Віталій Петрович Герасимов рос. Виталий Петрович Герасимов | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження |
9 липня 1977 Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР | ||||||||
Смерть |
7 березня 2022 (44 роки) поблизу Харкова, Україна (смерть у боюd[1][2]) | ||||||||
Поховання | Єкатеринбург | ||||||||
Національність | росіянин | ||||||||
Alma Mater |
• Челябінське вище танкове командне училище (1999) • Загальновійськова академія Збройних Сил РФ (2007) • Військова академія Генерального штабу (2019) | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Роки служби | 1995—2022 | ||||||||
Приналежність | Росія | ||||||||
Вид ЗС | Сухопутні війська ЗС РФ | ||||||||
Рід військ | Танкові війська ЗС РФ | ||||||||
Формування | 41-ша загальновійськова армія РФ | ||||||||
Війни / битви |
• Друга чеченська війна • Інтервенція Росії в Сирію • Російське вторгнення в Україну (2022) | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Віталій Петрович Герасимов (9 липня 1977, Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР — 7 березня 2022, поблизу Харкова, Україна[3]) — російський воєначальник, генерал-майор, начальник штабу — перший заступник командувача 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу.
1999—2005 — проходив службу на посадах командира танкового взводу, командира танкової роти, начальника штабу навчального танкового батальйону в Північно-Кавказькому і Далекосхідному військових округах.
2005—2007 — слухач Загальновійськової академії Збройних сил Російської Федерації.
2007—2010 — командир мотострілецького батальйону в Північно-Кавказькому військовому окрузі.
З 2010 року по 2013 рік — начальник штабу — заступник командира 74-ї окремої гвардійської мотострілецької Звенигородсько-Берлінської орденів Кутузова та Суворова бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу (м. Юрга, Кемеровська область).
З 2013 року по 2014 рік — командир 15-ї окремої мотострілецької бригади 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу, в/ч 90600, селище міського типу Рощинське (Самарська область).
Спільнота Inform Napalm неодноразово звинувачувала Герасимова у наданні підтримки збройним формуванням із ДНР та ЛНР, які беруть участь у війні на Донбасі. «Миротворець» додав Герасимова до списку осіб, які загрожують національній безпеці України.
2014—2017 — начальник кафедри тактики Загальновійськової академії Збройних сил Російської Федерації.
2017—2019 — слухач факультету національної безпеки і оборони держави Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
2019—2020 — командир 90-ї гвардійської танкової Вітебсько-Новгородської двічі Червонопрапорної дивізії (м. Єкатеринбург)[4].
З 2020 року — начальник штабу — перший заступник командувача 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу (м. Новосибірськ).
Учасник бойових дій у Другій чеченській війні, військовій операції Росії в Сирії та війні в Україні.
7 березня 2022 року під час російського вторгнення в Україну в бою поблизу Харкова Віталія Герасимова було ліквідовано Збройними силами України[3][5][6].
16 березня 2022 року був похований у Єкатеринбурзі, проте Міноборони РФ та офіційна російська преса проігнорувала смерть та поховання генерала[7][неавторитетне джерело].
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-03-24 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4474358