Вязовська Марина Сергіївна | |
---|---|
Ім'я при народженні | Марина Сергіївна Вязовська |
Народилася |
2 грудня 1984 (37 років) Київ, Українська РСР |
Місце проживання | Швейцарія |
Країна | Україна |
Діяльність | математик, викладачка університету |
Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Галузь | математика |
Заклад | Берлінська математична школа[en], Гумбольдтський університет Берліна, Федеральна політехнічна школа Лозанни |
Ступінь | кандидат фізико-математичних наук (травень 2010), Доктор природничих наук[2] (2013) і магістр[2] (2007) |
Науковий керівник |
Шевчук Ігор Олександрович, КНУ Дон Цагір[en], Вернер Мюллер[en] |
Відома завдяки: | Задача про пакування куль |
У шлюбі з | Данило Евтушинскийd[3] |
Діти |
Michael Sophie[1] |
Нагороди | |
Особ. сторінка | people.epfl.ch/maryna.viazovska |
Висловлювання у Вікіцитатах Вязовська Марина Сергіївна у Вікісховищі |
Мари́на Сергі́ївна Вязо́вська[Note 1] (нар. 2 грудня 1984, Київ[4][5]) — український математик. Кандидат фізико-математичних наук (2010 рік), доктор природничих наук (лат. Doctor rerum naturalium, 2013 рік). У 2022 році стала другим українським математиком, яка отримала Медаль Філдса[6][4], і другою жінкою, яка отримала цю нагороду.
Народилася в Києві, старша з трьох сестер. Зростала в родині інженерів[7][1]. Батько — хімік, працював на заводі «Антонов»[1].
Навчалась у Київському природничо-науковому ліцеї № 145. Її вчителем математики був професіонал-математик, кандидат фізико-математичних наук Андрій Князюк[8].
Демонструвала високі результати на олімпіадах з математики серед учнів[8]. У 2002—2005 роках займала призові місця на Міжнародній студентській олімпіаді з математики, здобула перший приз у 2002 та 2005 роках[9].
У 2001—2009 роках навчалася на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка[7], де здобула ступінь бакалавра[4] (2005 рік, науковий керівник Сергій Овсієнко), спеціаліста (2006 рік, науковий керівник Ігор Шевчук[10]). У 2006—2009 роках навчалася в аспірантурі механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[7] (науковий керівник Ігор Шевчук[10]), 2010 року захистила кандидатську дисертацію «Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері»[11] в Інституті математики НАН України. Її перші роботи[12][13], спільні з Андрієм Бондаренком та її однокурсником Миколою Пупашенком, опубліковані відповідно у 2005 та 2006 роках. Паралельно навчалась у магістратурі університету Кайзерслаутерна[7], Німеччина, де здобула ступінь магістра у 2007 році.
У 2013 році Вязовська здобула ступінь доктора природничих наук (лат. Doctor rerum naturalium) у Боннському університеті. Її докторська дисертація «Модулярні функції та особливі цикли» («Modular Functions and Special Cycles») написана під керівництвом Дона Цагіра[en] та Вернера Мюллера[en], і пов'язана з аналітичною теорією чисел[14]. 2013 року Annals of Mathematics[en], один із найпрестижніших математичних журналів, опублікував статтю Вязовської, написану у співавторстві з Андрієм Бондаренком та Данилом Радченком, її тривалими співавторами[1].
На початок 2016 року була постдокторською дослідницею у Берлінській математичній школі[en] та Гумбольдтському університеті Берліна[15].
У грудні 2016 року вона пристала на пропозицію Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) стати доценткою[4]. У грудні 2017 року, у 33-річному віці, стала професоркою[4][16]. Очолювала кафедру теорії чисел[17].
У 2019 році Марина Вязовська з командою співавторів розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної[18][19].
У 2022 році стала другою жінкою, яка отримала Медаль Філдса (після Мар'ям Мірзахані)[6][4], і другим українським математиком (після Володимира Дрінфельда), що отримала цю нагороду. Преміальні гроші, 15 тисяч канадських доларів, Вязовська мала намір витратити на підтримку України[17]. У промові під час церемонії вручення медалі Філдса на Світовому конгресі математиків говорила про Україну, війну Росії проти України, злочини російських окупантів.[20]
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Українка, яка розв'язала задачу століть // DW (Ukrainian), 17 червня 2016 |
2016 року Вязовська розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі[21][22][23] та, у співавторстві, — в 24-вимірному[24][15]. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома й менше вимірами, а розв'язання тривимірного випадку (гіпотеза Кеплера) було викладене на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду[25]. Натомість розв'язання Вязовської 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є «приголомшуюче простим»[15]. На дослідження цієї задачі Вязовську надихнув київський математик, викладач механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[7] Андрій Бондаренко.
У 2019 році Марина Вязовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної.
Вязовська також відома своїми дослідженнями сферичних дизайнів з Андрієм Бондаренко і Данилом Радченком. З ними вона довела гіпотезу Кореваара[en] та Меєрса про існування малих конструкцій у довільних розмірах. Цей результат був одним із внесків, за які її співавтор Андрій Бондаренко отримав сьому премію Василя Попова (англ. Vasil A. Popov Prize) з теорії наближень в 2013 році[26]. Данило Радченко за інші результати отримав дев'яту премію Василя Попова в 2020 році.[26]
За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24, використовуючи модулярні форми, Марині Вязовській у 2016 році присуджено премію Салема[27][28][29].
У квітні 2017 року Математичний інститут Клея присудив Марині Вязовській дослідницьку нагороду за проривну роботу над задачами пакування куль[30].
2017 року індійський університет SASTRA (англ. Shanmugha Arts, Science, Technology & Research Academy) присудив Марині Вязовській премію Рамануджана (англ. SASTRA Ramanujan Prize). Вручення відбулося 21-22 грудня 2017 року на Міжнародній конференції з теорії чисел в Кумбаконамі, рідному місті Срініваси Рамануджана[31][32][33].
Чоловік — Данило Євтушинський (англ. Daniil Evtushinsky), фізик, працює в EPFL[34][1]. Навчався разом із Мариною в ліцеї № 145[1][35]. Подружжя має сина та доньку[34][1].
Вязовська займається малюванням. У дитинстві захоплювалася науковою фантастикою, зокрема творчістю братів Стругацьких[1].
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-07-15 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2158011