Гвоздь Віктор Іванович

Гвоздь Віктор Іванович
4-й Голова Служби зовнішньої розвідки України
	27 лютого 2014 — 29 квітня 2016
Президент	Петро Порошенко
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк
Попередник	Григорій Ілляшов
Наступник	Ігор Разінков (т.в.о.)
Народився	24 травня 1959; Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер	28 травня 2021 (62 роки); Дагаб, Південний Синай, Єгипет
Відомий як	дипломат, політик
Країна	СРСР і Україна
Освіта	Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді, Львівський національний університет імені Івана Франка і Київське вище загальновійськове командне училище
Нагороди	;

Віктор Іванович Гвоздь (24 травня 1959(19590524), смт Скала Подільська Борщівського р-ну^[2], Тернопільська область — 28 травня 2021, Дагаб, Єгипет) — український військовик, розвідник та дипломат і науковець. Президент незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел». Генерал-лейтенант у відставці, доктор військових наук.

З 24 лютого 2014 року — був уповноваженим Верховної Ради України з контролю за діяльністю розвідок в Україні. З 27 лютого 2014 до 29 квітня 2016 — голова Служби зовнішньої розвідки України^[3].

Життєпис

У 1981 році закінчив Київське вище загальновійськове училище ім. Фрунзе; у 1997 році — юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка; у 2005 році — магістратуру Київського університету економіки і права, магістр права; у 2009 році — Воєнно-дипломатичну академію, магістр військового управління.

Після випуску з військового училища був розподілений у штаб Забайкальського військового округу, де у 1981—1986 — перекладач окремого розвідувального батальйону танкової дивізії 39-ї загальновійськової армії Забайкальського військового округу.

У 1986—1987 — командир розвідувальної роти мотострілецького полку, у 1987—1988 — командир розвідувально-десантної роти окремого розвідувального батальйону, у 1988—1992 — офіцер Командно-розвідувального центру Розвідувального управління Прикарпатського військового округу.

1992—1993 — офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

1993—1995 — служба у миротворчій місії ООН у Югославії.

1995—1996 — офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

1996—1999 — аташе з питань оборони посольства України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (за сумісництвом).

1999—2000 — заступник начальника військово-дипломатичного управління.

2000—2003 — представник Міністерства оборони України в ООН, член делегації України в Раді безпеки ООН.

2003—2005 — заступник керівника Головного управління з питань правоохоронних органів, військових формувань Адміністрації Президента України.

2005—2008 — завідувач відділу військово-технічного співробітництва Секретаріату Президента України.

2008—2010 — начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

2010—2014 — президент власного аналітичного центру «Борисфен-Інтел».

2014—2016 — голова Служби зовнішньої розвідки України.

2019 року здобув науковий ступінь доктора військових наук^[4].

Володів англійською, хорватською, сербською, китайською мовами.

Був одружений. Мав двох дітей. Захоплювався тенісом, фотографією.

28 травня 2021 року — загинув під час відпочинку в Єгипті. Гвоздю стало погано під час дайвінгу, коли він занурювався в море та пірнав на глибину до 40 метрів. Попри проведені під час екстреної госпіталізації інтенсивні реанімаційні заходи, медики констатували його смерть^[5]^[6].

Публікації

Автор книг:

Гвоздь Віктор Іванович. Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття. — Київ : Борисфен Інтел, 2017. — 320 с. — ISBN 978-617-7480-83-8.
Гвоздь Віктор Іванович. Історичні, правові і політичні аспекти розвідувальної діяльності держави. — Київ : Борисфен Інтел, 2018. — 576 с. — ISBN 978-966-97852-0-6.

Відзнаки

Заслужений юрист України;
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня;
Нагороди ЗС СРСР, ЗС України та іноземних держав.

Примітки

↑ Указ Президента України від 9 червня 2016 року № 244/2016 «Про тимчасове виконання обов’язків Голови Служби зовнішньої розвідки України»
↑ Історія розвідувального органу з 1991 року (Гвоздь Віктор Іванович) // Служба зовнішньої розвідки України
↑ Указ Президента України «Про призначення В. Гвоздя Головою Служби зовнішньої розвідки України». Архів оригіналу за 19 лютий 2015. Процитовано 27 лютий 2014.
↑ Новини (ru). Фонд ветеранів військової розвідки. Процитовано 27 березня 2020.
↑ На курорті в Єгипті помер екс-глава української СЗР Віктор Гвоздь. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-05-28.
↑ Колишній головний розвідник України Гвоздь загинув у Єгипті. 28.05.2021, 23:31

Джерела

Помер ексголова Служби зовнішньої розвідки Віктор Гвоздь // Укрінформ, 28.05.2021
Віктор Гвоздь. Що відомо про загиблого голову розвідки часів АТО // BBC News, 29.05.2021

Посилання

Офіційний сайт «Борисфен Інтел»
Гвоздь Віктор Іванович (ru). Фонд ветеранів військової розвідки. Процитовано 27 березня 2020.
СЗР України
Білорусь як плацдарм між Росією та Європою: що треба знати і розуміти — Віктор Гвоздь // ВІДЕО
У Єгипті помер екс-голова Служби зовнішньої розвідки

[1] Указ Президента України від 9 червня 2016 року № 244/2016 «Про тимчасове виконання обов’язків Голови Служби зовнішньої розвідки України»

[2] Історія розвідувального органу з 1991 року (Гвоздь Віктор Іванович) // Служба зовнішньої розвідки України

[3] Указ Президента України «Про призначення В. Гвоздя Головою Служби зовнішньої розвідки України». Архів оригіналу за 19 лютий 2015. Процитовано 27 лютий 2014.

[n1-4] Новини (ru). Фонд ветеранів військової розвідки. Процитовано 27 березня 2020.

[5] На курорті в Єгипті помер екс-глава української СЗР Віктор Гвоздь. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-05-28.

[6] Колишній головний розвідник України Гвоздь загинув у Єгипті. 28.05.2021, 23:31

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]