Великий четвер

Великий Четвер
Таємна Вечеря, Бенедетто Калярі(1538 – 1598)
Офіційна назва	Великий Четвер
Інші назви	Страсний Четвер, Чистий Четвер
Ким святкується	християни
Засновано	на честь Таємної вечері, арешту та вкинення в темницю Ісуса Христа
Тип	християнський
Дата	четвер перед першою неділею після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня
Святкування	вранці і ввечері богослужіння в церквах, відвідування і прибирання осель та могил рідних, випікання пасок
Традиції	випікання пасок, принесення з церкви й запалення вогню в оселі
Пов'язаний з	М'ясопуст, Масниця, Прощена неділя, Великий піст, Вербна неділя, Страсний тиждень, Світла седмиця (Світлий тиждень), Вознесіння Господнє, День Святої Трійці, Петрів піст
Великий четвер у Вікісховищі

Великий Четвер (Чистий Четвер) — перший з трьох днів яких називають «Велике тридення» в християнстві. Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Також цього дня Ісус молився у Гетсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і посаджений в темницю.

Євангельська оповідь

На п'ятий день після входу Господнього в Єрусалим, тобто в четвер ученики запитали Христа: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску?» (Мф. 26: 17). Ісус Христос відповів їм: «Підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води, підіть за ним, і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже: Де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками? І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам» (Мк. 14: 13-15). Сказавши це, Христос послав двох учеників Своїх — Петра й Іоана. Вони пішли, і все відбулося так, як сказав їм Христос, і приготували паску.

Обмивання ніг учням (мозаїка нартекса Кафоликона монастиря Осіос Лукас, XI ст.)

Ввечері Христос із дванадцятьма своїми учениками прийшов у приготоване місце. Зняв із Себе верхній одяг, обв'язався рушником, налив в умивальницю води, і почав омивати ноги ученикам. Вони обурювалися та відмовлялися. Господь, закінчивши справу, сказав: «Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є. Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам» (Ін. 13, 13-15). Цим прикладом Господь засвідчив не лише Свою любов до учеників Своїх, але й навчив їх смирення, тобто не вважати за приниження для себе служити будь-кому, незалежно від будь-яких обставин і умов, як-от соціальний статус, матеріальне багатство, освіта тощо.

Тайна вечеря, Мануель да Коста Атайде (1762—1830)

Центральною подією вечора стало встановлення Таїнства Святого Причастя. Тому й називається вона Тайною Вечерею. Ісус Христос, узявши хліб, благословив його, розламав на частини і, даючи ученикам, сказав: «Прийміть, споживайте — це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Потім узяв чашу з виноградним вином, благословив і, подаючи ученикам, промовив: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів». Ці слова означають, що у вигляді хліба й вина Спаситель подав те саме Тіло Своє і ту саму Кров, які на другий день після цього Він віддав на страждання і смерть за наші гріхи. Як хліб і вино стали Тілом і Кров'ю Господа, — це таємниця, незбагненна навіть для ангелів, тому називається таїнством. Причастивши апостолів, Господь дав заповідь завжди здійснювати це таїнство, чинити на спомин про Нього. Спогадом про це таїнство є Божественна Літургія.

Відзначення у православній та католицьких церквах візантійського обряду

На п'ятий день після входу Господнього в Єрусалим віруючі християни відзначають Великий четвер, починаючи з якого протягом трьох днів усі церковні служби будуть присвячені спогадам про земні страждання Ісуса Христа. При цьому, сам Великий четвер, котрий іменується також Чистим, присвячується спогаду Тайної Вечері, під час якої Спаситель омив ноги Своїм учням, показавши тим самим приклад братської любові та покори.

У традиції Православної та Католицьких Церков із Великим четвергом за стародавнім звичаєм пов'язаний чин мироваріння. Приготування святого мира вважається предметом особливої важливості, оскільки через помазання миром усім хрещеним у Церкві подається благодать Святого Духа.

Богослужіння Великого Четверга присвячене спомину Тайної Вечері, коли була звершена перша Євхаристія й апостоли причастилися Тіла і Крові Христових. За вечірнім богослужінням цього дня згадується молитва Ісуса Христа в Гетсиманському саду, зрада Його Іудою і взяття під варту. У Великий Четвер звершується Літургія святителя Василія Великого, яка поєднується з Вечірньою на знак того, що Тайна Вечеря була звершена Господом саме ввечері. Під час Літургії кілька разів повторюється пісня: «Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але як розбійник, визнаю Тебе: пом'яни мене, Господи, у Царстві Твоїм».

У Великий Четвер увечері служиться послідування Святих і Спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа. Під час цієї служби читаються дванадцять Євангелій, тобто 12 уривків зі всіх чотирьох Євангелій, де йдеться про страждання Христа перед розп'яттям, починаючи з останньої бесіди Його з учнями за Таємною Вечерею і закінчуючи похованням Його в саду Йосифа Ариматейського і приставлянням військової сторожі до Його гробу. Під час читання Євангелій всі, хто моляться, стоять із запаленими свічками, показуючи цим, з одного боку, те, що слава і велич не залишили Господа і під час Його страждань, а з другого боку — гарячу любов до свого Спасителя.

Українські народні традиції Чистого четверга

Пимоненко — «Страсний четвер» - зображена Стара (Гетьманська) Трьох-Анастасіївська церква в Глухові

Прийнято готувати пасхальні паски, а також наводити порядок у будинку перед головними днями Пасхального тижня.

Існує також звичай нести після вечірнього богослужіння зі собою запалену свічку (з якою простояли всю службу) додому, та на порозі дверей до свого будинку вгорі накреслити димом від вогню хрест.

Чистий четвер зветься тому, що це день весняного очищення. До заходу сонця традиційно прибирали в хатах, коморах, замітали подвір'я, білили стовбури дерев у дворі, в садку й за двором. Зібране сміття, галузки дерев, різний бур'ян палили посеред двору, щоб «очистити землю від зими, морозу, смерті й усякої нечисті».

За повір'ям, брудну воду після прибирання не варто виливати в межах дому, бо негативна енергетика такої води може негативно вплинути на подальше життя. Тому краще виливати її в місцях, де нічого не росте, наприклад, на камені або дорогу.

Аби бути здоровими, хворі люди цього дня купалися задовго до світанку, а воду, в якій мились, виливали на перехресну дорогу, ще й Бога молили: «Дай, Боже, здоров'я в ручки, ніжки, ще й у живіт трішки». У гарячу воду, в якій мами купали дітей чистого четверга, клали галузки посвяченої верби. Вважається, що така вода змиває всі хвороби, заліковує всі рани.^[1][2]

Примітки

Посилання

• Великий четвер • Чистий четвер: що треба знати і розуміти / Архиєпископ Ігор // ВІДЕО
• Живний четвер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 442. — 1000 екз.

Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) Нормативний контроль GND: 4158345-0 · LCCN: sh85082292 · NKC: ph903268