Давиденко Валерій Миколайович | |
---|---|
Народився |
16 березня 1973 Носівка, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
Помер |
23 травня 2020 (47 років) Київ, Україна ·постріл у головуd[1] |
Країна | Україна |
Діяльність | політик |
Alma mater | Національний університет харчових технологій |
Посада | Народний депутат України і Народний депутат України |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
8-го скликання | |||
Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
9-го скликання | |||
безпартійний | 29 серпня 2019 | — | 23 травня 2020 |
|
Валерій Миколайович Давиденко (нар. 16 березня 1973, м. Носівка, Чернігівська область — 23 травня 2020, Київ[2]) — український підприємець та політик. Народний депутат України VIII та IX скликань. Працював заступником Міністра аграрної політики та продовольства України (2013—2014).
Народився 16 березня 1973 року у місті Носівка, що на Чернігівщині. Його батько працював водієм, а мати була бухгалтеркою. Його родина за материнською лінією також походила з Носівки.[3]
Середню освіту здобув у Носівській середній школі № 1[3].
У 1989—1990 працював різноробочим на МТФ в КСП ім. Енгельса у Носівці;
В 1995 отримав диплом про вищу освіту в Українському університеті харчових технологій.
Після закінчення університету, в 1996—1998 — директор ЗАТ «Агропрофіт»;
В 1998 переїхав у Київ і в 1998—2000 працював інженером-механіком ТОВ «Український будинок зв'язку», у 2000—2004 — спеціалістом зі страхування у САТ «Саламандра-Схід» та ЗАТ «Українська страхова група».
У 2004—2013 — на посаді генеральний директор ТОВ "СП «Агродім».
В 2007 разом із партнерами Юрієм Колобовим та Борисом Приходьком стає власником «Терра Банку».
20 травня 2013 — указом президента України Януковича призначений заступником Міністра аграрної політики та продовольства України[4] За час роботи на цій посаді він потрапив у корупційний скандал, пов'язаний з тим, що підпорядкована міністерству Державна продовольчо-зернова корпорація України отримала від Китаю 1,5 мільярди доларів в обмін на поставку зерна в КНР, але не менше 200 мільйонів доларів від цих коштів були виведені в офшори[5].
12 березня 2014 розпорядженням прем'єр-міністра Яценюка звільнений з посади заступника Міністра аграрної політики та продовольства України[6].
З червня 2014 — радник дирекції з розвитку перспективних програм ЗАТ «Інститут інноваційного провайдингу Української академії аграрних наук».
Був фігурантом низки інших корупційних скандалів[5]. Так, під час передвиборчої кампанії на парламентських виборах 2014 року його звинувачували у підкупі виборців та джинсі у ЗМІ і соцмережах. Після обрання народним депутатом він переписав свій бізнес на свою матір і називав себе достатньо бідною людиною, хоча володів колекцією дорогих годинників.[7][8] Також частина майна була записана на його цивільну дружину Людмилу Нестеренко.
У 2017 році Валерій Давиденко серед депутатів, які намагалися завадити співробітникам НАБУ відправити тодішнього керівника Державної фіскальної служби України Романа Насірова на обстеження, оскільки той не міг брати у засіданні з обрання запобіжного заходу у справі щодо його причетності до корупції у податковій сфері через нібито через стан здоров'я і терміново ліг у лікарню «Феофанію»[7].
23 травня 2020 року тіло Давиденка було знайдено з вогнепальним пораненням в голову у вбиральні його приймальної на вулиці Велика Васильківська, 4А у Києві[2][9]. Тіло виявила прибиральниця близько пів на сьому вечора[2][9]. Правоохоронні органи на початку розслідування розглядали версію про самогубство[10], вбивство або інсценування самогубства[9]. Згодом справу було перекваліфіковано як умисне вбивство[11].
Поруч із тілом знайшли зброю марки Glock, яка є нагородною та була власністю Давиденка. Також слідчі знімають відео з камер спостереження поблизу місця події[9][12] та з камер спостереження в його офісі[13]. Вдень 22-го травня він написав останній пост у Facebook щодо боротьби з коронавірусом[14]. 23 травня він повернувся до Києва з міста Козелець на Чернігівщині, але протягом дня на дзвінки не відповідав. О 16-й годині дня у нього мала відбутися зустріч із іншим народним депутатом України Борисом Приходьком, але коли той прийшов, то офіс був зачинений[9].
Колега Давиденка по групі «Довіра» у Верховній Раді України Сергій Шахов заявив, що відкидає версію про самогубство і вважає, що Давиденка було вбито[15].
25 травня у Києві відбулося прощання з Давиденком, що проходило в ритуальному залі лікарні «Феофанія»[16]. Поховали Давиденка 26 травня на батьківщині, в Носівці Чернігівської області.[17]
На 25 жовтня 2020-го було заплановано вибори народного депутата на місце Давиденка, вони мають пройти в 208-му окрузі Чернігівської області.[18]
9 червня генпрокурор Венедіктова заявила, що основною версією слідства щодо смерті депутата є самогубство[19].
Переміг на виборах до Верховної Ради 2014 року в одномандатному окрузі № 208 (Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський, Талалаївський райони, частина Ічнянського району) від партії Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ».
Не голосував за проєкт постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимности виборів до Державної Думи Федеральних Зборів РФ сьомого скликання»[20].
2019 року обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець за 208 округом (Чернігівська область). З 6 грудня 2019 року — член депутатської групи «Довіра», до того — позафракційний. Член Комітету з питань економічного розвитку.
Належав до депутатської групи «Довіра», був членом комітету ВРУ з економічного розвитку, входив до груп міжпарламентських зв'язків з Чехією, Угорщиною, Бразилією, ОАЕ, Аргентиною. Останнім часом був співголовою партії «Наш край»[7].
Перебував у цивільному шлюбі з Людмилою Нестеренко, мав двох доньок Ольгу та Євгенію.[21][22].
Мати — Давиденко Валентина Миколаївна. Більшу частину свого бізнесу і авто переписав на неї.[7]
Мав старшу сестру, яка працює вчителем в Носівській середній школі № 1[3].
Його бабуся працювала продавчинею в магазині, а дід після Другої світової війни залишився інвалідом і працював вдома[3].
Після обрання депутатом переписав свій бізнес на матір, родичів та близьке оточення. Володів двома елітними авто, які були записані на матір та дружину: Toyota Land Cruiser (на матір) і Infiniti FX 50 (на дружину).[7] У 2020 році йому повернули борг у 41,5 млн гривень. Основний бізнес — сільськогосподарське підприємство «Агродім» (головний офіс у Бахмачі)[23] і ТОВ «РЕГІОН-2007» (Козелець).[24] Серед засновників «Агродому» — матір Давиденка і майбутній міністр фінансів в уряді Миколи Азарова Юрій Колобов. Був власником великої кількості земельних ділянок в Козині, Носівці, Старих Безрадичах, орендував офіси в кількох містечках Чернігівської області. Квартири у Києві були записані на родичів (переважно на цивільну дружину Нестеренко Людмилу).[25] Мав два карабіни і швейцарський годинник Audemars Piguet за 286000 грн.
Також володів футбольною командою Агродім із Бахмачу Чернігівської області.[26]
Валерій Давиденко був головним спонсором чернігівського видання «ЧЕline» та куратором партії «Наш край» на Чернігівщині[27][28].
Серед ключових бізнес-партнерів значилися Юрій Колобов і Борис Приходько. Обоє займали високі посади за Януковича і на них були відкриті кримінальні справи. Бориса Приходька звинувачували у присвоєнні 2 млрд грн. Справу так і не розкрили.
По ТОВ СП «Агродім» основним партнером була Хомайко Ірина, вона мала долю в компанії 51,1 %, ще 12 % мала мати депутата.[29] І 12 % мав Бедриківський Олександр, син прокурора Володимира Бедриківського, екс-заступника Генерального прокурора Юрія Луценка.[30]
Одним із партнерів по численним компаніям був Ругаль Олександр (ТОВ «Агродім»,[29] ТОВ «Агросвіт»,[31] носівська фабрика «Реммеблі»[32]).
По «Агродому» і ТОВ "КУА «ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ» із швейцарською реєстрацією був партнером Веревський Андрій.[33][34]
По «Агродому» і ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» був партнером Денисюк Ігор.[34][35]
По ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» і ТОВ «Україна»[36] була партнером Нечес Ірина з Носівки (підставна особа, вчителька).[35][37][38][39][40]
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1804638