Високопілля (смт)

смт Високопілля
Vysokopillya gerb.png Vysokopillya prapor.png
Герб Високопілля Прапор Високопілля
Высокополье Херсонской области, 2017, 06.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область Херсонська область
Район/міськрада Бериславський район
Громада Високопільська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA65020070010049455
Основні дані
Засноване 1869 (153 роки)
Колишня назва Кронау
Статус із 29 березня 1957 року
Площа 8,3878 км²
Населення 4140 (01.01.2018)[1]
Густота 760 осіб/км²
Поштовий індекс 74000[2]
Телефонний код +380 5535
Географічні координати 47°29′39″ пн. ш. 33°31′58″ сх. д. / 47.49417° пн. ш. 33.53278° сх. д. / 47.49417; 33.53278Координати: 47°29′39″ пн. ш. 33°31′58″ сх. д. / 47.49417° пн. ш. 33.53278° сх. д. / 47.49417; 33.53278
Висота над рівнем моря 86 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Високопілля
До обл. центру:
 - залізницею: 131 км
 - автошляхами: 146 км
Селищна влада
Адреса 74000, Херсонська обл., Бериславський р-н., смт Високопілля, вул. Визволителів, 112
Голова селищної ради Шостак-Кучмяк Ганна Антонінівна
Вебсторінка Високопільська селищна рада
Карта
Високопілля. Карта розташування: Україна
Високопілля
Високопілля

Commons-logo.svg Високопілля у Вікісховищі

Високопі́лля (до 1915 року — Кронау) — селище міського типу в Україні, у Бериславському районі Херсонської області, адміністративний центр Високопільської селищної громади. Відстань до обласного центру автошляхом становить близько 146 км.

Історія

Заснування

Селище засноване у 1869 році німцями — переселенцями з Таврійської губернії як група поселень, колонія з центром у Кронау (нім. Kronau). У 1887 р. тут налічувалося 86 дворів. У VIII-му випуску «Ведомостей из важнейших селений Европейской России» за 1886 рік Кронау згадується як центр волості. У 1889 році в ній проживало вже 497 чоловік, 349 із яких займалися сільським господарством. Інтенсивно розвивались товарно-грошові відносини і капіталістичне підприємництво. В середині 1880-х років XIX століття в Кронау почав діяти невеликий пивоварний завод, два оптові склади вина, два лісопильних склади. Пізніше російський купець Ю. А. Торлін побудував в колонії паровий млин (його обслуговували 30 робітників; сучасний вигляд млина Торліна), який виробляв за добу 14,5 тонн борошна дев'яти сортів. У 1900 році товарообіг 17 торговельних підприємств Кронау становив 145 тис. крб, тричі на рік тут влаштовувались ярмарки, на які збиралися селяни, ремісники, торговельний люд із навколишніх сіл. На зламі віків в колонії вже працювали 5 магазинів, корчма, винний погріб, пивна та дріб'язкова лавки.

Вже в перші роки існування колонії на сезонні роботи сюди приїздили малоземельні та безземельні селяни-українці з Полтавської та Чернігівської губернії. Частина заробітчан, відпрацювавши сезон, залишалися зимувати в Кронау, пізніше одружувалися, заводили господарство і жили разом з німцями, водночас добре вивчаючи їх культуру, мову і звичаї. Поступово в селищі склалися чотири общини: українська, німецька, російська та єврейська. Вони були різними за чисельним складом, проте відігравали помітну роль в житті волосного центру. Представники національних громад часто одружувалися між собою і з'являлись російсько-єврейські, українсько-німецькі сім'ї.

XX століття

У 1914 році, коли почалася війна царської Росії з кайзерівською Німеччиною, «височайшим указом» було перейменовано всі населені пункти з німецькими назвами. У 1915 році Кронау дістало офіційну назву — Високопілля за його місцем на високому вододілі Дніпра й Інгульця та південних відрогах Наддніпрянської височини.

Німецька колонія поступово розбудовувалася, обіг її головних промислових підприємств збільшувався з кожним роком. Високу марку торлинського борошна знали не тільки в Російській імперії, але і за її межами. Саме процес економічного зростання Кронау сприяв тому, що Ю. А. Торлін використав свої зв'язки і фінанси для внесення змін до затвердженого царським указом проєкту будівництва залізниці Херсон — Мерефа. Саме Юхиму Андрійовичу Торліну — російському купцю і підприємцю високопільці завдячують тим, що саме через Високопілля у 1916 році прокладена залізниця.

У 1918 році селище входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.

З 1920 по 1923 роки Високопілля входило в Криворізький повіт Катеринославської губернії, в 19231926 роки в Апостолівський район Криворізького округу.

31 березня 1926 року ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про утворення на території Херсонської округи Високопільського району з переважною німецькою людністю». Постановою передбачено: «Утворити на території Херсонської округи новий Високопільський район з переважною німецькою людністю з центром у селищі Високопілля у складі вищенаведених залюднених пунктів».

Всього в районі налічувалось 36 населених пунктів, з них 29 — німецьких. За період із 1935 по 1944 рік район пережив декілька реорганізацій, у тому числі і ліквідації.

XXI століття

9 березня 2015 року у селищі невідомими було завалено пам'ятник Леніну.

14 вересня 2019 року відбувся «Кронау-Фест», присвячений 150-річчю заснування селища.[3]

Російське вторгнення в Україну

16 березня 2022 року, під час російського вторгнення, селище було окуповане російськими загарбниками.

26 червня ЗСУ підійшли до селища, визволивши село Потьомкине.

22 липня Олексій Арестович, радник офісу президента України, поширив інформацію про тактичне оточення двох тисяч росіян у селищі. Офіційні силові відомства, у тому числі Генеральний штаб ЗСУ, жодним чином не коментували цього. Селище залишалося окупованим і без жодного оточення[4].

28 серпня ОК «Південь» повідомило про завдання 27 серпня українською авіацією удару біля Високопілля по зосередженню живої сили, озброєння і техніки окупантів[5].

4 вересня над місцевою лікарнею було піднято український прапор, Збройні сили України звільнили селище від російської окупації[6][7].

Залізнична станція

У центрі міста розташована залізнична станція Високопілля, звідки курсують приміські поїзди до Миколаєва, Херсона, Апостолового. Пасажирські поїзди курсують також до Києва, Кривого Рогу, Сміли. Під час літніх перевезень призначаються додаткові поїзди до Одеси. Станція працює не цілодобово.

Храми

  • Свято-Успенський храм УПЦ МП (вулиця Визволителів)
  • Свято-Успенська церква УПЦ МП (вулиця Банкова)

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Бериславський район. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 26 лютого 2016. 
  3. Запрошуємо до Високопілля на Кронау-Фест!. kronau.in.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 16 листопада 2020. 
  4. ShieldSquare Captcha. kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 23 липня 2022. 
  5. Александр Кричковский. Два склади боєприпасів, два опорні пункти і дев’ять одиниць техніки: в ОК «Південь» розповіли про втрати ворога за минулу добу. Дзеркало тижня. Процитовано 28 серпня 2022. 
  6. ЗСУ звільнили ще один населений пункт на Херсонщині. glavcom.ua. Процитовано 4 вересня 2022. 
  7. В Офісі президента підтвердили звільнення селища Високопілля на Херсонщині. hromadske.ua. Процитовано 4 вересня 2022. 

Посилання

Інформація

Стаття Високопілля (смт) в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-09-16 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=316949