Буча

Буча
Герб Бучі Прапор Бучі
Пішохідна зона на вулиці Героїв Майдану
Основні дані
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бучанський район
Код КОАТУУ:	3210800000
Засноване	—
Перша згадка	1630
Облікова картка	Буча
Статус міста	з 9 лютого 2006 року
Населення	▲36 825 (01.11.2020)[1]
Агломерація	Київська
Площа	26,57 км²
Поштові індекси	08292—08295
Телефонний код	+380-4597
Координати	50°32′47″ пн. ш. 30°14′06″ сх. д. / 50.54639° пн. ш. 30.23500° сх. д. / 50.54639; 30.23500Координати: 50°32′47″ пн. ш. 30°14′06″ сх. д. / 50.54639° пн. ш. 30.23500° сх. д. / 50.54639; 30.23500
Водойма	р. Буча, Рокач
Назва мешканців	буча́нець, буча́нка, буча́нці
Міста-побратими	Ковель, Тячів Тушин, Пщина, Ясло Буча Понт-де-Шер'ю Оспадолетто Шербрук
День міста	13 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Буча
До обл./респ. центру
- залізницею	30 км
До Києва
- залізницею	30 км
Міська влада
Рада	Бучанська міська рада
Вебсторінка	Офіційний сайт міста Бучі
Міський голова	А. П. Федорук
Буча у Вікісховищі Карта Буча Буча

Бу́ча — місто-герой України^[2], адміністративний центр Бучанської міської територіальної громади і Бучанського району^[3] Київської області. До 9 лютого 2006 року Буча була селищем міського типу у складі Ірпінської міськради, до 2020 вважалася містом обласного значення.

День міста у Бучі відзначається 13 вересня.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року російські війська здійснили в Бучі масове вбивство цивільного населення, відоме як Бучанська різанина. 24 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»^[2].

Географія

Буча розташована в Київській області за 25 км на захід від Києва в лісовій зоні. Територія, підпорядкована Бучанській міськраді, — 2657,6 га^[4].

Межує з містом Ірпінь, селищами Ворзель, Гостомель, селами Михайлівка-Рубежівка, Блиставиця. Місто лежить між невеликими річками Бучею та Рокачем — лівими притоками річки Ірпінь.

Місто оточене землями КСП агрофірм «Київська» і «Рубежівська», навчально-дослідного господарства «Ворзель» та лісових масивів Старопетрівської лісодослідної станції. Третина території міста розташована в лісопарковій зоні^[4].

Зі сходу на захід центром міста пролягає автошлях міжнародного значення Київ — Ковель. Через південну частину міста проходить залізниця Київ — Коростень^[4]. В місті розташована залізнична станція Буча, та 2 зупинних пункти: «Склозаводська» та «Лісова Буча».

17 липня 2020 року Буча стала адміністративним центром Бучанського району.^[3]

Частинами міста, назви яких склалися історично, є:

• Баланівка
• Лісова Буча (Бучанка),
• Мельники́
• Склозавод,
• Яблунька
• Ястремщина.

За поясненнями бучанського краєзнавця Анатолія Зборовського назва міста походить від назви однойменної річки. Річка Буча в давнину не була такою спокійною і тихою, як нині — колись вона здіймала бучу (буча — корінна вода, яка піднімається в річці під час скресання криги до меженя, бучадити — піднімати рівень води вище меженя, бучала — вир або залита водою глибока яма). Логічно припустити, що назва річки походить від нуртування води, а не від людського галасу.

Історія

До XX століття (Яблунька)

Вперше в письмових джерелах топонім «Буча» згадується в 1630 році в стосунку до села Яблунька, що розташувалось на лівому березі річки Буча. Належало воно польському шляхтичеві Ю. Лясоті, який отримав ці землі від графа М. Потоцького за героїзм на військовій службі. Землі обробляли місцеві селяни: вирощували жито, пшеницю, гречку, овочі. Наприкінці XIX століття землі перейшли у володіння поміщиків Красовського, Пеховського та Сагатовського.

1868 року син Северина Сагатовського побудував неподалік від села Яблунька цегельний завод, який свого часу був найбільшим підприємством цього краю. Цеглу виробляли дуже високої якості з особистим клеймом «Яблунька». Вона була відома не тільки в Україні, а й за кордоном. А ще на власні кошти він побудував для дітей селян школу, де зараз знаходиться міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Яблунька описана в Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, виданому 1882 року^[5].

Пан Красовський побудував на території Бучі крохмально-паточний завод, а поряд облаштував два водоймища, з'єднані шлюзом. Підприємство працює і нині, а на мальовничих озерах відпочивають жителі міста.

Селище Буча виникло навколо полустанку Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці в 1898 році і швидко розбудовувалось, завдячуючи мальовничій місцевості навколо.

ХХ століття

На початку XX століття Буча була дачною місцевістю завдяки мішаному лісу, де переважала сосна, чистому повітрю, відсутності туманів та проточному ставку для купання. Дачні ділянки були розташовані поблизу вокзалу. На станції був лікарський кабінет Південно-Західних залізниць. Найближча аптека знаходилася в Гостомелі. Там же знаходилася і поліцейська дільниця.

Власником ставка був поміщик В. І. Красовський, який дозволяв там купатися, кататися на човні і вудити рибу. Рибу також ловили в річках Рокач, Буча та Ірпінь. В лісі полювали на вальдшнепів, тетеруків, зайців і дрібну дичину.

Вода була кринична. Молочні продукти доставлялися з найближчих сіл і Гостомеля. Вартість найму однієї кімнати на літній сезон в 1909 році становила 35-50 карбованців, а двох кімнат з кухнею і верандою — 70-100 карбованців, дачі (три кімнати, кухня, льох) по Логгіновській вулиці — 150 карбованців, дачі (чотири кімнати, великий передпокій, кухня і веранда) по Семафорній вулиці (тепер Ватутіна) — 250 карбованців.

Ділянки землі з лісом для будівництва дач і підприємств коштувала від 10 копійок до 1 карбованця за квадратний сажень (4,55 м²).

В Бучі діяло товариство благоустрою, головою якого був Семен Олександрович Борзяковський. Завдяки цьому товариству у Бучі з березня 1909 року розпочав функціонувати базар.

Через станцію Буча за добу проходило до 12 пар пасажирських поїздів. Квиток від Києва у вагоні ІІ класу коштував 56 копійок, ІІІ класу — 32 копійки. Місячні проїзні квитки коштували відповідно 14 і 8 карбованців. Час проїзду з Києва до Бучі становив від 45 хвилин до 1 години^[6]

У роки Другої світової війни, під час підготовки до визволення Києва, у грудні 1943 року у Бучі розташувався командний пункт Першого Українського фронту на чолі з генералом армії М. Ватутіним (див. штаб генерала Ватутіна)^[7]

XXI століття

2001 — затверджено герб і прапор Бучі, створено дитячу школу мистецтв і дитячо-юнацьку спортивне школу, відзначено 100-річний ювілей Бучі, відкрито стадіон «Ювілейний», реконструйовано залізничний вокзал.

2002 — відкрито новий ринок, відремонтовано відділ зв'язку

2003 — створено газету «Бучанські новини», встановлено два світлофори, відкрито медико-соціальний центр та благодійну їдальню.

2004 — проведено реконструкцію привокзальної площі, парку «Слави», відкрито кіно-мистецький комплекс «Акваріус», перший «Еко-маркет», монумент загиблим в Афганістані.

2005 — побудовано 18 сучасних дитячих та 11 спортивних майданчиків, три вуличних тренажерних майданчики, з'явилася центральна площа — Київська, дитяча школа мистецтв перейшла в нове приміщення.

2006 — відремонтовано центральний будинок культури, збудовано естраду в парку відпочинку, відкрито пам'ятний знак та парк, присвячений трагічним подіям на Чорнобильській АЕС.

2006/2007 — з 9 лютого 2006 року (чинність з 1 січня 2007 р.) Буча отримала статус міста^[8], відкрито відділ освіти, проведено капітальний ремонт ЗОШ № 4, відкрито Управління праці і соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, започатковано проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю «Прем'єра пісні».

2008 — проведено капітальний ремонт ЗОШ № 3, відкрито торговельний комплекс «Буча-Пасаж», започатковане традиційне свято «Освітянські обрії».

2009 — відкрито дитячий садочок «Капітошка», капітально відремонтовано дитячі садочки «Козачок» та «Сонячний», відкрито стадіон «Меліоратор», у святі першого дзвоника взяв участь Президент України Віктор Ющенко, встановлено скульптури з пісковика у скверах міста, відкрите кафе «Казка».

2010 — створене Управління пенсійного фонду України у місті Буча, відкрито торговельний центр «Модуль», створено близько 30 клумб, відкрито муніципальну школу тенісу, відкрито погруддя та парк Тараса Шевченка.

2014  року міський голова Бучі Київської області Анатолій Федорук посів друге місце у «Рейтингу міських голів» — дослідження, яке було проведено науковцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перше місце зайняв міський голова Львова Андрій Садовий^[9]. При цьому було відмічено високі показники Бучі за рівнем комфортності життя, народжуваності, спорудженню міських парків відпочинку, екології та низький рівень смертності, захворювань на туберкульоз та онкологічні хвороби.

2014 — відкрито площу Героїв Майдану^[10].

3 липня 2015  року, на виконання Закону України про декомунізацію, рішенням сесії Бучанської міської ради перейменовано вулиці міста, які пов'язані яким-небудь чином з комунізмом, нацизмом, тоталітарним режимом та історією РФ^[11].

2016  — відкрито набережну у Бучанському міському парку і амбулаторію загальної практики сімейної медицини з денним стаціонаром^[12].

2017  — відкрито дитячий садочок «Перлинка»^[13]

2018  — відкрито станцію очищення та знезалізення води^[14]

2019  — відкрито новий корпус для початкових класів у ЗОШ № 3^[15]. Також відкрито нову амбулаторію по вулиці Бориса Гмирі, 11/5^[16].

2020  — відкрито гімназію на 800 учнів, кафе McDonald's, два супермаркети — Novus та АТБ, збудовано сквер козацького побуту у межах вулиць Шевченка та Революції, розморожено будівництво спорткомплексу ЗОШ № 2 та дитячого садка по вулиці Лесі Українки.

2021 — відкрито два торгівельні центри — Avenir Plaza та Retail Park Bucha, супермаркет АТБ, реконструйовано фонтан у центрі міста, відкрито спорткомлекс біля ЗОШ №2 ("Академія спорту").

Російське вторгнення в Україну (2022)

28 лютого російських окупантів українські збройні формування і містяни не пустили до Бучі; велися бої на зачистку^[17].

31 березня місто було звільнено від російських окупантів. Були виявлені ознаки воєнних злочинів Росії, зокрема масових убивств цивільного населення. За словами радника голови Офісу президента України Олексія Арестовича, у масових вбивствах мирного населення міста Бучі брали безпосередню участь російські військові з: 64 окремої мотострілецької бригади 35 армії Східного військового округу;  5 окремої танкової бригади 36 армії Східного військового округу;  331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії;  137 парашутно-десантного полку 106 повітряно-десантної дивізії;  104 та 234 десантно-штурмового полку 76 десантно-штурмової дивізії;  14 та 45 окремих бригад спеціального призначення;  63 відділу поліції особливого призначення Росгвардії;  155 окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту.

Плани розвитку

У Бучі планується:^[18]

• встановлення пам'ятника отаману Орлику (полковнику Армії УНР Федору Артеменку).
• будівництво тунелю під залізничним переїздом
• відкриття парку відпочинку по вул. Лісовій
• відкриття зони відпочинку в районі мікрорайону Склозаводського на водоймі з будівництвом та облаштуванням набережної
• будівництво храму Андрія Первозваного
• прибудова корпусу на 800 учнів у ЗОШ № 1
• будівництво дитячого садочку по вул. Лесі Українки

Демографія

Станом на 1875 рік в селі Яблунька (історичний попередник Бучі) мешкало 451 особа православного сповідання.^[19].

Станом на 1900 рік у Яблунці нараховувалося 148 подвір'їв, проживало 825 осіб, з яких чоловіків — 397, жінок — 428^[20].

1917 року в Бучі постійно мешкало близько 3000 осіб.

Населення Бучі в 2010 році становила близько 35 000 осіб, у тому числі 3008 бучанців шкільного віку^[21]. Офіційно зареєстрованих — близько 28 000^[22]. Станом на червень 2010 року народжуваність становила 12,3 особи на 1000 населення, смертність 14,9 особи на 1000 населення^[23]. У травні 2011 у Бучі понад 130 багатодітних сімей, у тому числі 105 сімей, які виховують три дитини, 11 сімей виховують чотирьох дітей, 5 сімей, які народили п'ятьох дітей, три родини у яких шестеро дітей і одна мама має семеро дітей^[24].

Влада міста

Докладніше: Бучанська міська рада

Бучанська міська рада VI скликання провела своє перше засідання 10 листопада 2010. До складу ради входять 35 депутатів — представники семи політичних партій.

Голова Бучанської міської ради — Федорук Анатолій Петрович.

Економіка

Станом на травень 2010 року в Бучі зареєстровано 2835 платників податків, у тому числі 2152 суб'єкти підприємницької діяльності (приватні підприємці) та 683 підприємства, установи та організації.

Бюджет

1998 року бюджет Бучі становив 648 тис. гривень. За 10 років бюджет міста виріс більше як у 100 разів. так загальний обсяг доходів міського бюджету м. Буча на 2010 рік був запланований у сумі — 74,2 млн грн., у тому числі:

• дотація вирівнювання в сумі 18,0 млн грн.
• субвенція з державного бюджету міському бюджету в сумі 19,6 млн грн.

Обсяг доходів загального фонду міського бюджету запланований у сумі 60,5 млн грн.

Загальний обсяг видатків бюджету міста Буча на 2010 рік запланований у сумі 74,2 млн грн., у тому числі бюджет розвитку — 5,69 млн грн.

Кошти на реалізацію місцевих програм заплановані на суму 2,331 млн грн.^[25]

За 9 місяців 2010 платники податків Бучі сплатили 30,7 млн грн. податків, у тому числі

• 11,8 млн грн. податку з доходів фізичних осіб
• 13,1 млн грн. плати за землю
• 1,1 млн грн. єдиного податку^[26]

За увесь 2010 рік до загального фонду бюджету (без урахування трансфертів з державного бюджету) надійшло 29,5 млн гривень при плані 27,9 млн гривень. Приріст до 2009 становив 27,9 %. Найбільшу питому вагу в доходах місцевого бюджету становили:

• податок з доходів фізичних осіб 47,2 %
• плата за землю 44,1 %
• єдиний податок на підприємницьку діяльність 5,1 %^[27]

В 2019 році бюджет міста становив 524 мільйони 896 тисяч 733 гривень^[28]. За находженнями бюджет розподілився так:

• 51.5 % — податкові надходження;
• 40.3 % — трансферти від органів державної влади;
• 5.3 % — неподаткові надходження;
• 1.5 % — доходи від операцій з капіталом (продаж землі і нематеріальних активів);
• 1.2 % — цільові фонди.

За видатками бюджет був розподілений таким чином:

• 43 % — освіта;
• 17.7 % — соціальний захист;
• 14.7 % — загальнодержавні функції;
• 9.3 % — житлово-комунальне господарство;
• 7.1 % — економічна діяльність;
• 4.4 % — духовний та фізичний розвиток;
• 3.5 % — охорона здоров'я;
• 0.1 % — охорона навоклишнього середовища;
• 0.06 % — громадський порядок, безпека.

Промисловість

В Бучі діють підприємства скляної, приладобудівної, деревообробної промисловості, будівельні і транспортні організації, екологічна компанія по утилізації та переробці відходів. Серед промислових підприємств у Бучі найбільшими є:

• ПрАТ «Меліоратор»,
• Трест «Південтеплоенергомонтаж» (ПТЕМ),
• Бучанський приладобудівний завод «Веда»,
• Бучанський тарний завод,
• Виробничий кооператив «Агробудпостач», та його дочірнє підприємство АТП «Транском»,
• ПАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна»,
• Екологічна компанія «Рада».
• Поліграфічний виробничо-адміністративний комплекс Видавничого дому «АДЕФ-Україна». Відкритий у січні 2007, загальною площею 2000 м²^[29].

Станом на 2020 рік не діють:

• Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп» (розташоване по вул. Полтавській, 4)^[30][31][32]
• Бучанський завод склотари;
• Бучанський млин-хлібокомбінат.

Транспорт

На території міста розташована залізнична станція Буча та 2 зупинних пункти — Лісова Буча та Склозаводська. Приміським електропоїздом можна потрапити у Київ, Малин, Тетрів, Ірпінь, Клавдієве, Коростень тощо.

З 10 грудня 2017 року запущено 12 пар додаткових електричок Клавдієве-Святошин та Буча-Святошин у години пік. Дорогою до Києва (Святошин) вони зупиняються тільки на ст. Ірпінь, тому йдуть буквально 17 хвилин. Пасажири, які їздять щодня, можуть придбати квиток на 15 днів, місяць або кілька місяців.

Курсують маршрутні таксі № 381 (до станції метро Академмістечко), 421 (до станції метро Героїв Дніпра), 423 (до станції метро Святошин). Також є місцеві маршрутні таксі: № 352(18д) «Буча-Ірпінь», № 343 (3) «Буча (Тарасівський мікрорайон) — Ірпінь», № 361 (2) «Буча-Мироцьке», № 362 (14) «Буча-Гостомель», № 323 (15) «Буча-Блиставиця» та інші. Обслуговуванням усіх таксомоторних маршрутів займається ТОВ «Ірпінське АТП 13250». Рухомиий склад представлений автобусами Рута, Богдан А091 та А092, ЗАЗ А07А.

Через залізницю є 2 переїзди: «центральний» і «яблунський» (33 км). На обох у 2009 році встановлено подвійні шлагбауми.

В Бучі діє шість автогаражних кооперативів.

У місті налічується близько 100 вулиць і провулків, два бульвари і одна площа. Основними вулицями Бучі є Вокзальна, Шевченка та Нове шосе. Вулиці Шевченка та Нове шосе є частиною так званої «Варшавки» — М07 автошляху загальнодержавного значення Київ — Ковель. На вулиці Нове шосе знаходиться перший і єдиний підземний пішохідний перехід на весь автошлях «Київ — Ковель — Ягодин». 9 вересня 2010 року після реконструкції відкрито мостовий перехід через річку Ірпінь у Мостищі — поблизу місця, де сполучаються території Гостомеля, Ірпеня та Бучі.

Зв'язок

У Бучі діють міські відділення поштового зв'язку:

• «Буча» (вул. Островського, 20), поштовий індекс 08292^[33]
• «Буча-1» Київського Центру поштового зв'язку № 1 (вул. Тарасівська, 23), поштовий індекс 08293^[34]
• «Буча-2» Київського Центру поштового зв'язку № 1 (вул. Склозаводська, 3), поштовий індекс 08294^[35]
• «Буча-3» Київського Центру поштового зв'язку № 1 (вул. Яблунська, 203Б), поштовий індекс 08295^[36]
• «Буча-4» Київського Центру поштового зв'язку № 1 (вул. Бориса Гмирі, 2А), поштовий індекс 08297^[37]

Також у місті є три відділення приватного поштового оператора «Нова пошта»,^[38] та одне — поштового оператора «Делівері»^[39].

Торгівля

У центрі міста працює торгівельний центр «Буча-Пасаж». Поблизу залізничної станції розташований промислово-продовольчий ринок ТОВ «Магазин 201», та ще один промилово-продовольчий ринок ТОВ «Кооператор сервіс» між вулицями Островського та Жовтнева.

27 березня 2010 року в Бучі було відкрито торговий центр «Модуль» площею 25 тис. м², до складу якого входили гіпермаркет будівельних та оздоблювальних матеріалів «Нова лінія», супермаркет ЕКО-маркет, магазин техніки Comfy. У торговому центрі також працювали магазин товарів для тварин «Зоосвіт», аптека, магазин «Венето», та інші, дрібніші магазини. З 1 січня 2020 року, в зв'язку з початою реконструкцією, було закрито більшість магазинів, а згодом і усі. У результаті, після реконструкції, торговий центр змінив свою назву на «Епіцентр», а інші магазини було закрито. Біля торгового центру є стоянка на 500 автомісць.

23 грудня 2020 року у Бучі відкрито ресторан швидкого харчування McDonald's^[40].

У 2021 році планується відкриття ТРЦ «Avenir Plaza», у якому планується розмістити супермаркет «Сільпо», фітнес-клуб групи компаній Fitness Continent, кінотеатр «Filmax», кафе «Pesto cafe» та інші торгівельні точки.^[41]

Соціальна сфера: ЖКГ, забезпечення порядку і охорона здоров'я

Співпраця з Холдинговою компанією «Київміськбуд» дала поштовх житловому будівництву і розвитку соціальної інфраструктури міста.

Житлово-комунальне господарство

Питаннями очищення, благоустрою, озеленення у місті займається Комунальне підприємство «Бучазеленбуд» (КП «Бучазеленбуд»).^[42]

Очищення.
Вивозом твердих побутових відходів у місті Буча займається ТОВ «Крамар ЕКО» за контрактом на 5 років (2019—2024 роки) за результатами конкурсу, проведеного у 2018—2019 роках.^[43]

Водопостачання.
Станом на березень 2011 року водовідведення в місті становило 3450 м³ на добу. У місті є три комплекси бюветів чистої води по вул. Енергетиків, Тарасівській і Склозаводській. У вересні 2010 року завершилося будівництво резервуару чистої води (РЧВ), що розрахований на 2800 м³ по Пушкінській вулиці, який обслуговуватиме Ястремщину, Мельники та Лісову Бучу. РЧВ на 1000 кубічних метрів будується по Тарасівській вулиці. У 2018 році відкрито станціію з очищення та знезалізення води.^[44] Кількість каналізаційних насосних станцій — 30. Експлуатацію об'єктів водопостачання та водовідведення здійснює КП «Ірпіньводоканал»^[45]. Планується створення власного підприємства з водопостачання.

Електропостачання та освітлення.
На балансі КП «Бучасервіс» 8 трансформаторних підстанцій та 2909 вуличних світильників. Обслуговуванням мереж зовнішнього освітлення у 2020 році в м. Буча займається ТОВ «Старелектро» за результатами тендеру.^[46]

Ліфти.
Станом на вересень 2019 року в місті нараховується 59 комунальних ліфтів. Їх обслуговуванням у 2020 році за результатами тендеру займається ДП "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3».^[47]

Тепло.
Теплопостачання забезпечує ПКПП «Теплокомунсервіс»

Комунальне підприємство «Бучанське бюро технічної інвентаризації» здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, державну реєстрацію правоустановлюючих документів на них, оцінку та облік нерухомості (крім земельних ділянок).

Громадський порядок і протипожежна безпека

Громадський порядок забезпечує Бучанське міське відділення поліції Ірпінського ВП ГУНП у Київській області, у якому, станом на липень 2019 працює 14 осіб: начальник, заступник начальника, начальник дільничних інспекторів, начальник розшуку, 5 дільничних інспекторів, 3 оперативних уповноважених, працівник чергової частини ( 6-13-35), старший інспектор паспортного відділення.

Транспортне забезпечення відділу поліції станом на вересень 2019 року становили автомобілі Škoda Rapid, Mitsubishi Outlander, Hyundai Sonata, ВАЗ.

У Бучі розташована «35-та державна пожежно-рятувальна частина» (ДПРЧ). Постійно чергують 5-6, а в гарячу пору — 10 офіцерів^[48].

В 2010 році в Бучі виникло 40 пожеж (у 2009 році — 47). Серед них у житловому секторі — 22 пожежі, 7 пожеж трав'яного настилу, 7 — сміття, 2 — загоряння торфу, 2 — автомобілів. Причинами пожеж були: необережне поводження з вогнем (17 випадків), підпали (11), електрогосподарство (8), пічне опалення (1) та інші причини пожеж (3). Хибних викликів було 33.

У пожежній частині працює 28 чоловік особового складу — водії, пожежники, начальники караулів, командири відділень, диспетчери. На балансі знаходиться три пожежних автомобілі: дві автоцистерни: КрАЗ та ЗІЛ, одна автодрабина ЗІЛ висотою 30 м^[49].

Охорона здоров'я

Малюкова смертність у Бучі становить 3,1 особи на 1000 народжених (як і в країнах з високим рівнем розвитку). З 1960 року в Бучі не було жодного випадку материнської смертності. Відсутня перинатальна смертність^[50].

На території м. Буча знаходиться багатопрофільний стаціонар КНП «Ірпінська центральна міська лікарня». У його складі є приймальне відділення, терапевтичне відділення, кардіологічне відділення, неврологічне відділення, травматологічне відділення, хірургічне відділення відділення трансфузіології, інфекційне відділення, рентгенологічне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, патологоанатомічне відділення та клініко-діагностична лабораторія. В стаціонарі Ірпінської центральної міської лікарні надається цілодобова допомога пацієнтам, як в плановому, так і в ургентному (терміновому) порядку. В складі травматологічного відділення лікарні працює травматологічний пункт (понад 5000 звірнень в рік). Відділення оснащені сучасним медичним обладнанням, за допомогою якого висококваліфікований колектив професіоналів, який має багаторічний досвід роботи, проводить якісні лікування та оперативні втручання (більше 2500 операцій за рік). Структура ліжкового фонду: терапевтичне відділення — 90 ліжок, кардіологічне відділення — 40 ліжок, неврологічне відділення — 40 ліжок, хірургічне відділення — 60 ліжок, травматологічне відділення — 40 ліжок, інфекційне відділення — 40 ліжок.^[51]

КНП "Бучанський центр первинної медико-санітарної допомги " має 7 амбулаторій: 4 — у Бучі: № 1 на вулиці Польовій (приміщення колишньої дорослої поліклініки), № 2 на бульварі Богдана Хмельницького (у приміщенні колишньої дитячої поліклініки), № 3 на вулиці Склозаводській та № 4 на вулиці Бориса Гмирі. Та по 1 у населених пунктах Бучанської ОТГ — Гаврилівці, Блиставиці, Луб'янці. В штаті поліклініки 67 лікарів, 78 середніх медичних працівників, 14 молодших медичних сестер.^[23]. В складі центру працює денне відділення стаціонару. На балансі центру  — 7 автомобілів^[22]. У 2019 році центру передано 2 автомобілі Skoda Fabia^{[52][уточнити]}

Також працює КНП «Бучанський консультативно-діагностичний центр» у приміщенні колишньої дорослої полікліники на вулиці Польовій, де прийом ведуть вузькопрофільні спеціалісти.

На організацію оздоровлення дітей влітку 2019 року із місцевого бюджету Бучі виділено близько 1,8 млн грн.^[53]

У 2010 році протягом року у Бучі спостерігалося 309 хворих туберкульозом^[54][55].

На території Бучі функціонує десяток приватних та одна комунальна аптека — КП «Міжлікарняна аптека», що належить до Ірпінської міської ради. В цій аптеці пільгові категорії населення безкоштовно, за рецептам лікаря, можуть отримати необхідні ліки в межах виділення фінансування. Ірпінська «Міжлікарняна аптека» забезпечує лікарні медичними препаратами, виготовляє необхідні розчини та порошки, зберігає та видає безкоштовні ліки для онкохворих, чорнобильців, ветеранів, для проведення операцій. Комунальна аптека має ліцензію на отримання і збереження наркотичних і сильнодіючих засобів, яка вимагає особливих умов, необхідних для створення, зберігання та видачі цих препаратів, чого не існує у звичайних приватних аптеках. На ринку даний заклад не конкурентоспроможний — виручених коштів не вистачає на задоволення потреб підприємства та виплати заробітних плат його персоналу^[56].

Громадське харчування

У Бучі функціонує комунальне підприємство громадського харчування «Продсервіс», яке протягом багатьох років перемагає у торгах і організовує харчування учнів загальноосвітніх шкіл міста. У травні 2019 вартість харчування на день становила для учнів 1-11-х класів:

• 25 грн — друга страва;
• 30 грн — перша і друга страва.

Кладовища

В місті є три цвинтарі, на яких станом на 8 квітня 2011 поховано 14901 людина:

• Кладовище № 1 «закрите» по вул. Малиновського — поховано 7020 людей, у тому числі 69 в 2010 році.
• Кладовище № 2 «закрите» по вул. Яблунській — поховано 4783 людей, у тому числі 51 в 2010 році.
• Кладовище № 3 діюче по вул. Депутатській — поховано 3098 людей, у тому числі 209 в 2010 році.

На утримання кладовищ в Бучі протягом 2010 року було витрачено 113,6 тис. грн. з місцевого бюджету — для нагляду за всією територією, прибирання алеї, проїздів, доріжок, систематичне вивезення сміття, забезпечення належного освітлення, огорожі та асфальтування^[57].

Освіта

Історія освіти

Оскільки в другій половині XIX століття тогочасна Яблунька не мала статусу окремого села, а вважалася присілком гостомельської Покровської парафії, то єдина в парафії церковно-парафіяльна школа була спільною для жителів Яблуньки і Гостомеля. Цю школу відкрив 14 листопада 1860 року настоятель парафії, гостомельський священик о. Миронович Михаїл Михайлович. Фундатор і перший завідувач школою служив у Покровському храмі Гостомеля з 1833 року і мав кілька нагород. В 1862 році о. Михаїла замінив о. Власов Євфімій Іоаннович, який завідував школою сім років, він став використовувати послуги світських вчителів, котрі навчали дітей з Гостомеля, Яблуньки, Блиставиці, Озер. Станом на 1875 рік в першому класі навчалося 36 хлопчиків і 8 дівчаток.

В 1869 році завідувати гостомельсько-яблуньською школою був призначений о. Шеломов Михаїл Никанорович, що мав семінарську освіту і певний час працював викладачем Уманського духовного училища. За сумлінне виконання пастирських та педагогічних обов'язків о. Михаїл був нагороджений набедреником, скуфією та камилавкою. В часи його наставництва в школі почала викладати випускниця Київського університету імені святого Володимира Сьомацька Єпістимія Марківна.^[58]

З 1884 року діти з Гостомеля і Яблуньки навчалися під керівництвом о. Олександра Красовського, який починав свій трудовий шлях шкільним учителем у м. Обухів.

У 1890 році під керівництвом о. Олександра Красовського у Яблуньці відкрито окрему церковнопарафіяльну школу грамоти, котрою також завідувало гостомельське духовенство. В 1900 році в ній вчилося 26 першокласників і 6 першокласниць.

З 1899 року діти Яблуньки мали можливість відвідувати державну школу Гостомеля, підпорядковану міністерству народної освіти, однак церковно-парафіяльна школа продовжувала функціонувати. Останнім її наставником був о. Кремінський Андрій Левович, котрий прибув до гостомельської парафії в 1903 році. На початку Першої світової війни школу було закрито. В 1915 році вона відновила своє існування до приходу радянської влади.

Сучасні освітні заклади

В Бучі діють Український гуманітарний інститут — недержавний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації, 4 школи, 1 гімназія, 1 навчально-виховний комплекс, 4 дошкільні та 3 позашкільні заклади, спеціалізована школа-інтернат, бібліотеки, будинки культури.

Школи:

• Бучанський НВК СЗОШ I—III ступенів-ЗОШ I—III ступенів № 1,
• Бучанський НВК СЗОШ I—III ступенів-ЗОШ I—III ступенів № 2,
• Бучанський НВК СЗОШ I—III ступенів-ЗОШ I—III ступенів № 3,
• Бучанський НВК СЗОШ I—III ступенів-ЗОШ I—III ступенів № 4,
• Бучанська СЗОШ I—III ступенів № 5,
• Бучанська українська гімназія
• Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня — дошкільний навчальний заклад „Берізка“». У школі-дитсадку «Берізка» функціонує різновікова група для дітей-інвалідів. Можливість навчатися тут мають діти з ДЦП, раннім дитячим аутизмом, інтелектуальною недостатністю, синдромом Дауна, туговухістю, розладами емоційно-вольової сфери, синдромом гіперактивності з дефіцитом уваги та іншими проблемами^[59].

Дошкільні (освітянські) заклади (дитсадки):

• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 1 «Сонячний»,
• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 2 «Горобинка»,
• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 3 «Козачок»,
• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 4 «Пролісок» (садок відвідує 249 дітей)^[60]
• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 5 «Капітошка».
• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 6 «Яблунька».
• Бучанський дошкільний навчальний заклад № 7 «Перлинка»

Школа-інтернат для дітей-сиріт:

• Комунальний заклад Київської обласної ради «Бучанська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов».

Професійно-технічна освіта:

• Комунальний заклад Київської обласної ради «Навчально-курсовий комбінат».

Позашкільні заклади:

• Бучанська дитяча школа мистецтв імені Левка Ревуцького
• Бучанський центр позашкільної роботи
• Бучанська дитяча юнацька спортивна школа, На території Бучі знаходиться заклад Ірпінського міського відділу освіти — Ірпінський еколого-технічний центр. Центр створений у 1998 році шляхом реорганізації Станції юних натуралістів та Станції юних техніків. Займається близько 600 дітей, функціонує 15 гуртків біологічного та технічного напрямів — юні друзі природи, квітникарі, акваріумісти, лісівники, натуралісти, кінологи, козачата; гурток фітодизайну, школа майбутніх батьків, радіоконструктори, радіолюбителі, технічне моделювання (авіа-, судно-, ракето-, початкове моделювання). Гуртки діють в основному при школах, Заняття дітей безкоштовні^[61].

Культура, ЗМІ, спорт

Головний заклад культури Бучі — міський будинок культури.

Фонд міської дитячої бібліотеки нараховує понад 20 тисяч примірників літератури, а фонд бібліотек для дорослих становить понад 40 тисяч примірників^[62].

У Бучі розташована редакція щомісячного інформаційно — просвітницького бюлетеню «Громадянське суспільство», заснованого Ірпінським товариством «Просвіта» і зареєстрованого в 2000 році.^[63]

З 1985 року діє Бучанський клуб спортивних видів єдиноборств «Фенікс», у якому мають можливість займатися діти з 6 років.

В 2001 році в Бучі відкрито стадіон «Ювілейний», на якому виступав футбольний клуб «Буча» (ФК «Буча»), який брав участь у чемпіонаті Київської області до 2011 року. Після цього на цей час на стадіоні виступають ФК «Оболонь-Бровар» та ФК «Меліоратор». У місті є ще один стадіон зі штучним покриттям. ФК «Буча» в 2010 році став володарем Кубку Київської області^[64].

Від травня 2003 року в Бучі видається місцеве суспільно-політичне видання — газета «Бучанські новини» (головний редактор — Сергій Куліда).

З 2005 року в Бучі щорічно проходять фінальні концерти пісенного фестивалю «Прем'єра пісні».

У 2009 році в Бучі проводився пленер скульпторів «Небесне в розкоші земній». Десять скульптур після закінчення пленеру були подаровані місту і прикрасили її вулиці і сквери.

9 вересня 2010 на базі тенісного клубу «Кампа» (лат. Campa) відкрито Бучанську муніципальну тенісну школу.^[65]

У 2011 році у Бучі проводився Всеукраїнський фестиваль хореографічних колективів «Зірки танцю». У 2012 році фестиваль було вирішено зробити міжнародним та традиційним.

У 2012 році було відкрито літню сцену у Бучанському міському парку. У цьому ж році ухвалено рішення про започаткування міжнародного фествалю «О-фест». Перший фестиваль пройшов у 2013 році.

14 жовтня 2018 року було відкрито Пластовий вишкільний центр на землях Бучанського центру позашкільної роботи. Будівлю центру було також реконструйовано і відкрито у той же день.

31 жовтня 2018 року на позачерговій сессії міської ради було ухвалено рішення про створення Молодіжної ради міста.

13 вересня 2019 року Лесик Панасюк і Дарина Гладун опублікували свій проект брендингу міста Буча^[66].

1 травня 2020 року на пасхальні свята Бучанською міською радою було встановлено виставку великих писанок.^[67]

Релігія

Християнство

Православна церква

У Бучі діють православні релігійні громади:

• парафія «Всіх святих землі Русі-України» ПЦУ (офіційна назва — «Всіх святих землі Української»). З 1996 настоятель парафії — отець Андрій Галавін^[68].
• парафія Ікони Божої Матері «Почаївська» УПЦ (Московський патріархат)
• парафія святих апостолів Петра і Павла УПЦ (Московський патріархат)
• парафія Ікони Божої Матері «Всецариця» УПЦ (Московський патріархат)

Храм святого Андрія Первозванного

2010 року на бульварі Богдана Хмельницького парафія «Всіх святих землі Української» почала спорудження храму на честь святого апостола Андрія Первозванного. Загальна площа храму — 930 м², висота — 43 м.

Собор двоповерховий, розрахований на 300 парафіян. Нагорі розміщений храм святого Андрія Первозванного. У нижній стилобатній частині — храм на честь всіх святих землі Української.

Протестантизм

Церква «Віфанія»

Пам'ятники і архітектура

Докладніше: Пам'ятники Бучі

В Бучі любили відпочивати столичні міщани та інтелігенція. До наших днів збереглася споруда в стилі замку — дача радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма. Проте зараз ця споруда фактично зруйнована після років занедбання і пожежі: будь-яких дій для збереження архітектурної пам'ятки не вживають ані міська рада, ані структура, котрій належить історичний будинок — Управління охорони здоров'я м. Києва. Не менш вишуканою була й дача відомого київського адвоката Неметті та його дружини, актриси Інсарової: серед розкішного саду було створене озеро, де граціозно плавали білі та чорні лебеді. В останній стадії руйнування і без будь-якого догляду перебувають також інші архітектурні пам'ятки Бучі: будинок Гната Лясковського (1897 р.), дача академіка Є. О. Патона, садиба проф. В. Б. Камінського, кілька дерев'яних будинків з мереживним оздобленням кінця ХІХ — початку XX століття (вул. Києво-Мироцька, Шевченка, Вокзальна та ін.). В середині 2000-х років було безповоротно знищено дачний будинок композитора Л. Ревуцького.

У місті встановлені пам'ятники і пам'ятні знаки:

• Алея Пам'яті і пам'ятник на вшанування загиблих у Великій Вітчизняній війні
• Пам'ятник Невідомому солдату в мікрорайоні Склозаводський;
• Пам'ятник Воїнам-«афганцям»;
• Пам'ятний знак Михайлу Булгакову на місці дачі Булгакових;
• Меморіальна дошка на будинку, де знаходився штаб генерала М. Ф. Ватутіна.
• Пам'ятник-погруддя Тараса Шевченка, урочисто відкритий по вулиці Вокзальній^[69].

Станом на 27 травня 2011 року у Бучі зареєстровані та знаходяться на утриманні Бучанської міської ради дев'ять культурно-історичних об'єктів^[70].

Міста-побратими

• Ковель, Україна
• Тячів, Україна
• Тушин, Польща
• Ясло, Польща
• Пщина, Польща
• Буча, Угорщина
• Понт-де-Шер'ю, Франція
• Оспадолетто, Італія
• Шербрук, Канада

Люди

Див. також: Почесні громадяни Бучі.

У Бучі провели частину життя, працювали і відпочивали:

• Білецький Андрій Олександрович (1911—1995, Буча) — український мовознавець, почесний член Грецької і Кіпрської академії наук, а також Кіпрського і Грецького археологічних товариств, поліглот^[71].
• Булгаков Михайло Опанасович (1891—1940) — письменник. 1900 року батько письменника, Афанасій, доцент кафедри Київської духовної академії, купив у пана Красовського дві десятини землі і спорудив дачу для своєї родини, яка щоліта приїздила до Бучі. Дача згоріла в 1918. 15 травня 2011 на місці дачі встановлений пам'ятний знак Михайлу Булгакову.
• Мурашко Микола Іванович (1844—1909, Буча) — український художник, засновник Київської школи живопису. Жив у Бучі (на території теперішньої школи-інтернату. На великій веранді митця збиралися друзі, сусіди, влаштовувались театральні вистави. Микола Мурашко помер у Бучі в 1909.
• Камінський Вітольд Болеславович (1859—1931, Буча) — лікар-гідропат, автор збірки «Друг здравія», де зібрані рецепти лікування водою.
• Носов Микола Миколайович (1908—1976) — радянський письменник, дитинство провів в Ірпені, у 1920-х роках працював на цегельному заводі у Бучі.
• Патон Євген Оскарович (1870—1953) — український вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР. З 1904 року в Бучі щоліта відпочивала родина майбутнього академіка.
• Ревуцький Левко Миколайович (1889—1977) — український композитор. З 1904 року в Бучі щоліта відпочивала родина композитора. Сьогодні його ім'я носить місцева дитяча школа мистецтв.

У різні часи до Бучі приїздили Марія Заньковецька та Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ігор Шамо та інші.

• Власенко Василь Михайлович (1921—2012) — український учений в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, доктор хімічних наук (1967), професор (1971), член-кореспондент НАН України (1976), заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), премії ім. Л.Писаржевського АН УРСР (1984), премії Ради Міністрів СРСР (1990). Автор більш ніж 300 публікацій, зокрема 7 монографій, 50 авторських свідоцтв і патентів.
• Антоненко Василь Миколайович (1971—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Жембровський Сергій Іванович (1967—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Пасічник Віктор Анатолійович (1976—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Старов Олександр Олександрович (1979—2014) — старшина ЗС України, учасник російсько-української війни.
• Яворський Олексій Олексійович (1965—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Борис Патон (1918—2020) — український науковець, металург, інженер, політик, винахідник, почесний громадянин Бучі.

Сучасники:

• Згорський Дмитро Іванович (1929) — український письменник. Дитинство та юнацькі роки провів у Бучі.
• Любов Панченко (1938) — українська художниця, почесна громадянка міста Бучі.
• Василь Стріхович (1940) — український звукооператор та звукорежисер, заслужений діяч мистецтв України — з 2005 проживає в Бучі^[72].
• Алла Диба (1951) — українська літературознавиця і письменниця.
• Олег Жупанський (1952) — український поет, перекладач і видавець.
• Олена Степаненко (1974) — українська поетка, перекладачка, журналістка.
• Олександр Моцар (1975) — український письменник і журналіст.
• Олексій Жупанський (1980) — український письменник, перекладач і видавець.
• Сергій Прилуцький (1980) — білоруський письменник і перекладач.
• Олег Коцарев (1981) — український письменник, перекладач і журналіст.
• Євген Синельников (1981) — співавтор, режисер та колишній ведучий тревел-шоу «Орел і решка».
• Юлія Бережко-Камінська (1982) — українська письменниця і журналістка.
• Юлія Стахівська (1985) — українська поетка, ілюстраторка та журналістка.
• Лесик Панасюк (1991) — український поет, перекладач, дизайнер і перформер.
• Дарина Гладун (1993) — українська письменниця, перекладачка, перформерка та дослідниця.

Світлини

• 

  Вулиця Енергетиків (центр міста)

• 

  Центр творчості дітей та юнацтва

• 

  Міський стадіон

• 

  Дача радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма

• 

  Бучанський міський парк

• 

  Церква Петра і Павла (УПЦ МП)

• 

  Меморіальна дошка на місці садиби Булгакових

• 

  Пам'ятник "Мирний атом"

• 

  Лавка "Олівці"

• 

  Паркан навколо «Бучанського Межигір'я» (Сілезька вулиця)

• 

  Спалена техніка збройних сил РФ на вул. Вокзальній

Примітки

Посилання

• Буча // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Бучанський інтернет-портал.
• Офіційний сайт Бучанської міської ради
• Карта Бучі на Google: Карти (з назвами вулиць)
• Карта Бучі на сайті «Візіком» (рос.)
• Буча на сайті «Перлини України»
• Буча — місто обласного значення
• Буча на Вікімапі

Джерела

• Веремієнко О. В. Буча // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
• Шевченко Л. В. Буча // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 420. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

п о р Адміністративно-територіальний устрій Київської області Білоцерківський район Білоцерківська · Володарська · Гребінківська · Ковалівська · Маловільшанська · Медвинська · Рокитнянська · Сквирська · Ставищенська · Таращанська · Тетіївська · Узинська · Фурсівська Бориспільський район Бориспільська · Вороньківська · Гірська · Дівичківська · Золочівська · Переяславська · Пристолична · Студениківська · Ташанська · Циблівська · Яготинська Броварський район Баришівська · Березанська · Броварська · Великодимерська · Зазимська · Згурівська · Калинівська · Калитянська Бучанський район Білогородська · Бородянська · Борщагівська · Бучанська · Вишнева · Гостомельська · Дмитрівська · Ірпінська · Коцюбинська · Макарівська · Немішаївська · Пісківська Вишгородський район Вишгородська · Димерська · Іванківська · Петрівська · Пірнівська · Поліська · Славутицька Обухівський район Богуславська · Васильківська · Кагарлицька · Козинська · Миронівська · Обухівська · Ржищівська · Українська · Феодосіївська Фастівський район Бишівська · Боярська · Гатненська · Глевахівська · Калинівська · Кожанська · Томашівська · Фастівська · Чабанівська

п о р Міста і смт Київської області Міста Березань · Біла Церква · Богуслав · Бориспіль · Боярка · Бровари · Буча · Васильків · Вишгород · Вишневе · Ірпінь · Кагарлик · Миронівка · Обухів · Переяслав · Прип'ять · Ржищів · Сквира · Славутич · Тараща · Тетіїв · Узин · Українка · Фастів · Чорнобиль · Яготин Смт Бабинці · Баришівка · Борова · Бородянка · Велика Димерка · Володарка · Ворзель · Глеваха · Гостомель · Гребінки · Димер · Дослідницьке · Згурівка · Іванків · Калинівка (Броварський район) · Калинівка (Васильківський район) · Калита · Клавдієво-Тарасове · Кодра · Кожанка · Козин · Коцюбинське · Красятичі · Макарів · Немішаєве · Пісківка · Рокитне · Ставище · Терезине · Чабани

п о р Українські міста-герої Міста-герої СРСР Керч · Київ · Одеса · Севастополь Міста-герої України Волноваха · Гостомель · Маріуполь · Харків · Херсон · Чернігів · Буча · Ірпінь · Миколаїв · Охтирка