Гепард (ЗСУ)

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Гепард (ЗСУ)
ЗСУ «Гепард»
Gepard 1a2 overview.jpg
Тип зенітний самохідний артилерійський комплекс
на шасі Leopard 1
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні з кінця 1976 року
Оператори
Війни
Історія виробництва
Виробник Німеччина Німеччина, Krauss-Maffei
Виготовлена
кількість		 570
Характеристики
Вага 47,3[1]
Довжина 7680
Ширина 3710
Висота 3290
Обслуга 3 чол.
Калібр 35 × 228 мм, Oerlikon KDA
Траверс 360
Темп вогню 2 × 550 постр/хв.
Дальність вогню
Ефективна до 4 км (до 3 км в висоту)
Головне
озброєння

2 × 35 мм Oerlikon KDA
боєкомплект: 680:

  • 2 × 320 снарядів для повітряних цілей
  • 2 × 20 бронебійних для наземних цілей
Двигун
Швидкість шосе: 65
Прохідність стінка: 1,15
рів: 3
брід: 1,2
Commons-logo.svg Гепард (ЗСУ) у Вікісховищі

ЗСУ «Гепард» (нім. Flugabwehrkanonenpanzer Gepard) — німецька зенітна самохідна артилерійська установка виробництва компанії Krauss-Maffei в співпраці з іншими підприємствами. Використано модифіковане шасі від танка Leopard 1 та артилерійська частина на основі двох 35 мм гармат Oerlikon KDA.

Призначений для захисту бронетанкових колон на марші та стаціонарних об'єктів від атак з вертольотів та літаків на малих і надмалих висотах вдень і вночі за будь-яких погодних умов та в умовах інтенсивної радіоелектронної протидії супротивника.

Історія

Розробка Gepard почалась у 1966[2], коли виникла потреба заміни американської ЗСУ M42 Duster, яка на той час використовувалась Бундесвером.

У 1969 почалось тестування чотирьох прототипів, на які були встановлені гармати різних калібрів: 30 мм та 35 мм. 25 червня 1970 було прийнято рішення про використання калібру 35 мм.

5 лютого 1973 було ухвалене рішення про серійний випуск. Компанія Krauss-Maffei отримала контракт на 432 турелі та 420 корпусів, загальною вартістю 1,2 млрд німецьких марок. Перші машини з'явились в армії у грудні 1976.

Всього протягом 1976—1980 років було виготовлено:[3]

  • 420 Gepard B2 та B2L.

На експорт було виготовлено:

  • 95 FlakPz CA1-3 для Нідерландів,
  • 55 FlagPz Gepard B2 для Бельгії.

Моделі відрізняються літерою та цифрою в суфіксі назви:

  • Прототипи (серійні номери 351—357):
    • 1 покоління: A
    • 2 покоління: B
    • Нідерландська версія: C
  • Передсерійні моделі (серійні номери 3501-3517):
    • З конічним скануванням простору: B1
    • З оптимізованим радаром: B2R
    • Нідерландська версія: CA
  • Серійні моделі:
    • Німеччина: B2, B2L (серійні номери 35001-35420)
    • Нідерланди: CA1, CA2, CA3 (серійні номери 35501-35595)
    • Бельгія: B2 (серійні номери 35601-35655).

Основна відмінність між різними серійними моделями полягала в конструкції бортових РЛС.

У 1996 систему було модернізовано.

Наприкінці 2000-х з'явились плани по зняттю ЗСУ Gepard з озброєння в Німеччині (а також у Бельгії та Голландії)[4]. Частину установок продали до інших країн.

Вдосконалення

Протягом доволі тривалої історії розробки та експлуатації системи, вона проходила через різні програми модернізації та підвищення бойової ефективності. Іще під час серійного виробництва було змінено конструкцію приладів для відстрілу димових гранат. Було замінено пристрої вимірювання початкової швидкості снарядів v0 на витриваліші.

Починаючи з 1985 року більшу частину машин моделі B2 було додатково обладнано лазерним далекоміром, завдяки чому кількість машин моделі B2L на озброєнні Бундесверу зросла до 382 одиниць. Також бортові радіостанції SEM 25 були замінені на сучасніші радіостанції SEM 90[5].

В 1984 році розпочались роботи над створенням модернізованої моделі Gepard 2. Нова модель мала скоротити експлуатаційні витрати, підвищити бойову ефективність та усунути відомі недоліки наявної системи. Серед іншого, аналоговий балістичний обчислювач мав бути замінений на цифровий. Мали бути створені нові снаряди, можливість обміну даними, поліпшено ергономічність.

В 1986 році почалось опрацювання технічного завдання проєкту Gepard 2, а в 1988 році — розробка.

В 1992 році було виготовлено перший прототип. Однак через раптову зміну безпекової ситуації у Світі проєкт був визнаний надто дорогим та невиправданим.

Та на початку 1990-х років з'явилась проблема з постачанням запасних частин і технічним обслуговуванням наявного парку Gepard. Тому в 1996—2000 роки 147 машин пройшли модернізацію з подовженням терміну служби. Під час модернізації було використано частину напрацювань проєкту Gepard 2 і нова модель отримала назву Gepard 1A2. В цьому проєкті з модернізації взяли участь і Нідерланди з 60 машинами.

Нова модель отримала новий цифровий балістичний комп'ютер на основі 32-бітового мікропроцесора Motorola 68020 із математичним копроцесором, поліпшено інтеграцію в систему управління боєм та розвідки сухопутних військ (нім. HFlaAFüSys), радіостанції SEM 93. Також була додана підтримка нових снарядів FAPDS з істотно більшою ефективною дальністю й вищою початковою швидкістю[5].

Подальший розвиток

Прототип «Гепарда» з ракетами FIM-92 Stinger

Після злиття основних розробників комплексу в єдину компанію Krauss-Maffei Wegmann, було створено прототип модернізації з встановленою спареною пусковою установкою зенітних ракет FIM-92 Stinger на гондолі правої гармати.

Також було створено прототип системи, яка отримала назву англ. Smart Fort з можливістю дистанційного управління вогнем, наприклад, із захищеного місця, бункера, тощо.

Конструкція

ЗСУ базується на шасі танка Leopard 1. На башті, що може обертатись повне коло, встановлені дві 35 мм гармати Oerlikon KDA та два радари: пошуковий та відстежувальний. Для електродвигунів, що керують баштою, використовується генератор потужністю 40 кВт, для якого, у свою чергу, передбачений окремий двигун Mercedes-Benz OM 314 об'ємом 3,8 л.

Кожна з гармат має швидкострільність 550 пострілів на хвилину. Довжина стволів складає 90 калібрів (3,15 м), початкова швидкість снарядів 1440 м/с, ефективна дальність ураження 5500 м. До боєкмплекту входять 640 снарядів для ураження повітряних цілей та 40 бронебійних снарядів для стрільби по наземних цілях[1].

Існувала практика супроводження цієї ЗСУ загонами піхоти, озброєними протиповітряними ракетами Stinger; в такому випадку солдати використовували інформацію, отриману від радарів ЗСУ. Також існував проект по розміщенню на Gepard ракетних модулів, однак від нього відмовились через дороговизну та появу ракетної ЗСУ на основі БМД «Візель»

РЛС

«Гепард» має дві РЛС — оглядову РЛС для пошуку цілей та РЛС стеження для наведення на обрану ціль.

Оглядовий радар встановлений на даху башти, в робочому положенні він здіймається над баштою, в похідному положенні складається позаду башти. Оглядова РЛС здатна працювати під час руху машини.

Оглядовий радар робить 60 обертів на хвилину й може працювати на одній з шести частот.

Німецькі «Гепарди» мають оглядові радари Siemens MPDR 12, що працюють в S-діапазоні та горизонтальній поляризації. Оглядова РЛС також має інтегровану систему «свій-чужий» MSR 400 Mk XII.

Ефективний радіус роботи оглядової РЛС сягає до 15 км.

Радар стеження знаходиться посередині башти, прямо між гарматами. Він працює на двох частотах в Ku-діапазоні та має ефективну дальність 15 км. Під радомою знаходиться чотири рупорні антени[6]. Радар стеження за ціллю встановлений на поворотному кронштейні, й здатен наводитись на ціль в секторі близько 200° без потреби додатково повертати башту[7].

Коли радар стеження за ціллю не потрібен, його можна обернути менш захищеною пластиковою радомою в бік башти[7].

Над радаром стеження встановлений лазерний далекомір[8].

Обидві РЛС працюють незалежно, мають механізми захисту від засобів радіоелектронної протидії та вбудовані системи самодіагностики[9][10].

Оглядовий радар[9] Німеччина/Бельгія Нідерланди
Діапазон частот S-діапазон X-діапазон
Ефективна дальність 15 км 15 км
Темп обертів 60/хвилину 60/хвилину
Загасання 60 dB 43 dB
Коефіцієнт підсилення антени близько 23 dB близько 23 dB
Поляризація горизонтальна кругова
Вибір частоти 6 6
Допоміжний радар 1 1
Стеження[9] Німеччина/Бельгія Нідерланди
Діапазон частот Ku-Діапазон X/Ka-Діапазон
Ефективна дальність 15 км 13 км
Вибір частот 2 6
Придушення перешкод близько 23 dB близько 30 dB
Частоти імпульсів 3 3
Форма антен парабола парабола

Оптичні прилади

Вид на башту згори. Видно корпуси обох перископів

Додатково ЗСУ «Гепард» має два перископа — для командира екіпажу та стрільця-навідника. З можливістю перемикатись між 1,5 та 6-ти кратним збільшенням.

Перископи потрібні для візуального розпізнавання та спостереження за ціллю, огляду бойової обстановки та наведення на наземні цілі (РЛС проти наземних цілей не працює).

Перископи стабілізовані чим значно полегшують завдання огляду бойової обстановки та наведення на наземні цілі в русі.

Вони мають системи підігріву, підсвічування міток, щітки для протирання об'єктиву[9].

Під час наведення радаром стеження на ціль перископ стрільця-навідника автоматично наводиться на неї також. Таким чином, стрілець має додаткову можливість ідентифікувати ціль та перевірити дані системи «свій-чужий».

Перископи можуть бути використані для наведення на повітряні цілі у випадку виведення з ладу РЛС або ж для уникнення виявлення зенітної установки засобами радіоелектронної розвідки за випромінюванням радарів.

Система управління вогнем

Пристрій вимірювання початкової швидкості снарядів v0 на дулі лівої гармати

Установка має гіроскоп, завдяки якому система управління вогнем здатна врахувати нахил машини на нерівній поверхні. Також до уваги беруться дані про атмосферний тиск, температуру та вологість повітря, швидкість та напрям вітру.

На дульному зрізі гармат встановлено спеціальний пристрій вимірювання початкової швидкості снарядів, адже вона істотно впливає на точність вогню та коливається в залежності від температури набоїв, камори, тощо.

Система управління вогнем має до шести основних режимів застосування та до трьох допоміжних. Вибір режиму залежить від типу цілі (вертоліт, літак, тощо), стану справності РЛС, наявності радіозавад, тощо. В залежності від встановленого режиму система обчислює оптимальну кількість снарядів, необхідну для ураження цілі.

У версії Gepard 1А2 система управління вогнем була модернізована. Нова версія була створена компанією EADS, вона стала цифровою на основі 32-бітового мікропроцесора Motorola 68020, отримала можливості командування, управління і зв'язку (англ. Command, Control and Communications, C3) — тобто, може обмінюватись даними з іншими системами протиповітряної оборони. Також машина отримала пристрій супутникової навігації GPS[9].

Озброєння

Навчальні снаряди у стрічці
Ліва гондола кріплення гармати
Права гондола з відкритою кришкою

Основним озброєнням зенітної артилерійської установки «Гепард» є пара 35-мм гармат Oerlikon KDA L/90. Гармати встановлені ззовні на башті установки. Уразливі частини (наприклад, затвор) прикриті сталевими листами[11].

Довжина ствола — 3150 мм, з приладом вимірювання дульної швидкості — 3710 мм, а повна довжина зібраної гармати — 4740 мм[11].

Таке розташування гармат полегшує доступ для обслуговування та ремонту а також запобігає потраплянню порохових газів всередину башти[11].

Кожна гармата живиться окремо від іншої та отримує снаряди у сталевій розбірній стрічці. Основний боєкомплект — 320 снарядів для ураження повітряних цілей, знаходиться спеціальних нішах в нижній частині башти, снарядами всередину. Також у магазині в гондолі кріплення гармати знаходиться 20 снарядів для ураження наземних цілей[11].

Снаряди 35×228 мм мають спеціальний паз для кріплення в ланках стрічки (т. зв. нім. Gurtrille)[12].

Темп вогню кожної гармати — 550 пострілів на хвилину, разом — 1100 пострілів на хвилину[11].

Перемикання між подачею снарядів для ураження повітряних та наземних цілей відбувається з середини башти[11].

Система здатна вести вогонь навіть при виведенні з ладу однієї з гармат[11].

Повне перезаряджання системи з підготовлених стрічок займає близько 20 хвилин[11].

Таким чином боєкомплект системи складається з 640 снарядів для ураження повітряних цілей та 40 снарядів для стрільби по наземних цілях. Сукупна вага боєкомплекту дорівнює близько 1,1 тони[11].

Робота

Зенітна самохідна установка «Гепард» здатна працювати автономно: вона має оглядово-пошукову РЛС, та РЛС відстеження і наведення на ціль, систему визначення «свій — чужий», тощо[13].

Оглядово-пошуковий радар виявляє ціль, визначає відстань до неї та азимут, відповідна інформація у графічній формі виводиться на екран системи управління вогнем. Радар відстеження та наведення на ціль після наведення за азимутом виконує пошук цілі й за висотою, після чого налаштовується на постійне відстеження траєкторії цілі[13].

Завдяки отриманим даним про траєкторію цілі балістичний комп'ютер обчислює параметри наведення з необхідним упередженням[13].

Коли ціль опиняється в зоні досяжності гармат, система повідомляє оператора про готовність до відкриття вогню (нім. Feuerbereit)[13].

Окрім РЛС, система має два перископа для відстеження цілі командиром і навідником[13].

Система встановлена на модифіковане шасі від основного бойового танку Leopard 1. Базове шасі було модифіковане для розміщення додаткового дизель-генератора а також для можливості встановлення башти масою 15 т[13].

Режим вогню

В залежності від цілі обирають один з наявних режимів вогню. Для ураження літаків зазвичай обирають «нормальний» (нім. NORMAL) режим, кількість пострілів, при цьому, обчислює система управління вогнем, але не більше 12 пострілів на гармату.

Якщо боєзапас обмежений, обирають відповідний режим (нім. BEGRENZT), тоді максимальна кількість пострілів на одну гармату дорівнює 10.

Для ураження БПЛА служить режим «короткими» чергами (нім. KURZ).

У виняткових ситуаціях можна обирати режим необмеженої черги (нім. DAUER) або ж одиночні постріли (нім. EINZEL) для ураження наземних цілей.

Навчання у Бундесвері

Навчальні стрільби по повітряних цілях

Обслуговування та застосування ЗСУ «Gepard» покладало значні вимоги до екіпажу. Навчання призовників було ледь чи не найдовшим в порівнянні з усіма іншими системами.

Навчальний симулятор ASF для установок Gepard 1A2

Для навчання Gepard 1A2 було впроваджено симулятор Ausbildungsanlage Simulator Flugabwehrbatterie (ASF)[14].

Для навчальних стрільб використовували два військових полігони, обидва на узбережжі Балтійського моря. Для стрільби по повітряних цілях використовували полігон Todendorf (неподалік однойменного населеного пункту). Для стрільби як по наземних цілях, так і по повітряних використовували полігон Putlos (неподалік населеного пункту Ольденбург)[15][16].

Як повітряні цілі служили буксовані літаками навчальні мішені типів TGL-3C та TGL-3D та навчальні мішені-літальні апарати DO-SK6[17][18][19]

На навчаннях на машини встановлювали спеціальний прилад, який обмежував сектор обстрілу (HSSB, нім. Höhen-Seiten-Sektor-Begrenzer), аби запобігти випадковому вогню в небажані напрямки.

Окрім того, екіпажі отримували навички з догляду за системами установки. Також в навчальних центрах готували технічний персонал для налаштування, догляду, діагностики та ремонту механічних, гідравлічних, електричних, тощо складових системи[20].

Тактико-технічні характеристики

Заявлені тактико-технічні характеристики установок Gepard 1A2 Бундесверу[9]

  • Екіпаж: 3-є: водій, командир екіпажу, навідник

Габарити

  • Довжина: 7,76 м
  • Ширина: 3,28 м
  • Висота: 4,22 м з піднятим оглядовим радаром
  • Маса: близько 47,5 т;
Gepard 1A2

Силова установка та рухомість

  • Основний двигун: багатопаливний, потужністю 610 kW (830 к.с.).
    • 10-циліндровий, робочий об'єм: 37,4 л,
      Виробник: MTU, Модель: MB 838 CaM 500,[21]
    • Витрата палива: близько 150 л/100 км
  • Додатковий мотор: дизельний мотор Daimler-Benz OM 314.
    • 4-циліндра, потужність 66 kW (90 к.с.) / Робочий об'єм: 3,8 л
    • Витрата палива: близько 10-20 л/год
  • Об'єм паливних баків: 985 л
  • Максимальна швидкість: близько 65 км/год
  • Запас ходу (по шосе): близько 550 км

Основне озброєння

  • 2×35-мм автоматичні гармати Oerlikon KDA L/90
    • Темп вогню: 550 постріли на хвилину на одну гармату
    • Довжина ствола: 3150 мм (90 калібрів);
    • Довжина ствола з приладом вимірювання початкової швидкості (v0): 3710 мм
    • Нарізи: прогресивні в правий бік (0°–6° 30″); кількість нарізів: 24
  • Номенклатура боєприпасів (Бундесвер):
    • FAPDS (Frangible Armour Piercing Discarding Sabot) проти повітряних та неброньованих або легкоброньованих наземних цілей (v0 > 1400 м/с),
    • HVAPDS-T (High-Velocity Armour-Piercing Discarding Sabot-Tracer) проти легкоброньованих або броньованих наземних цілей (v0 = 1385 м/с)
  • Боєприпаси інших операторів:
    • різні типи підкаліберних та повнокаліберних (HEI, SAPHEI, APDS).

Засоби самозахисту

  • 76-мм система постановки димових завіс з 2 × 4 пусковими на башті

Інше

  • 2 радіостанції SEM 93

Номенклатура боєприпасів

Основними типами боєприпасів головного озброєння є снаряди 35×228 мм:[22]

HEI-T (фугасно-запалювальний з трейсером)
  • Дальність:
    • Максимальна: 4000 м (на цій відстані спрацьовує механізм самознищення)
    • Горіння трейсера: понад 3100 м
  • Ефективна висота: 3100-4000 м
  • Час до самознищення: 6-12 с
SAPHEI-T (бронебійно-фугасний-запалювальний з трейсером)
  • Дальність: 4000 м
  • Дальність до самознищення: 4000 м
  • Ефективна висота: близько 4000 м
  • Час до самознищення: 6-12 с
  • Бронепробиття: 40 мм на відстані 1000 м
APDS-T
  • Дальність: 4000 м
  • Горіння трейсера: 2000 м
  • Ефективна висота: 4000 м
  • Бронепробиття: 90 на відстані 1000 м
APFSDS-T
  • Дальність: 4000 м
  • Ефективна висота: 4000 м
  • Бронепробиття: 115+ мм на відстані 1000 м
FAPDS
  • Був доданий при модернізації 1A2. Мав поєднати балістичні характеристики підкаліберного снаряду з дією фугасного.
  • Дальність: до 5000 м
  • Ефективна висота: до 3500 м

Оператори

ЗСУ Gepard знаходиться на озброєнні таких країн:

  • Бразилія Бразилія: 36 установок куплені у Німеччини.[23]
  • Йорданія Йорданія: 60 установок куплені в Голландії.[24]
  • Румунія Румунія: 43 установки куплені у Німеччини.
  • Україна Україна: 3, станом на кінець липня 2022, заплановано 30.

Майбутні оператори

  • Катар Катар: У грудні 2020 було схвалено дозвіл на експорт 15 Гепардів в Катар. Крім того буде поставлено запасні частини та 16 тисяч снарядів.

Колишні користувачі:

Бразилія

Представлений Krauss-Maffei Wegmann (KMW) Gepard 1A2 під час порівняльних випробувань в Бразилії, 2011 рік

Бразилія придбала 220 основних бойових танків Leopard 1A5. Для прикриття з повітря була потрібна зенітна система малого радіусу дії. В жовтні 2011 року на полігоні Формоса відбулись порівняльні випробування Gepard 1A2, ПЗРК 9К38 «Ігла» та 40-мм зенітної гармати Бофорс L70[25].

Як ціль було використано БПЛА типу «летюче крило» дельтаподібної форми з розмахом крила близько 1 м. Крім того, Gepard успішно вразив наземні цілі на відстані 3 км[25].

На відміну від представлених конкурентів Gepard зміг тричі збити БПЛА (попри те, що його гармати встановлені точно паралельно на відстані 183 см одна від одної). Навіть попри неспрацювання контактного підривача снаряд на стільки зруйнував крило першого БПЛА, що вивів його з ладу[25]

В квітні 2013 року стало відомо про намір Бразилії придбати 34 вживаних ЗСУ Gepard 1A2 з наявності Бундесверу за близько 30 мільйонів євро. Зенітні установки були потрібні для захисту від повітряних загроз під час чемпіонату світу з футболу 2014 року та літніх Олімпійських ігор 2016 року[26].

В 2014 році з Німеччини було передано 13 одиниць[27]. А у 2015 році мала бути поставлена решта[26].

Катар

У грудні 2020 було оголошено про схвалений дозвіл на експорт 15 машин «Гепард» в Катар. Крім того буде передано запасні частини та 16 тисяч снарядів. Вочевидь Катар планує використовувати ці зенітні установки для захисту Кубку світу 2022 від можливих атак дронів. Сукупна вартість угоди становить близько 31.4 мільйона євро[28].

Німеччина

Цей розділ потребує доповнення.

Бундесвер мав на озброєнні до 2010 року, коли установки «Гепард» були замінені легкими зенітними ракетними комплексами Wiesel 2 Ozelot[de] (LeFlaSys).

Румунія

Румунські «Гепарди» на військовому параді на честь Національного дня Румунії, 1 грудня 2008 року

В рамках підтримки нових кандидатів на вступ до НАТО протягом 2000—2004 років з наявності Бундесверу було передано 43 ЗСУ «Гепард» моделі B2[29][30].

Після зняття ЗСУ «Гепард» з озброєння Бундесверу Румунія залишилась єдиною країною-членом НАТО, на озброєнні якої залишились ці зенітні установки.

Україна

Незабаром після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, у березні 2022 року керівник концерну Krauss-Maffei Ральф Кетцель повідомив у інтерв'ю про готовність компанії передати Україні наявну в неї на складах військову техніку, зокрема — 50 вживаних комплексів «Гепард», які начебто можливо доволі швидко повернути до працездатного стану. Проте, для цього необхідно отримати схвалення від уряду[31].

Уряд Олафа Шольца тривалий час опирався передачі Україні будь-яких «важких» озброєнь. Начебто, це могло «спровокувати» Путіна та спричинити «Третю світову війну» або ж передача «важких» озброєнь навіть з баз зберігання могла послабити Бундесвер й відповідно — НАТО[32].

26 квітня 2022 року міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт на зустрічі коаліції союзників України на авіабазі Рамштайн повідомила про схвалення федеральним урядом ФРН передачі Україні самохідних зенітних артилерійських комплексів «Гепард», а також навчання українських військових застосуванню САУ PzH 2000, які уряд Нідерландів має намір передати Україні[33].

Та за словами Родеріха Кізеветера (нім. Roderich Kiesewetter) відновлення машин до працездатного стану, навчання персоналу, тощо, може потребувати багато часу і фактично ці машини Україна отримає аж під кінець року[34]. Разом з ними начебто має бути передано 23 тисячі снарядів[35]

27 квітня 2022 року видання Business Insider з посиланням на джерела в уряді повідомило про готовність Бразилії продати 300 тисяч снарядів для установок «Гепард». Начебто, таким чином, буде розв'язане питання з браком боєкомплекту для цих зенітних установок[36][37]. Проте за даними видання Der Spiegel іще станом на 17 травня німецький уряд начебто «шукав по всьому світу» боєприпаси для цих зенітних установок[38].

Проблема начебто в тому, що «Гепард» містить дві важливі складові виробництва Швейцарії: спарені гармати Oerlikon KDA та боєприпаси до них. При чому, на відміну від інших систем, де використані дані гармати, «Гепард» потребує не звичайні снаряди 35 × 228 мм, а такі, гільза яких має спеціальний паз для кріплення до ланок стрічки (т. зв. нім. Gurtrille). З відкритих джерел достеменно відомо було тільки про існування виробництва такої модифікації снарядів у Швейцарії[12].

Але Швейцарський уряд відмовив у реекспорті снарядів до зони бойових дій, оскільки це могло поставити під сумнів нейтралітет країни[12].

20 травня 2022 року міністерка оборони ФРН Крістін Ламбрехт повідомила міністра оборони України Олексія Резнікова про намір передати 15 установок ЗСУ Gepard в липні 2022 року. За даними DW, до пакету допомоги увійде 60 тисяч боєприпасів для них[39].

На початку червня 2022 року німецьке видання Business Insider повідомило, що досі чинним був план передати 15 машин в середині липня, та іще 15 машин до кінця серпня 2022 року. Разом з ними вдалось знайти та буде передано близько 59000 снарядів[40].

9 липня 2022 року німецьке видання Der Spiegel повідомило, що після кількатижневих зусиль німецький уряд знайшов виробника снарядів для ЗСУ Gepard в Норвегії. Випробування боєприпасів відбудеться на полігоні Путлос до середини липня[41]. Випробування начебто показали, що система управління вогнем не розпізнає норвезькі боєприпаси, тому вони потребуватимуть доопрацювання[42].

Згідно планів, установки служитимуть для захисту міст та об'єктів критичної інфраструктури[41].

25 липня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що перші три установки вже знаходяться в Україні в розпорядженні українських військових[43].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Gepard. military-today.com. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
  2. ↑ The German Flugabwehrkanonenpanzer Gepard SPAAG. tanknutdave.com. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
  3. ↑ Gepard The History Of German Anti Aircraft Tanks, сторінка 192
  4. ↑ Introducing SysFla - Germanys next short and mid-range Air Defence System. yourdefencenews.com. Процитовано 15 квітня 2017. [недоступне посилання з серпня 2019]
  5. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою CS-TG-S6 не вказано текст
  6. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.radartutorial.eu]
  7. ↑ а б Walter J. Spielberger (1982). Gepard The History Of German Anti Aircraft Tanks. с. 185. ISBN 3-7637-5198-X. 
  8. ↑ Datenblatt des Schleifringes des Folgeradars auf 'Schleifring.de' (PDF; 65 kB)[недоступне посилання з 01.03.2018 — історія]
  9. ↑ а б в г д е Technical Data GEPARD 1A2/PRTL – 35mm GWI CHEETAH SPAAG (PDF). kmweg.de (англ.). Krauss-Maffei Wegmann. Архів оригіналу за 9 грудня 2008. 
  10. ↑ Gepard. defencejournal.com (англ.). Defence Journal. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 1 грудня 2015. 
  11. ↑ а б в г д е ж и к Walter J. Spielberger (1982). Gepard. The History of German Anti-Aircraft Tanks. Bernard & Graefe Verlag München. с. 187–189. ISBN 3-7637-5198-X. 
  12. ↑ а б в Saya Bausch, Christian Rensch (28 квітня 2022). Wie wichtig ist die Schweizer Munition für den Gepard-Panzer?. SRF Schweizer Radio und Fernsehen. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «srf.2022-04-28» визначена кілька разів з різним вмістом
  13. ↑ а б в г д е (Waffen Revue, С. 3765)
  14. ↑ Information des Deutschen Heeres zum Ausbildungszentrum Munster
  15. ↑ Information des Streitkräfteunterstützungskommandos zu Todendorf/Panker. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 21 травня 2022. 
  16. ↑ Datenblatt des Streitkräfteunterstützungskommandos zu Putlos
  17. ↑ DO-SK6 auf Bredow-Web (aufgerufen am 16. Februar 2009). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 21 травня 2022. 
  18. ↑ GFD – Gesellschaft für Flugzieldarstellung GmbH (англ.). Check Six. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 1 грудня 2015. 
  19. ↑ Unternehmenswebseite der GFD (aufgerufen am 10. Oktober 2020). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022. 
  20. ↑ (Spielberger, С. 215)
  21. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ag-gep не вказано текст
  22. ↑ Worldwide Equipment Guide. Вересень 2001. с. 7-6. 
  23. ↑ Brazil buys 34 German tanks in security drive ahead of World Cup, Olympics, and Pope Francis visit. telegraph.co.uk. The Telegraph. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
  24. ↑ Jordan buys 60 German SPAAG surplus. Процитовано 15 квітня 2017. 
  25. ↑ а б в [Архівовано 2014-07-14 у www.gemhflatr.de]
  26. ↑ а б Brasilien kauft deutsche Panzer für Fußball-WM. Der Spiegel. 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  27. ↑ Bericht der Bundesregierung über ihre Exportpolitik für konventionelle Rüstungsgüter im Jahr 2014 (Rüstungsexportbericht 2014) (PDF). bundestag.de. Бундестаг. 25 червня 2015. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 1 грудня 2015. 
  28. ↑ Bundesregierung genehmigt Export von 15 Gepard-Panzern nach Katar. Der Spiegel. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  29. ↑ Army-Technology mit Angaben zur Gepard-Lieferung (engl., 22. Februar 2009). Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 28 квітня 2022. 
  30. ↑ Bericht der Bundesregierung über ihre Exportpolitik für konventionelle Rüstungsgüter im Jahr 2000 (Rüstungsexportbericht 2000) (PDF). Архів оригіналу за 14 січня 2006. Процитовано 1 грудня 2015. 
  31. ↑ Stephan Lina (22 березня 2022). Waffenlieferungen an die Ukraine: Das Warten auf Genehmigungen. BR24. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  32. ↑ Hauke Friedrichs (26 квітня 2022). Panzerlieferung: Sie waren schon im Museum. Zeit Online. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  33. ↑ Deutschland will Gepard-Panzer liefern. Der Spiegel. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  34. ↑ "Lanz" zum Ukraine-Krieg : Kiesewetter traut Putin Atomwaffen-Einsatz zu. ZDF Heute. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. «28:40 "die aber bis zum Jahresende ferfugbar sind... es braucht Ausbildung es brauch Ertuchtigung"» 
  35. ↑ та ж передача Lanz, починаючи з 30:30
  36. ↑ Ukraine-Krieg: Brasilien will Gepard-Panzer mit 300.000 Schuss ausstatten. Business Insider. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  37. ↑ Бразилія надасть 300 тисяч снарядів для німецьких Gepard в Україні. Мілітарний. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  38. ↑ Купуємо RGW-90, важкої зброї поки немає: коли Україна отримає від Німеччини САУ PzH 2000. Defense Express. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  39. ↑ ЗСУ “Gepard”: Німеччина обіцяє Україні поставити перші батареї в липні. Мілітарний. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022. 
  40. ↑ Iris-T, Mars II, Ringtausch: Versprochene deutsche Waffen verzögern sich. Business Insider. 9 червня 2022. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022. 
  41. ↑ а б Німеччина забезпечить постачання Україні боєприпасів для “Gepard” – SPIEGEL. Мілітарний. 9 липня 2022. 
  42. ↑ Норвезькі снаряди не підійшли до німецьких зеніток Gepard переданих Україні. Ukrainian Military Pages. 31 липня 2022. 
  43. ↑ Перші три артустановки Gepard вже заїхали в Україну – Резніков. Укрінформ. 25 липня 2022. 

Література

  • Der Flakpanzer "Gepard" // Waffen Revue. — Publizistisches Archiv für Militär- und Waffenwesen, . — Т. 24.
  • Walter J. Spielberger (1982). Gepard. The History of German Anti-Aircraft Tanks. Bernard & Graefe Verlag München. ISBN 3-7637-5198-X. 
  • Peter Blume (2008). Flugabwehrkannonenpanzer Gepard // Gpard - Self-Propelled Anti-Aircraft Gun Tank. Flugabwehrpanzer der Bundeswehr 1956-Heute. Militäfahrzeug Special 5021. Tankograd. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гепард (ЗСУ)
Дочірні підприємства
Krauss-Maffei Wegmann
Nexter Systems
Особи

Інформація

Стаття Гепард (ЗСУ) в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-08-01 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2405387