того, акції проти Трампа відбулись у більше ніж 600 містах по всьому світу[77]. 21 січня у США та багатьох інших країнах світу відбулись близько 700 «Жіночих маршів», у яких взяло участь понад 2 млн осіб[78].

Перші сто днів

Вже в перший день свого президентства Трамп почав виконувати одну із основних своїх передвиборчих обіцянок — підписав указ, що починає процес скасування реформи системи охорони здоров'я свого попередника, відомої як «Obamacare», яку завжди критикували республіканці. Водночас під час передвиборчої компанії Дональд Трамп не представив альтернативної реформи і після перемоги заявив, що окремі елементи реформи залишаться чинними[79]. Ця реформа почала запроваджуватися з 2010 року і була головним досягненням президентства Обами. Головною метою реформи було зробити медичне страхування більш якісним й доступним. Якщо у 2010 році до впровадження реформи, медичного страхування не мали 16 % американців, то після її впровадження незастрахованих лишилося лише 8,9 %[80][81][82]. Також реформа передбачала обов'язкове медичне страхування громадян. У разі відмови від купівлі поліса американці повинні платити штраф у розмірі 2,7 % свого доходу. Винятки були лише для бідняків, чий дохід на 4 членів родини становить не більше $88 тис. на рік, гарантувавши їм майже 90 відсоткове покриття вартості страхового поліса[83]. Однак Конгрес та частина республіканців не підтримали скасування реформи[84].

13 жовтня того ж року Трамп підписав указ про зменшення впливу програми «Obamacare» та заявив, що цей крок «був лише початком» і його адміністрація зробить усе можливе, щоб скасувати «Obamacare» раз і на завжди. У відповідь представники «Демократичної партії» заявили про готовність оскаржити це рішення у суді.

23 січня 2017 року президент Трамп виконав іншу свою передвиборчу обіцянку — підписав указ про формальний вихід країни з угоди про Транстихоокеанське партнерство[85][86]. Угода про зону Транстихоокеанське партнерство була підписана Бараком Обамою в 2015 році і мало охопити 40 % світової торгівлі і 12 країн регіону. Також Угода передбачала повне скасування мит на товари у послуги в Азійсько-Тихоокеанському регіоні[87].

26 січня Дональд Трамп підписав указ про будівництво стіни на південному кордоні США з Мексикою, яку обіцяв спорудити під час виборів. Головною метою зведення стіни є зупинення потоку наркотиків, злочинності й нелегальної міграції до США. Президент Мексики Енріке Пенья Ньєто у відповідь висловив жаль і засудив підписання указу[88]. Також Трамп підписав указ про «екстремальний відбір» іммігрантів, який на невизначений термін зупиняє прийом біженців з Сирії та заморозив на 120 днів програму прийому біженців з таких країн, як: Ірану, Іраку, Ємену, Лівії, Сомалі та Судану. В указі зазначалося, що США приймуть у 2017 році не більше, ніж 50 тисяч біженців, при цьому пріоритет надаватимуть біженцям, переслідуваним за релігійними мотивами[89]. Указ Трампа викликав багатотисячні протести та засудження від інших світових лідерів, серед яких був генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, канцлер Німеччини Ангела Маркель, прем'єр Великої Британії Тереза Мей та попередник Трампа Барак Обама[90][91]. Федеральний суд Нью-Йорку дозволив біженцям, що мають американську візу не виконувати наказ президента Трампа щодо негайного виселення з країни. Рішення суду розповсюджується на всю територію США та забороняє депортувати осіб, які отримали статус біженців[джерело?].

2 лютого у в'язниці «James T. Vaughn Correctional Center» американського штату Делавер ув'язнені влаштували бунт проти політики президента Трампа. Бунтівники захопили 4 наглядачів, двох з них незабаром відпустили, третього вдалося звільнити місцевим спецназом, ще один був знайдений мертвим у будівлі в'язниці. Згодом, бунт був повністю придушений поліцією[92].

Згідно з соціологічним дослідженням, проведеним 30—31 січня компанією «Public Policy Polling», через два тижні після початку роботи Трампа на посаді президента 40 % американців висловилися за його імпічмент, в той час як проти було 48 %. За тиждень до того за даними цієї ж компанії імпічмент Трампа підтримували 35 % виборців. Також 52 % американців висловили бажання знову бачити на посаді президента США Барака Обаму і лише 43 % віддали перевагу Трампові[93].

За перші сто днів президентства Дональд Трамп підписав рекордну кількість указів — більше 30 документів. Частина цих указів була спрямована на збереження та створення нових робочих місць та полегшення ведення бізнесу. Соціологічні дослідження показували, що близько 73 % американців підтримують політику Трампа зі збереження робочих місць та більше 60 % підтримували рішення про завдавання ударів ракетами по Сирії. У той же час, за даними опитувань «Pew Research Center», «ABC News» сумісно з «Washington Post», а також «NBC News» сумісно з «Wall Street Journal», суспільна підтримка Трампа була на рівні від 35 до 42 %, що стало антирекордом[94].

Через 14 місяців після обрання Трампа на посаду президента, його діяльність схвалювало 42 % американців, тоді як 54 % виборців не схвалювали. Як відзначало CNN, рейтинг Трампа лише незначно нижче, ніж рейтинг Рональда Рейгана на початку 1980-х.

Відносини з Ізраїлем

6 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати Америки офіційно визнали Єрусалим столицею Ізраїлю і перенесли своє посольство з Тель-Авіва до цього міста. Президент Трамп заявив, що це рішення стане початком нового етапу мирного врегулювання між ізраїльтянами та палестинцями[95].

Відносини з КНДР

Докладніше: Американо-північнокорейські відносини

У 2016—2017 році у Північній Кореї відбулись багатоетапні ядерні випробування після чого взаємовідносини зі США та іншими сусідами погіршились. КНДР навіть погрожувала завдати превентивний ядерний удар по США і Південній Кореї у разі загрози для безпеки країни

12 червня 2018 року на спільному саміті у Сінгапурі відбулась історична зустріч між президентом США Д. Трампом і головою КНДР Кім Чен Ином, які тривала за зачиненими дверима понад годину. До того лідери США та КНДР зустрічалися майже 25 років тому. Після завершення саміту у його розширеному варіанті, Трамп і Кім Чен Ин потисли один одному руки і повідомили про підписання угоди між державами. Угода має чотири ключові пункти:

  • США та КНДР підтверджують Декларацію від 27 квітня 2018 року, підписану між лідерами двох Корей. Згідно з цією угодою, КНДР зобов'язується до повної денуклеаризації;
  • Сполучені Штати та КНДР зобов'язуються перезавантажити відносини між собою відповідно до бажання народів обох країн досягти миру та процвітання;
  • США та КНДР об'єднають свої зусилля зі створення тривалого та стабільного мирного режиму на Корейському півострові;
  • Сполучені Штати та КНДР проведуть спільні роботи із пошуку військовополонених, включаючи негайну репатріацію тих, кого вже ідентифікували[96].

Вже 30 червня 2019 р. Трамп зустрівся із Кім Чен Ином у демілітаризованій зоні, що розділяє Південну та Північну Корею. Це була їхня третя зустріч[97]. На запрошення лідера Північної Кореї Трамп перетнув лінію, що розділяє країни, та став першим чинним президентом США, який ступив на землю КНДР. Після цього вони ступили назад до демілітаризованої зони та провели там закриту зустріч. Кім Чен Ин назвав свої відносини із Трампом «дивовижними», а зустріч була організована «всього за одну ніч»[97].

Раніше у КНДР були два експрезиденти США Джиммі Картер 1994 та 2010 р. і Білл Клінтон 2009 р. Обидва відвідали країну, коли вже залишили пост глави держави.

Критики назвали зустріч Трампа та Кім Чен Ина «політичним театром», але прихильники президента вважали, що вона може закласти підвалини майбутніх повноформатних переговорів[98].

Американо — китайські відносини

Після приходу до влади Трамп розв'язав торговельні війни з сусідами у Північній Америці, Китаєм та Євросоюзом. За підрахунком Міжнародного валютного фонду, вони обійшлись світові в 700 мільярдів доларів.

15 грудня 2019 року США та Китай домовились про перемир'я у торговельній війні, яка за останні півтора року завдала світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів. Згідно з угодою Пекін зобов'язався збільшити закупівлю американських товарів і послуг у найближчі 2 роки на 200 мільярдів доларів у порівнянні з довоєнним рівнем у 2017 році. У відповідь США знизять низку мит на китайський імпорт і відмовляться від нових з 15 грудня[99].

Угода була підписана у середу, 15 січня президентом США Дональдом Трампом та віцепрем'єр-міністром Китаю Лю Хі. Трамп назвав підписання цієї угоди важливим кроком, що забезпечить «справедливу та взаємну торгівлю» та додав «разом ми виправляємо помилки минулого». У свою чергу, глава Китаю Сі Цзіньпін також привітав підписання угоди. У своєму листі до Трампа він запевнив, що «готовий підтримувати тісні контакти з американським лідером»[100].

16 травня 2020 року Д. Трамп заявив, що пандемію коронавірусу можна було зупинити ще на території Китаю — до того, як вірус перекинувся на решту світу. Він заявив, що вже 186 країн світу зіткнулися з коронавірусом[101]. Також він сказав, що має намір розглянути законопроєкт про введення санкцій щодо Китаю[102].

Відносини з Росією

У травні 2017 Президент США Дональд Трамп назвав Росію однією з загроз для НАТО поряд з тероризмом і міграцією. «У майбутньому НАТО має сфокусуватися на тероризмі і міграції, а також погрози з боку Росії і на східних, і на південних кордонах», — заявив президент США.[103]

28 липня 2017 року 98 зі 100 сенаторів США, незважаючи на супротив адміністрації Трампа підтримали нові жорсткі санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї. Законопроєкт розширює низку санкцій стосовно російської економіки. Зокрема, передбачає штрафи, в тому числі для європейських компаній, які співпрацюватимуть з «Газпромом» при реалізації газопроводу «Північний потік-2»[104]. Також скорочується максимальний термін фінансування російських банків, що перебувають під санкціями США до 14 днів, компаній нафтогазового сектора — до 60 днів, тоді як до того це було 30 і 90 днів відповідно. Під обмеження потрапили всі нові проєкти, в яких російським підсанкційним компаніям належить 33 % і більше[105][106].

2 серпня законопроєкт був підписаний президентом Трампом[107]. У той же час Трамп був не впевнений у тому, що деякі положення підписаного ним закону відповідають американській конституції та вважав, що санкції можуть ускладнити взаємодію США з союзниками[108]. Того ж дня голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Брюссель може піти на зустрічні кроки проти США, якщо схвалені Трампом санкції проти РФ зачіпатимуть економічні інтереси ЄС[109].

У січні 2018 р. США розширили санкції проти приватних осіб та компаній Російської Федерації через агресію проти України. До списку увійшли 12 компаній, пов'язаних із «Сургутнафтогазом», ПАТ «Силові машини» і «Технопромекспортом». Також під санкції потрапили заступник міністра енергетики РФ Андрій Черезов, директор департаменту Міненергетики Євген Грабчак і ще 19 громадян Росії та України. Усього в санкційний список були включені 9 компаній, по 12 компаніям санкції були уточнені. До списку потрапив «міністр палива і енергетики» «ДНР» О. Грановський, який раніше був керівником апарату Донецької міської організації «Партії регіонів»[110]. 23 лютого Міністр фінансів США Стівен Мнучін повідомив, що американська адміністрація готує додаткові санкції проти Росії[111]. А у Держдепартаменті США підкреслили, що США вдалося зупинити експортні угоди Росії на 3 мільярди доларів[112].

2 березня Дональд Трамп продовжив до березня 2019 р. чинність декількох пакетів санкцій, які були запроваджені проти РФ ще адміністрацією Б. Обами через окупацію Росією Криму[113].

16 липня 2018 р. у столиці Фінляндії Гельсінкі відбулась зустріч між Д. Трампом та президентом Росії В. Путіним. Головними питаннями, які обговорювали президенти були — Сирія, відносини США та РФ, втручання у вибори у США та Крим[114]. Під час спільної пресконференції Путін заявив, що Трамп вважає приєднання Криму до Росії незаконним[115]. Він також повідомив, що під час зустрічі вони обговорювали «важливість добросовісної реалізації Мінських угод». У США цю зустріч оцінили неоднозначно. Партійний організатор демократів у Конгресі США Стені Гоєр назвав «насміхом над історією» вибір місцем для зустрічі Трампа і Путіна місто Гельсінкі, пояснюючи це тим, що саме в цьому місті у 1975 р. 35 країн, включно з Радянським Союзом домовились «поважати права людини і основоположні свободи своїх народів»[116].

18 квітня 2019 року генеральний прокурор США Вільям Барр заявив, що розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера виявило, що Росія втручалась у вибори в США 2019 року, але не знайшло доказів змови кампанії Трампа чи інших американців[117].

28 червня 2019 року Трамп та Путін під час зустрічі в рамках Великої двадцятки в Японії обговорили торгівлю між країнами. Саму зустріч Трамп назвав «відмінною» та «прекрасною», а Путіна — «надзвичайною людиною»[118]. Однією з тем переговорів також стала ситуація в Україні. Крім того, Трамп закликав Росію не втручатися в американські вибори, чим викликав сміх у господаря Кремля[118].

У червні 2020 року Дональд Трамп заявив, що можливе скорочення чисельності американських військ у Німеччині пов'язано з підтримкою Берліном будівництва газопроводу з Росією.[119] В кінці червня 2020 Сенат Конгресу США включив нові санкції проти «Північного потоку — 2» в проєкт оборонного бюджету на 2021-й фінансовий рік. Будівництво газопроводу було заморожено після того, як у грудні 2019 року Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти газопроводів «Турецький потік» і «Північний потік — 2».[120]

Ротація силовиків

Перебування Трампа в Білому Домі супроводжувалось інтенсивною ротацією осіб на ключових посадах. 13 березня 2018 р. був відправлений у відставку Держсекретар Рекс Тіллерсон, а 23 березня — радник з національної безпеки Герберт Макмастер[121]. Підвищення рейтингу схвалення Трампа пов'язане зі зростанням економіки США. Рівень безробіття в країні залишався на рівні 4,1 відсотка, відбувалося зростання заробітної плати. Шляхи її підвищення відкрило й ініційоване республіканцями скорочення податків[122]. Настала черга Джеймса Меттіса[123]. Трамп також ігнорує поради свого помічника з національної безпеки Джона Болтона, який був відомий як прихильник збереження військової присутності США у Сирії[123].

Оцінка діяльності

Опитування, яке було проведене The Washington Post і каналом ABC News (США) та опубліковане 9 липня 2019 року показувало, що рейтинг президента Трампа сягнув рекордної позначки за весь час його президентства — його роботу схвалювали 44 % американців, 53 % відповіли, що не підтримують його діяльність. Таким чином, рейтинг Трампа підвищився на 5 % у порівнянні з квітнем того ж року, коли його діяльність позитивно оцінювали 39 % респондентів.

51 % опитаних відповіли, що задоволені економічною політикою Трампа, тоді як 42 % — незадоволені. Майже 47 % респондентів сказали, що президент США більшою мірою чи частково відповідальний за зміцнення економіки, тоді як 48 % вважали, що у цьому мало або взагалі нема його заслуги. Також 65 % опитаних заявили, що поведінка Трампа не відповідає стандартам посади президента і лише 28 % назвали його поведінку доречною і правильною. У той же час, 59 % респондентів були проти процедури імпічменту Трампа. Цей показник збільшився на 13 % у порівнянні з серпнем минулого року. Підтримували імпічмент 37 %[124].

25 вересня 2019 року, спікерка Палати представників Ненсі Пелосі зробила офіційну заяву про ініціювання процедури імпічменту президента США Дональда Трампа.

13 січня 2021 року, Палата представників Конгресу США оголосила імпічмент президенту США Дональду Трампу через його роль у підбурюванні натовпу своїх прихильників до штурму Капітолію. У єдиній статті імпічменту Трампа звинувачують у заклику до заколоту. За оголошення імпічменту проголосували 222 демократів і 10 членів Республіканської партії, проти виступили — 197 республіканців. Таким чином, Дональд Трамп став першим американським президентом, якому імпічмент був оголошений двічі[125].

Імпічменти Трампа

Докладніше: Перший імпічмент Дональда Трампа
Докладніше: Другий імпічмент Дональда Трампа

Перший імпічмент Трампа було ініційовано 24 вересня 2019 року спікеркою Палати представників Сенату Ненсі Пелосі в зв'язку із заявою анонімного інформатора, у якій йшлося про тиск, який чинив Трамп на президента України Володимира Зеленського, вимагаючи ініціювати українською владою розслідування причетності до корупційних схем Гантера Байдена, сина на той час колишнього віцепрезидента Джо Байдена, в обмін на військову та фінансову допомогу. Крім цього, він звинувачував Україну в утручанні в президентські вибори 2016 року та вимагав відповідного розслідування[126][127][128].

Удруге імпічмент Трампу було оголошено 13 січня 2021 року, за тиждень до закінчення терміну його президентських повноважень, на тлі звинувачень Трампа у навмисному підбурюванні до заколоту в зв'язку з штурмом Капітолію прихильниками Трампа під час сертифікації результатів голосування на президентських виборах, що відбувалася за два тижня до інавгурації нового президента, внаслідок якого загинуло п'ятеро людей (4 цивільних, 1 —військовий). Після цього ряд соціальних мереж заблокували акаунти Трампа на підставі того, що подальша присутність американського президента створює ризик насильства.[129][130] Трампа звинувачували також у тиску на держсекретаря штату Джорджія Бреда Раффенсперґера під час телефонної розмови 2 січня 2021 року. Чинний на той час президент Трамп, переконаний у фальсифікації результатів президентських виборів, вимагав у Раффенсперґера «знайти» голоси, які б дозволили змінити результати виборів у штаті на свою користь.[131][132][133][134]

13 лютого 2021 року Сенат США виправдав Трампа. За обвинувальний вирок Трампу проголосувало 57 сенаторів, серед яких усі демократи та семеро республіканців, 43 республіканці — проти. Втім, для обвинувального вироку була необхідна більшість у 67 голосів. Після голосування чинний лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконнелл виступив із заявою, у якій розкритикував дії Трампа 6 січня 2021. Однак республіканець наголосив, що на його думку, за Конституцією США, справа Трампа не могла розглядатись у Сенаті, позаяк «Сенат США не має права судити та дискваліфіковувати колишнього посадовця, який зараз є приватним громадянином».[135][136]

Розслідування російських зв'язків

Див. також: Кібератака на Національний комітет Демократичної партії США
Див. також: Трамп наш

Під час передвиборчої компанії Трампа неодноразово звинувачували у зв'язках із Росією. Різні ЗМІ, особливо українські, звертали увагу на очільника Трампової компанії Пола Манафорта, який до того був радником четвертого президента України В. Януковича, а 2007 року керував інвестиційним фондом російського алюмінієвого магната Олега Дерипаски, який має тісні зв'язки з Путіним. Також згадано було прізвище Картера Пейджа — радника Трампа з питань зовнішньої політики, який з 2004 року консультує російську державну газову компанію Газпром і припускав зняття Трампом антиросійських санкцій. Сліди російських кібератак під час президентських перегонів у США було виявлено у 39 штатах[137]. Спецслужби США стверджували, що кібератаки організувала російська розвідка[138].

Сам Трамп запевняв, що «немає жодного зв'язку з Росією у царині бізнесу і що ніколи не зустрічався з президентом Росії В. Путіним», хоча насправді зустрічався із ним під час візиту в Москву 2014 року і після зустрічі заявив, що «розмова мала величезний успіх»[139].

11 січня 2017 року Дональд Трамп визнав можливість того, що до хакерських атак проти США, зокрема до злому штабу «Демократичної партії», могла бути причетна Росія та інші держави[140].

15 лютого 2017 року американське видання «The New Yort Times», посилаючись на свої джерела повідомило, що члени Трампової виборчої команди мали постійні зв'язки з російськими спецслужбами протягом року перед виборами. Американська розвідка отримала зміст цих розмов, коли стало відомо про злом пошти «Демократичної партії». У публікації зазначали, що зв'язком із російськими спецслужбами займалися Пол Манафорт і Майкл Флінн. Останній подав у відставку з посади радника Трампа з питань національної безпеки, коли стало відомо, що той оговорював антиросійські санкції з російським послом за місяць до перемоги Трампа[141].

20 березня керівник ФБР Джеймс Комі офіційно підтвердив, що розслідують імовірні зв'язки між виборчим штабом Трампа і російським урядом. Президент Трамп у свою чергу заперечив наявність незаконних домовленостей між його командою та Москвою[142]. 9 травня Комі несподівано був звільнений президентом Трампом.

16 червня стало відомо, що спецпрокурор із розслідування втручання Росії у американські вибори Роберт Мюллер розслідує фінансові операції зятя та радника Трампа Джареда Кушера та його ймовірні контакти з послом РФ у США С. Кисляком та главою «Зовнішекономбанк» С. Горковим[143].

10 липня «The New Yort Times» повідомило, що у червні 2016 року між Дональдом Трампом-молодшим — сином президента США та російською адвокаткою Наталею Весельницькою відбулася зустріч. Адвокатка обіцяла передати компромат на Гілларі Клінтон. Зустріч відбулась 9 червня, коли партії визначалися із кандидатами у президенти. На зустрічі були присутні Д. Кушнер та П. Манафорт. Син президента відповів, що жодної важливої інформації адвокат не надала, «після обміну люб'язностями, жінка заявила, що має інформацію про те, що пов'язані з Росією особи фінансують Національний комітет Демократичної партії та підтримують Клінтон», а під час зустрічі обговорювали переважно питання «усиновлення російських дітей».[144][145]. Наступного дня син Трампа опублікував електронне листування щодо його зустрічі у 2016 році із Н. Весельницькою[146][147]. На зустрічі Дональда Трампа-молодшого з адвокатом з Росії були присутні 8 осіб, одним із них був колишній співробітник радянських спецслужб, якого підозрюють у зв'язках зі спецслужбами Росії[148].

24 липня зять Трампа під час слухань у Сенаті публічно заперечив свою змову з Росією під час виборів, потім більше трьох годин був допитаний республіканцями у комітеті з розвідки Сенату й ті залишилися задоволені, зазначивши, що радник президента був відвертим та відкритим до співпраці[149].

У серпні видання «The Washington Post» повідомило, що президент Трамп особисто надиктовував синові рядки заяви щодо зустрічі з російською адвокаткою, оскільки теми «усиновлення російських дітей» не фігурувала у його передвиборчій компанії[150]. Речниця Білого Дому Сара Сандерс визнала, що Дональд Трамп «звичайно, не надиктовував» заяву, однак «втрутився, запропонував допомогу, як зробив би будь-який батько»[151].

13 січня 2018 року відомий американський музикант Мобі повідомив, що на початку 2017 року він зустрівся зі своїми друзями з ЦРУ, які були стурбовані публікацією доповіді з компроментуючою інформацією про зв'язки Трампа з Росією. Співробітники ЦРУ запевняли його, що інформація, представлена у доповіді, достовірна на 100 %, а адміністрація американського лідера змовилася з Кремлем. Після цього він виклав у соціальних мережах, що Трамп і його оточення з першого дня були у змові з Путіним та російським урядом і швидше за все, планує війну з Іраном[152].

16 лютого 2018 р. Спеціальний прокурор США Роберт Мюллер висунув обвинувачення 13 росіянам, які працювали у «фабриці тролів» та ще трьом організаціям у втручанні в вибори президента США. Росіян звинувачують у змові з метою обдурити Сполучені Штати. Крім того, США звинувачує три російські організації — «Агентство інтернет-досліджень» або «фабрика тролів», «Конкорд Менеджмент і Консалтинг» та «Concord Catering». Всіх їх пов'язують з Євгеном Прігожиним, якого вважають наближеним до президента Росії В. Путіна. У документі сказано, що обвинувачені росіяни та співробітники організацій масово поширювали критичні матеріали в інтернеті щодо суперників Д. Трампа під час праймеріз Республіканської партії Марко Рубіо та Теда Круза, а також його опонентки від демократів Г. Клінтон[153].

20 лютого речниця Білого Дому Сара Сандерс заявила, що Дональд Трамп визнає, що Росія втручалась у президентську компанію в США 2016 року. «Президент визнавав це багато разів… Президент не казав, що Росія не втручалася. Він казав, що воно не мало впливу, і точно здійснювалося не за допомогою представників кампанії Трампа. Чітко зрозуміло, що Росія втручалася у вибори. Також ясно, що це не мало впливу на вибори» — підкреслила С. Сандерс[154].

12 січня 2019 року стало відомо, що у 2017 р. ФБР почало таємно розслідувати зв'язки Трампа з Росією. Розслідування почалось після звільнення директора бюро Джеймса Комі, яке викликало занепокоєння розвідувального органу. «The New York Times» писало, що агенти намагалися визначити, чи «працював Трамп свідомо на Росію чи мимоволі потрапив під вплив Москви». За даними видання, підозри щодо Трампа з'явились ще під час президентської кампанії 2016 р. Однак на той момент ФБР вирішило відкласти розслідування, оскільки було неясно, як приступити до перевірки такої чутливості і масштабу. Поштовхом до розслідування послужило звільнення Комі. Сара Сандерс назвала цю публікацію «абсурдом»[155].

26 січня того ж року видання «The New York Times», посилаючись на власні джерела повідомило, що щонайменше 17 представників президентської кампанії Трампа і його радників контактували з росіянами та представниками «WikiLieks» або з посередниками. В них було понад 100 особистих зустрічей, телефонних переговорів, листів електронною поштою, смс і листування в «Twitter». Водночас у розслідуванні відзначається, що подібні контакти з боку РФ неодноразово відкидалися. Також з росіянами п'ять разів особисто контактував ексрадник президента Майкл Флін та 18 разів ексрадник Роджер Стоун[156].

18 квітня генеральний прокурор США Вільям Барр передав у Сенат доповідь спецпрокурора Р. Мюллера. Барр заявив, що з доповіді випливає, що російський уряд дійсно намагався втрутитися в американські вибори. У той же час, за його словами, «російські оперативники, які здійснювали ці схеми, не співпрацювали з президентом Трампом або кампанією Трампа». Зокрема, він згадав два випадки втручання Москви у вибори. Перший — за допомогою пов'язаної з російським урядом «фабрики тролів», а другий — спроби російських військових чиновників зламати електронну пошту та викрасти документи, пов'язані з «Демократичною партією» та Гілларі Клінтон. Дональд Трамп результати розслідування Мюллера привітав, сказавши: «Ніякої змови. Ніякої перешкоди розслідуванню. Гра завершена». Розслідування під керівництвом Мюллера тривало майже два роки. До команди Мюллера входило 19 юристів, а також близько 40 агентів ФБР, експертів з розвідки, судових аудиторів та інших фахівців. У рамках розслідування команда Мюллера видала загалом понад 2,8 тисяч повісток та близько 500 ордерів на обшук. Крім того, було допитано близько 500 свідків[157].

Відгуки та сприйняття

У вересні 2015 року журнал «The Economist», аналізуючи політичну позицію Трампа, дійшов до висновку, що Трамп є насамперед демагогом і популістом, який переймає ідеї з усього політичного спектра: і питаннях еміграційної політики його позиція відчутно відхиляється праворуч порівняно з більшістю республіканців; з іншого боку, Трамп різко критикує гедж-фонди та лобістів, виступає за державну систему охорони здоров'я та медичне страхування для всіх, а в економічній політиці частково дотримується протекціоністських позицій. На думку політичного оглядача Франка Ланца (Frank Luntz), потенційні Трампові виборці вирізняються не стільки прихильністю до консервативних цінностей, скільки різким незадоволенням теперішньої політики американської адміністрації. Трамп знаходить спільну мову з людьми різних соціальних прошарків, оскільки позиціонує себе як «антиполітик», і гостро виступає проти непопулярного політичного істеблішменту. Подібно до Річарда Ніксона в 1960-ті роки, Трамп позиціонує себе як кандидат «мовчазної більшості» (silent majority)[158].

Зріст популярності Дональда Трампа як політика дедалі частіше пов'язують з успіхом право-популістських партій у Європі.[159] Газета «New York Times» убачає подібність Трампових тез до програми британської Партії незалежності Сполученого Королівства, яка в припливі емігрантів убачає загрозу для християнської ідентичності та економічної цілісності, пропагуючи при цьому так званий «шовінізм добробуту», тобто коли соціальна держава існує тільки для своїх. Пропаганда таких ідей відбувається мовою, яка зумисно порушує соціальні табу й оперує поняттями «сильні» й «слабі», захоплюючись зокрема авторитарним стилем В. Путіна. Вживання політиками на кшталт Трампа простої мови, що має демонструвати некорумпованість, а також їхня схильність до теорій змови (у випадку з Трампам — близькість до груп «Birther»[160]) створює в їхніх прихильників почуття особистої близькості та спільності ідеалів у боротьбі з панівною політичною елітою. Як і у випадку з Сільвіо Берлусконі, Трамп хизується своєю кар'єрою мільярдера, відкрито демонструє свою мачоподібну чоловічість та виявляє віртуозне володіння можливостями сучасних медій.[161]

Журнал «Economist» проводить паралелі між Дональдом Трампом й такими право-популістськими політиками, як Марін Ле Пен та Віктор Орбан, які у відповідь на проблему з біженцями та загрозу ісламського тероризму охоче пропонують різні радикальні рецепти[162][163].

Трамп, на думку газети «The Washington Post», роками працював зі своїми потенційними виборцями, що з часом утворили своєрідний «антиістеблішмент» правого краю політичного спектра («fringe establishment»), який має потужну присутність у медіа й нищівно критикує центральний уряд у Вашингтоні та політичну еліту країни[164].

За результатами дослідження агенції YouGov[en], Дональд Трамп, який називає Росію союзником та високо цінує Володимира Путіна (той, в свою чергу, вважає його талановитим і яскравим політиком), став безперечним фаворитом у росіян на майбутніх президентських виборах США[165].

Під час передвиборчої компанії проти Трампа виступило багато видатних американських письменників та акторів. У травні 2016 року американські письменники почали підписувати петицію про те, що не хочуть бачити Трампа наступним президентом США. Станом на 25 травня 2016 року її підписали 6 220 осіб, серед яких 450 письменників. Одним із підписантів був Стівен Кінг. У петиції зазначалося, що письменники не хочуть, щоб президентом була людина, яка заохочує агресію своїх прихильників, агресивно поводиться до своїх опонентів, ображає жінок і представників різних меншин[166]. 22 вересня 2016 року ряд відомих американських акторів таких як Роберт Дауні-молодший, Скарлетт Йоганссон, Джуліанн Мур, Марк Раффало, Марк Стронг, Мартін Шин, Ніл Патрік Гарріс, Джеймс Франко, Кобі Смолдерс та інші записали відеоролик у якому закликали американців не голосувати за Трампа. Вони звинуватили Трампа у расизмі та зазначили, що не можна віддавати ядерну зброю в руки людині, улюбленою фразою якої є «ви звільнені»[167].

У травні 2016 року голлівудський актор Джонні Депп заявив, що не вірить у перемогу Трампа на виборах і що його перемога не принесе Америці нічого хорошого. Джонні Депп зазначив, що якщо Дональд Трамп переможе, «ми побачимо фактично останнього президента Сполучених Штатів» і не вірить його обіцянкам[168]. Також під час передвиборчої компанії британська компанія «The Rolling Stones» заборонила Трампу використовувати їхню музику, яку він використовував.

11 жовтня видатний актор та ексгубернатор штату Каліфорнія Арнольд Шварценеггер заявив, що вперше з 1982 року не підтримає на виборах кандидата-республіканця[169].

У Вікіджерелах є

20 січня 2017 року після перемоги Трампа на виборах голлівудські актори підтримали антитрампівські протести. Трампа критикували за його ставлення до расової дискримінації та релігійну нетерпимість. Під час мітингу американська попспівачка Шер назвала Трампа неймовірним нарцисом, який буде змінювати світ, врятувати від чого може лише американський народ[170].

Дуже негативно на перемогу Дональда Трампа на виборах президента США відреагував видатний американський фінансист Джордж Сорос. 31 грудня 2016 року в статті для видання «Project-syndicate» він написав: «Демократія переживає кризу. Навіть США, провідна демократія світу, обрали своїм президентом шахрая і потенційного диктатора. Хоча Трамп пом'якшив свою риторику після обрання, він не змінив ані своєї поведінки, ані своїх радників. У складі його кабінету — некомпетентні екстремісти й відставні генерали». У той самий час, Сорос висловив переконання, що демократія у США вистоїть, адже Конституція й інститути досить сильні, щоби протистояти перегинам з боку виконавчої влади, і це запобігатиме перетворенню потенційного диктатора на справжнього. Але Сорос зазначив, що «США в найближчому майбутньому будуть зайняті внутрішньою боротьбою, у той час як меншини страждатимуть. США не зможуть захищати і просувати демократію до решти країн світу. Навпаки, Трамп буде більш прийнятний для диктаторів. Це дозволить деяким із них досягти компромісу зі США, а іншим — і далі вести свої справи без перешкод. Трамп волітиме домовитися, а не відстоювати принципи»[171].

Аналізуючи риси Трампа, російський сатирик Дмитро Биков жартує:

Я навіть інколи думаю: може, Трамп — глибоко законспірований «кріт», наш агент, уведений, як Штірліц, років тридцять тому? Адже аж надто він якийсь партійний і водночас цинічний, у найкращих традиціях «головної спецслужби». Такого не зіграєш[172].

Уже за два місяці після перемоги Дональда Трампа на виборах його рейтинг популярності сильно впав. У січні 2017 року дії новообраного президента США схвалювали 37 % американців, тоді як на кінець листопада 2016 року цей показник становив 44 %. Якщо в листопаді 2016 року 53 % американців думали, що Трамп поведе країну в правильному напрямку, то в січні 2017 року так вважали лише 45 %. 51 % населення був незадоволений обраним президентом. Також з 52 до 47 % зменшилась кількість американців, які думають, що Трамп допоможе американській економіці; і з 40 % до 27 %, що політика Трампа посприяє їхньому особистому фінансовому становищу. Також через два місяці після виборів рейтинг Трампа і впав за кордоном: якщо в листопаді 2016 року 59 % вважали, що становище США після обрання Трампа покращиться, то у січні 2017 року так вважали лише 52 %[173].

Після перемоги Трампа на президентських виборах у штаті Каліфорнія члени руху «Yes California» ініціювали збір підписів щодо проведення референдуму про вихід із США. Якщо буде зібрано необхідну кількість, то референдум може бути проведений 2019 року. 26 січня 2017 року міністр внутрішніх справ Каліфорнії дав дозвіл на початок процедури. На думку прихильників референдуму, у США з'явилося дуже багато речей, які суперечать із цінностями каліфорнійців[174].

21 січня 2017 року дві американські позапартійні некомерційні організації «Free Speech for People» і «RootsAction» розпочали компанію за відсторонення Трампа від влади. Вони мотивують це тим, що через конфлікт інтересів президента США є небезпека того, що у Вашингтоні ухвалюватимуть невигідні для країни рішення. Також на американському сайті Change.org було запущено петицію за імпічмент Трампа через його «гомофобію, расизм, ксенофобію та сексизм». Станом на 21 січня вона вже набрала 81 тисячу підписів[175].

На початку лютого 2017 року британське видання «Independent» і швейцарське «Tagesanzeiger» опублікували повідомлення, що багато експертів-психологів і психіатрів дійшли висновку, що президент США Дональд Трамп має психічне захворювання «злоякісний нарцисизм». Це комбінація безпосереднього нарцисизму, антисоціального порушення особистості, агресії й садизму. Лікар Джон Гарднер із медичної школи «Університету Джона Гопкінса» назвав Трампа «небезпечно душевнохворим і нездатним обіймати посаду президента». Фахівець із клінічної психології Джулі Фатрелл стосовно Трампа відзначила, що «нарцисизм негативно впливає на його здатність сприймати реальність, тому таку людину неможливо переконати за допомогою логіки». Також психологи організували рух «Психіатри проти трампізму», опублікувавши маніфест, у якому перерахували риси, притаманні такому психозу — «політика пошуку цапа-відбувайла й вигнання цілих груп людей, що їх уважають небезпечними; переслідування, висміювання й приниження суперників і критиків; культивування культу особистості сильного правителя, який апелює до страху та гніву»[176][177].

29 квітня 2018 року Дональда Трампа офіційно висунули на здобуття Нобелівської Премії Миру. Автори подання обумовлюють тим, що президент США «невтомно тиснув на Північну Корею, щоб закінчити її незаконну збройну програму й принести мир до регіону». «Трампів підхід до національної безпеки за формулою „мир завдяки силі“ приносить плоди не лише в КНДР. ІДІЛ тікає, і, я думаю, світ починає усвідомлювати, що в місті з'явився новий шериф, а найважливішим лідером світу є Дональд Трамп», — заявив республіканець Люк Мессер у коментарі для ЗМІ.[178]

Майкл Вольф видав книгу про перший рік президенства Трампа Вогонь і лють: в Білому домі Трампа, що розкриває невтішну поведінку президента США Дональда Трампа, хаотичну взаємодію між співробітниками Білого дому.[179][180]

Сексуальні скандали

У жовтні 2016 року під час передвиборчих перегонів у США спалахнув сексуальний скандал. Газета «Washington Post» оприлюднила відеозапис 2005 року, на якому Дональд Трамп вихвалявся, що може без дозволу мацати красивих жінок в інтимні місця, бо він — зірка. Через декілька годин Трамп виклав відео з вибаченням. Після цього близько десятка жінок звинуватили Трампа в домаганнях протягом останніх декількох десятиліть[181].

Дві американки Джессіка Лідс і Рейчел Крукс звинуватили Дональда Трампа в сексуальних домаганнях. Рейчел Крукс заявила, що зазнала сексуальних домагань від Трампа 2005 року, коли їй було 22 роки і вона працювала в компанії, офіс якої розташований у хмарочосі «Trump Tower» на Мангеттені. Крукс казала, що зустріла Трампа в ліфті та представилася, знаючи, що її компанія співпрацює з ним. За її словами, поручкавшись, мільярдер почав цілувати її в щоки й губи, незважаючи на те, що вона була проти.

Інша американка — 74-річна Джессіка Лідс розповіла, що понад 30 років тому летіла в кабіні першого класу літака до Нью-Йорку. Поруч із нею сидів Дональд Трамп. До того вони ніколи не зустрічалися. Через 45 хвилин після зльоту Трамп почав мацати її груди і намагався залізти під спідницю. За її словами «він був наче восьминіг. Його руки були всюди». Сам Трамп усе заперечував[182].

20 жовтня кандидат у президенти США від Демократичної партії Гілларі Клінтон заявила, що Трамп думає, що «якщо він принижує жінок, то він стає вище» і нагадала, як він одного разу назвав журналістку потворою. Дональд Трамп у свою чергу відповів, що поважає жінок «як ніхто», що він «ніколи не зустрічав цих жінок» і «не знає, хто вони такі»[183]. Також Трамп обіцяв подати в суд на кожну жінку, яка «помилково та необґрунтовано» звинуватила його в сексуальних домаганнях[184].

Колишній репортер журналу «People» Наташа Стойнофф, яка 2005 року приїхала на курорт Мар-а-Лаго для того, щоб узяти інтерв'ю в Трампа та його дружини Меланії теж поскаржилася на мільярдера. За її словами, коли вони зробили перерву, для того, щоб вагітна Меланія переодягнулася для нових світлин, Дональд вирішив показати їй особняк і коли вони зайшли в одну з кімнат «він підштовхнув мене до стіни, засовуючи свого язика мені в горло». Урятувало її те, що через хвилину в кімнату зайшов дворецький.

34-річна американка Мінді Макгілірей в інтерв'ю «Palm Beach Post» звинуватила Трампа в тому, що він «мацав» її на курорті Мар-а-Лаго 2003 року, коли вона була асистентом фотографа, який знімав концерт Рея Чарльза. Дональд Трамп назвав ці історії «липовими» та «суцільним фабрикуванням». Але видання «Palm Beach Post» спілкувалося з жертвами, їхніми близькими й друзями особисто, які підтвердили, що жінки розповідали їм свої історії вже давно[185][186].

Американка Крістін Андерсон в інтерв'ю «Washington Post» звинуватила мільярдера в тому, що під час вечірки в одному з мангеттенських нічних клубів у 1990-х роках він мацав її через білизну. Перша леді США Мішель Обама назвала Трампові слова про жінок «шокуючими та принизливими»[187].

Американка Саммер Зервоз — колишня учасниця реаліті-шоу Д. Трампа «Кандидат» — у жовтні публічно заявила про сексуальні домагання з боку Трампа 2007 року в номері готелю «Beverly Hills». У відповідь Трамп назвав жінку брехухою. У січні 2017 року вже після перемоги Дональда Трампа на виборах американка подала на нього в суд[188].

11 січня 2017 року американське видання «Buzzfeed» опублікувало 35-сторінкову доповідь про збір російськими спецслужбами компромату на Трампа. Видання стверджувало, що документ підготував неназваний співробітник британської розвідки, який раніше працював у «МІ-6» на політичних опонентів Трампа.

Автор доповіді зазначав, що один колишній співробітник російських спецслужб розповів йому про стеження ФСБ за Трампом, коли той був у Москві 2013 року. За його словами, російські спецслужби прослуховували номер у готелі «Ritz Carlon», куди Трамп запрошував повій і що у них є записи для шантажу; а також начебто російські спецслужби зняли Трампа на відео з групою повій[189]. У ЦРУ до компромату на Трампа поставилися з довірою. За даними «New York Times» та «Washington Post» документи опинилися на столі президента Обами, також їх отримали лідери Конгресу і сам Трамп. У доповіді колишнього агента МІ6 також ішлося про те, що Кремль намагався запропонувати Трампу ділові угоди з Росією на вигідних для нього умовах, щоб купити його прихильність. Дональд Трамп у свою чергу назвав заяви ЗМІ «брехливими новинами», які не мають підтвердження[190].

17 січня президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про компромат на Трампа, заявив, що московські повії «найкращі у світі», але він сумнівається в тому, що Трамп міг запрошувати у свій номер у російському готелі повій і назвав це «повною маячнею»[191].

15 січня 2018 р. газета «Wall Street Journal» повідомляла, що в жовтні 2016 року за місяць до президентських виборів Трампів адвокат Майкл Коен домовився з адвокатом порноактриси Стефані Кліффорд про виплату $130 тис. за нерозголошення інформації про ймовірний інтимний зв'язок із Дональдом Трампом. За інформацією джерел видання, Трамп і Кліффорд мали інтимні стосунки в липні 2006 р. під час турніру з гольфа на озері Тахо в Каліфорнії. Тоді бізнесмен уже був одружений із Меланією Трамп. Спочатку Коен зв'язки Трампа з порноактрисою відкинув, але потім усе ж таки визнав, що справді виплатив Кліффорд 130 тис. доларів з власної кишені, але, за його словами, йому їх не відшкодували. Стефані Кліффорд знялася більш ніж у 180 фільмах для дорослих[192][193].

22 червня 2019 року американська письменниця Джин Керрол повідомила, що в середині 90-х років Д. Трамп її зґвалтував. За її словами, це сталося наприкінці 1995 або на початку 1996 року в престижному універмазі в Нью-Йорку. Трампу і Керрол у той час було близько 50 років, і він був одружений з Марлою Мейплз. Сам Трамп ці звинувачення відкидає і назвав її історію «вигадкою»[194].

Зв'язки з Україною

Дональд Трамп про Україну

Ще до президентства Дональд Трамп у своїй риториці згадував про існування України, яку він називав «the Ukraine», що українці[які?] вважають неправильним з граматичної та політичної точки зору[чому?][калька з джерела][195].

28 лютого 2014 року, наступного дня після того, як російські спецпризначенці заблокували ключові адміністративні об'єкти в Криму, Трамп відреагував на події таким твітом[196]:

« США закликали Росію не вторгатися до України. Росія каже США, що не вторгатиметься, а тоді голосно сміється! «

Найвідоміші[хто так вважає?] свої заяви щодо «українського питання» Дональд Трамп зробив улітку 2016 року. Спочатку на пресконференції, відповідаючи на питання, чи визнає він як наступний президент анексію Росією Криму, він заявив[197]:

« Ми розглянемо це. Так, ми розглянемо. «

А вже за кілька[скільки саме?] днів в етері телеканалу АВС він заявив[198]:

« Путін не зайде в Україну. Він не зайде в Україну. Просто, щоб ви розуміли. Він не зайде в Україну, зрозуміло? Позначте собі. Запишіть. Що хочете з цим зробіть. «

5 лютого 2017 року президент США Дональд Трамп і президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови висловили стурбованість поновленням бойових дій на Донбасі, зокрема відновленням боїв за Авдіївку, й висловили сподівання, що конфлікт буде врегульовано дипломатичним шляхом[199].

15 лютого Трамп заявив: «Росія відібрала Крим під час правління Обами. Може, Обама був занадто м'який до Росії?». За день до того прессекретар Білого дому Шон Спайсер заявив, що президент Трамп чекає, що Росія забезпечить деескалацію конфлікту в Україні й поверне Крим, а санкційна політика США щодо Росії залишиться незмінною[200][201]. 20 червня 2017 року зустрівся з президентом Петром Порошенком у Вашингтоні. Вони говорили про територіальну цілісність і недоторканність України.

У грудні 2017 року Палата Представників Конгресу США підтримала проєкт оборонного бюджету США на 2018 рік, який передбачає виділення 350 млн дол. військової допомоги Україні та дозволяє надати літальні оборонні озброєння. 21 грудня адміністрація Дональда Трампа схвалила продаж оборонної летальної зброї Україні[202]. Адміністрація Трампа санкціонувала поставки Україні снайперських гвинтівок та супутнього обладнання на суму 41,5 млн доларів[203].

30 червня 2018 року, коли журналісти запитали, чи визнають США Крим російським, він відповів: «Подивимося». Також він сказав, що «не бачить проблем у хороших відносинах з Росією»[204][205].

У жовтні 2018 року Трамп заявив, що дав Україні зброї більше, ніж Барак Обама: «Я той, хто дав Україні зброю і вбивць танків. Обама цього не зробив. Ви знаєте, що він послав? Він послав подушки та ковдри»[206].

25 липня 2019 року відбулась телефонна розмова Трампа з президентом України Зеленським. Деякі слова Трампа журналісти трактують як намагання переконати Володимира Зеленського почати розслідування діяльності Гантера Байдена в Україні (сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена). Згодом спікер палати представників США Ненсі Пелосі оголосила про рішення почати процедуру, мета якої — визначити, чи є підстави для оголошення імпічменту президенту США[207]. 5 лютого 2020 року Сенат США виправдав Дональда Трампа, відхиливши звинувачення у зловживанні владою й перешкоджанні роботі Конгресу[208].

5 липня 2020 року впливовий сенатор-республіканець Чак Гресслі (Chuck Grassley) вказав на надання Україні летальних озброєнь у період президентства Дональда Трампа у відповідь на закиди про приязні відносини між президентом США та Володимиром Путіним. «Мене дратує, коли демократи роблять висновки про приязні відносини між Трампом і Путіним, хоча президент надав Україні летальні озброєння у той час, як Обама Україні нічого не дав», — відзначив Чак Гресслі у Twitter, додавши до повідомлення хештеги «Дональд Трамп» та «здоровий глузд».[209]

Про Трампа

Марко Рубіо, сенатор-республіканець від Флориди (2010—2016, 2016—2022), неодноразово назвав Трампа шахраєм (англ. con artist):

П'ять днів тому ми почали пояснювати народу Америки, що Дональд Трамп — шахрай»; «Ми повинні надіслати послання, що шахрай ніколи не отримає партію Лінкольна та Рейгана, й посаду президента Сполучених Штатів»[210]
Оригінальний текст (англ.)
«Five days ago, we began to explain to the American people that Donald Trump is a con artist»; «We are going to send the message that the party of Lincoln and Reagan and the presidency of the United States will never be held by a con artist»

Цікаво

Див. також

Примітки

  1. ↑ The Jamaica Hospital Certificate of Birth
  2. ↑ а б Certificate of Birth Registration
  3. ↑ Trump's own Christian denomination defies him on immigration policy — Гардіан, 2016.
  4. ↑ It's Trump's Birthday. If He Wins, He'd Be The Oldest President Ever To Take Office. NPR.org (англійською). Процитовано 2020-11-10. 
  5. ↑ Trump's voting fraud claims explained. BBC News (en-GB). Процитовано 2021-01-13. 
  6. ↑ Lawyers face fallout from fueling Trump’s false claims of election fraud. the Guardian (en). 2021-01-13. Процитовано 2021-01-13. 
  7. ↑ Trump impeached for second time. BBC News (en-gb). Процитовано 2021-01-13. 
  8. ↑ Kranish та Fisher, 2017, с. 19.
  9. ↑ Panetta, Alexander (September 19, 2015). Donald Trump's grandfather ran Canadian brothel during gold rush. CBC News. Процитовано December 10, 2015. 
  10. ↑ а б Blair, 2015a, с. 5.
  11. ↑ Blair, Gwenda (August 24, 2015). The Man Who Made Trump Who He Is. Politico. Процитовано July 24, 2016. 
  12. ↑ Bender, Marylin (1983-08-07). The Empire and Ego of Donald Trump. The New York Times. Архів оригіналу за 2008-06-14. Процитовано 2008-05-22. 
  13. ↑ margolt.html The House that Fred Built. The New York Time on the Web. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-07-06. 
  14. ↑ No Stadium Needed. The New York Sun. Процитовано 2008-05-22. 
  15. ↑ FASTER AND CHEAPER, TRUMP FINISHES N. Y. C. ICE RINK. Philly.com. Архів оригіналу за 2012-10-25. Процитовано 2007-07-07. 
  16. ↑ Taj Mahal is out of Bankruptcy. The New York Times. Архів оригіналу за 2007-11-14. Процитовано 2007-07-07. 
  17. ↑ Trump Plaza Hotel Bankruptcy Plan Approved. The New York Times. Архів оригіналу за 2007-11-14. Процитовано 2007-07-07. 
  18. ↑ Donald Trump. magainzeUSA.com. Процитовано 2007-07-07. 
  19. ↑ The Gaming Hall of Fame. University of Nevada Las Vegas. Архів оригіналу за 2009-09-12. Процитовано 2009-08-30. 
  20. ↑ Trump casinos file for bankruptcy. "MSNBC". November 22, 2004. Архів оригіналу за 2007-05-22. Процитовано 2007-07-07. 
  21. ↑ COMPANY NEWS; TRUMP DELAYS є поява FROM BANKRUPTCY BY A WEEK. "New York Times". May 5, 2005. Архів оригіналу за 2007-11-14. Процитовано 2007-07-07. 
  22. ↑ Indiana Gaming Commission on Trump Resorts' Bankruptcy. Indiana Gaming Commission. Архів оригіналу за 2006-10-02. Процитовано 2007-07-07. 
  23. ↑ Stalled Condo Projects Tarnish Trump's s Name. Dow Jones & Company, Inc. 2007-11-16. Архів оригіналу за 2007-11-21. Процитовано 2007-11-21. 
  24. ↑ а б в Floyd Morris (December 4, 2008). Trump Sees Act of God in Recession. 
  25. ↑ Reuters: Trump Entertainment files for bankruptcy
  26. ↑ Turkish partner condemns Donald Trump's anti-Muslim remarks, reviews ties. Reuters. December 11, 2015. Процитовано December 11, 2015. 
  27. ↑ Donald Trump. Forbes. Процитовано September 30, 2014. 
  28. ↑ Trump's s tall plan for Jersey City. JCEDC. 2005-09-21. Архів оригіналу за 2006-10-03. Процитовано 2007-07-07. 
  29. ↑ Трамп відмовився продавати бізнес: віддасть у сліпий траст
  30. ↑ that's RICH! THE DONALD CASH ADVICE COSTS 1.5 M. NY Daily News. Архів оригіналу за 2008-10-29. Процитовано 2008-07-04. 
  31. ↑ Murphy, Ryan. Donald Trump announced for WWE Hall of Fame. WWE. 
  32. ↑ The Trump Network: Discover the Difference Between Opportunity and Success
  33. ↑ Dagostino, Mark; Orloff, Brian (2006-12-20). Rosie Slams Trump, The Donald Fires Back. People. Процитовано 2007-07-07. 
  34. ↑ CNN LARRY KING LIVE: Interview With Donald Trump. CNN. 2007-10-15. Архів оригіналу за 2008-09-07. Процитовано 2008-05-22. 
  35. ↑ Trump down on economy, up on McCain. Cable News Network. 2008-09-18. Архів оригіналу за 2008-09-19. Процитовано 2008-09-20. 
  36. ↑ Trump vs Trump in Battle of the Exes. The New York Observer. Архів оригіналу за 2008-03-24. Процитовано 2008-05-22. 
  37. ↑ Brown, Tina (2005-01-27). Donald Trump, Settling Down. The Washington Post. Архів оригіналу за 2010-12-04. Процитовано 2008-05-22. 
  38. ↑ Shoumatoff, Alex (May 2008). The Thistle and the Bee. Vanity Fair (magazine): 188–204. 
  39. ↑ Here's Donald Trump's Presidential Announcement Speech. Time. June 16, 2015. 
  40. ↑ Blake, Aaron (July 6, 2015). Donald Trump is waging war on political correctness. And he’s losing.. The Washington Post. 
  41. ↑ Cillizza, Chris (June 14, 2016). This Harvard study is a powerful indictment of the media's role in Donald Trump's rise. The Washington Post. 
  42. ↑ Confessore, Nicholas (March 26, 2016). How the G.O.P. Elite Lost Its Voters to Donald Trump. The New York Times. 
  43. ↑ Stewart, Emily (February 24, 2016). Donald Trump Nomination Would Forever Change the Republican Party. TheStreet. 
  44. ↑ Ohlheiser, Abby (June 3, 2016). Anti-Semitic Trump supporters made a giant list of people to target with a racist meme. The Washington Post. 
  45. ↑ Krieg, Gregory (August 25, 2016). Clinton is attacking the 'Alt-Right' – What is it?. CNN. Процитовано August 25, 2016. 
  46. ↑ Sevastopulo, Demetri. 'Alt-right' movement makes mark on US presidential election. Financial Times. 
  47. ↑ Trump supporter charged after sucker-punching protester at North Carolina rally. The Washington Post. March 11, 2016. Процитовано August 31, 2016. 
  48. ↑ Ugly, bloody scenes in San Jose as protesters attack Trump supporters outside rally. The Washington Post. June 3, 2016. Процитовано August 31, 2016. 
  49. ↑ Diamond, Jeremy (May 28, 2016). Pro-Trump, anti-Trump groups clash in San Diego. CNN. Процитовано August 31, 2016. 
  50. ↑ Мільярдер Дональд Трамп має намір поборотися за посаду президента США. // Сайт "Finance.UA". 26.01.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  51. ↑ «Sanucci J., Stracqualursi V.» Donald Trump Announces 2016 Presidential Campaign: 'We Are Going Make our Country Great Again'. // Website of the news broadcasting "ABC News". 16.06.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  52. ↑ «Gass, Nick.» Trump leads GOP field in latest poll. // Website of the daily newspaper "Politico". 14.07.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  53. ↑ «Balz D., Craighill P. M.» Poll: Trump surges to big lead in GOP presidential race. // Website of the daily newspaper "The Washington Post". 20.07.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  54. ↑ «S. Dutton, De Pinto J., Salvanto A., BackusGass F.» CBS News poll: Donald Trump leads GOP field in 2016 presidential race. // Website of the news broadcasting "CBS News[en]". 4.08.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  55. ↑ «Lucey C., Peoples S.» Trump on John McCain: 'I like people who weren't captured'. // Website of the news agency "Associated Press". 18.07.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  56. ↑ Donald Trump urges ban on Muslims coming to US
  57. ↑ Callum Borchers (December 23, 2015). Donald Trump is pushing journalists to their professional — and personal — limits. Washington Post. 
  58. ↑ Donald Trump Says John McCain Is No War Hero, Setting Off Another Storm. The New York Times. July 19, 2015. 
  59. ↑ Michael Scherer. Donald Trump Attacks Jeb Bush, Lindsey Graham, Hillary Clinton, Others. TIME.com. 
  60. ↑ Trump Goes On Twitter Rant In Response To Romney's Comments. TPM. 
  61. ↑ Cameron Joseph (January 16, 2016). Donald Trump goes on Twitter rant against Ted Cruz. Mashable. 
  62. ↑ Donald Trump Twitter Rant: ‘Megyn Kelly Bombed Tonight’ « CBS DC. 
  63. ↑ Кандидат у президенти США зробив шокуючу заяву щодо окупованого Криму. Архів оригіналу за 29 липень 2016. Процитовано 28 липень 2016. 
  64. ↑ Байден випереджає Трампа у рейтингах перед виборами, - опитування. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-05-07. 
  65. ↑ Байден обганяє Трампа на 10% в передвиборчому рейтингу. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-06-03. 
  66. ↑ Трамп відстає від Байдена на 14% в передвиборчому рейтингу. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-06-09. 
  67. ↑ Трамп захворів на COVID у розпал передвиборчих перегонів, УП, 2 жовтня 2020
  68. ↑ Trump Has Discussed Starting a New Political Party - WSJ.com. WSJ (en). Процитовано 2021-01-25. 
  69. ↑ а б Трамп склав присягу президента США (оновлено). ВIДЕО
  70. ↑ Дональд Трамп склав присягу президента США
  71. ↑ Перша президентська промова Трампа: Повне відео
  72. ↑ Рейтинг Трампа напередодні інавгурації б'є антирекорд
  73. ↑ У Нью-Йорку триває мітинг проти Трампа
  74. ↑ США «вибухнули» мітингами перед інавгурацією Трампа
  75. ↑ Мітинги проти Трампа у США: сутички, сльозогінний газ, гранати і розбиті вітрини
  76. ↑ У Вашингтоні затримали понад 200 людей під час протестів проти Трампа
  77. ↑ Більше мільйона американців вийшли на вуличні мітинги проти Трампа
  78. ↑ Мадонна різко розкритикувала політику Дональда Трампа у Вашингтоні
  79. ↑ Трамп заявив, що йому «дуже подобаються» головні положення медичної реформи Обами
  80. ↑ Що таке Obamacare і чому Трамп хоче його скасувати
  81. ↑ Перший указ Трампа: згортається реформа охорони здоров'я Обами
  82. ↑ Трамп почав роботу з часткового скасування реформи охорони здоров'я
  83. ↑ Прощавай, Obamacare: Трамп підписав указ про згортання грандіозної реформи Обами
  84. ↑ Рік Трампа
  85. ↑ Trump executive order pulls out of TPP trade deal (англ.)
  86. ↑ Трамп підписав указ про вихід США з угоди про Транстихоокеанське партнерство — Reuters
  87. ↑ Дональд Трамп підписав указ про вихід США з угоди про Транстихоокеанське партнерство
  88. ↑ Стіна Трампа: як планує укріплювати кордон із Мексикою новий Президент США
  89. ↑ Трамп призупинив прийом біженців, щоб не допустити в США «радикальних мусульманських терористів»
  90. ↑ Сполучені Штати накрила нова хвиля протестів проти політики Трампа
  91. ↑ Обама поддержал протесты против указа Трампа (рос.)
  92. ↑ У США ув'язнені бунтують проти Трампа: убитий охоронець
  93. ↑ Верните Обаму: стало известно, сколько американцев хотят импичмента Трампа (рос.)
  94. ↑ Кирюхин: за первые сто дней президентства Трамп не разочаровал своих сторонников[недоступне посилання з липня 2019]
  95. ↑ «СКРИНЬКА ПАНДОРИ»: РЕАКЦІЯ СВІТУ НА ТЕ, ЩО США ВИЗНАЛИ ЄРУСАЛИМ СТОЛИЦЕЮ ІЗРАЇЛЮ
  96. ↑ https://zaxid.net/vidbulasya_istorichna_zustrich_mizh_donaldom_trampom_ta_kim_chen_inom_n1458930
  97. ↑ а б Трамп втретє зустрівся з Кім Чен Ином[недоступне посилання з вересня 2019]
  98. ↑ ТРАМП ЗУСТРІВСЯ З КІМ ЧЕН ИНОМ. ПРЕЗИДЕНТ США ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ СТУПИВ НА ЗЕМЛЮ КНДР
  99. ↑ Китай і США помирилися. Перемога чи капітуляція Трампа в торговельній війні?
  100. ↑ США і Китай підписали першу фазу торговельної угоди
  101. ↑ Трамп звинуватив Китай в тому, що той «випустив» COVID-19 у світ
  102. ↑ Трамп розгляне законопроєкт про санкції проти Китаю
  103. ↑ Трамп назвал терроризм и Россию в числе главных угроз для НАТО. gordonua.com. Процитовано 2020-08-13. 
  104. ↑ Трамп нарешті підписав закон про нові санкції проти Росії
  105. ↑ Сенат США схвалив нові антиросійські санкції
  106. ↑ Senate slaps new sanctions on Russia, putting Trump in corner
  107. ↑ Трамп умовляв сенаторів не голосувати за антиросійські санкції, — Politico
  108. ↑ http://ua.interfax.com.ua/news/general/439945.html
  109. ↑ ЄС накладе санкції на США, якщо постраждає через антиросійські, — Юнкер
  110. ↑ США розширили санкції проти Росії та ватажків російських бойовиків на Донбасі
  111. ↑ Міністр фінансів США розповів про нові санкції проти Росії
  112. ↑ Держдепартамент: США вдалося зупинити експортні угоди Росії на 3 мільярди доларів
  113. ↑ Трамп на рік продовжив санкції проти Росії через її агресію в Україні
  114. ↑ ЗУСТРІЧ ТРАМПА І ПУТІНА У ГЕЛЬСІНКІ: УСІ ПОДРОБИЦІ НА «ПРЯМОМУ»
  115. ↑ Зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна: подробиці
  116. ↑ Конгресмен США назвав зустріч Трампа і Путіна у Хельсінки «насміхом над історією»
  117. ↑ Генпрокурор США: немає змови між Трампом і Росією, президент не перешкоджав правосуддю — відео
  118. ↑ а б Трамп назвав Путіна «надзвичайною людиною»
  119. ↑ Трамп пояснил сокращение численности войск США в Германии. Информационное сопротивление (ru-RU). 2020-06-21. Процитовано 2020-08-13. 
  120. ↑ Сенат США одобрил новые санкции против российских газопроводов. Информационное сопротивление (ru-RU). 2020-07-24. Процитовано 2020-08-13. 
  121. ↑ Трамп відправив у відставку радника з нацбезпеки Макмастера
  122. ↑ У США поступово зростає рейтинг Трампа
  123. ↑ а б Дубовик (24 ГРУДНЯ 2018, 09:03). Трамп без гальм: що означає змiна голови Пентагону. eurointegration.com.ua/. Процитовано 28-12-2018. 
  124. ↑ Рейтинг Трампа піднявся до рекордної позначки
  125. ↑ Трамп став першим президентом США, якому оголосили імпічмент двічі. 13.01.2021, 23:26
  126. ↑ Bade, Rachael (24 вересня 2019). Pelosi announces impeachment inquiry, says Trump's courting of foreign political help is a 'betrayal of national security'. The Washington Post (американською англійською). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 14 лютого 2021. 
  127. ↑ Fandos, Nicholas (24 вересня 2019). Nancy Pelosi Announces Formal Impeachment Inquiry of Trump. The New York Times (американська англійська). Архів оригіналу за September 24, 2019. Процитовано 14 лютого 2021. 
  128. ↑ Przybyla, Heidi (24 вересня 2019). Nancy Pelosi announces formal impeachment inquiry of Trump. NBC News (англійською). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 14 лютого 2021. 
  129. ↑ Twitter заблокував акаунт Трампа назавжди, але він грозиться перейти в інші соцмережі. Mind (ua). Процитовано 2021-01-09. 
  130. ↑ YouTube тимчасово заблокував канал Дональда Трампа. Радіо Свобода (ua). Процитовано 2021-01-13. 
  131. ↑ Палата представників США готується оголосити імпічмент Трампу. Пенс відкинув заклик відсторонити президента. Радіо Свобода (українською). 13 січня 2021. 
  132. ↑ Палата представників США вдруге оголосила імпічмент Трампу. Українська правда (українською). 13 січня 2021. 
  133. ↑ Імпічмент Трампа: Палата представників США розпочала дебати щодо резолюції. www.ukrinform.ua (українською). 13 січня 2021. 
  134. ↑ Спікерка нижньої палати Конгресу США Пелосі підписала постанову про імпічмент Трампу - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. 14 січня 2021. 
  135. ↑ Сенат США виправдав Трампа - всі демократи та 7 республіканців назвали його винним у підбурюванні. Голос Америки (українською). 13 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021. 
  136. ↑ Trump impeachment: Senate says trial is constitutional and can go ahead. BBC (англійською). 13 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021. 
  137. ↑ Атаки російських хакерів під час виборів у США зачепили 39 штатів
  138. ↑ США розкрили подробиці російських хакерських атак[недоступне посилання з липня 2019]
  139. ↑ Зв'язки Дональда Трампа з Росією (IНФОГРАФІКА)
  140. ↑ Трамп підтвердив причетність Росії до хакерських атак проти США
  141. ↑ Команда Трампа спілкувалася зі спецслужбами Росії протягом року перед виборами — The New York Times
  142. ↑ підтвердило, що розслідує ймовірні зв'язки штабу Трампа з Росією[недоступне посилання з липня 2019]
  143. ↑ Спецпрокурор США перевіряє зв'язок зятя Трампа з Росією, — ЗМІ
  144. ↑ Син Трампа зустрічався з російським юристом заради компромату на Клінтон
  145. ↑ The New York Times: Син Трампа шукав компромат на Клінтон у Росії Більше новин читайте за посиланням — 7dniv.info
  146. ↑ Трамп прокоментував публікацію його сином листування щодо зв'язків з Росією
  147. ↑ Хто є хто в скандалі про зв'язки Трампа з Росією
  148. ↑ ЕКС-АГЕНТ СПЕЦСЛУЖБ СРСР БУВ НА ЗУСТРІЧІ З СИНОМ ТРАМПА — ЗМІ
  149. ↑ House Russia probe leader: Kushner ‘satisfied all my questions’
  150. ↑ WP: Трамп особисто надиктував своєму сину заяву щодо контактів з Росією
  151. ↑ дім: Дональд Трамп допоміг сину зробити заяву щодо Росії[недоступне посилання з липня 2019]
  152. ↑ Музикант Мобі заявив, що ЦРУ просило його публікувати чутки про зв'язки Трампа з Росією
  153. ↑ США звинуватили 13 співробітників «фабрики тролів» у втручанні в американські вибори, УП, 16 лютого 2018
  154. ↑ Трамп визнає втручання Росії у вибори в США — Білий дім
  155. ↑ ФБР таємно почало розслідування зв'язків Трампа з Росією — NYT
  156. ↑ Трамп і його оточення понад 100 разів контактували з представниками РФ до інавгурації — NYT
  157. ↑ США: Розслідування не виявило змови між Трампом та Росією[недоступне посилання з вересня 2019]
  158. ↑ The Trump Campaign: The Art of the Demagogue. In: The Economist, 3.9. 2015.
  159. ↑ Matthew Yglesias: If you Want to Understand Donald Trump, Look to the Success of the European Far-right. In: Vox.com, 25.08.2015; Ishan Taroor: Donald Trump and the Shadow of Europe's Far-right. In: The Washington Post, 28.08.2015; H. A. Hellyer: Why Europeans Understand the Danger Donald Trump Poses Better Than Anyone Else. In: Slate (Magazin), 10.12.2015.
  160. ↑ Групи «Birther» оперують терміном «natural born citizen» (природно народжений громадянин) й наполягають на тому, що Барак Обама не є законним президентом, оскільки він не народився на території США. Свідоцтво про народження Обами, видане в штаті Гаваї, та оголошення про його народження в місцевій газеті «Honolulu Advertiser» за 13/14 серпня 1961 року ці угруповання розглядають як підробку та частину великої змови.
  161. ↑ Thomas B. Edsall: Euro-Trump. In: The New York Times, 18.11.2015.
  162. ↑ Illiberalism: Playing with fear. In: The Economist, 12.12.2015.
  163. ↑ David D. Kirkpatrick: Voter Insecurities Feed Rise of Right-Leaning Populist Politicians. In: The New York Times, 10.12.2015.
  164. ↑ McKay Coppins: How Donald Trump Courted the Right-wing Fringe to Conquer the GOP. In: The Washington Post, 27.11.2015. Про так званий антиістеблішмент див. також: Peter Beinart: It's Not Just Trump. In: The Atlantic, 9.12.2015.
  165. ↑ Чому росіяни віддали б голоси за Трампа? BBC Україна. 29 квітня 2016 року
  166. ↑ Американські письменники підписали петицію проти Трампа
  167. ↑ Зірки Голлівуду записали звернення до американців із закликом не голосувати за Трампа
  168. ↑ Джонні Депп: якщо Трамп переможе на виборах — це буде останній президент США
  169. ↑ Шварценеггер не голосуватиме за Трампа
  170. ↑ Мітинг проти Трампа очолили відомі голлівудські актори та мер Нью-Йорку — ЗМІ
  171. ↑ Відкрите суспільство потребує захисту: Джордж Сорос про зміни та загрози у 2017 році
  172. ↑ Дмитрий Быков. Почему русские так верят в Трампа // Собеседник[ru], 11:01, 06 Июня 2016; (передрук), Эхо Москвы 08:18 08 июня 2016
  173. ↑ Рейтинг Трампа істотно впав після виборів — опитування
  174. ↑ У Каліфорнії почалася офіційна кампанія за вихід штату зі складу США
  175. ↑ [htp://www.unian.ua/world/1736161-u-ssha-startuvala-masshtabna-kampaniya-za-impichment-trampa.html У США стартувала масштабна кампанія за імпічмент Трампа]
  176. ↑ Психиатры уверены, что Дональд Трамп страдает серьезным душевным расстройством
  177. ↑ Нынешний президент США Дональд Трамп страдает расстройством личности — психологи
  178. ↑ Трампа офіційно номінували на Нобелівську премію миру. 
  179. ↑ Fire and Fury live reading: Follow our journey through Trump’s White House courtesy of Michael Wolff's expose. The Independent. January 5, 2018. 
  180. ↑ The Michael Wolff book on the White House: "Fire and Fury". Axios.com. November 14, 2017. Процитовано January 3, 2018. 
  181. ↑ Трамп про сексуальні домагання: Я ні перед ким не вибачатимусь
  182. ↑ жінки заявили про сексуальні домагання з боку Трампа[недоступне посилання з липня 2019]
  183. ↑ ТРАМП СПРОСТУВАВ ЗАЯВИ ЖІНОК ПРО СЕКСУАЛЬНІ ДОМАГАННЯ І ПОГРОЖУЄ СУДОМ
  184. ↑ Американка подала в суд на Трампа за сексуальні домагання
  185. ↑ Трамп заперечує сексуальні домагання до жінок
  186. ↑ Хапав за сідниці і цілував: все більше жінок розповідають про нахабства Трампа
  187. ↑ Трамп заперечив нові звинувачення у домаганнях
  188. ↑ Американка подала до суду на Трампа за сексуальні домагання
  189. ↑ ЗМІ опублікували російський компромат на Трампа. Документ
  190. ↑ «Компромат» на Трампа: як це могло статися?
  191. ↑ Російські повії найкращі в світі, але Трамп не «повівся» б, — Путін
  192. ↑ Порноакторці заплатили $130 тис. за мовчання про зв'язки із Трампом — ЗМІ
  193. ↑ Адвокат Трампа підтвердив, що заплатив порноакторці, ТСН, 14.02.2018
  194. ↑ Trump dismisses E. Jean Carroll rape allegation as 'fiction'
  195. ↑ Дональд Трамп про Україну: ключові цитати // http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/11/161108_trump_quotes_sa_embargo
  196. ↑ Trump, Donald J. (2014T05:21). The U.S. has appealed ro Russia not to intervene in Ukraine - Russia tells U.S. they will not become involved, and then laughs loudly!. @realdonaldtrump (en). Процитовано 2020-03-05. 
  197. ↑ The other remarkable, pro-Russia thing that Donald Trump just said // https://www.washingtonpost.com/news/the-fix/wp/2016/07/27/the-other-remarkable-pro-russia-thing-that-donald-trump-just-said/
  198. ↑ Trump says Putin is 'not going to go into Ukraine,' despite Crimea // http://edition.cnn.com/2016/07/31/politics/donald-trump-russia-ukraine-crimea-putin/
  199. ↑ Трамп і Порошенко обговорили Донбас і подальшу співпрацю. Українська правда (uk). Процитовано 2020-03-05. 
  200. ↑ Цензор.НЕТ. "Може, Обама був занадто м`яким до Росії?", - Трамп про окупацію Криму. Цензор.нет (uk). Процитовано 2020-03-05. 
  201. ↑ Цензор.НЕТ. Трамп чекає від Росії деескалації насильства на Донбасі та повернення Криму Україні, - Білий Дім. Цензор.нет (uk). Процитовано 2020-03-05. 
  202. ↑ Адміністрація Трампа схвалила продаж оборонної летальної зброї Україні, - WP - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 2020-03-05. 
  203. ↑ Трамп схвалив продаж летальної зброї Україні, але без Javelin. DT.ua. Процитовано 2020-03-05. 
  204. ↑ Чий Крим: Трамп знову дав тривожну для України відповідь. Світ (uk). Процитовано 2020-03-05. 
  205. ↑ Трамп прокоментував можливе визнання Криму російським. ТСН.ua (uk). 2018-06-30. Процитовано 2020-03-05. 
  206. ↑ Трамп заявив, що дав Україні зброї більше ніж Обама. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-03-05. 
  207. ↑ Більше 60% американців стурбовані змістом розмови Трампа і Зеленського. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2019-09-29. 
  208. ↑ «Не винен»: Сенат відхилив звинувачення проти Дональда Трампа, процедура імпічменту завершилася. hromadske.ua (uk). Процитовано 2020-02-05. 
  209. ↑ Сенатор-республіканець вказав на озброєння України Трампом у відповідь на закиди про приязні відносини президента США з Путіним. VOA (uk). Процитовано 2020-08-22. 
  210. ↑ Snopes.com: Michael Bloomberg on Donald Trump. (англ.)
  211. ↑ Новий вид: на честь Трампа назвали схожу на нього міль
  212. ↑ Trump in Home Alone 2. youtube.com. 

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дональд Трамп
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дональд Трамп
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Чому росіяни віддали б голоси за Трампа? BBC Укріїна. 29 квітня 2016 року.

Джерела

Література

Дональд Трамп є автором численних посібників та порадників з ведення бізнесу, деякі з яких були написані в співавторстві. Чимало книжок Трампа були бестселерами.

Попередник:
Барак Обама
2009 — 2017 		Seal Of The President Of The Unites States Of America.svg
45-й Президент США
20 січня 2017 — 20 січня 2021 		Наступник:
Джо Байден
з 2021
XVIII століття
Seal Of The President Of The United States Of America.svg
XIX століття
3. Томас Джефферсон • 4. Джеймс Медісон • 5. Джеймс Монро • 6. Джон Квінсі Адамс • 7. Ендрю Джексон • 8. Мартін ван Бюрен • 9. Вільям Генрі Гаррісон • 10. Джон Тайлер • 11. Джеймс Нокс Полк • 12. Закарі Тейлор • 13. Міллард Філлмор • 14. Франклін Пірс • 15. Джеймс Б'юкенен • 16. Авраам Лінкольн • 17. Ендрю Джонсон • 18. Улісс Грант • 19. Резерфорд Гейз • 20. Джеймс Гарфілд • 21. Честер Алан Артур • 22. Гровер Клівленд • 23. Бенджамін Гаррісон • 24. Гровер Клівленд • 25. Вільям Мак-Кінлі
XX століття
XXI століття
США Кабінет Дональда Трампа
Президент та Віцепрезидент:
Секретарі (міністри)
Державний секретар
(Міністр закордонних справ)		Рекс Тіллерсон (2017—2018)
Майк Помпео (2018—2021)
Генеральний прокурор
(Міністр юстиції)		Джефф Сешнс (2017—2018)
Вільям Барр (2019—2020)
ВетеранівДевід Шулкін (2017—2018)
Роберт Вілкі (2018—2021)
Внутрішніх справРаян Зінке (2017—2019)
Девід Бернгардт (2019—2021)
ЕнергетикиРік Перрі (2017—2019)
Ден Бруєтт (2019—2021)
Житла і міського розвиткуБен Карсон (2017—2021)
Національної безпекиДжон Келлі (2017)
Кірстен Нільсен (2017—2019)
Чед Вулф (2019—2021)
ОборониДжеймс Меттіс (2017—2018)
Марк Еспер (2019—2020)
ОсвітиБетсі Девос (2017—2021)
Охорони здоров'я і соціальних службТом Прайс (2017)
Алекс Азар (2018—2021)
ПраціАлександер Акоста (2017—2019)
Юджин Скалія (2019—2021)
Сільського господарстваСонні Пердью (2017—2021)
ТоргівліВілбур Росс (2017—2021)
ТранспортуЕлейн Чао (2017—2021)
ФінансівСтівен Мнучін (2017—2021)
Посадовці рівня секретаря
Голова Апарату Білого домуРайнс Прібус (2017)
Джон Келлі (2017—2019)
Мік Малвейні (з 2019)
Торговий представникРоберт Лайтхайзер (2017—2021)
Директор національної розвідкиДен Коутс (2017—2019)
Представник США в ООННіккі Гейлі (2017—2018)
Келлі Найт Крафт (2019—2021)
Директор Управління адміністрування та бюджетуМік Малвейні
Директор Центрального
розвідувального управління		Майк Помпео (2017—2018)
Джина Гаспел (2018—2021)
Адміністратор Агентства охорони
навколишнього середовища		Скотт Прюітт (2017—2018)
Ендрю Вілер (2018—2021)
Адміністратор Адміністрації малого бізнесуЛінда Макмен (2017—2019)
Джовіта Карранца (2020—2021)
1927—1950
1951—1975
1976—2000
2001–present
Facebook (англ.) · Facebook (англ.) · Google+ · Telegram · Twitter (англ.)
Фото, відео та аудіо
Вікісховище · Instagram (англ.) · Instagram · Last.fm · YouTube (англ.)
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль

Інформація

Стаття Дональд Трамп в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=391532