Великі десантні кораблі проєкту 1171

	Великі десантні кораблі проєкту 1171
Коротка назва	Alligator
Названо на честь	Тапіри
Кодове позначення НАТО	Alligator-class
Наступник	Великі десантні кораблі проекту 11711
Оператор	Військово-морський флот СРСР, Військово-морський флот Росії і ВМСУ
Габаритна ширина	15,6 м
Осадка	4,5 м
Довжина або відстань	113 м
	Великі десантні кораблі проєкту 1171 у Вікісховищі

Вели́кі деса́нтні кораблі́ проє́кту 1171 «Тапі́р», за класифікацією НАТО — Alligator — серія радянських великих десантних кораблів (БДК) 2-го рангу ближньої та далекої морської зони, що будувалися на суднобудівному заводі «Янтар» у Калінінграді.

Кораблі проєкту призначені для висадки морських десантів на необладнаному узбережжі та перекидання морем військ та вантажів. Здатні транспортувати різні види бронетехніки, включаючи танки. Розвитком проєкту стали великі десантні кораблі проєкту 11711, що будуються для Військово-морського флоту Росії.

Історія

У 1960-х роках Радянський флот вже мав досить сучасний корабельний склад, що дозволяло йому вийти на простори Світового океану. Суперництво зі США призвело до союзу з багатьма державами, і завдання СРСР було оперативне надання військової допомоги своїм союзникам. Це вимагало створення спеціальних засобів. Потрібен був проєкт нових спеціальних судів для доправлення різних вантажів. Так у 1959 році виникла потреба в розробці великого десантного корабля океанської зони. Серед перших проєктів став 1171 «Тапір» з тактико-технічними даними, які можна порівняти з аналогічними у сучасних західних десантних кораблів. Практично одночасно Міністерство морського флоту замовило суховантаж проєкту 1173 з носовою аппареллю, який у воєнний час мав був служити тим же цілям. Проєкт був складний тим, що це був принципово новий для ВМФ Радянського Союзу корабель. Близькість призначення обох проєктів змусила згадати планове господарство. Обидва проєкти з'єднали в один під загальним позначенням проєкт 1171 «Тапір». При цьому його можна було використовувати і для військових, і для цивільних цілей, але через це його характеристики дещо знизилися. Це зумовлювалося відмінностями у вимогах цивільних замовників (висока економічність, використання всього обсягу трюмів, хороші каюти для екіпажу) та військових (місце для озброєння, підвищена непотоплюваність, велика швидкість, спеціальне обладнання), що змусило піти на компроміс.

Проєктувальники склали багато варіантів проєкту, по можливості врахувавши всі побажання, але безперечний пріоритет віддавався все ж таки військовому. Головним фактором стала заміна двигунів, замість дизелів, що планувалися, по 2500 л. с. на ньому вирішили встановити двигуни вдвічі більшої потужності. Це влаштовувало ВМФ, оскільки швидкість судна зростала до 17 вузлів, що майже підходило до початкового завдання. Проте Міністерство морського флоту вирішило відмовитися від «спільного» судна, тому що його експлуатація за таких потужних механізмів ставала нерентабельною. В результаті подвійне призначення проєкту 1171 «Тапір» виявилося лише зовні, у зовнішньому вигляді, характерному швидше для цивільного теплохода. Корабель був класифікований як «БДК» (великий десантний корабель) і будувався виключно для ВМФ.

Конструкція

Кораблі мають зовнішній вигляд, схожий із суховантажем. Надбудова тільки на кормі, там же є герметичний відкидний лацпорт, який в опущеному положенні служить для навантаження техніки з пірсу при швартуванні кормою. Також лацпорт використовується для прийому та вивантаження плавзасобів у докову камеру. На судні є крани для навантаження вантажів, що розташовані на палубі. Дальність плавання становить 4800 миль при швидкості 16 вузлів, повна водотоннажність — 4650 тонн. Корпус корабля використовувався як прототип для більшого десантного корабля океанської зони проєкту 1174 «Носоріг».

Десантні можливості

Корабель може вміщувати до 20 основних бойових танків, або 45 БТРів, або 50 вантажних автомобілів, і 300—400 чоловік десанту (два кубрики десанту, під першим і четвертим твіндеками). Корабель може нести до 1000 тонн різних вантажів. У носовій частині знаходиться відсік для бронетехніки, там є десантна аппарель, закрита розсувними воротами, а в кормі для вантажно-розвантажувальних операцій обладнаний відкидний лацпорт.

Озброєння

Основне озброєння кораблів проєкту 1171 «Тапір» складається з однієї універсальної спареної корабельної артилерійської установки калібр 57 мм — Зіф-31Б. Також для ураження берегових цілей і підтримки десанту БДК оснащені двома пусковими установками реактивної системи залпового вогню А-215 «Град-М» дальністю дії близько 21 км. Для протиповітряної оборони більшість кораблів серії озброювалося двома-трьома переносними зенітно-ракетними комплексами «Стріла-3».

Модифікації

Модифікація	I	II	III	IV
Автономність, діб	15	15	20	20
Дальність плавання, миль	4000	4000	4800	4800
Десантовмісність, чол.	313	313	440	440
Головні двигуни	2×58А	2×58А	2×58А-3	2×58А-4
Дизель-генератори, кВт	2 × ДРГ 300/500-1 (500) 1 × ДРГ 100/750 (750)	2 × ДРГ 300/500-1 (500) 1 × ДРГ 100/750 (750)	3 × ДРГ 300/500-1 (500)	3 × ДРГ 300/500-1 (500)
Допоміжний котел, т.	КВВА-1/5 (1.0)	КВВА-1/5 (1.0)	КВВА-1.5/5 (1.5)	КВВА-1.5/5 (1.5)
Холодильні установки			2 × МХМ 30/II	4 × МХМ 30/II
Вантажні крани, т.	1 × КЕ-29 (7.5) 2 × КЕ-26ТД (5.0)	1 × КЕ-29 (7.5)	1 × КЕ-29 (7.5)	1 × КЕ-29 (7.5)
Вантажні люки	4	4	2	2
Носова щогла, шп.	17	17	31	31
Озброєння ударне ракетне зенітне ракетне артилерійське	2×2 ПЗРК " Стріла-3 "1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б	2×2 ПЗРК " Стріла-3 " 1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б	1×40 РСЗВ " Град-М " 3×3 ПЗРК " Стріла-3 " 1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б	1×40 РСЗВ " Град-М " 3×3 ПЗРК " Стріла-3 " 1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б 2×2 25-мм АУ 2М-3М

Склад серії

Поштова марка СРСР (1974).

Кораблі проєкту будувалися з 1964 по 1975 рік у Калінінграді. Загалом у серії було заплановано 15 кораблів, останній з яких так і не було добудовано. 14 побудованих кораблів проєкту довго перебували у складі Військово-Морського Флоту СРСР, а згодом і у складі Військово-Морського Флоту Росії. На Чорноморському та Тихоокеанському флотах досі служать два кораблі цієї серії. Два кораблі знищені ВСУ 24.03.2022 у порту Бердянськ. Один із кораблів затонув під час буксирування. Ще один передано до ВМС України за договором про поділ Чорноморського флоту і згодом перероблено в суховантажне судно.

Кольори таблиці:

Білий — недобудований або утилізований не спущеним на воду
Зелений — що діє у складі ВМФ РФ
Жовтий — діючий у складі не російських ВМС або як цивільне судно
Червоний — списаний, утилізований чи втрачений

Назва	б/н	Закладений	Спущений	У строю	Флот	Стан	Примітка
Мод. I
БДК-10	150	05.02.1964	01.07.1964	18.08.1966	БФ ЧФ	Знищений 24.03.2022 у порту Бердянськ^[1]	з 22.02.1967 — «Воронезький комсомолець»; з 15.02.1992 — БДК-65; з 26.07.2003 — «Саратов»
БДК-6	144	04.07.1964	15.02.1965	30.12.1966	ЧФ	Списаний 19.03.1992	з 09.11.1970 — «Кримський комсомолець»; з 15.02.1992 — БДК-6
БДК-13	093	18.02.1965	26.03.1966	30.09.1967	ТОФ	Списаний 05.07.1994	з 20.06.1972 — «Томський комсомолець»; з 15.02.1992 — БДК-25
БДК-62	023	05.08.1966	01.03.1967	29.12.1967	СФ	Списаний 01.12.1997	з 14.09.1981 — «Комсомолець Карелії»; з 15.02.1992 — БДК-62
Мод. II
БДК-66	085	07.03.1967	28.08.1967	27.09.1968	ТОФ	Списаний 05.07.1994	з 13.02.1975 — «Сергій Лазо»
БДК-69	148	30.08.1967	29.02.1968	31.12.1968	ЧФ	У строю	з 20.10.2002 — «Орськ»
Мод. III
БДК-77	099	12.03.1968	31.08.1969	30.09.1969	ТОФ	Списаний 05.07.1994	з 12.10.1972 — «50 років шефства ВЛКСМ»; з 15.02.1992 — БДК-80
Донецький шахтар	119	05.09.1968	10.03.1969	31.12.1969	БФ	Списаний 10.04.2002
БДК-100	115	18.03.1969	11.10.1969	30.09.1970	БФ	Списаний 30.06.1993	з 11.04.1970 — «Червона Пресня».
Рівне	146	17.10.1969	31.03.1970	10.06.1971	ЧФ ВМСУ	Списаний 30.11.2004	з 25.05.1982 — «Ілля Азаров»; з 15.02.1992 — БДК-104; з 10.01.1996 — у ВМСУ; з 25.07.1997 — U401 «Рівне».
Олександр Торцев	062	06.04.1970	27.11.1970	31.12.1971	ТОФ	Списаний 05.07.1994
Петро Іллічов	044	30.11.1970	30.08.1971	29.12.1972	СФ	Списаний 30.06.1993
Мод. IV
Микола Вилков	081	03.09.1971	30.11.1973	30.07.1974	ТОФ	У строю
Микола Фільченков	152	30.01.1974	29.03.1975	30.12.1975	ЧФ	У строю
Микола Голубков		—	—	—		Не добудований

Бойове застосування

Орськ (БДК-69) був спущений на воду і введений в експлуатацію в 1968 році як Микола Обєков. Загалом він провів 11 походів в Індійському та Атлантичному океанах та Середземному морі. Пізніше під російським прапором перевозив війська та матеріали до Югославії, Аджарії та Абхазії. У 2018 році судно перевозило російське обладнання до Сирії.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Горить російський десантний корабель «Саратов»

Великий десантний корабель проекту 1171 «Саратов» був знищений вранці 24 березня 2022 року в порту Бердянська, який перебував під окупацією російських військових^[2]^[3]^[4]^[1], хоча вітчизняні та зарубіжні ЗМІ спочатку помилково повідомляли, що знищили інший ВДК цього ж проєкту «Орськ».

Крім того, внаслідок удару було пошкоджено два російських великих десантні кораблі проєкту 775^[5].

Література

Проект «Тапир» // Вооруженные силы стран мира. — 2015. — № 74 (6 квітня). — С. 808.01.
Щербаков В.. Десантные корабли ВМФ России. Часть 2 // Техника и вооружение. — М. : Техинформ, 2014. — № 01 (6 апреля). — С. 2—4. — ISSN 1682-7597.

Примітки

↑ ^а ^б У БЕРДЯНСЬКУ ЗНИЩЕНИЙ ВЕЛИКИЙ ДЕСАНТНИЙ КОРАБЕЛЬ «САРАТОВ» — ГЕНШТАБ ЗСУ. Оборонно-промисловий кур'єр. 25 березня 2022.
↑ Ще три підгоріли і накивали п'ятами: у Бердянську захисники України підбили не лише десантний корабель "Орськ". ТСН.ua (укр.). 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
↑ У Бердянську українські військові знищили російський великий десантний корабель. Радіо Свобода. 24 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
↑ Завтра противник вчергове може спробувати атакувати Бровари та Борисполь. Mind.ua (укр.). Процитовано 24 березня 2022.
↑ З'явилось якісне відео зі знищеними та пошкодженими кораблями РФ у Бердянську: рахуємо втрати ворога. Defense Express. 24 березня 2022.

Посилання

Характеристики корабля та склад серії

[:0-1] а ^б У БЕРДЯНСЬКУ ЗНИЩЕНИЙ ВЕЛИКИЙ ДЕСАНТНИЙ КОРАБЕЛЬ «САРАТОВ» — ГЕНШТАБ ЗСУ. Оборонно-промисловий кур'єр. 25 березня 2022.

[2] Ще три підгоріли і накивали п'ятами: у Бердянську захисники України підбили не лише десантний корабель "Орськ". ТСН.ua (укр.). 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.

[3] У Бердянську українські військові знищили російський великий десантний корабель. Радіо Свобода. 24 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.

[4] Завтра противник вчергове може спробувати атакувати Бровари та Борисполь. Mind.ua (укр.). Процитовано 24 березня 2022.

[5] З'явилось якісне відео зі знищеними та пошкодженими кораблями РФ у Бердянську: рахуємо втрати ворога. Defense Express. 24 березня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]