Андрій Данилко | |
---|---|
Андрій Данилко, 2021 | |
Основна інформація | |
Дата народження | 2 жовтня 1973 (47 років) |
Місце народження | Полтава |
Роки активності | 1993 — дотепер |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Професія |
співак актор музикант |
Співацький голос | тенор |
Інструменти | фортепіано |
Мова |
українська російська суржик англійська німецька |
Жанр |
Поп-музика фольк-рок |
Псевдоніми | Вєрка Сердючка |
Нагороди | |
serduchka.com | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Андрі́й Миха́йлович Дани́лко (нар. 2 жовтня 1973, Полтава) — український актор, співак, сценарист, телеведучий, композитор. Народний артист України (2008).[1] Відомий також під жіночим сценічним іменем Вєрки Сердючки. З 2016 року — член журі й наставник талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ.[2] Також з 2016 року — постійний член журі «Євробачення. Національний відбір».[3][4]
Народився 2 жовтня 1973 року в Полтаві.[5] Мати Андрія, Світлана Іванівна Волкова, походила з дворянського роду Хоментовських, другом родини яких був відомий український художник Ілля Рєпін.[6]
З дитинства Данилко виявляв таланти до малювання і музики: в 1984 році вступив до художньої школи.[7] Таланти майбутнього артиста рано проявилися і в інших сферах: Андрій був капітаном шкільної команди КВК, виступав ще школярем за команду CПТУ № 30, а також щорічно виступав на сцені в літньому дитячому таборі. Крім цього, ще в школі Андрій зацікавився театром, в сьомому класі вступив в місцеву театр-студію, займався в театральній студії «Гротеск», а також входив до складу театрального колективу «Компот».[8]
В 1991 році закінчив Полтавську середню школу № 27.
Після закінчення школи пішов на навчання у технікум, але не полишав свого зацікавлення театром та естрадою. У своєму сценічному персонажі Вєрки Сердючки з'явився перший раз на КВК у Полтаві (1989). Сценічне ім'я запозичив від своєї однокласниці Ані Сердюк. Спочатку Вєрка Сердючка була продавчинею, але пізніше Андрій змінив її амплуа і зробив провідницею.
В 1991 році на смотрі училищ у виконанні Андрія Данилка були представлені дві мініатюри — «Провідниця» та «Столова».[9]
1 квітня 1993 року на конкурсі «Гуморина» в Полтаві Андрій вперше представив Вєрку Сердючку великій аудиторії — і вона одразу почала користуватися популярністю.[10]
В тому ж році Данилко отримав свій перший приз за кращу акторську роботу на конкурсі «Курська аномалія» в м. Курськ з номером «Провідниця» та став лауреатом конкурсу «Всесміх-93» у Києві.[11]
12 січня 1994 року вийшла перша стаття про Данилка в газеті «Зоря Полтавщини» — «Вєрка Сердючка — кращий друг Андрія Данилка».[12]
1 квітня 1994 року Данилко отримав гран-прі «Гуморини» в Харкові і після цього дебютував на харківському телебаченні «Приват ТБ» в розважальній програмі «Чиз».[13]
В 1995 році, як виконавець, завоював гран-прі на міжнародному фестивалі «Море сміху».[14]
Справжня популярність Вєрки Сердючки з'явилася після того, як одна з компаній зняла рекламний ролик з її участю.[15]
Неодружений. Особисте життя не коментує, жартуючи, що «одружений на сцені».[16]
Поступово від комедійних номерів Данилко перейшов до виконання пісень, які сам писав. Виконує пісні українською (деякі із використанням суржика), англійською і російською мовами.[17]
Талант співака Данилко вдосконалював у Київському естрадно-цирковому училищі, куди вступив 1995-го. Однак його талант в училищі не оцінили й він мусив залишити навчання там.[18]
В 1996 році почав співпрацю з музичним продюсером Юрієм Нікітіним та продюсерською агенцією «Nova Management» (з 1999 року — «Mamamusic»).[19]
В 1997 році випустив першу пісню — «Просто Вєра».[20]
13 грудня 1997 року в Києві відбувся концерт «Різдвяні зустрічі Вєрки Сердючки» в Національному палаці мистецтв «Україна».[21]
Тим часом популярність Сердючки продовжувала зростати: на міжнародному фестивалі «Море сміху» він здобув перший приз, у вересні 1997 на 1+1 виходить розважальна програма «СВ-шоу» з участю Сердючки-провідниці. Ця програма стала популярною не тільки в Україні, але і в Росії, де її теж транслювали та де її популярність була часом більшою ніж вдома.[22]
В 1998 та 1999 роках вийшло два музичних відеокліпа Вєрки Сердючки на пісні «По чуть-чуть» та «Контролер» (реж. В.Феофілактов та М.Паперник).[23]
В травні-червні 1999 року на сценах Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка пройшли 10 прем'єрних аншлагових шоу-вистав Вєрки Сердючки — «Титаник или плывущая страна».[24]
Успіх Сердючки продовжувався під час гастролей Данилка по країні — в рамках програми «Титанік» він спочатку гастролював в Києві, а пізніше і в інших містах України.[25]
Також, після виходу шоу-вистави "Титанік", влітку того ж року починається активна гастрольна діяльність Данилка країнами СНД.[26]
18-22 квітня 2001 року в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки пройшли 5 концертів Вєрки Сердючки з програмою «Я — революція!».[27]
2001 Андрій кардинально змінив образ Сердючки — з невихованої провідниці вона перетворилася на попзірку. В цей час також виходять перші компакт-диски Андрія з піснями, які отримали велику популярність. Збірка пісень «Ха-ра-шо» (2003) отримала титул «діамантової».[28]
У 2003 році отримав звання Заслужений артист України.[29]
До 2004 року сценічною партнеркою Вєрки Сердючки була її мовчазна асистентка Гєля (актриса Радмила Щоголева).[30] З 2002 — разово, а з 2004 — постійно Сердючку супроводжує «мама» у виконанні актриси Інни Білоконь.[31]
В січні 2004 року театр Данилко гастролює в США та Канаді, концерти колективу пройшли в 17 містах Північної Америки. В Нью-Йорку, в театрі «Міленіум», відбулись 6 сольних концертів Сердючки, які відвідали близько 40 тисяч людей.[32]
В 2005 році випустив інструментальний альбом «После тебя…» з композиціями для фортепіано, в якому виступив в якості композитора.[33][34] На композиції «После тебя…» та «Кукла» було знято відеокліпи в співпраці з Аланом Бадоєвим.[35]
9 березня 2007-го Андрій Данилко став офіційним представником від України на Євробаченні.[36] Реакція на участь Данилко в жіночому образі на Євробаченні від України не була однозначно схвальною. Попри ставлення до його участі в змаганні, він підтвердив намір виконати в Гельсінкі 12 травня 2007 року пісню «Dancing Lasha Tumbai». З нею він посів друге місце в конкурсі.[37] Крім того, Вєрка Сердючка отримала почесний титул «Міс Євробачення-2007».[38]
У 2008 році, з нагоди 17-ї річниці незалежності України, Президент Ющенко надав Данилку звання Народний артист України.[39]
З жовтня 2008 по січень 2009 року на телеканалі «Україна» виходить «Шоу Вєрки Сердючки».[40][41]
З 2009 року активно виступав разом зі створеним ним же «Театром Данилко», до якого увійшли Артур Кульпович, Інна Білоконь, Олена Романовська та ряд інших.
2010 року вирушає з колективом на гастролі до Австралії[42] та Ізраїлю.[43]
У лютому 2011 року Сердючка гастролює по Чехії та Іспанії.[44]
В 2014 році знявся в образі Вєрки Сердючки в голівудському фільмі «Шпигунка» («Spy»).[45][46][47]
З 2016 року — постійний член журі «Євробачення. Національний відбір».[48]
2016—2019 — член журі талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ.[49]
У травні 2017 року Андрій Данилко заявив про те, що вирішив «поховати» сценічний образ Вєрки Сердючки.[50] Артист заявив, що більше не хоче виступати на великій сцені у такому амплуа. Всупереч цьому, Андрій продовжив активну концертну діяльність.[51]
28 червня 2017 року, в День Конституції України, дав великий сольний безкоштовний концерт у Києві, в рамках фестивалю «Atlas weekend».[52] Подія зібрала рекордну кількість глядачів — понад 100 тисяч людей прийшли на площу перед сценою.[53]
У травні 2019 року як Вєрка Сердючка взяв участь в фіналі «Євробачення-2019» в якості запрошеної зірки, де виконав пісню минулорічної переможниці конкурсу Нетта Барзілай — «Toy».[54][55]
4 вересня 2020 року, вперше за 12 років, випустив міні-альбом «Sexy». Авторами і продюсерами альбому стали шведські продюсери Andreas Öhrn, Cris Wahle і Peter Boström (Bassflow).[56][57][58]
В 2021 році став одним із зіркових детективів української адаптації міжнародного формату «Masked Singer» на каналі «Україна» — шоу «Маска».[59][60]
Також в 2021 році в образі Вєрки Сердючки став ведучим одного з випусків ювілейного сезону тревел-шоу «Орел і решка» разом з Вірою Брежнєвою.[61][62]
Виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається суперечливою. Радіо Європа FM розпочало акцію протесту проти участі Данилка в Євробаченні. Організатори наголошували на тому, що поява Данилко в образі «трансвестита» на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України «культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців».[63]
Депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл назвав Данилка в образі Сердючки гермафродитом.[64]
Конгрес українських націоналістів заявив, що персонаж є втіленням малоросійщини та ганьбить Україну[64]. Якщо пуристично настроєні українці розглядають творчість Данилка як пародію на українську національну культуру, то російський загал, на їхню думку, сприймає її як втілення російських стереотипів про українців[65].
Неоднозначно також трактують суржик, яким спілкується артист. Данилко підтвердив, що своєю рідною мовою вважає суржик[66]. Навіть псевдонім гумориста є відверто «суржиковим» (у нормативній українській мало бути «Вірка»), а прізвище скидається на простомовне жіноче прізвисько — від прізвища Сердюк[65].
Використання артистом ненормативної, зросійщеної української мови зробило Сердючку своєрідним символом «суржикомовця», а сам суржик нерідко звуть «мовою Вєрки Сердючки». Посібник Юрія Гнаткевича «Уникаймо русизмів в українській мові!» (перше видання вийшло у 2000 році) має підзаголовок «Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки»[67], а практична вправа у його кінці пропонує виправити прегрубі мовні помилки у тексті виступу «народного депутата Вероніки Сердюк»[68].
Існує думка, що своєю популярністю персонаж Вєрки Сердючки має зобов'язувати почасти відвертому пародіюванню низів суспільства і примітивної культури, індикатором яких вважається суржик. Проте, згідно зі зауваженням американської дослідниці Лади Біланюк, причина феномена полягає ще в тому, що мова Сердючки пропонує легке, розслаблене ставлення до мовної політики держави в країні, де змішування чи ситуативне використання української та російської мов давно є звичайним і усталеним явищем[65].
Назва | Рік |
---|---|
Я рождена для любви | 1997 |
Неизданное | 2002 |
Ха-ра-шо! | 2003 |
Чита-Дрита | |
OST «За двома зайцями» (збірка) | |
Неизданное. Жениха хотела | 2004 |
После тебя… (Інструментальний альбом) | 2005 |
Трали-вали | 2006 |
До-Ре-Ми | 2008 |
Sexy (EP) | 2020 |
Назва | Рік |
---|---|
«Пирожок» | 2001 |
«Вера+Миша» (разом з Михайлом Поплавським) | |
«Гоп-гоп» | 2002 |
«Чита дрита» | 2003 |
«Ха-ра-шо» | |
«Жениха хотела» (разом з Глюк'OZA) | 2004 |
«Тралі-Валі» | 2005 |
«Dancing Europe» | 2007 |
«Поцелуи» (разом з ВІА Гра)[84] | |
«DoReMi DoReDo» | 2008 |
«Дольче габана» | 2010 |
«На облаках» (разом з EL Кравчук) | 2011 |
«Смайлик» | |
«Розовый свитер» | 2012 |
Назва | Рік |
---|---|
«По чуть-чуть» (реж. В.Феофілактов) | 1998 |
«Контролёр» (реж. М.Паперник) | 1999 |
«Пирожок» (реж. В.Якименко) | 2001 |
«Вера + Миша» (дует з Михайлом Поплавським) | |
«Гоп-гоп» (реж. М.Паперник) | |
«Всё будет хорошо» (реж. М.Паперник) | 2003 |
«Я не поняла» (мюзикл «Золушка») (реж. С.Горов) | |
«Чита-дрита» (реж. С.Горов) | 2004 |
«Тук.. тук.. тук» (реж. С.Горов) | |
«Ти напився як свиня» (мюзикл «Сорочинська ярмарка») (реж. С.Горов) | |
«Я попала на любовь» (реж. С.Горов) | |
«Hop-hop-hop» (дует с М. Вишневським) (реж. С.Горов) | 2005 |
«Трали-вали» (реж. О.Філатович) | |
«А я смеюсь» (мюзикл «Пригоди Вєрки Сердючки») (реж. С.Горов) | |
«Кукла», «После тебя» (реж. А.Бадоєв, інструментальний альбом «После тебя») | |
«Хорошо красавицам» (реж. О.Філатович) | 2006 |
«Бери все» (реж. О.Ігудін) | |
«Dancing» (реж. С.Горов) | 2007 |
«Kiss, please» (реж. А.Бадоєв) | |
«Do-re-mi» (реж. С.Горов) | 2008 |
«Eurovision queen» (реж. П.Новіков та С.Горов) | |
«Essen» (реж. В.Скуратовський) |
Назва | Рік |
---|---|
«СВ-шоу» (телеканали «1+1», «РТР», «ТВ-6») | 1997—2002 |
«День за днем», «Остров женщин» («ТВ-6», ведучий на одну программу) | 1999 |
Шоу «Улетный отпуск» («Новий канал») | 2006 |
«Шоу Вєрки Сердючки» (ТРК «Україна») | 2008—2009 |
Шоу «Зірка + Зірка», член журі (телеканал «1+1») | 2010 |
Шоу «Зірка + Зірка-2», член журі (телеканал «1+1») | 2011 |
«Субботний вечер» (канал «Россия-1») | 2012 |
«Х-Фактор», член журі (телеканал «СТБ») | 2016—2019 |
«Євробачення. Національний відбір», член журі (телеканал «СТБ») | 2016—2020 |
Гіпершоу «Маска», детектив (ТРК «Україна») | 2021 |
Тревел-шоу «Орел и решка», спільний випуск разом з Вірою Брежнєвою, як ведучими ювілейної програми («Новий канал», телеканал «П'ятниця») |
Назва | Рік |
---|---|
«Вечори на хуторі біля Диканьки» — сільська самогонниця | 2002 |
«Попелюшка» — Брунгільда | |
«Божевільний день або одруження Фігаро» — паж Керубіно | 2003 |
«Снігова королева» — шаманка Ксенія | |
«За двома зайцями» — Світлана Марківна, маніяк Антон | 2004 |
«Сорочинський ярмарок» — Хівря | 2005 |
«Три мушкетери» — Мадам Рішельє | |
«1-й Швидкий» — Вєрка Сердючка | 2006 |
«Пригоди Вєрки Сердючки» — Вєрка Сердючка | |
«Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї» (реж. Р. Бутовський, Г. Скоморовський) — Привид | 2007 |
«Морозко» — Мачуха | 2010 |
«Нові пригоди Аладдіна» — Джина | 2011 |
«Червона шапочка» — Червона шапочка | 2012 |
«Три богатирі. Новорічна казка» — Баба-Яга | 2013 |
«Готель» — епізод | 2015 |
Назва | Рік |
---|---|
«Шпигунка» — Камео | 2015 |
«Слуга Народу 2» — Камео | 2016 |
«Секс і нічого особистого» — Камео | 2018 |
Назва | Рік |
---|---|
Лауреат гумористичної премії «Курська аномалія» | 1993 |
Лауреат конкурсу «Всесміх-93», Київ | |
Гран-прі фестивалю «Харківська гуморина» | 1994 |
Гран-прі фестивалю «Море сміху» | 1995 |
Лауреат Національної премії «Чорна перлина» в номінації «Краща телевізійна реклама» | 2000 |
Кубок імені Аркадія Райкіна на фестивалі «Кубок Гумору» | |
Приз за кращу жіночу роль — «Золотий стілець» (фестиваль «Гуморина», Одеса) | 2001 |
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Гоп-гоп» | 2002 |
Заслужений артист України[85] | 2003 |
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Я не поняла» | |
«Діамантовий диск» за 500 тисяч проданих екземплярів альбому «Ха-ра-шо»[86] | |
2 премії «Золотий грамофон» (за дует з Глюкоzою «Жениха хотела» та пісню «Чита-дрита») | 2004 |
Премія «Муз-ТВ» за альбом «Ха-ра-шо» | |
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Тук тук тук» | 2005 |
Премія «ZD Awards» в номінації «Персона року» | 2007 |
Друге місце на «Євробаченні» | |
Почесний громадянин Полтави[87] | |
Народний артист України[88] | 2008 |
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Дольче Габбана» | 2011 |
Премія YUNA «За особливі досягнення в музиці» | 2013 |
Спеціальна премія «Євробачення» — «Найблискучіша зірка за всю історію фестивалю»[89] | 2014 |
Премія «За внесок у розвиток національної музичної індустрії» від «М1 Music Awards»[90] | 2019 |
Премія YUNA «Найкраща пісня іншою мовою» - «Make It Rain Champagne»[91] | 2021 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Данилко Андрій Михайлович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вєрка Сердючка |
|
|
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=81872